Олесь Вахній

говоримо про все на світі

Модератори: Artur, ihor

Олесь Вахнiй
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 07 березня 2011, 12:13

Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення Олесь Вахнiй » 07 березня 2011, 12:35

Певно, лише один перелік наукових праць, присвячених вивченню літературної та художньої спадщини Т. Шевченка, становитиме поважне кількатомне видання. Бібліографічні покажчики літератури налічують близько двадцяти тисяч праць найрізноманітніших жанрів, нерідко протилежних за висновками (але однозначно, що переважно схвальних) оцінок, й безліч трактувань. Дійсно, геній Тараса Шевченка беззаперечний. Гармонійно поєднані в ньому потяг до знань з нелицемірною християнською любов’ю до ближнього та титанічна праця над помноженням закладених Творцем талантів, зробили з народженого кріпаком будителя занедбаної гідності українського народу. В умовах рабства, рекрутчини, невлаштованости особистого життя й безпритульности, повсякчасних цькувань і гонінь, без системної освіти Шевченко зміг стати фаховим малярем — академіком ритини, поетом, драматургом, письменником-просвітником. Його глибокі знання фольклору, етнографії, історії Слова Божого, а на ґрунті їх — дивовижні філософські передбачування й до сьогодні вражають нащадків. Кому ще зведено понад 600 монументів на всіх континентах, а твори перекладено на 140 мов?! Шевченків феномен, велич постаті, значущість його слова, безперечно, не в кількості скульптур і накладах видань. Парадокс невблаганного часу демонструє зворотний процес — ми не віддаляємося від Шевченка, а навпаки — стаємо ближче. Донедавна його намагалися загнати в рамки атеїста, революціонера-демократа, гуманіста, борця з царатом, інтернаціоналіста (бачте — товаришував з поляками, казахами, а у засланні — з росіянами, ще й намалював портрет афро-американця), зробити антиклерикалом й однодумцем таких шовіністів, як лихої пам’яті Віссаріон Бєлінський. Упереджене трактування його поглядів було і залишається далеким від реальності, а згадка про заздрiсне пашталакання новітньої бузини не заслуговує навіть на місце на сторінках шанованих видань.

Духовні та культурні надбання нації зміцнюють її й не дозволяють зникнути або перетворитись на погній для інших. Певно саме тому наїздники й поневолювачі переписують й каструють історію поневолених. Не оминуля ця «ревізія» й Шевченка. Об’єктивні історики та біографи вже давно усвідомили той факт, що повновартісне дослідження життєвого шляху або окремих подій неможливе без вивчення тогочасних соціальних, політичних, економічних й культурних умов. Без знання цих важливих деталей неможливо зробити належні висновки й зрозуміти, що саме спонукало до тих чи інших вчинків. Ігнорування (байдуже, свідоме воно, чи ні) призводить до викривленого сприйняття.

Навіть поверхове ознайомлення з творчістю Шевченка подарує нагоду звернути увагу на той факт, що автор досить-таки часто і в найрізноманітнішій формі звертався до Всевишнього: заклики, молитви, прохання, іноді навіть обурення (саме на останні найчастіше посилалися «дослідники-шевченкознавці» часів московсько-комуністичної окупації, поспішаючи з висновками далекими від дійсності). Значний відсоток віршів і поем побудовано на сюжетах зі Старого і Нового Заповітів. Старозаповітну тематику становлять переважно переспіви псалмів та своєрідне викладення подій, згадуваних у «Біблії». Перша спроба переспіву датується кінцем грудня 1845 р. На той час Шевченко вже був зрілим й сформованим поетом, мав цілком стійкі й визначені погляди на події, що відбувалися в суспільстві й довкола. Перебуваючи в селі В’юнища (неподалік Переяслава на Київщині), Шевченко написав цикл «Псалми Давидові». Термін «псалом» (або «псальма») грецького походження, й означає піснеспів. Збірник псалмів - «Псалтир», успадкував назву від струнного інструменту «псалтеріон», котрий нагадує гуслі або арфу, і під акомпонімент котрих псалмоспівці ділились з народом покладеними на душу Творцем роздумами та почуттями. Однозначно, що за життя автори та виконавці псалмів були людьми шанованими, адже дар пророків давався обраним. Одним з них був і цар Давид.
Тематично псалми поділяються на декілька груп:
1)благальні (котрі в свою чергу поділяються на особисті й всенародні),
2)подячні (також особисті та всенародні),
3)псалми, котрі мають на меті розбудити й укріпити довіру до Божої опіки,
4)царські (їх в свою чергу промовляв сам цар, або народ молився ними за царя),
5)псалми-гімни Сіонові (як Божій оселі)
6)псалми-моління
7)процесійні гімни (співані в часі процесій на прославу Бога-царя)
8)псалми історично-повчального змісту та суті

Постановами перших Вселенських Соборів, було канонізовано всього 150 псалмів (хоча, певна річ, їх було суттєво більше). Оскільки значний відсоток з них були складені царем Давидом, з часом його ім'я стало об'єднавчою назвою для всіх решти. Перш ніж дослідити ті, за переспів котрих взявся Шевченко, дозволю собі процитувати один з коментарів-пояснень часів панування комуністично-атеїстичної диктатури: «Т.Шевченко звертався до біблійних переспівів з метою своєрідної героїзації революційної боротьби. Релігійна форма пса¬лмів давала можливість втілити в них думки, які суворо переслідувала цензура». Що тут скажеш? Нехай ця брехня залишиться на совісті Олеся Гончара (автора виданої в часи бездержавності передмови до «Кобзаря»). Задля об’єктивності та відновлення справедливості варто нагадати, що на той час Т. Шевченко тяжко хворів, а деякі лікарі запевняли, що жити йому лишилося зовсім небагато. Доречі, кількома днями пізніше (покінчивши з циклом «Псалми Давидові») Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт». Закономірно, що людина, яка очікує переходу в світ інший, починає згадувати пройдений життєвий шлях, давати оцінки вчинкам й подумки дедалі частіше звертатися до Господа. Однозначно, що в той період Шевченко щодня читав «Біблію» (що зайвий раз свідчить про його побожність). Взявши до рук «Святе Письмо» й «Кобзар», звіривши тексти, ми не знайдемо жодних відхилень від першоджерела. Отже, в цьому випадку ми маємо справу зі звичайнісіньким переспівом, і ні з чим іншим.

Цикл «Псалми Давидові» складається з десяти віршів. Найбільше серед них псалмів повчального характеру. Це пс.1, 52, 81, 93. Далі — псалми благальні 12, 43, 52, по одному псалму-молінню 132, гімн Сіонові як Божій Оселі 136, та гімн на вославу Господа 149. Нам не дано (та й навіщо?) проникати в найпотаємніші закутки душі, й дізнаватись, що саме спонукало Шевченка вибрати для переспіву саме ці, а не інші псалми. Проте свідомо наголошую ще раз: це переспів і ніщо інше.

Згодом Шевченко повертався до постаті царя Давида в поемі «Царі». Ось тут дійсно, реально відшукати закамуфльований протест проти тогочасного самодержавства. На кількох описаних у «Старому Заповіті» подіях (котрі трапились з Давидом за часів його царювання) Шевченко стверджує, що зосередження необмеженої влади в одних руках загрожує з часом призвести до зловживання становищем, а згодом і до гріха. Давидові впала в око Версавія, дружина воїна Урії. Він звабив її, а довідавшись, що та вагітна від нього, дав підлеглим вказівку, аби ті доклали зусиль до загибелі Урії. Закономірно що «…вчинок, якого допустився Давид, не сподобався Господові» (Самуїла ІІ;11,27). За гріх Давид жорстоко поплатився. Відомо, що атеїсти використовували кілька розділів з поеми «Царі», аби виставити Шевченка у вигідному для себе світлі, але віруючі не знайдуть у творі навіть натяку на зневагу до Господа. Аналогічною за тематикою до «Царів» є й поема «Саул». Йдеться про першого ізраїльського царя Саула, який жив у ХІст. до н.е. З «Біблії» знаємо, що давні євреї, впавши в гріх самовпевненості та гордині, звернулися до пророка Самуїла, аби той настановив над ними царя. Самуїл молитовно звернувся до Господа й отримав відповідь: «Слухай голос народу в усьому, що вони тобі скажуть: то не тебе вони відкинули, ні, вони мене відкинули, щоб я не царював над ними» (Самуїл І;8:7). Господь попереджав через Самуїла євреїв, що цар, якого він настановить, буде жорстоким, бездушним, жадібним, підлим і войовничим. Попри попередження та пророкування Самуїла євреї стояли на своєму. І «Господь же сказав до Самуїла: «Вволь їхню волю, настав царя над ними». (Самуїла І;8:22). Пророк Самуїл, з-поміж веніяминян (одне з колін Ізраїлевих) за вказівкою Господа обрав молодого вродливого хлопця на ім’я Саул і помазав його. Попри подаровану Господом благодать, Саул «не ходив його стежками», а продовжував грішити і чинити зло. За це Творець відвернувся від нього. Життєвий шлях Саула для багатьох є повчальним. По-перше, євреї, просячи настановити над ними царя, чинили це за прикладом сусідніх народів, для котрих проголошувати царів богами та тесати на їхню честь боввани в ті часи було нормою. Господь засуджує євреїв за відмову віддавати йому належне, і як кару посилає їм жорстокого царя. По-друге, на прикладі Саула Господь вчить, що Він милує, але й карає. Зухвале ігнорування Саулом Божих Заповідей призвело його до божевілля. Гадаю, Шевченко свідомо звернувся саме до образу царя Саула. Тогочасні досить-таки поширені серед забитого селянства мрії та легенди про «доброго царя» суттєво перешкоджали як національному визволенню, так і правильному сприйняттю даної людству Творцем правди.
Рівно через 12 років після створення поеми «Царі» Шевченко ще раз звернувся до «Псалмів» царя Давида. Змальовуючи в поемі «Неофіти» юнака, котрого за щиру й непохитну віру в правдивого Бога Живого закутим у кайдани везуть на страту, автор вкладає в його вуста згадуваний раніше 149-й псалом. Але тут він набуває цілком іншого, ніж у циклі «Псалми Давидові», змісту. В данім разі він сприймається і як молитва, і як гімн Господу, і як свідчення впевненості юнака в істинності шляху пізнання Бога. Згодом з-під пера національного пророка народиться знамените «Подражаніє 11-му псалму». Тут доречною буде згадка, що переважна більшість біблійної тематики Шевченка написана незадовго (буквально за три роки) до смерті. Це також переспів, де йдеться про віру в щиру любов Творця до своїх творінь й впевненість, що Він не залишить їх в біді, прийде і захистить від беззаконня.
Окрім переспіву псалмів, авторство яких приписують Давидові, Шевченко вдавався до переспіву й інших пророків. Такими є «подражаніє» (хоча знову ж таки, якщо взяти до рук першоджерело, то ми переконаємося, що це таки переспів) пророків Ісаї «Глава 35» та Єзикиїла. Дійсним «подражанієм» (себто використанням чогось як основи), є переспів 14-го розділу з пророкування пророка Осії. Останній у своїх промовах засуджував євреїв, які відступилися від правдивого Бога. Він не боявся картати за ідолопоклонство, зневагу до народних традицій, викривав грішне життя — і мас, і самопроголошеної еліти. Тут вперше автор вдається до заміни образу стародавнього Ізраїлю тогочасним образом України. Щиро переймаючись безрадісним буттям Батьківщини, автор вказує на причини занепаду: «…безчестіє і зрада, і криводушіє огнем». Шевченко застерігає українців від проявів зневаги супроти України, оскільки за ці вчинки винних «розпнуть, розірвуть, рознесуть». За основу пророкування Осія взяв стародавню молитву. Будь-яке звернення до Творця закінчується сподіванням на ліпші часи або проханням. Шевченко не відходить від цього правила. Хіба не є актуальною і нині його віра що «слово нове меж людьми криком пронесе і люд окрадений спасе»?
Новозаповітньої тематики в Шевченковому «Кобзарі» небагато — лише поема «Марія» та вірш «Во Іудеї во дні они». Масакра Іродом новонароджених діточок у Віфлеємі та околиці засвідчила, що необмежена влада провокує до злочину. Не оминув Шевченко й нагоди порівняти ситуацію в Іудеї з тогочасною трагічною долею України, звернувшись до Христа з проханням захистити і його, і весь народ «…од п’яного царя-владики» (тогочасного російського монарха Олександра ІІ).

У поемі «Марія» Шевченко звертається до образу тієї, яка народила Христа. Поема починається молитвою до Богородиці за тих, хто зазнає кари і мук за свій народ, з прохання до Божої Матері зглянутися на страждання, дати сили «хрест, кайдани донести до самого, самого краю», просить зіслати їм «благий кінець», за що в подяку обіцяє «псалмом і тихим, і веселим» оспівати її трагічну «святу доленьку». Швидше за все сама поема і є тим, «подячним псалмом». Неможливо оминути увагою той факт, що, змальовуючи нелегкий життєвий шлях Марії (жила в «…убогій і чужій хатині»; породивши сина була вимушена переховувати його від Ірода; аби прогодувати, пішла в найми; коли син виріс і пішов «меж люди», пішла вслід за ним), її почуття та переживання. Шевченко з великою любов’ю говорить про Марію-матір. Годі шукати народ, котрий частіше, ніж українці молитовно звертається до тієї що вилонила Христа. Шевченко залишається вірним народним традиціям. Невідповідність фактам, викладеним у «Біблії» про зачаття Христа, жодним чином не нівелює поему, не позбавляє її конкретного повчального змісту. Навіть упереджені трактувальники «Кобзаря» розуміють, що, описуючи муки Богородиці, Шевченко закликав до пошани та наслідування її життєвого трибу.

В сенсі теми важливо звернути увагу на вже згадувану поему «Неофіти». Сюжет не взято з «Біблії», але, попри художні домисли автора, вона і нині (та й навряд чи коли-небуть) не втратила актуальності. (Отці Церкви не дарма закликають вірних вчитися стійкості у вірі в перших християн.) В основу поеми взято дійсні події часів давньоримського імператора Нерона, який, самопроголосившись богом, жорстоко переслідував християн. У поемі розвиваються дві рівнозначні сюжетні лінії: в одній автор зображує тогочасний Рим (зокрема самодурство Нерона та його оточення), інша є описом життєвого шляху матері й сина. Син, прийнявши християнство, з гідністю несе свій хрест, страждає і гине, але не відрікається від правдивого Бога. З великою симпатією говорить поет і про його матір. Втративши єдиного сина, «…помолилась в перший раз за нас розп’ятому. І спас тебе розп’ятий син Марії, і ти слова його живії в живую душу прийняла. І на торжища, і в чертоги Живого Істинного Бога ти слово правди понесла». Такі рядки про матір, яка, втративши свого єдиного сина, взялася сама нести Слово Боже поміж людей, продовжуючи тим самим його справу, міг написати лише той, хто сам мав непохитну віру.

Шевченко свідомо звертався до біблійної тематики. Сміливо проводив паралелі. Свого часу Господь за гріхи покарав єврейський народ позбавленням держави. Автор «Кобзаря» недвозначно давав зрозуміти, що негаразди українського народу — також кара Божа. Чвари, гріховний триб життя, байдужість до долі ближніх… Чи не той стан справ і нині? Навряд чи застороги стосувалися виключно його сучасників. Актуальні вони й нині. Чи не час прислухатися?
Олесь Вахній

Олесь Вахнiй
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 07 березня 2011, 12:13

Олесь Вахній

Повідомлення Олесь Вахнiй » 07 березня 2011, 14:31

Двобiй свiтоглядiв
Мозок нинішнього “пересічного українця” перенасичений “репортажами і повідомленнями” про амурні походеньки й п'яні бешкети “телевізійних зірок” та знахабнілих від безкарності посадовців усіх щаблів і рангів. Чого-чого, а друкованих видань та гламурних інтернет-порталів, які, попутньо рекламуючи безліч найрізноманітніших товарів, чинять чорну справу морального, духовного та фізичного розбещення й винародовлення українців, поширюючи цю інформацію більше ніж достатньо. Тож зайве дивуватись, що детально поінформовані про розмір, колір, і навіть виробника білизни якоїсь безталанної, проте розкрученої грошовитим і підстаркуватим коханцем, „ведучої ток-шоу”, неспроможні зрозуміти суті суспільних процесів, що відбуваються в Україні зокрема і світі вцілому. Саме цього й прагнуть воїни лукавого. Всебічно збоченими, морально розбещеними й духовно здеградованими легше керувати.

Оприлюднений пізно ввечері 09.12.10. на сайті Президента України Указ про ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (надалі НЕК) спровокував у мережі Інтернет жваві обговорення зі злостиво-тріумфальними коментарями. Показово, що авторами останніх здебільшого були прихильники легалізації наркотиків та одностатевих шлюбів, особи, які відверто сповідують нігілізм і декларують себе атеїстами, а також нечисельний, проте вкрай галасливий, гурт маловідомих або ж штучно “розкручених” художників та літераторів. Шокуючо-креативна для загалу (проте саме з цієї причини і приваблива для несвідомих і нестійких) форма викладення ідеї або задуму (а чи існують вони насправді?) є головним критерієм “творчої діяльності” останніх.

Як і будь-яка урядова інституція постокупаційної та постколоніальної держави з неочікувано для самих себе формально суверенізованими чільниками та номенклатурою, НЕК не мала належної можливості та чітких і конкретних важелів відповідним чином здійснювати взяті на себе перед суспільством зобов'язання. Перешкодами були недосконалість законодавчої бази, злочинна корумпованість та надмірна забюрократизованість усієї виконавчої гілки влади, політична нестабільність й неприхований тиск найрізноманітніших чинників. Окрім того, в Україні практикується упереджене подання інформації. Щось невиправдано проголошується найголовнішим, інше безпідставно замовчується. Загальновідомо, що той, про кого не знають, для інших не існує. Вимушене маневрування Голови комісії В.В. Костицького позбавляло його змоги належним чином реагувати на більшість негативних, суспільно шкідливих і націєвбивчих процесів. Проте кілька років функціонування (нехай і далекого від належного, а тим паче бажаного) комісії не минули для чесних платників податків даремно. Розпочата в суспільстві дискусія щодо необхідності якщо не заборонити цілковито, то принаймні обмежити в часовому просторі рекламу алкоголю та тютюнових виробів сприяла прийняттю Верховною Радою відповідного закону, який суттєво потіснив продукуючий цигарки й міцні напої капітал. Надбанням громадськості стали й наукові висновки, що дали чітке визначення й остаточно розмежували еротику та порнографію, а також продукцію, яка містить елементи насилля і жорстокості й таку що їх пропагує. Оприлюднений в Інтернеті порадник батькам щодо захисту дітей від шкідливого й платного Інтернет-контенту змусив багатьох із них уважніше поставитись до поведінки власних дітей і захистити їхню психіку від впливу найрізноманітнішого негативу. Поза увагою громадськості залишився чомусь і той факт, що врешті-решт і самі представники великого і середнього капіталу погодились на дискусію та конкретні поступки. Прикладом тому є звернення суб'єктів підприємницької діяльності з проханням надати висновок щодо пропонованої у продаж продукції та видання закритим акціонерним товариством “Київстар GSM” посібника для батьків “Діти в Інтернеті: Як навчити безпеці у віртуальному світі”. Окрім того, здійснювані за зверненням правоохоронців експертизи друкованих видань та відеоматеріалів були дійсно незалежними й жодним чином не заангажованими, що давало змогу суду ухвалювати відповідні рішення.
Прихильники деградації і виродження не обтяжували себе роздумами над мораллю, причинами людського буття, обов'язком і правом. Засоби, до яких вони вдавалися, прагнучи ліквідувати НЕК, викривали їхню справжню мету. Особисте знайомство з багатьма з них, а отже і можливість безпосередньо спілкуватися, дають мені підстави стверджувати, що за гаслами і закликами “заборонити цензуру” криється гріховне прагнення себелюбців “врізатися в пам'ять” (себто гін за дочасною, земною славою). Тим паче, що невдоволені наступом громадськості в цілому й НЕКу зокрема представники транснаціонального капіталу через підконтрольні фонди щедро винагороджували найактивніших і найгаласливіших імітаторів бурхливої діяльності. Лише це і є єдиним і логічним поясненням усіх їхніх дій і вчинків.

Я розумію причини радощів сповідників та ідеалізаторів естетичного дальтонізму, баналітету, найрізноманітніших збочень та безлічі форм непритаманної для патріархальної спільноти деградації. Віднині жоден державний орган не матиме навіть формального права заборонити неповнолітнім та особам з нестійкою психікою (а кількість таких у період нестабільності й суспільних пертурбацій зростає в геометричній прогресії) формувати власний світогляд на основі цілком протилежних Божим Заповідям, національним традиціям і духовним надбанням минулих поколінь засад. Вирядившись у шати “неупередженості”, цинічні матеріалісти потрактують протести віруючих “агресією ретроградів”, а виступи та вимоги шокованих і стурбованих батьків проігнорують (як нерідко ігнорували в минулому та ігнорують нині) аналогічно цинічні правоохоронці та працівники органів юстиції і прокуратури.

Нині сповідники бездушного проте вкрай агресивного матеріалізму святкують перемогу. Що їм до звичного і природнього ритму життя? Проблема захисту культурного та духовного надбання і без того окрадених та зневажених українців їх не турбує жодним чином. Потурання гріховним забаганкам виявилось важливішим. Проте виграна чужими руками битва ще не є остаточною перемогою, а ігнорування правди (себто свідоме небажання рахуватися зі здоровим глуздом) жодним чином не скасовує її. Ліквідація Національної комісії не є остаточною перемогою для прагнучих накинути на шию українцям аркан позанаціонального та позацивілізаційного іга. Історія знає приклади і причини занепаду багатьох цивілізацій. Вседозволеність і зухвала аморальність підточили й обеззброїли перед наступом зовнішніх чинників Вавілон, Єгипет, Карфаген, Грецію, Римську імперію й ацтеків.

Свідомо оминаю розмови й дискусію щодо доцільності або недоцільності підписаного указу. Питання стоїть дещо ширше. Хто поставить надійний заслін пропаганді й культивуванню чужого і непритаманного? Я не маю на це поки що чіткої відповіді, оскільки політична влада показово самоусунулася. Слово за довготерпеливим народом. Чи погодиться він на роль пасивного спостерігача наступу негативу, хамства й толерантного потурання злу й несправедливості? Я на це не маю морального права. Тому й кличу до боротьби інших. Разом — переможемо. Майбутнє за нами!
Олесь Вахній

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення romanm » 08 березня 2011, 23:31

Олесь Вахнiй писав:
Шевченко свідомо звертався до біблійної тематики. Сміливо проводив паралелі. Свого часу Господь за гріхи покарав єврейський народ позбавленням держави. Автор «Кобзаря» недвозначно давав зрозуміти, що негаразди українського народу — також кара Божа. Чвари, гріховний триб життя, байдужість до долі ближніх… Чи не той стан справ і нині? Навряд чи застороги стосувалися виключно його сучасників. Актуальні вони й нині. Чи не час прислухатися?
Олесь Вахній

При усій повазі , але тут :"опять 25", вже остогидло оправдувати негаразди Божою карою. При чім тут Бог? Якщо у нас руки з одного місця ростуть.

А до Шевченка, я особисто, ставлюся неоднозначно,вартує згадати його :

Як та галич поле криє,
Ляхи, уніяти
Налітають - нема кому
Порадоньки дати.
Т.Г. Шевченко

І т.д. Шевченко велика людина. Але возводити в ранг пророків, вважаю перебільшенням.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення Олюнька » 09 березня 2011, 15:39

Сьогодні знайшла цікаву статтю для ДивенСвіту: Тарас Шевченко: цікава статистика
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Олесь Вахнiй
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 07 березня 2011, 12:13

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення Олесь Вахнiй » 09 березня 2011, 17:01

Здається я жодного разу не наважився назвати Шевченка "пророком". Він був живою людиною. З усіма недоліками й водночас досить мужнім характером. Речі треба називати своїми іменами. Визнати де помилявся, але визнати і геній.

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2906
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення andrivovk » 09 березня 2011, 17:49

Однією з настільних книжок Шевченка була .... католицька "Наслідування Христа" Томи Кемпійського. :)
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення о.Олег » 09 березня 2011, 17:51

andrivovk писав:Однією з настільних книжок Шевченка була .... католицька "Наслідування Христа" Томи Кемпійського. :)

читав, що хрещений він був в Католицькій Церкві
З повагою. о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2906
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення andrivovk » 09 березня 2011, 17:55

о.Олег писав:
andrivovk писав:Однією з настільних книжок Шевченка була .... католицька "Наслідування Христа" Томи Кемпійського. :)

читав, що хрещений він був в Католицькій Церкві
З повагою. о.Олег

Чому ж він так про ляхів і уніатів недобре писав?
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення о.Олег » 09 березня 2011, 18:10

andrivovk писав:
о.Олег писав:
andrivovk писав:Однією з настільних книжок Шевченка була .... католицька "Наслідування Христа" Томи Кемпійського. :)

читав, що хрещений він був в Католицькій Церкві
З повагою. о.Олег

Чому ж він так про ляхів і уніатів недобре писав?

так я ж не говорю, що Шевченко повністю вписується в католичність (чи православність або, навіть, Християнство) - він дуже обдарований чоловік, який жив в своїй епосі, переживав за долю народу і про ляхів, думаю, зрозуміло, а з уніатами - смію припустити, що він просто не дожив до того часу, коли саме уніати зберегли та розвинули українство, а бачив в них загрозу полонізації і, відповідно, використовував свій геній, міфологізуючи (зі знаком плюс) те, що у його епоху найкраще, як здавалося, служило народу і міфологізуючи (зі знаком мінус) те, що на його думку заважало...
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення andrey s. » 09 березня 2011, 19:07

Просто треба ще вважати на то,,що підтримку в літературному сенсі він отримав в Росії,,і це нормально..
Ляхи,уніати-це визначення людей,,но не Бога...
Шевченко гідна людина,,і памятати його потрібно...
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2011, 06:11

Звичайно, Т. Шевченко був великою людиною з різними талантами, та він не може зватися цілком пророком України, нашої нації, бути комусь кумиром тощо. Дослідники теж характеризують його творчість як "християнський атеїзм", як би це дивно не звучало чи парадоксально. Він має і відверті богохульні вірші, антихристиянські.

Аналіз його релігійних поглядів зроби і Е. Дулуман, колишній православний чоловік, що теж є кандидатом богослов'я, декларуючи тепер себе атеїстом http://propaganda-journal.net/2023.html

Окремі віршовані цитати із творів Шевченка, які засвідчують про його "християнський атеїзм":

"Отим киргизам , отже й там,
їй же богу, лучче жити,
Ніж нам на Украйні.
А може, тим, що киргизи
...Ще не християни?..
Наробив ти, Христе, лиха!"

"Дурні голови за правду,
За віру христову
,
Упивались і чужої
І своєї крові!..
А получшали?.. ба де то!
Ще гіршими стали.
Без ножа і автодафе
Людей закували
Та й мордують... Ой, ой пани,
Пани християни!..»

"Я богу помолюсь...
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!"

Цікава стаття Дмитра Степовика "ТАРАС ШЕВЧЕНКО І УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я" http://eureka.ucoz.ua/publ/186-1-0-711

А тепер теж заторкують його особу на християнській етиці http://teacher.at.ua/publ/44-1-0-1556

Одним словом, у стражданні він не раз зневірявся і навіть грішив богохульством, як бачимо! Виходить, що у нього були свої особливі погляди на релігію, Творця як у єретичного вільнодумця Г. Сковороди. І як тепер "Кобзар" з такими різними суперечностями на площині віри може бути настільною книгою у християнській родині? :shock:
Востаннє редагувалось 10 березня 2011, 06:21 користувачем o.Mykil, всього редагувалось 3 разів.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2011, 06:16

andrivovk писав:Однією з настільних книжок Шевченка була .... католицька "Наслідування Христа" Томи Кемпійського. :)


Звідки така інформація?:)
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення о.Олег » 10 березня 2011, 06:28

o.Mykil писав:... І як тепер "Кобзар" з такими різними суперечностями на площині віри може бути настільною книгою у християнській родині? :shock:

думаю... так люди і переживають Бога: то уповаючи на Нього, то, нажаль, кленучи через ті біди, які бачать навколо, через тих людей, які назвались Божими, а чинять жахи... Глибокий чоловік Шевченко. Навіть те, що цитуєте, християнин мав би відчути, як біль слабої людини, що то втрачає надію, то надіється...
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2011, 06:33

о.Олег писав:Глибокий чоловік Шевченко. Навіть те, що цитуєте, християнин мав би відчути, як біль слабої людини, що то втрачає надію, то надіється...


Кажу ж - "християнський атеїст". Насправді Шевченко вірив у Бога. Тільки по-своєму... Мав злети та падіння у вірі. Не є войовничим і не до кінця безбожником, як намагалась йому пришити ярлик радянська влада.
Цікаво, як він закінчив свій земний шлях, тобто чи примирився з Богом? Наприклад, про Сковороду читав, що той відмовився від Причастя перед смертю...
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2011, 06:38

о.Олег писав:думаю... так люди і переживають Бога: то уповаючи на Нього, то, нажаль, кленучи через ті біди, які бачать навколо, через тих людей, які назвались Божими, а чинять жахи...


У своєму вірші "Юродивий" " Т. Шевченко "молиться" до Господа:

А ти, Всевидящеє око!
Чи ти дивилося звисока,
Як сотнями в кайдани гнали
В Сибір невольників святих;
Як мордували, розпинали
І вішали. А Ти не знало?!
І Ти дивилося на них
І не осліпло. Око, Око!
Не дуже бачиш Ти глибоко!
Ти спиш в кіоті, а царі...


http://svatovo.ws/shevchenko_verses_urodiviy.html
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2011, 06:44

З похорону українського кобзаря:

...9 травня у Каневі відбулася багатолюдна панахида, в якій взяли участь прибулі пароплавом київські студенти, населення Канева та навколишніх сіл. «Ще зранку до собору з Канева і з околиць зібралося стільки народу, скільки, може, Канів і не бачив на своему віку», — писав О. Кониський 275. Протоієрей І. Мацкевич виголосив промову, в якій підкреслив великі заслуги небіжчика перед батьківщиною, перед народом. «Горы каневские, луга и долы украинские! — говорив Мацкевич. — Вы видите пред собою просвещенного, родного вам мужа, любившего Украину и любимого ею взаимно.

http://izbornyk.org.ua/shevchenko/bio15.htm
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення о.Олег » 10 березня 2011, 06:47

o.Mykil писав:... "християнський атеїст"...

а хто з християн не християнський атеїст? Святі, напевно. І то - в них також були такі моменти, що , якщо б їх вміти записати у віршах, вийшов б не один Шевченко...
Перепрошую - біжу на молитву
З повагою, о.Олег
перепрошую - "Юродивий" не надто незвична молитва для людини, яка зривалася в безнадію, нарікання, сварку з Богом. Людина слаба і її молитва має різні вияви (от - Мати Терезу згадаймо, хоча б...). Просто мало чия така молитва є так записана, як Шевченкова. Звичайно, що він не все (або - погано) розуміє, але для мене грішного у його віршах (де згадується Бог чи то позитивно, чи негативно) малюється образ людини: і святої, і грішної - одночасно...
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення andrey s. » 10 березня 2011, 11:23

Слава Ісусу Христу!!!
Незнаю....Но Шевченка можна подавати по різному,,я памятаю як його подавали в школі,вчився я трохи давно,,і бачу як подають його зараз..
Неможна брати якісь окремий вірш,і робити загальний висновок...Коли знати місце і обставини написання,це краще для розуміння..
Слухайте,,якщо св.Письмо людьми трактується збоченно,,то про Шевченка що сказати...
Він Українець,,і гідний приклад для нації..бо плакав за народ,,який рвали з двох сторін..
Не пророк,,але й не боягуз,,написати такі свої переживання в той час,,це як мені полетіти в космос.,і напевне мусів іти на якісь жертви(гордість),пристосовуватись..
Але в таких як він, це погано вдається,і тому постраждав від обох сторін..
Взагалі я думаю,,що такі люди невміють робити щось на половину,,невміють любити на половину,ненавидіти на половину..і цілковито віддають себе чомусь...
Він свою любов,турботу,цілком віддв збідованим,тим хто постійно зазнавав утисків,,народу...
Мені підходить його думка,,нетреба бути пророком щоб розуміти,,ні на заході,ні на сході, Україна добра не знайде,,а менше зло це не щось постійне..і за цей компрміс прийдеться платити двійною ціною,,стражданням нашого народу...
Незнаю,,я не скажу що люблю поезію,,но деколи слухаю,читаю,різних авторів,,і не завжди розумію,якось порою скушно..
Но,,но читаючи вірші Шевченка, щось відчуваєш,,якісь переживання,різні порою,,і це добре як на мене...
Но читати його постійно не хочу,,мені це не потрібно,,так зрідка можна..
Дякую,,
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення Олюнька » 10 березня 2011, 13:54

Великий талант Шевченка, на мою думку, полягає в тому, що він не мовчав... він критикував, мав власну думку і не боявся про це казати. Він був кріпаком, але не був рабом... сьогодні більшість вільних українців мають менталітет раба, а треба від нього навчитися, що значить мати гідність.
тут пише про релігію Шевченка http://www.christusimperat.org/uk/node/26182 хоча думаю, то не важливо. А критика Бога, то швидше розумію як іронію віри тогочасних українців... зрештою і зараз майже ніц не знінилось. Багато хто не вийшов з дитячого розуміння Бога, який сидить на троні і дивиться на наші біди :pardon:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
kristik
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 275
З нами з: 17 травня 2010, 11:49
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення kristik » 10 березня 2011, 16:18

Тарас Григорович Шевченко один з найулюбленіших моїх поетів. Це справжній геній українського народу, що б там хто про нього не говорив. Багато написаного ним є шедевром української ( і не тільки ) літератури. Творчість письменника була актуальна тоді ( в часи коли він жив ), вона актуальна і тепер.
Чи не правду пише він про теперішню Україну ще два століття тому:

Розрита могила

Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала… Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».

Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.

9 октября 1843,
Березань

На мою думку ( думку простої людини ), Шевченко був пророком України!
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення vitalko » 10 березня 2011, 16:47

kristik писав:Розрита могила


Люблю цей вірш, як і інші його твори..... :Rose:
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2906
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення andrivovk » 10 березня 2011, 21:30

o.Mykil писав:
andrivovk писав:Однією з настільних книжок Шевченка була .... католицька "Наслідування Христа" Томи Кемпійського. :)


Звідки така інформація? :)

хотілося би наголосити, що цей твір ("Наслідування Христа" - andrivovk) був однією з настільних книжок Тараса Шевченка.


Джерело : Передмова до "Наслідування Христа".
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2011, 22:57

Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 11 березня 2011, 06:17

Олюнька писав:тут пише про релігію Шевченка http://www.christusimperat.org/uk/node/26182 хоча думаю, то не важливо.


Чому, важливо- чи він сповідував католицизм, в якому отримав таїнства християнської ініціації, чи його просто зрадив. Щось не стрічав, аби він боронив у своїх творах католицьку віру чи Церкву, а може...
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення о.Олег » 11 березня 2011, 06:31

o.Mykil писав:
Олюнька писав:тут пише про релігію Шевченка http://www.christusimperat.org/uk/node/26182 хоча думаю, то не важливо.


Чому, важливо- чи він сповідував католицизм, в якому отримав таїнства християнської ініціації, чи його просто зрадив. Щось не стрічав, аби він боронив у своїх творах католицьку віру чи Церкву, а може...

думаю, що оборони годі і шукати - католицизм в контексті життя Шевченка отримав негативний вектор саме через боротьбу з полонізацією, а глибше, неповерхові теми Богословія, він (наскільки знаю) і не заторкував (та і наврят чи в них знався). Окрім того не знаю, наскільки довго часу і чи якісно діяв католицький священик в його краю (якщо прав. розумію - факт хрещення Шевченка як католика виводиться з того, що в той час його селом опікувалася уніатська парафія)...
біжу на Молитву
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення o.Mykil » 11 березня 2011, 07:25

Нове в шевченкознавстві http://maidan.org.ua/static/news/2011/1299705071.html
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення прочанка » 11 березня 2011, 11:28

Донька вчила Русалочку, а я при ній гортала інші вірші, та й надибала отакого, дуже нині актуального, як на мене...
Ота лиш кінцівка... не сподобалась
Хоча такий могутній геній при такій лихій долі і поневіряннях... І не таких людей мучать сумніви і нарікання на злу долю. Нераз чую - за що мені така кара, чим Бога прогнівив?
То чому й Шевченкові не було боляче, хіба людське не притаманно й найкращим і вибраним людям?
Вірш Шевченка,
Не завидуй багатому
Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
А молоді як зійдуться,
Та любо та тихо.
Як у раї,— а дивишся:
Ворушиться лихо.

Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.
Не бійтеся!

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення andrey s. » 11 березня 2011, 11:37

Слава Ісусу Христу!!!
Поясніть будласка мені,,ато напевне я маю якісь розумові відхилиння....
Яка різниця був він Католиком,чи Православним......що це змінює...
Як хочиться щоб він був нашим,,не їхнім,а нашим,бо правда в нас...
А якже вони...
Шевченко Українець,,і Бог явно присутній в його серці...
Мені смішно,,коли хтось каже про приналежнісь Шевченка до якоїсь церкви(явно акцентуючи на цьому),,і в той же час,,закликає до єдності народу,тримаючи в руках портрет Шевченка...
Ну маразм,,або я маразматик..
Шо такі люди бачать в поєзії Шевченка-для мене це загадка...
Дякую...
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення прочанка » 11 березня 2011, 11:52

Головне, що Шевченко був християнином і віруючою людиною, а неприязнь до ворогів України у всіх її проявах можна зрозуміти... він одинаково "святкував" як загарбницьку політику Росії, так і Польщі...Хоч історично склалось, що його більше підтримували і допомагали освічені і просвітлені голови власне Росії, хоч багато з них був або українцем, або українського походження.
А до прикладу, відволічусь від головної теми... Хмельницький вчився у Львові у єзуїтів і це не завадило йому( чи Кривоносу) штурмувати Львів, як осередок католицизму і уніатства.Хоч міста не зройнував, але викуп взяв немалий у тих же єзуїтів. Так можна про Мазепу говорити...
Все відносне і сприймати "білим" чи "чорним" - не можна. Завжди має бути компроміс і "золота середина", у якій і знаходиться правда.
Не бійтеся!

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Бiблiйна тематика в "Кобзарi" Тараса Шевченка

Повідомлення прочанка » 11 березня 2011, 12:40

звичайно є такі собі як Поф. Дулуман Є.К. –доктор філософських наук,кандидат богослов’я( певне, судячи по прізвищу, щирий українець), який дозволяє собі подібні речі писати http://sotref.com/utchoba-samoobrazowan ... stati.html , але ЦЕ продумана акція проти українського генія... Це ж Шолом Алейхем...
Ще ап. Павло застерігав" де починається фанатизм, закінчується віра".
Не піддіваймось на такі провокації... Будьмо витривалими у вірі і нашому патріотизмі.
Є й інші думки справжній шевченкознавців

"Життєвий шлях Шевченка символізував сумну долю його народу.
Але націоналізм Шевченка не був шовіністично обмеженим, він вважає прагнення України до свободи складовою всезагальної боротьби за справедливість. Як свідчать поема «Єретик», присвячена знаменитому чеському великомученику Янові Гусу, та поема «Кавказ», поет симпатизує пригнобленим народам усього світу.

Для Шевченка релігія мала сенс як засіб боротьби за свободу людини, її щастя. Ось чому, критикуючи все те, що затьмарює, псує, закриває вічний, святий, дійсний зміст віри, він постійно цікавився релігійними проблемами, перечитував Біблію, часто цитував її, брав з неї епіграфи, називав "єдиною моєю відрадою".

Дійсною вірою Тарас Шевченко вважав народну віру, яка, зберігаючись у народних звичаях, обрядах, душі простого народу, вимагає встановлення безпосереднього зв'язку та відносин з Богом і людиною, не потребую чи ніяких посередників та інших об'єктів наших поклонінь. За старими традиціями надзвичайно ідеалізовував Богоматір як ідеальний тип матері (Марія), антропологізуючи Христа, наближав його до людини, цінував у ньому вищі людські якості - високе, святе, правдиве. Для Шевченка Бог поставав захисником гноблених, виразником їх надій, прагнень, де любов до людини, повага, чуйність, взаємоповага в праці, подолання труднощів і негараздів виступали тією керівною ниткою, якою має користуватися кожний і без чого людина черствіє, стає грубою, втрачає гідність, проявляє самолюбство, попирає інтереси та права інших. Щодо християнства, то в творчості поета вона приймає вигляд того типу народної релігії, в якій, "Христос за плугом йде, а Марія несе йому їсти".
Не бійтеся!


Повернутись до “Балачка”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість