Ад і пекло

обговорення богословських думок, питань богословської освіти

Модератори: Just_me, Artur, ihor

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Пекло

Повідомлення romanm » 10 січня 2011, 21:00

Олюнька писав:Івана, 20/23: "Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються."

Дайте повну цитату. Кому він це сказав?:)

Аватар користувача
Вова
старець
старець
Повідомлень: 684
З нами з: 27 березня 2010, 12:52
Звідки: м. Тернопіль
Контактна інформація:

Re: Пекло

Повідомлення Вова » 11 січня 2011, 00:51

Олюнька писав:Ви не зрозумієте :(
Івана, 20/23: "Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються."

Та чому не розумію, я вам подав місця із Писання. Але якщо уже не розумію то підтвердіть Писанням.
Але тепер ще більше не розумію як це місце стосується сповіді, це місце дуже складне щоб так просто пояснити. Потрібно аж окрему тему.
Але треба дивитися через все Писання що це значить, дивимося у інші місця:
Дiї.10:43 Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього,одержить прощення гріхів Його Йменням.- прощення відбувається через особисту віру у Христа. Як людина може отримати віру, звісно тільки через проповідь Євангелії.
Дiї.13:38 Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.

Дiї.2:38 А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! Бачимо тут є віра і водне хрещення.

Та й взагалі гріхи прощає Бог Мар.2:5-10. Людина може попросити щоб Бог простив, а як вона може простити ті гріхи які відносяться до Бога не розумію, бо наприклад написано Матв.6:15 А коли ви не будете людям прощати,
то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
або чіткіше Христос сказав коли у нас затримаються гріхи, це тоді коли ми не прощаємо іншим. Ну звісно якщо ми із своєї сторони все зробили Матв.5:23 Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,24 залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара. 25 Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.
Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4635
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Пекло

Повідомлення ShMariam » 11 січня 2011, 15:25

Вова писав:Та чому не розумію, я вам подав місця із Писання...

Щоб не оффтопити, я відповіла тут
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
kristik
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 275
З нами з: 17 травня 2010, 11:49
Контактна інформація:

Re: Пекло

Повідомлення kristik » 13 січня 2011, 20:10

andrivovk писав: ...Ці люди погано сповідалися. - відповів Господь.

P.S.Сповідайтеся добре.
P.P.S.Не пам'ятаю джерела, і яка це свята була.Передав тут тільки основну думку цього об'явлення.


В цьому діалозі говориться тільки про людей, що погано сповідались. А мене завжди турбує таке питання: якщо помирає людина, котра жила без Божої Ласки, з важким гріхом ( пияцтво, перелюб, вбивство і т.д. ), вважається, що така людина йде в пекло. Але ж ми молимося за всіх померлих або конкретно за таку ( помершу в тяжкому гріху), а вона припустимо вже в пеклі, то тоді виходить наші молитви марні? Чи, може, ні?
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Пекло

Повідомлення о.Олег » 13 січня 2011, 21:54

kristik писав:... вважається, що така людина йде в пекло...

вважається, що така людина жила і грісі, можливо і померла в грісі, але точно не беремося судити, кого в пекло: молимося, щоб Господь простив все, що людина вчинила і віримо, що надія на Бога не є марною
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Tornado
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 165
З нами з: 07 березня 2009, 18:42

Re: Пекло

Повідомлення Tornado » 22 липня 2012, 21:21

о.Олег писав:
Злий Іван писав:Цікаво виходить: пекло -- зовнішня темрява, місце, де нема Бога, але Бог є завжди і всюди. Виходить якась філософська заковирка.

філософська заковика ще глибша, бо скоріш за все треба говорити не про "місце" (категорію простору у скоріш за все вживаємо алегорично) а про "стан" (пекла) людини. Хоча - і у такому разі важко...


Не зрозумів, о.Олеже, як це не про місце? Хіба місце душі живучої людини не є її тіло? Значить на землі душа має місце - людське тіло. Так? А після смерті, що вона вже немає місця, де дівається душа? Хіба не є такі місця для душі як пекло та рай? Чому ж тоді Ви говорите про "стан", а не "місце"?
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя. (Пс. 56, 1)

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Пекло

Повідомлення andrey s. » 22 липня 2012, 23:46

Не знаю. Пекло, Рай... Навряд чи ці поняття можуть вміститись у рамки нашого спийняття у всій повноті. Так, ми надто обмежені щоб це було так. Тому в допомогу собі у цьому прибігаєм до філософії, абстрактності. Церква пояснювала колись все дуже просто, і мені було ближче колишнє пояснення цих речей. У Святому Письмі можна трішки почерпнути на рахунок цього, направду, якщо всі уривки зіставити і порівняти, то всеодно не зрозуміємо :D . Я от зараз думаю, що якби хтось і був там, то однаково людська мова надто обмежена і людина в тілі доволі квола щоб пояснити словами, а якщо туди добавити всяку метафизічну (чи філософську) маячню, то це тільки все ускладнить і відповідь якої прагнем буде недосяжна.
Ніхто з живих (обмежених тілом) собі не може навіть уявити що Бог уготовив вірним Йому, і як все насправді. Думаю це має зворотній ефект що до пекла. Просто про пекло нам ясніше і зрозуміліше, бо живем у проклятому (порушеному, який створився досконалим) через гріх світі, і страждання й терпіння нам краще відомі (сприймаються, розуміються) ніж навпаки. В кінці - кінців поняття "віра" якраз і стає чеснотою коли ми всього не знаємо і знати просто не можемо (коли нам все відомо, то яка заслуга? Якби ми направду побували в Раю, то, думаю, навряд чи робили щось з того - що є перешкодою щоб туди потрапити, вирватись з оков часу. Це Вічність, і це аналогічно, тільки зовсім навпаки, з пеклом ).
Бог якщо собі захоче, то може бути всюди, але пекло -це там де Його нема (от не захотів собі там бути. Він Бог, робить те що потрібно і це все є добре і нам пояснювати щось Він не зобовязаний, знаєм стільки - скільки нам потрібно щоб спастись, щоб бути у Ньому. Виходить що решта знаннь буде завадою (обтяженням, тягарем) на цьому Шляху до Нього).
Одним словом я взагалі не здивуюсь якщо те "зовнішнє" тісно повязано з "внутрішнім", або навпаки здивуюсь і заплачу якщо взнаю - що весь цей час Рай був праворуч мого носа :wink: , а я шукав його на небі чи у зовнішньому космосі :D .
:Rose:
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Пекло

Повідомлення о.Олег » 23 липня 2012, 22:06

Tornado писав:...Не зрозумів, о.Олеже, як це не про місце? Хіба місце душі живучої людини не є її тіло? Значить на землі душа має місце - людське тіло. Так? А після смерті, що вона вже немає місця, де дівається душа? Хіба не є такі місця для душі як пекло та рай? Чому ж тоді Ви говорите про "стан", а не "місце"?

не говорю про те, що душа не займає якогось "місця", говорю про те, що все набагато складніше, аніж зазвичай малює людині рай/пекло її уява (чи уявлення, сформовані впродовж розвитку людства). Напевно, п.Михайле, не буду Вас запутувати і запропоную статтю пятилітньої давності - інтерв`ю, яке давав мій товариш Тарас Тимо

Людину завжди цікавило, що чекає її після завершення земного шляху, з ким перебуватиме душа в раю? Чи таким страшним є пекло, як його малюють? Чи залежить наше життя у вічності від нашого вибору? На цю тему розмовляємо з викладачем Українського католицького університету, магістром богослов’я Тарасом Тимо.- Чи змінювалися з часом уявлення християн про рай та пекло?
- Церква завжди вірила в існування життя після смерті та у відповідальність людини в загробному житті за її земні вчинки. Сучасні культи, наприклад, New Age, теософія Блаватської, намагаються представити потойбічне життя, як солодкий рожевий коктейль. Мовляв, усі люди будуть щасливими у вічному житті, і немає значення, хто як жив. Церква таке вчення відкидає, спираючись на Євангеліє.

Пам’ятаєте, у притчі про багача і Лазаря йдеться про те, що багач у цьому житті розкошував, але не мав любові до ближнього, не вмів ділитися своїм багатством, не вмів співчувати тим, хто страждав, і після смерті потрапив у місце, де йому було дуже погано. А Лазар, який у цьому житті багато страждав, потрапив у благословенне місце. Це віра Церкви, яка ніколи не піддається сумніву. У загробному житті є відповідальність і поділ людей на дві категорії: спасенних і неспасенних. Неспасенні – це ті люди, які будуть позбавлені присутності Бога і це позбавлення буде для них стражданням. Але вони будуть позбавлені присутності Бога не тому, що він їх цього позбавив, а тому що вони самі відкинули її.
- Притча про Лазаря – не єдиний епізод у Біблії, де вказано на існування раю і пекла?
- Далеко не єдиний. Вчення про рай і пекло є древнім і відкривається людині в Біблії дуже поступово. Про рай знаходимо згадку ще на самому початку Біблії, коли Бог сотворив людину і вона жила в земному раю. Тобто вона жила в гармонії з Богом. Коли говоримо про рай, то йдеться не про місце, не про якусь географічну одиницю – це стан поєднання людини з Богом. Адам і Єва жили в такому стані райського блаженства на землі, пізніше через гріхопадіння вони це втратили, але ця обіцянка раю завжди супроводжувала людство.
Біблія також говорить про місце, яке називається по-єврейськи шеол, а по-старогрецьки – ад. В образній біблійній мові йдеться про яму, рів, в’язницю, тобто місце, де людина ізольована від Бога і від інших людей. Це до певної міри – ілюстрація людського егоїзму. Етимологія українського слова “пекло” вказує на те, що це місце, в якому пече, в якому є вогонь. У Новому Завіті часто говорять про гієну вогненну. Цей вогонь отці Церкви інтерпретують як докори сумління, муки совісті, і найближче, з чим можна порівняти цей біль – це горіння у вогні.
Важливо розуміти дві речі: рай – це не нагорода, а пекло – це не покарання.
- Мабуть, люди саме так і розуміють ці поняття...
- Мабуть. Але це помилка, бо рай в богословському розумінні – це перебування з Богом у вічності, яке є наслідком того, що людина жила по-божому тут, на землі. Це можна порівняти з тим, як сім’я – батьки, діти – живуть разом, і їм добре, а розлука стає для них великою травмою. Те саме й розлука з Богом.
- Але ця розлука з Богом і є карою за грішне життя?
- Дуже часто люди сприймають Бога як суддю, який карає за гріхи. Насправді Бог хоче зняти з людини всі страждання, дати їй якомога більше щастя, але людина сама не приймає цього від Бога. І її муки в пеклі – її власний вибір, який є наслідком її впертого перебування в гріху.
- Чи в раю душі житимуть поряд з тими, кого люблять?
- Рай - це продовження земного життя людини. І навряд чи хтось з нас може уявити своє щастя без тих людей, яких любить. Напевне, діти зустрінуться з батьками, чоловік із жінкою. Але по великому рахунку ми не знаємо, як саме виглядає життя в царстві Божому...
- Відомо, що католики вірять у чистилище. Як його трактують богослови?
- Люди після смерті діляться на дві категорії: на тих, які відійшли від Бога абсолютно – це стан пекла, і на тих, які успадкують Царство небесне. Цю останню категорію людей умовно можна поділити теж на дві. Перша – це люди, які потрапляють просто до неба, це святі, і їх, звичайно, меншість. А друга – це більшість людей, які помирають з якимись гріхами на душі, недосконалостями. Щоб потрапити до раю, їм потрібно очиститися від гріхів, недосконалості, обмеженості. Католики називають це чистилищем. Православні говорять про потребу людини очиститися дещо невизначено. Але одні й інші моляться за померлих, і ця молитва передбачає, що ми допомагаємо людині якнайшвидше пройти цю фазу очищення і ввійти до Царства Божого.

- Молитви вже не допоможуть тим, хто потрапив до пекла?
- Ми не знаємо. Церква відмовляється молитися за дуже виняткові категорії людей. Раніше вважалося, що не можна молитися за самогубців, але й ці погляди зазнали змін. Медики, психологи доводять, що людина, яка вчинила самогубство, могла це зробити під тиском надзвичайних обставин. Тому нині Церква, як правило, молиться і за самогубців, і за великих грішників. І вона навіть не є дуже категоричною, коли йдеться про нехристиян.
- Тобто в раю можуть бути і нехристияни?
- Святий Августин каже, що на Страшному суді з’ясується, що багато людей, які думали, що належать до Церкви, насправді до неї не належали, і багато людей, які думали, що не належать до Церкви, насправді до неї належали. Належність до Церкви – це перебування Святого Духа в душі людини. Тобто до раю можуть потрапити всі люди, які живуть за Божими заповідями, навіть якщо вони не християни, іноді навіть якщо вони думають, що є атеїстами.
- Мабуть, ще кілька десятків років Церква була більш категоричною у таких питаннях?
- Людська цивілізація стає гуманнішою. Я наведу вам один майже анекдотичний приклад. Коли в ХVI столітті іспанці завоювали Мексику, християнські місіонери намагалися навернути туземців у християнство. Виявилося, що їм важко пояснити, що таке пекло, – у ацтеків такого поняття не було. І місіонери додумалися до такого: поставили на центральні площі великі казани з олією, розпалили вогонь і кидали у киплячу олію приблудних котів, демонструючи, що чекає на затятих грішників. Це історичний факт, який свідчить про те, як люди мислили. При всій жорстокості теперішнього світу сьогодні таке не могло б відбутися.
- Але ще донедавна в наших церквах неодмінно висів образ Страшного суду з усіма “атрибутами” – чортами, казанами, вогнем і грішниками...
- Можливо, це мало лякати людей або викликати почуття справедливості. На зображеннях Страшного суду когось їсть черв’як, пліткар підвішений за язик, розпусник ще за щось... Це саме ті фольклорні елементи в уявленнях людей, яких треба уникати. Навіть якщо в древніх текстах йшлося про щось подібне, то це мова символів. Не треба розуміти буквально, що хтось когось буде підвішувати чи варити в смолі. Сучасне християнство стоїть на тому, що треба проповідувати Бога, а не диявола.
- Думаю, люди часто намагаються не грішити через страх перед пекельними стражданнями...
- З одного боку – це правда. Святі отці говорять про три етапи духовного життя: “раба”, “слуги” і “сина”. Етап “раба” переважно переживають новонавернені – вони відвертаються від зла зі страху. Це, може, й добре, бо краще втекти від зла під страхом кари, ніж зовсім не втекти, але дуже погано зупинитися на цьому етапі, треба прагнути дійти хоча б до другого етапу – “слуги”. “Слуга” робить добро задля заплати – спасіння. Але коли людина щира з собою, вона зростає духовно і бачить, що цей рівень стосунків з Богом не є досконалим. І вона досягає етапу “сина”, який слухає батька не тому, що боїться кари, любить його не за те, що він дає гроші, а тому, що він його батько...
Леся ФЕДІВ
"Високий замок" №53 (3460)

З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Пекло

Повідомлення andrivovk » 06 вересня 2012, 13:54

Страшно? А це тільки фото.
Зображення
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Пекло

Повідомлення andrey s. » 06 вересня 2012, 14:59

andrivovk писав:Страшно? А це тільки фото.

Було так сиро і прохолодно (погода така у нас), я аж накрився одіялом. Подивився на фото...., і знаєте.., вже нормально, іду займусь чимось корисним.., вже тепло стало :D .
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Ад і пекло

Повідомлення andrivovk » 31 травня 2013, 21:16

Georgij писав:У православній та інших східних церквах Великодньою іконою є "Зшестя в ад". Часто її підписують як "Воскресіння Христове". Але зображено на ній події не Великодня, а попереднього дня - Великої Суботи. Як усі померлі Ветхого завіту, Христос спускається в пекло

Христос в пекло не спускався, а в ад. Старозавітні праведники в пеклі не сиділи.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Ікони та образи

Повідомлення andrey s. » 31 травня 2013, 22:56

andrivovk писав:
Georgij писав:У православній та інших східних церквах Великодньою іконою є "Зшестя в ад". Часто її підписують як "Воскресіння Христове". Але зображено на ній події не Великодня, а попереднього дня - Великої Суботи. Як усі померлі Ветхого завіту, Христос спускається в пекло

Христос в пекло не спускався, а в ад. Старозавітні праведники в пеклі не сиділи.

Досить цікаво..., треба буде пошурупати над тим. Тема ще та... .
Але, що таке ад як не пекло ? Шеол ., так помоєму то нозивали.
Але, чи помилюсь я коли скажу що на землі до Славного Приходу був сущий Шеол, Ад, Пекло. І звісно серед того всього були і праведники. Ісус Відчинив Ворота Царства Божого, які були закриті. Рай є антонімом Аду ?
Але.., як казав, тема ще та...
:pardon:
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ікони та образи

Повідомлення о.Олег » 01 червня 2013, 06:11

andrey s. писав:
andrivovk писав:
Georgij писав:У православній та інших східних церквах Великодньою іконою є "Зшестя в ад". Часто її підписують як "Воскресіння Христове". Але зображено на ній події не Великодня, а попереднього дня - Великої Суботи. Як усі померлі Ветхого завіту, Христос спускається в пекло

Христос в пекло не спускався, а в ад. Старозавітні праведники в пеклі не сиділи.

Досить цікаво..., треба буде пошурупати над тим. Тема ще та... .
Але, що таке ад як не пекло ? Шеол ., так помоєму то нозивали.
Але, чи помилюсь я коли скажу що на землі до Славного Приходу був сущий Шеол, Ад, Пекло. І звісно серед того всього були і праведники. Ісус Відчинив Ворота Царства Божого, які були закриті. Рай є антонімом Аду ?
Але.., як казав, тема ще та...
:pardon:

не той тепер Ад, не той...
:)
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Ігор В
дописувач
дописувач
Повідомлень: 105
З нами з: 27 вересня 2012, 10:33
Звідки: м. Тернопіль

Re: Ікони та образи

Повідомлення Ігор В » 01 червня 2013, 11:04

andrivovk писав:
Georgij писав:У православній та інших східних церквах Великодньою іконою є "Зшестя в ад". Часто її підписують як "Воскресіння Христове". Але зображено на ній події не Великодня, а попереднього дня - Великої Суботи. Як усі померлі Ветхого завіту, Христос спускається в пекло

Христос в пекло не спускався, а в ад. Старозавітні праведники в пеклі не сиділи.

Мені здається, що Ісус Христос спускався в пекло, наприклад в молитві до животворчого Хреста: "Ти проганяєш бісів силою на Тобі розпятого Господа нашого Ісуса Христа, що в пекло зійшов і диявольську силу потоптав"

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ікони та образи

Повідомлення о.Олег » 01 червня 2013, 11:39

Ігор В писав:Мені здається, що Ісус Христос спускався в пекло, наприклад в молитві до животворчого Хреста: "Ти проганяєш бісів силою на Тобі розпятого Господа нашого Ісуса Христа, що в пекло зійшов і диявольську силу потоптав"

тему, мабуть, модератори відділять. Але суть у тому, що в цитованому Вами "пекло" - це переклад (і тут, думаю, принаймі тут - даремно переклали) на українську слова "ад", що в свою чергу є грецьким перекладом "шеол", в якому перебували душі всіх (і грішних, і праведних) померлих, очікуючи Воскреслого
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Ігор В
дописувач
дописувач
Повідомлень: 105
З нами з: 27 вересня 2012, 10:33
Звідки: м. Тернопіль

Re: Ікони та образи

Повідомлення Ігор В » 01 червня 2013, 12:38

ну тепер я нічого не пойму, що таке пекло, що таке ад і навіщо Ісус Христос спускався в ад диявольську силу топтати і в якій мірі Він ту силу топтав, якщо вона ще не потоптана. Пекло виходить ще пусте, бо не було ще Суду Господнього, а ад потихеньку наповняється душами померших, праведних і грішних, а потім після страшного Суду грішники перемістяться з аду в пекло. Знову ж стає незрозуміло, а хто в чистилищі, якщо праведники з грішниками в аду.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ікони та образи

Повідомлення о.Олег » 01 червня 2013, 14:42

Ігор В писав:ну тепер я нічого не пойму, що таке пекло, що таке ад і навіщо Ісус Христос спускався в ад диявольську силу топтати і в якій мірі Він ту силу топтав, якщо вона ще не потоптана. Пекло виходить ще пусте, бо не було ще Суду Господнього, а ад потихеньку наповняється душами померших, праведних і грішних, а потім після страшного Суду грішники перемістяться з аду в пекло. Знову ж стає незрозуміло, а хто в чистилищі, якщо праведники з грішниками в аду.

Катехизм
631 «Ісус був зійшов у нижчі частини землі (...) Той же, Хто був зійшов на низ, це Той Самий, що вийшов найвище всіх» (Еф. 4,9—10). Апостольський Символ віри сповідує в єдиному члені сходження Ісуса Христа в ад і Його Воскресіння з мертвих третього дня, бо Він учинив так, що в містерії Його Пасхи з глибини смерті виринає життя:
«Христос, Син Твій,
Який, вийшовши з аду,
освічує людський рід Своїм ясним світлом,
і живе, і царствує на віки вічні. Амінь»
(Римський Мисал, Надвечір'я Пасхи, 18, гімн пасхальний «Ехsultet».).

632 Часті твердження Нового Завіту, за якими Ісус «воскрес із мертвих» (Ді- 3,15; Рим. 8,11; 1 Кор. 15,20), припускають, що перед воскресінням Він перебував у місці для померлих (Пoр. Євр. 13, 20.). Це є перше значення, якого апостольське проповідування надало сходженню Ісуса в ад: Ісус зазнав смерті, як і всі люди, і приєднався до них Своєю душею у місці померлих. Проте Він зійшов туди як Спаситель, звіщаючи Добру Новину душам, що були там затримані (1 Пт. 3, 18-19.).
633 Місце померлих, куди зійшов померлий Христос, Святе Письмо називає «підземним світом», Шеолом або Адом (‘Αιδην; Пор. Флп. 2, 10; Ді. 2, 24; Од. 1, 18; Еф. 4, 9.), бо ті, що там перебувають, позбавлені бачення Бога (Пс. 6, 6; 88, 11-13.). Такою є насправді доля усіх померлих, злих чи праведних (Пор. Пс. 89, 49; 1 Сам. 28, 19; Єз. 32, 17-32.), що очікують на Відкуплення. Це не означає, що їхня доля однакова, як це показує Ісус у притчі про бідного Лазаря, який був прийнятий на «лоно Авраама» (Пор. Лк. 16,22-26.). «Саме ці святі душі, які очікували свого Визволителя на лоні Авраама, Христос визволив, коли зійшов в ад» (Римський Катехизм, 1, 6, 3.). Ісус зійшов до аду не для того, щоб визволити з нього проклятих (Пор. Римський Собор 745 р.: DS 587.) чи знищити ад проклятих (Пор. Бенедикт XII, Посл. « Cum dudum »: DS 1011; Климент VI, Посл. « Super quibusdam »: DS 1077.), а щоб визволити праведних, які передували Йому (Пор. IV Толедськнй Собор 633 р.: DS 485; Мт. 27, 52-53.).
634 «...бо й мертвим проповідувано Благовість...» (1 Пт. 4,6). Сходження до аду є останнім ступенем євангельського проповідування спасіння. Воно є завершальною стадією месіанського післанництва місії Ісуса, стислою в часі, але дуже широкою у своєму реальному значенні поширення спасенного діла на всіх людей усіх часів та всіх народів, бо всіх, що спасуться, зроблено учасниками Відкуплення.
635 Отже, Христос зійшов у глибину смерті (Пор. Мт. 12, 40; Рим. 10, 7; Еф. 4, 9.), щоб «померлі почули голос Сина Божого, а вчувши - оживуть» (Iв. 5,25). Ісус, «Творець життя» (Ді. 3,15), помер, «щоб смертю знищити того, хто мав владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерті все життя тримав у рабстві» (Євр. 2,14—15). Від того часу Воскреслий Христос має «ключі смерті й аду» (Од. 1,18), і «перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Флп. 2,10).
«Велике мовчання панує сьогодні на землі, велике мовчання і велика самотність. Велике мовчання, бо Цар спить. Земля здригнулася й затихла, бо Бог спочив у тілі І пішов будити тих, що спали від віків (...). Він іде шукати нашого праотця, загублене ягня. Він йде до тих, що сидять у темряві й тіні смерті. Він іде, щоб урятувати від болів невільника Адама і з ним невільницю Єву, — Він, їхній Бог і водночас їхній Син (...). «Я Бог твій, і задля тебе Я став Сином твоїм. Пробудись, ти, що спиш, бо Я не створив тебе, щоб ти був тут, закутий у ланцюги в аді. Встань із мертвих, бо Я є життя мертвих» (Стародавня проповідь на Велику Суботу.).

КОРОТКО

636 У вислові «зійшов в ад» Символ віри визнає, що Ісус справді вмер і що своєю смертю за нас Він переміг смерть і диявола, який «мав владу смерті» (Євр. 2,14).
637 Умерлий Христос зійшов до місця померлих Своєю душею, що з'єднана з Його Божественною Особою. Праведним, що передували Йому, Він відчинив двері неба.


а також
артикул 7 «Звідти Він прийде судити живих і мертвих»
І, Він вернеться у славі

Христос уже царює через Церкву...

668 «На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати» (Рим. 14,9). Вознесіння Христа на Небо означає участь Його людської природи у Його божественній силі і владі. Ісус Христос є Господь: Він посідає всю владу на небі й на землі. Він «вище від усякого начала, власті, сили й володарства», бо Отець «усе підкорив під Його ноги» (Еф. 1,21-22). Христос є Господом всесвіту (Пор. Еф. 4, 10; 1 Кор. 15, 24. 27-28.) та історії. У Ньому історія людини, як і все творіння, знаходять своє остаточне поєднання під Главою-Христом («рекапітуляцію») (Еф. 1,10), своє трансцендентне завершення.
669 Як Господь, Христос - також Глава Церкви, що є Тілом Його (Пор. Еф. 1, 22.). Вознесений на небо і прославлений, виконавши в повноті Свою місію, Він залишається на землі у Своїй Церкві. Відкуплення стає джерелом влади, яку Христос силою Святого Духа здійснює над Церквою (Пор. Еф. 4, 11-13.), яка є «Царством Христовим, уже таїнственно присутнім» (II Ватикавський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 3.), «зародком і початком Його Царства на землі» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 5.).
670 3 часу Вознесіння Божий задум увійшов у своє сповнення. Ми вже живемо в «останню годину» (1 Iв. 2,18; Пор. 1 Пт. 4, 7.). «Так, отже, вже настали для нас останні часи. Оновлення світу безповоротно установлене І вже тепер, наперед, реальним способом здійснюється: справді, уже на землі Церква визначається правдивою святістю, хоч і недосконалою» (II Ватиканський Собор, Догм, коист. « Lumen gentium », 48.). Царство Христа вже виявляє свою присутність чудесними знаками (Мр. 16, 17-18.), які супроводжують його звіщання Церквою (Мр. 16, 20.).
...в очікуванні того, що все Йому буде підкорене

671 Присутнє вже у Його Церкві, Царство Христа ще, однак, не завершилося «з силою і славою великою» (Лк. 21,27; Пор. Мт. 25,31.) приходом Царя на землю. Царство це зазнає ще нападів злих сил (Пор. 2 Сол. 2, 7.), навіть якщо вони були вже в основі переможені Пасхою Христа. Поки все Йому не буде підкорене (Пор. 1 Кор. 15,28.), поки не «постануть нові небеса та нова земля, на якій перебуває праведність, Церква-прочанка у своїх таїнствах і структурах, які належать до теперішнього віку, носить образ цього минущого світу; вона перебуває серед творінь, які стогнуть від болів народження й очікують об'явлення синів Божих» (II Ватиканський Собор, Доги, конст. « Lumen gentium », 48.). Тому християни моляться, особливо у Євхаристії (Пор. 1 Кор. 11,26.), за прискорення приходу Христа (Пор. 2 Пт. 3, 11-12.), говорячи до Нього: «Прийди, Господи!» (1 Кор, 16,22; Од. 22,17.20).
672 Перед Вознесінням Христос сказав, що ще не прийшов час славного встановлення очікуваного Ізраїлем (Пор. Ді. 1,6-7.) месіанського Царства, яке має принести всім людям, як говорили пророки (Пор. Іс. 11, 1-9.), остаточний порядок справедливості, любові й миру. Теперішній час, говорить Господь, - це час Духа і свідчення (Пор. Ді. 1, 8.), але також час, помітний «утиском» (1 Кор. 7,26) і випробуванням лихом (Пор. Еф. 5, 16.), що не минає Церкви (Пор. 1 Пт. 4, 17.) й розпочинає боротьбу останніх днів (Пор. 1 Iв. 2, 18; 4, 3; 1 Тим. 4, 1.). Це час очікування й чування (Пор. Мт. 25, 1-13; Мр. 13, 33-37.).

Славний прихід Христа - надія Ізраїля

673 Після Вознесіння прихід Христа у славі вже близький (Пор. Од. 22, 20.), навіть якщо не наша «справа знати час і пору, що їх Отець призначив у Своїй владі» (Ді. 1,7; Пор. Мр. 13, 32.). Цей есхатологічний кінець може статися кожної хвилини (Пор. Мт. 24, 44; 1 Сол. 5, 2.), навіть якщо він «затриманий» - він І кінцеве випробування, що його випередить (Пор. 2 Сол. 2, 3-12.).
674 Прихід Месії у славі можливий кожної хвилини історії (Пор. Рим. 11,31.) і залежить від того, доки Його визнає «увесь Ізраїль» (Рим. 11,26; Мт. 23,39), на який «засліплення спало частинно» (Рим. 11,25) за «невіру» (Рим. 11,20) в Ісуса. Св. Петро говорить про це юдеям після П’ятидесятниці: «Тож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті і щоб так прийшли від Господа часи відпочинку і Він прислав призначеного вам Христа Ісуса. Треба було, щоб Його прийняло небо аж до часу відновлення усього, про що Бог споконвіку говорив устами Своїх святих пророків» (Ді. 3,19-21). Св. Павло вторить йому: «Бо коли їхнє відкинення — примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя з мертвих?» (Рим, 11,15). Вхід «повноти їх (юдеїв)» (Рим. 11,12) до месіанського спасіння услід за «повнотою поган» (Рим. 11,25; Пор, Лк. 21, 24.), дасть Божому народові дійти «до міри повного зросту повноти Христа» (Еф. 4,13), коли «Бог буде усім у всьому» (1 Кор. 15,28).

Останнє випробовування Церкви

675 Перед приходом Христа Церква має пройти через останнє випробування, яке захитає віру багатьох віруючих (Пор, Лк. 18, 8; Мт. 24, 12.). Переслідування, яке супроводжує її земну мандрівку (Пор, Лк. 21, 12; Iв. 15, 19-20.), розкриє «таїнство беззаконня» у вигляді псевдорелігії, що принесе людям уявне вирішення їх проблем ціною відступництва від правди. Найбільший релігійний обман - це обман антихриста, тобто обман псевдомесіанізму, коли людина прославляє себе саму замість Бога і Його Месії, який прийшов у тілі (Пор. 2 Сол. 2, 4-12; 1 Сол. 5, 2-3; 2 Iв. 7; 1 Iв. 2, 18.22.).
676 Цей обман з боку антихриста вже виявляється у світі кожного разу, коли хтось задумує сповнити в історії месіанську надію, яка може завершитися лише поза історією через есхатологічний суд: Церква відкидає цю фальсифікацію прийдешнього Царства, навіть у пом'якшеному вигляді, названому міленаризмом (Пор. Конгрегація віровчення, Декрет « De Millenarismo »: DS 3839.), а передовсім під політичною формою світського месіанізму, який «у своїй суті є спотворений» (Пор. Пій XI, Енц. « Divini Redemptoris », що засуджує «фальшивий містицизм» такої «підробки спасіння знедолених»; II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 20-21.).
677 Церква увійде в славу Царства Божого тільки через цю останню Пасху, у якій вона піде за Своїм Господом у Його смерті і Його Воскресінні (Пор. Од. 19, 1-9.). Отже, Царство здійсниться не через історичний тріумф Церкви (Пор. Од. 13, 8.), згідно з поступовим розвитком, а через перемогу Бога над кінцевим наступом зла (Пoр. Од. 20, 7-10.), перемогу, .внаслідок якої з неба зійде Його Наречена (Пор. Од. 21, 2-4.). Тріумф Бога у подоланні зла набере форми Страшного Суду (Пор. Од. 20, 12.) після остаточного космічного потрясіння цього минущого світу (Пор. 2 Пт. 3, 12-13.).

II. Щоб судити живих і мертвих

678 Услід за пророками (Пор. Дай. 7, 10; Йоіл 3-4; Мал. 3, 19.) та Іваном Хрестителем (Пор. Мт. З, 7-12.) Ісус звіщав у Своїй проповіді Суд останнього дня. Тоді буде виявлена поведінка кожного (Пор. Мр. 12, 38-40.) і таємниці сердець (Лк. 12, 1-3; Ів. З, 20-21; Рим. 2, 16; 1 Кор. 4, 5.). Тоді буде засуджено провинне невірство, яке нехтувало благодать, даровану Богом (Пор, Мт. 11, 20-24; 12, 41-42.). Ставлення стосовно потреб ближнього виявить, чи хтось прийняв чи відкинув благодать і любов Божу (Пор. Мт. 5, 22; 7, 1-5.). Ісус скаже останнього дня: «Усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших, - ви Мені зробили» (Мт. 25,40).
679 Христос - Господь життя вічного. Повне право остаточно судити діла і серця людей належить Йому як Відкупителеві світу. Він «придбав» це право Своїм хрестом. Тому Отець «Синові дав суд увесь» (Ів. 5,22; Пор. Ів. 5,27; Мт. 25, 31; Ді. 10,42; 17, 31; 2 Тим. 4, 1.). Однак Син прийшов не судити, а спасти (Ів. 3, 17.) і дати життя, що є в Ньому (Пор. Ів. 5, 26.). Через відкидання благодаті в цьому житті, кожен уже судить себе самого (Пор. Ів. 3, 18; 12,48.), отримує згідно зі своїми ділами (Пор. 1 Кор. 3, 12-15.) і може навіть занапастити себе навіки, відкинувши Духа любові (Пор. Мт. 12, 32; Євр. 6, 4-6; 10, 26-31.).
КОРОТКО

680 Христос Господь уже царює через Церкву, але ще не все в цьому світі підкорене Йому. Тріумф Царства Христового настане лише після останнього наступу сил зла.
681 У день Суду наприкінці світу Христос прийде у славі, щоб остаточно завершити тріумф добра над злом, які, як пшениця і кукіль, росли водночас упродовж історії.
682 Коли наприкінці часів прославлений Христос прийде судити живих і мертвих, Він виявить таємні думки сердець і віддасть кожній людині відповідно до її діл і відповідно до її прийняття чи відкинення благодаті.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Ікони та образи

Повідомлення andrivovk » 01 червня 2013, 15:03

Відразу після смерті Ісуса Христа Його душа переможно увійшла туди, де знаходилися праведники Старого Завіту (Соб. Лят. IV).Це місце називалося адом. Ад із пеклом і чистилищем єднало те, що ті, які перебували там, не могли бачити Бога. Не був Він, однак, чистилищем, бо не було у ньому дочасних покарань, і не був пеклом, бо не було у ньому вічних мук. Душі, які перебували в аді, не мучилися (Рим. Кат.). Не були позбавлені й радості, як бачимо з притчі про Лазаря (Лук. 16, 25). Великою потіхою для них було те, що на особистому суді після смерті отримали обітницю вічної нагороди. Однак не могли увійти до неба, бо небо було ще замкнене (Євр. 9, 8 ). Душі в аді постійно тужили за Спасителем. У притчі про багача і Лазаря ад називається "лоном Авраама" (Лук. 16, 22). Мав він також назву "в'язниця" або "стан неволі" (І Петро 3, 19), бо душі не могли залишити його, аж поки Ісус Христос не вмре на хресті. Спаситель на хресті називає це місце раєм (Лук. 23, 43), бо через Його прихід до аду ця в'язниця повинна була перетворитися в рай для душ, які стільки витерпіли (Рим. Кат.). Після смерті Ісуса Христа ад перестав існувати, бо вже було відчинене небо.В аду перебували Адам, Єва, Авель, Ной, Авраам, Ісаак, Яків, Йосиф, Давид, Ісаія, Даниїл, Йов, Товія, Йосиф — опікун Ісуса Христа та ін.Ісус Христос зійшов в ад, щоб звістити душам, які перебували там, спасіння і звільнити їх (І Петро 3, 19).Ісус перебував в аді протягом трьох днів (св. Ірин.). Зійшов до аду сам, а вийшов на чолі великої громади (св. Ігн.). Ісус Христос у цей час нагадував могутнього царя, який здобуває твердиню, в якій ув'язнені його піддані (св. Кипр.). Вихід з аду є прообразом світлого входу до неба, який Ісус Христос відбуде з Блаженними в день суду. Осудженим у пеклі Ісус Христос теж об'явився і змусив їх віддати Йому честь (Филип. 2, 10).


Катехизм Ф.Шпіраго.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Ігор В
дописувач
дописувач
Повідомлень: 105
З нами з: 27 вересня 2012, 10:33
Звідки: м. Тернопіль

Re: Ікони та образи

Повідомлення Ігор В » 03 червня 2013, 09:45

З катехизму Ф.Шпіраго зрозуміти все досить легко, а я завжди думав, що пекло й ад, то те саме

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ікони та образи

Повідомлення о.Олег » 03 червня 2013, 18:36

Ігор В писав:З катехизму Ф.Шпіраго зрозуміти все досить легко, а я завжди думав, що пекло й ад, то те саме

як і "Лоно Авраама" часто, чую, путають з поняттям Раю з Нового Завіту
З повагою. о.олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Ікони та образи

Повідомлення andrey s. » 03 червня 2013, 22:14

о.Олег писав:
Ігор В писав:З катехизму Ф.Шпіраго зрозуміти все досить легко, а я завжди думав, що пекло й ад, то те саме

як і "Лоно Авраама" часто, чую, путають з поняттям Раю з Нового Завіту
З повагою. о.олег

Так.., були і такі :oops: :) .
але..от зара мені пригадується відривок. так..на вскидку згадаю..одною рукою важко шукати .
от Притча про багача і Лазаря .., коли обоє приставились, якщо не помиляюсь..., то один пішов на Лоно Авраамове , а інший в пекло ( я не акцентую на перекладі.., тобто тут вжито " Ад" ). Але.., мова про то., що Лоно Авраамове дуже змахує тут на Рай, а Ад ( чи пекло ) на місце пекельних мук, і що важливо ніхто і нікуди не переходить ( з Лона в пекло і навпаки ). І виходить, що з Лона Авраамового ще кудась перемістились душі , в третє місце уникаючи пекла. Праведники, як хтось підмітив, були не в пеклі, можна сказати на Лоні Авраамовому. Можливо.., можливо з Воскресінням , разом з Вознесінням саме поняття " Рай " набуло повнішого змісту. Всетаки Свята Трійця нам Обявилася. Хто зна..
Тобто.., я читав вище наведене, але , наприклад я не скажу : Що у мене все сходиться в думках з цього приводу , маю досконале розуміння і розрізнення, що то, а що є то. І Чистилище я сюди навіть не пхаю.

Це речі не першочергові для спасіння, тобто дивлюсь на це так : Якщо не розумію вповні.., то значить ще не час мені то розуміти, не доріс.,, або можливо і не треба . :pardon:
19. Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.

20. Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;

21. він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.

22. Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.

23. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,

24. і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім.


25. Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.

26. А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.

27. Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;

28. я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.

29. Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.

30. Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.

31. А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Ікони та образи

Повідомлення andrivovk » 14 червня 2013, 20:27

о.Олег писав:
Ігор В писав:З катехизму Ф.Шпіраго зрозуміти все досить легко, а я завжди думав, що пекло й ад, то те саме

як і "Лоно Авраама" часто, чую, путають з поняттям Раю з Нового Завіту
З повагою. о.олег

Також ще можна послухати про це повчання Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського (З архівних фондів Радіо „Воскресіння“). Артикул 5, 2.Що значить, що Душа Христа зіступила до аду

http://www.rr.lviv.ua/zolota-kolektsiya/
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Ад і пекло

Повідомлення andrivovk » 28 вересня 2013, 21:52

В "Посланні до Филип'ян" є такі слова "щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних". Кого тут мають на увазі під словом "підземні"? Таж під землею, як відомо, люди не живуть. Може тут натяк на пекло...
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Ігор В
дописувач
дописувач
Повідомлень: 105
З нами з: 27 вересня 2012, 10:33
Звідки: м. Тернопіль

Re: Ад і пекло

Повідомлення Ігор В » 02 жовтня 2013, 16:16

В мене виникло питання відносно життя після смерті, може хтось підкаже, чи є література, як буде жити людина після воскресіння, бо про пекло написано багато, а от як буде на небі, що буде людина робити, чим займатись, вона буде їсти, літати, що взагалі собою представлятиме і тд. я не читав, дуже цікаво.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4635
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Ад і пекло

Повідомлення ShMariam » 02 жовтня 2013, 20:27

Ігор В писав:В мене виникло питання відносно життя після смерті, може хтось підкаже, чи є література, як буде жити людина після воскресіння, бо про пекло написано багато, а от як буде на небі, що буде людина робити, чим займатись, вона буде їсти, літати, що взагалі собою представлятиме і тд. я не читав, дуже цікаво.

Про пекло - то про вила і смолу? :D Нмсд, якось однаковою мірою описується і те, і те. Просто описується абстрактними фразами, бо ж йдеться про нематеріальний світ.

Відомо, що "чого око не бачило і вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять." (ІКор, 2:9) і "Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж; бо й вмерти вже не можуть тому, що до ангелів подібні" (Луки 20:35-36)

Якщо пошукати, то, звісно, можна знайти різну інформацію з різних приватних об'явлень, але... (то моя думка, і допускаю, що можу помилятися) я в то не дуже вірю. Єдине з чим можу реально порівняти таке "життя" - стан після гідного прийняття Святого Причастя. Це, власне, і є Небо.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281


Повернутись до “Богослов'я”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей