Проповіді та питання віри

обговорення богословських думок, питань богословської освіти

Модератори: Just_me, Artur, ihor

Володимир Стрий
новик
новик
Повідомлень: 10
З нами з: 24 липня 2010, 09:13

Проповіді та питання віри

Повідомлення Володимир Стрий » 03 листопада 2014, 06:56

Один старець сказав:
"Хороших і благочестивих священиків багато, але правильно керуватись духовним життям людина може одна з тисячі - це особливий дар Божий".
Багато людей задумаються як жити, щоб життя їхнє проходило благочестиво і праведно?, як угодити Богові і вимолити у нього спасення! Як налагодити сімейне життя, виховувати дітей, щоб вони жили праведно і не погубили свою душу. Бо ми всі несемо відповідальність не тільки за себе, алей за підвладним нам наших дітей, та людей які зв’язані з нами на роботі, також ближніми, родичами і сусідами.
Адже ходити тільки до церкви і молитись ще не достатньо, потрібна порада духовного наставника, а де його найти? Тому ці поради і настанови старців подвижників, святих отців, і досвідчених християн для прихожан і всіх хто хоче жити праведно.
Догоджання людині часто змушує відхилятись від Істини і тому ми не будемо слідувати світськими міркуваннями, хоч деякі питання будуть не до вподоби.
Не треба бентежитися, якщо деякі з порад здадуться важкими для виконання чи неправильними. Наше марнославство - гордість спонукає нас більше задавати питань чим розсуджувати с премудрістю, тобто відповідати на відповіді новим питаннями. Якщо йти цим шляхом, то навіть найкорисніші поради стануть безкорисними.
Неочищений розум неспосібний розуміти істини, а самовиправдання ніколи не приведе до очищення душі. А лиш чисте серце спосібне побачити в букві Боже одкровення і натхнення. Краще згадаємо, що правда Божа часто незручна для людської немочі і що треба зуміти прийняти гіркі ліки, побачити свою гріховність і спонукати своє зіпсовану істоту до покаяння і смирення. Незнання гріха не звільняє від відповідальності за нього, знання - спонукає до боротьби з ним.
В цих порадах обережно будемо підбирати питання і відповіді для мирян і подвижників, Бог не вимагає від нас непосильних подвигів, а бажає щоб життя наше було наповнене добрими вчинками та любов’ю.
Чи всі книжки можна читати релігійного напрямку?
Деякі речі здаються розумними і захоплюють розум, але суть їх омана бо не мають чистоти Премудрості Божої і можуть пошкодити душі. Тому в пошуках істини повинна бути розсудливість і чисте серце, щоб розпізнати дух оману який зводить з шляху до істини.
Чи всі духовні поради повинні сприймати для себе?
Кожна душа має свої таланти які повинна в собі розвивати, щоб бути корисною для Бога і людей. Тому одні поради одній людині підуть на користь а іншій можуть пошкодити бо візьметься за роботу яка їй може бути не під силу, або просто неспівзвучна її душі.
Залежить чи наше спасіння від зовнішніх обставин?
Наше спасіння залежить від Бога і нашого бажання спастись. А промисел Божий всього що трапляється в нашому житті, щоб привернути нас до бажання вернутись до Творця і спастись.
Як жити щоб спастись?
Наша душа це скарбниця і вона піддається вихованню незалежно від віку. Від нас залежить наша душа, якщо ми створимо всі умови для перевиховання, то душа наша під впливом Духа Святого почне змінюватись і очищатись. Для цього потрібно читати Святе Письмо і вчення святих отців і душа буде наповнюватись премудрістю і благочестивими думками і згодом і наші дії будуть благочестиві і праведні.
Які найбільші дари Божі?
Найбільший дар це бачити свої гріхи.

Чого треба остерігатися духовній людині?
Подвижнику чесноти треба всіляко боротись з похвальними думками які входять до розуму і серце. Сатана вельми винахідливий на злодіяння: коли людей, відомих благочестям, він не може відвернути від дорогоцінної для них життя і поведінки і схилити до того, що йому завгодно, то він намагається вразити їх іншим способом. Він хвалить їх як людей, що досягли досконалості, потім прославляє їх як святих, ублажаючи їх ніби вони вже стали друзями Божими і досягли висоти всякої чесноти. А таким чином породити в них пристрасть гордості, збуджує їх у ворожнечі проти Бога і, нарешті, вириває їх з корінням, подібно рослині. Тому, як я сказав, треба віддалятися від помислів, які хвалять нас в розумі й серці (свт. Кирило Олександрійський).

Володимир Стрий
новик
новик
Повідомлень: 10
З нами з: 24 липня 2010, 09:13

Re: Проповіді та питання віри

Повідомлення Володимир Стрий » 03 листопада 2014, 06:57

Яка найважливіша справа для християнина?
Найважливіша справа - вчитися істинній вірі (свт. Амвросій Медіоланський).

Як отримати праведне мислення?
Початок праведного способу думок - слухання та читання Слова Божого і [творінь] святих отців (преп. Єфрем Сирин).

Що ми зобов'язані знати?
Волю Божу і те, які справи суть чесноти, і які - гріхи, ми всі повинні знати. І хто сього не робить, той грішить перед Богом. І виходить, що хто тримає себе в темряві і безграмотності, двічі грішить: і тим, що не знає волі Божої, і тим, що не спонукає дізнатися її і навмисне "тримає себе в темряві (свт. Феофан Затворник).

Як зміцнити себе в Церкві?
Керівництвом духовного отця, постійним з ним зв'язком; частим вдаванням до таїнств, ретельним до них приготуванням, відвідуванням богослужіння, домашньої молитвою, щоденним читанням Євангелія, читанням книг духовного змісту, дотриманням свят і постів церковного року, дружбою і спілкуванням з людьми віруючими і церковними.

Чи завжди Бог посилає до мене людей?
Ні, іноді не Бог, а диявол посилає до нас їх.

Як треба читати Святе Писання?
Щоб читання Писання було корисно, треба: по-перше, перед читанням закликати благодать Духа Святого на допомогу собі, по-друге, читати неспішно, повторюючи кілька разів те, що незрозуміло для тебе, по-третє, не піклуватися про те, щоб прочитати багато.

Чи можна навчитися духовного життя, не навчаючись в духовній школі?

Багато подвижників не навчилися в духовних школах, проте вони самі вивчали основи духовного життя читаючи подвиги і поради старців.

Чому важливо оточувати себе повчанням в кімнаті і скрізь де буваєш?
Тому, що кожен предмет у світі і всяке враження від предмета викликає в людині ті чи інші думки, почування і бажання, ту чи іншу діяльність, згодні з цими враженнями. Ось чому треба оточувати себе так, щоб все спонукало до праведного життя.

У якому випадку зовнішні труди бувають марні?
Людина народжується для життя не тільки для неї особисто, алей божественного плану Творця життя вселеної. Світ існує бо в ньому все живе і жити людина повинна так, щоб бути корисною для інших і дати життя іншим поколінням.
Тому її праця повинна бути направлена на користь суспільству і народові в якому вона живе. Інколи буває за самовихвалянням людина не правильно оцінює своє життя та вчинки, тому одкровення Святого Письма і вчення старців можуть направити людину її життєві зусилля на істину.

Чому треба читати Псалтир?
Псалми - це одкровення і повчання праведного життя, це молитва яка очищає розум від неправдивих міркувань, серце від злоби і душу від лукавих духів і тим створюють можливість Духу Святому прибувати в людині.

Володимир Стрий
новик
новик
Повідомлень: 10
З нами з: 24 липня 2010, 09:13

Re: Проповіді та питання віри

Повідомлення Володимир Стрий » 03 листопада 2014, 06:58

Кожній душі людської властиве прагнення до радості і щастя, кожна людина шукає шляхи до них. Як знайти їх ? Та й що розуміти Що таке радість та щастя?
Якщо під радістю розуміти найбільш повне задоволення своїх звичайних життєвих потреб, то чи буде це сумісно з високим призначенням людини і його ідеальними запитами ?

Ми знаємо про сімейні радощі, радощі і в мистецтві, про радощі юної любові, радощах творчості, та інших життєвих радощах.

Всі ці радості слушні, але вони недосконалі : біди, прикрощі та хвороби наповнюють наше життя, і час, займане ними, зазвичай набагато перевершує час, земної радості..

Як пише цар і пророк Давид : « днів років наших - сімдесят років, а при силах - вісімдесят років ; і найкраща пора їх - праця та хвороба, бо проходять швидко, і ми ідемо » ( Пс. 89 , 10 ) .

В кінці недовговічного життя, всіх підстерігає смерть. Життя ж є тільки коротка мить перед величчю вічності. Ось чому щасливий з точки зору світу і наймудріший з синів людських цар Соломон пише наприкінці свого життя: «Суєта суєт, суєта суєт - все суєта. Що користі людині в усім її ? .. » ( Еккл. 1 , 2-3) .

Так, одного талановитого юнака запитали, яку мету він ставить собі в житті.
- Я буду старанно вчитися і завоюю собі гарне становище в суспільстві, - відповів юнак.
- А потім?
- Потім я постараюся зблизитися з відомими і розумними людьми, буду подорожувати, буду насолоджуватися усіма культурними радощами життя .
- А потім?
- Я обзаведуся сім'єю, у мене будуть діти, під старість буду відпочивати і грати зі своїми онучатами .
- А потім? Потім ... - І юнак замислився.
- Ви маєте рацію, - сказав юнак, як би відповідаючи на невисловлені думки співрозмовника. - Все, до чого я прагну, має мало ціни, так як потім прийде смерть. І всі ці радості швидкоплинні, і ніщо перед значенням і незмірним величчю вічності, і не будуть мати для неї ні найменшого значення.

Людина народжується з вічності і у вічність йде, народжується він на землі для продовження життя, щоб створити сприятливі умови для життя інших на землі.
Якщо цієї мети він не бачить, то він проживе даром і потім потерпить муки в темряві вічності, замість того щоб перебувати з Богом.
Все що ми тут маємо нам не належить, ми тільки тимчасово користуємося тими речами.
Дух і душа чоловіча визнається своєю жертовністю, так як Господь дав примір нам, що - перш за все шукайте Царство Боже, Він казав і віддав своє життя щоб ми увірували в Нього і жили для вічності. Так і ці люди які на київському майдані, не думали за своє життя і свій добробут, та майно, увійшли до Царства Божого.
Ще на початку, коли тільки почались події на майдані, я побачив у видінні натовп людей які були деякі з ореолами святих.
Я тоді вже догадався що будуть вбиті за волю нашого народу.
І ми повинні це розуміти і цінувати і наслідувати їхніми прикладами. Перш за все поставити інтереси нашого народу а не свої, духовні питання а не світські.

Володимир Стрий
новик
новик
Повідомлень: 10
З нами з: 24 липня 2010, 09:13

Re: Проповіді та питання віри

Повідомлення Володимир Стрий » 03 листопада 2014, 06:59

Багато хто, прочитавши Євангеліє, не пішли за Христом, тому що разом з істинною життям істинної Церкви - історія людства знає і ганебні справи інших людей, які також називали себе християнами, але на ділі вони розпинали Христа своїми гріхами і злочинами проти людства і в корені перекручували вчення Христа. Будучи слугами диявола, вони займали церковні посади і тим зраджували Ісуса Христа.
Проповідування для людей про Царство Боже, було основною ціллю втілення Христа. Він здійснив свою місію і прийняв муки як свідоцтво мужності і правдивості любові до людей.
Основним законом входження в Царство Боже були Закони Божі, які були викладені в проповіді Ісуса Христа. Це розкаяння та покаяння без них не можливо очиститись душі і подальшому берегти себе від впливу темряви на душу.
Людині важко позбутись всього того, що вона придбала живучи в обманливому світі, але умови входження в Царство Боже не змінились.
На протязі тисячоліть, зло пристосовувалось до християн, щоб вкрасти у них віру, або змінити її, чи добавити в неї такі властивості, при яких зв'язок з Богом і входження в Царство Боже не можливе.
Першим увійшов в Царство Боже розбійник, який мабуть не мав розуміння християнського вчення, але повіривши в Нього, сповідався розкаявшись і заступившись за Христа, він отримав нагороду входження в Царство Боже. І цим він дав іншим примір відданості Христу.
Це надихало перших християн на подвиги сповідання та мучеництва за Христа якого вони сповідували. Перші християни мали спільне майно (Дії 4 , 32).
Коли силою своїх подвигів і благодаттю Божої світ почав приймати християнство то мучеництво вже не було такого масштабу. Почались будуватись монастирі і церкви, де слово Боже проповідується і до сих пір.
Подвиги благочестя несли і входження в Царство Боже були в трудах християнських подвижників, хоча час від часу проходили війни і мучеництво мало теж місце, але вже не в таких масштабах.
В сучасних умовах ніхто не забороняє віру а навпаки захищається як права людини, хоч мають і місце виключення.
Ми живемо в особливу епоху - епоху падіння духовної культури людства, коли ясно позначився період « відступу» і стало розмиватись значення монастирів і духовних подвигів. Звідси виникає питання про дороги входження у Царство Боже.


Кожна людина індивідуальна, вона не повторна і має свої особистості або якості душі, які вона може проявити в своєму житті в задумах Бога.
Але не кожна людина, набере в себе сили, щоб щось для цього зробити.
Звідси і найкращий шлях вдосконалення - це індивідуальне, безпосереднє учнівство у досвідченого, просвітленого Духом старця.

Був такий випадок, у монастирі духовно процвітали два молодих ченця. Але подвиги і стану їх душ різко різнилися. Один чернець гірко оплакував свої гріхи, а інший же чернець перебував у світлому, радісному стані, і душа його славила і дякувала Бога.
Старці монастиря стали молитися щоб Бог їм відкрив який з цих двох шляхів більш правильний і досконалий?
І їм було відкрито: обидва шляхи правильні і досконалі і угодні Господу. Але для кожної душі є свій шлях по її спосібностям.
Кожна людина має свої таланти які можуть пригодитись для неї, та для інших в духовному житті і тим самим вона рада буде своїм спосібностям що може їх реалізувати. Якщо ми будемо примушувати змінити її властивості душі, то вона може впасти у відчай, бо не зможе реалізувати свої спосібності в житті і загубить віру.

Володимир Стрий
новик
новик
Повідомлень: 10
З нами з: 24 липня 2010, 09:13

Re: Проповіді та питання віри

Повідомлення Володимир Стрий » 03 листопада 2014, 06:59

Багато християн мають помилкове бачення про шляхи спасіння і про ціль спасіння. В бесіді преподобний Серафим з Н.А. Мотовиловим сказав: «Багато кажуть вам: ходити до церкви, молитись Богу, виконувати Заповіді Божі, робити добро – це є мета християнського життя - але це не так. Мета християнського життя є наповнення Духа Святого, а добрі діла; піст, молитва, милостиня та інше – лиш засоби для цього досягнення».
Коли деякі християни підходять до цього юридично, то вони вважають що всі гріхи повинні бути перекрити добрими справами і тоді людина відкриває собі дорогу в Царство Боже. Якщо у людині таких справ більше чим потрібно, то це буде вважатись зверх заслуги, якими він може поділитись з іншими християнами, щоб спасти їх від пекла.
Звідси великі суми грошей, пожертвувані бідним або церквам, або тисячі служб за покійника можуть дозволити вельможі, яка відійшла з життя з своїми страстями; марнославства, грошолюбства, і тому подібне увійти в Царство Боже. Тут не йде питання чи можуть душі які не змогли викорінити з себе пристрасті за життя, перебувати разом з святими душами.
Тут треба згадати слова апостола Павла з 13-ї глави Послання до Коринфян: «Якщо я роздам все своє майно і віддам тіло своє на спалення, а любові не маю, - немає мені в тому ніякої користі» .
Деякі вважають що спасіння здійснено Самим Христом – викуп Його Кров’ю грішного роду людського. По їх теорії, треба лиш вірувати в Христа – і тоді, як би результатом, вже людина спасенна одною вірою.
Опираючись на Євангеліє окремих текстах («віруючий в Нього не судиться» - Ін. 3,18). Вони не задумуються над тим що в 13-й главі Послання до Коринфян апостола Павла, говориться: «Якщо маю віру, так що можу гори переставляти, а любові не маю, - то я ніщо». Також Яків в своєму посланні пише: «Віра, якщо не має діл, мертва сама по собі». (Як. 2,17).
Християнам треба розуміти, що не одні діла благочестя: милостиня, пожертвування, піст і навідування храму – відкриють нам двері Царства Божого. Недостатньо і одної віри в Христа і Його викупу щоб спастись, бо біси теж вірують але роблять свої брудні справи.
Без очищення душі від страсті та пристрасті, без очищення розуму від обманливих теорій цінності життя, без очищення серця від диявольських ланцюгів - людська душа не може злетіти до Царства Божого. Тільки лиш тут на землі в умовах життєвих випробуваннях і бажання змінитись, в пошуках істини, душа починає вчитись літати в Царство Боже, ще при тілі і напиватись божественного нектару, яким вона омивається сама і кормить інших, вона отримує властивості душі увійти в Царство Боже.
Ми починаємо пізнавати Бога розумом, і в нас зароджується віра.
Також в пізнанні бере участь і серце, воно включається вслід за рішенням розумом. Потім включається воля.
Розум наш відсіює всю інформацію яка нам зустрічається в житті. Серце як скринька відкладає те, що їй до вподоби, воля слідує за розумом і серцем, шукає способи та засоби в виконанні цієї мети.
Ми пізнаємо себе за притчею «сіяча». Одні приймають Бога розумом, інші серцем а вже мало хто вирішує включити волю в наслідуванні Господа. Тому віруючих багато а належність до істини мало.
Ми народились в цьому світі, який побудований Премудрістю Божою – Духом Святим, яка забезпечила нам умови, для нашого життя в світі. Тому ми пізнаємо Бога через величі Премудрості Божої, створеною Її природи існуючого світу її гармонії і краси.
Преподобний Антоній Великий казав: «Бог створив людину, щоб він був учасником і вдячним свідком Його справ, і бачачи творіння Боже, він бачив Самого Бога і прославляв Творця, за те що Він створив для людини».
Наука тут може засвідчити різноманітними спостереженнями в медицині в астрономії, геології в біології, все що на землі і на небі. Та хитрий диявол, звернув людей на досягнення розуму людського, якого він поставив вище Бога, і людство спотворене, пішло по хибному шляху. Теорія навіюється, що світ сам по собі формується і виникає без участі Світового Розуму, і хто це розуміє робиться розумніший за нерозумних віруючих людей в Бога.
Очевидно що тут направлена хибна теорія, яка примушує людину відкинути Вишній Розум щоб піднести розум людський, над тим - ким він був створений.
Але Бог дав людині Своє Слово, яке записане в Святому Письмі і свідчить дії Бога. І це Слово має силу, яка єднає розум людський з Премудрістю Божою. І коли людина читає святе Письмо, то Бог розмовляє з людиною, освітлює її розум і людина стає спосібною відрізнити світло від темряви.
Серце починає переоцінювати свої скарби і викидає з себе все, що не потрібне і не приносить користі її душі. І чим більше людина читає - тим більше в неї проявляється світло, яке має спосібності впливати не тільки на неї, а на людей з якими вона спілкується.
Це доступно кожному, але не в кожного достатньо волі, що іти тим шляхом.
Ми не можемо до кінця пізнати Бога, тому що наш розум обмежений. Бог тому і недосяжний бо Він безмежний. Але в Нього є спосібності що душа через свою обмеженість тягнеться до Нього і відкривається в людині повнота любові до Бога, що Він для неї робиться необмежено Дорогим.
Це спосібності Бога, «Бог є любов» (1 Ін. 4,8).
Отець Іоанн С. стверджує: «Бог любить тебе більше, чим ти сам себе любиш, і піклується про тебе, чим ти сам можеш піклуватись про себе. Бог ближче до нас чим якась інша людина: ближче мами, батька, жінки, дітей, товариша, одежі, ближче повітря, світу, ближче до мене, чим я сам собі».
Людина не може змінити себе і стати кращою, якщо вона не прилучить себе до Бога. Сам Господь говорив, про Свої спосібності впливати на душу людини: «Прийдіть і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем». (Мф. 11, 29).

Володимир Стрий
новик
новик
Повідомлень: 10
З нами з: 24 липня 2010, 09:13

Re: Проповіді та питання віри

Повідомлення Володимир Стрий » 03 листопада 2014, 07:00

Світ створений Творцем, живе по життєздатним законам. Наприклад, щоб серце в людині працювало, необхідно щоб кров поступала до нього і дух людини прибував в тілі.
Все живе і що взаємодіє між собою, має установлені правила, без яких життя не можливе.
Також, є правила і для людини, бо людина має спосібності Бога, або подібна ангелам які служать Богу і беруть участь в життєздатності життя Всесвіту. Тому Бог дав Закони і Заповіді для людей, по яким вони зможуть зберегти ці спосібності, а інакше вони зміняться і стануть подібними демонам. Які знищують все на землі, розв’язують війни, розповсюджують хвороби і виготовляють мутантів, роблять з людей послушних їм рабів, навіюючи їм гордість яка являється матрицею інших гріхів.
Якщо, Бог дав людям Святе Письмо, щоб людина мала зв'язок з Богом, то сатана дає людям філософії, або вчення, теорії, які відкидають слово Боже. Також фільми, книжки, інтернет, все що може розвивати в людині страсті і приводить до гріха, все випущено в роботу.
Дуже часто чуєш коли люди, навіть віруючи, обмануті, висказують по своїй несвідомості неправдиві погляди на світ і Бога, приписуючи Йому чоловічі страсті.
Бог являється Абсолютом і Він не може творити зло, Він надає людині вибір не вмішуючи в її волю. А все що діється з людиною і людством, це лиш наслідок її вибору. Чим ближче рослина до променів сонця, тим вона краще і гармонійно росте, чим дальше вона від тих променів, тим більше в неї проявляється каліцтво, а то і гине від недостатнього світла. Так і людина чим ближче вона до Бога, тим краще вона живе і розвивається і здоров’я та благополуччя. Чим далі вона від Бога, тим ближче до неї демони, які приносять хвороби, війни, невдачі, катаклізми та нещастя.
Тому в такий важкий час для України треба більше молитись, щоб приблизити до себе Бога, який захистить нас від демонів.
Приписуючи Богові ті чи інші страсті, люди оправдую страсті чоловічі. Так було до християнські часи, так і зараз навіюється ця теорія.
Коли прийшов Христос, то Він почав вчити людей що Бог є любов, що Він не Тільки Творець світу, але й являється нам, нашим Отцем. І коли християни взяли це за основу, помінялись всі уяви про Бога і про Царство Боже. І вони почали розвиватись в правильному напрямку науки, про людей і Бога. Тому багатовіковий шлях подвижників благочестя, через який Бог проявлявся, залишив людям основи духовного життя, яке збереже людину від диявольського впливу.


Повернутись до “Богослов'я”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Yahoo [Bot] і 3 гостей