Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

літургічні тексти, переклади, устав Богослужень

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення brat Martyn » 05 квітня 2007, 09:27

А чи знаєте Ви, коли буде Великдень, скажімо, 2332-го року, з яким днем рухомого циклу співпаде тоді Благовіщення, чи співання якого гласу розпочнуть богослужби другої неділі по Зісланню Святого Духа, чи у який день тижня і як співставляться із стихирами Восьмигласника стихири Свята Покрову Пресвятої Богородиці... Це було відомо Церкві ще 1000 років тому... за літургійним законом, який має назву індиктіон.
Індикт - церковний рік. Індиктіон складає 532 роки, період, протягом якого комбінація богослужб Тріоді, Мінеї і Октоїха не повторяється. Так що можемо бути певні, що у літургійному плані кожен день, що ми проживаємо у своєму житті, більше у нашому житті не повториться. Ба навіть більше! Християнин не спроможен прожити навіть п'яту частину повного літургійного циклу Східної Церкви.
Моєю пропозицією є збагнути наскільки літургійний порядок Східної Церкви (на жаль не знаю, як воно у Західній Церкві) є унікальним і величним! Неповторним і незамінним. До речі цей порядок Свята Церква веде від біблійного сотворення світу. Ми з 1940-го року увійшли у п'ятнадцятий індиктіон, який закінчиться аж 2472-го року. Отже до початку наступного індиктіону доживуть наші нащадки 16-17-го коліна; а наступний літургійно-ідентичний до сьогоднішнього дня день буде аж у 2539-му році... :wink:

Слава Господу і у Церкві святим Його! Амінь
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 27 серпня 2010, 09:51

Слава Ісусу Христу!
цікаво, у якому смислі брат Мартин вжив тут слово "космічний" - у мене просто складається таке враження, що літургічний календар, маючи на початках свого творення прив'язаність до подій у природи космосу (рух зірок, місяця, пір року тощо), всебільше унезалежнюється від цього всього, стаючи свого роду іконою часу... І це нмд добре.
Але про це - якщо будуть охочі поговорити.
Тут же хотів би подати дещо з того, в чому колись у пов`язанні з темою розбирався (думаю, що взято з о.Катрія, але не пам'ятаю, чи лише з цього джерела) - допоможе нам, з Божою допомогою, не протиставляти календарі Заходу і Сходу одне одному

Про святкування Різдва:

    Празнуючи Різдво, християни насамперед звертають увагу на подію приходу Бога у світ, воплочення. Спершу Різдво, яке св.Іван Золотоустий назвав «матір’ю всіх празників», святкували під назвою «Богоявлення», 6 (19) січня: явління Ісуса Христа на землі (Різдво), прояв божественности Ісуса Христа у Хрещенні (власне теперішнє Богоявлення (Епіфанія)/Хрещення/Йордан); на Заході Церкви з тієї ж причини свідоцтва Боголюдськости Ісуса Христа, у зміст цього празника подекуди вкладали також поклін трьох мудреців, чудо в Кані Галілейській, чудо розмноження хліба та воскресіння Лазаря.
    Різдво ГНІХ стало окремим празником у Римській Церкві за Папи Юлія І (337-352). У Календарі Фурія Філокала на 25 грудня (тепер 7 січня) написано: «День Христового Різдва у Вифлеємі»
    Наголошу, що, хоч Рим празнував Різдво 25 грудня, инші Церковні спільноти Заходу ще певний час святкували Різдво в контексті Богоявлення. Але згодом святкування Різдва на зразок Риму поширилось в Італії, Іспанії, півночі Африки, Франції і десь до кінця 5 ст. маємо згадки про святкування Різдва 25 (7 січня) грудня з усієї Європи. Причиною такого загального переходу на окреме святкування Різдва саме 25 грудня дослідники вбачають протистояння християн з поганством (17-23 грудня відбувалися святкування на честь бога Сатурна/Хроноса і саме на 25 грудня припадали торжества «непереможного сонця», оголошеного цісарем Авреліаном головним покровителем Римської Імперії).
    Цікаво, що з створенням окремого свята Різдва, день 25 грудня почали вважати днем народження Ісуса Христа. У згадуваному вже Календарі Фурія Філокала на 25 грудня (тепер 7 січня) написано: «За консулів Цезаря Августа й Емілія Павла народився Христос 25 грудня у п’ятницю, в п’ятнадцятий день новомісяця» До цього часу існувало багато різних думок про час народження ІХ. Наприклад, за часів Климентія Олександрійського (+215) цим днем вважали 20 травня або 6 чи 10 січня, св.Климентій же вважав днем народження Ісуса Христа 18 листопада; св.Кипріян — 28 березня; в написі на статуї Іпполіта Римського (+235) — 25 березня; в пояснені св.Іпполіта на книгу пр.Даниїла: «Перша поява Господа в тілі, коли Він народився у Вифлеємі, сталася в середу 25 грудня, в 42-му році Августа, від Адама 5500 року»; св.Епіфаній Кипрський (+403) в полеміці обстоює думку, що Христос народився 6 січня, а Хрестився 8 листопада...

    На Християнському Сході Різдво також святкували у контексті Богоявлення (6 (тепер 19) січня). Відголосок цього по нині залишається в Вірменській Церкві (у 16 ст. на 25 грудня перенесли святкування Різдва лише вірмени-уніати). За прикладом Заходу, починаючи від св.Василія Великого (+379) у Каппадокії (десь між 371-374рр), Схід також поступово перейшов на святкування Різдва окремо 25 грудня. Св.Григорій Богослов (+390) запровадив цей празник у Константинополі. З Його проповіді на 25 грудня 379 року: «Христос родиться — славте! Христос з небес — зустрічайте! Христос на землі — величайте! (...) Сьогодні празник Богоявління або Різдва, бо так і інакше зветься цей день і дві назви даються одному празникові тому, що Бог з’явився людям через народження... Від з’явлення — назва Богоявління, від народження — Різдво. Ось таке торжество празнуємо нині — прихід Бога до людей...». Св.Йоан Золотоустий (+407) запровадив цей празник в Антіохії. З Його проповіді на 25 грудня 386 (за иншими даними 388) року: «Давно я бажав побачити цей день, і не лише побачити, але й святкувати з таким множеством народу (...) Хоча нема ще десять літ, як цей день нам став відомий і знайомий, але наче б здавна й за багато літ нам переданий, так він прославився вашою старанністю. Тому не помилився б той, хто назвав би цей празник і новим, і при тім давнім, — новим тому, що він недавно став нам знаний, а давнім тому, що він скоро зрівнявся з найдавнішими і виріс до однакового з ними ступеня». Святий Іван навіть захищає день 25 грудня, як найбільш ймовірний день народження ІХ, відштовхуючись від свідчення св.Луки про зачаття ІХ шість місяців після зачаття Івана Хрестителя (яке мало статися в дні очищення в кінці вересня) — відповідно: березень і грудень . Дещо пізніше, під впливом проповіді Василія Великого, Григорія Богослова і Йоана Золотоустого, 25 грудня Різдво святкує Олександрія та Єрусалим. В кодексах цісара Теодозія 438 р. та цісаря Юстиніана 535 року вписаний закон про загальне святкування Різдва 25 грудня (тепер 7 січня) і за 6 (19) січням по сьогодні залишається лише празник Хрещення ГНІХ.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 27 серпня 2010, 15:53

ще про Різдво http://hata.profi.co.ua/2008/01/03/stor ... rzdva.html
Історія свята
Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва. Вперше Різдво почали святкувати лише в IV ст, коли вже були встановлені свята Великодні, Тройці й Епіфанії — Богоявлення. На сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово «Епіфанія» чи «Теофанія», що означає «З'явління» чи «Богоявлення», у перших століттях християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження. Це вірно щодо Сирії і Єрусалиму, але навіть і в Галлії ще в 361 р. Різдво святковали, як і на Сході, 6 січня.
У перші століття деякі Церкви, а передусім Західна, з ознакою Богоявлення пов'язували не тільки Христове Різдво і його Хрещення, але й поклін трьох мудреців, чудо в Кані Галилейській, чудесне розмноження хліба, а подекуди навіть і воскресення Лазаря, бо всі ті події — це свідки Богоявлення — появи Бога на землі. І якраз святкування більшої кількости подій із життя Ісуса Христа разом з ознаками Богоявлення було однією з головних причин, через яку Західна Церква перша відділила Христове Різдво від Богоявлення і почала святкувати його окремо.
Вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового зіграли три Отці Східної Церкви: святий Василій Великий, святий Григорій Богослов і святий Йоан Золотоустий. Вперше Різдво святкували окремо 25 грудня в Римі, мабуть, від 353 р., бо з промови папи Ліберія 352 р. легко зробити висновок про те, що того року Різдво святкувалося разом із Богоявленням, а в т. зв. Хронографі Філокалюса з 354 р. поміж християнськими святами знаходиться вже й Різдво 25 грудня. На Сході, святий Василій Великий (V 379) був першим, хто почав святкувати Христове Різдво 25 грудня в Кападокії між 371 і 374 роками. Йому приписують одну проповідь на Христове Різдво. Під його впливом святий Григорій Богослов (V 390) запроваджує це свято у Константинополі. В Єрусалимі натомість Різдво святкувалося разом із Богоявленням аж до 634 р.
Службу на свято Христового Різдва уклали Роман Сладкопівець, патріарх Герман, Андрій Критський, Йоан Дамаскин, Косма Маюмський і патріарх Анатолій.
У VI ст. свята Єлена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала у Вифлеємі храм на честь Христового Різдва. У кодексах імператора Теодосія з 438 року і імператора Юстиніяна з 535 року міститься закон про загальне святкування свята Христового Різдва.


Розбіжності в святкуванні Різдва між Східною та Західною Церквами
Щодо святкування Богоявлення і Різдва між Сходом і Заходом довго не було згоди. Зрештою, при кінці IV ст. ці два свята вже святкувала вся християнська Церква: Схід прийняв римське свято Різдва, а Захід включив у свій церковний календар свято Богоявлення. Але зміст, що вкладався в ті свята був — і, до певної міри, залишився — різний: на Заході 25 грудня святкували тільки день народження Христа, на Сході додавали до нього згадку про прихід волхвів, і присвячували Народженню Христа нічну службу, а поклоненню волхвів день. Друге розходження виникло щодо свята Богоявлення: у латинян головна точка цього свята — прихід волхвів, чи царів, у греків цей момент зовсім тоді не існує: греки згадують тоді хрещення Христа в Йордані, а в латинській Церкві цей факт ледве згадується. Нарешті, грецьке Богоявлення цілковито поминає чудо в Каннах, що в латинян припадає теж на цей день.

Історія встановлення дати
Проте, саму дату цієї великої події встановлено не досить точно: Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли, саме народився Христос, і було прийнято за рік народження 754 рік від заснування Риму, Що його встановив у в XI от. Діонісій Малий. Але пізніші дослідники знайшли, що та дата помилкова: Христос народився на 5 чи 6 років раніше, між 748 і 749 роком римського літочислення, як на те вказують астрономічні вирахунки, які використали, між іншим, також згадку про затьму місяця, про яку говорять тодішні історики. Непевність ще збільшується, щодо дня народження, який святкується тепер 25 грудня за юліанським календарем. Але чому вибрано саме цей день, коли Євангелисти не дають щодо цього жодної вказівки?
Загально прийнята версія, що день 25 грудня був обраний, як день повороту (ніби народження) Непереможного Сонця (Діес Інвікті Соліс), коли сонце починало знову набирати сили. І справді потім батьки Церкви нераз вказували на символічне значення цього дня. Св. Іван Золотоустий сказав: "Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця...". І св. Авґустин: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».
Дату 25 грудня було встановлено не зразу. Климент Олександрійський (150—б. 215) писав не без іронії про тих, що покладають точну дату народження Христа на 20 травня (чи 20 квітня) 28 р. Августового урядування, себто на третій рік нашого теперішнього літочислення. Сам він указував на 17 листопада того ж року, як на день народження Ісуса Христа, але, на жаль, не залишив жодних вказівок на те, ,чим він цю дату обосновував.
Пізніше, день народження Христа в'язали з початком весни, який, за юліянським календарем, припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу. Але вже в 221 р. Секстус Юліус Афріканус відносив день народження Христа на 25 грудня. Визначення цієї дати було зроблено, мабуть, на тій підставі, що сотворіння світу, як згадано, починали з 25 березня, і на цей же день припадало Благовіщення, а 9 місяців пізніше мало бути й Різдво.

Ряздво на Україні
Дохристиянські звичаї у християнському Різдві
В Україні, як і в інших країнах, Різдво, свято Народження Ісуса, Сонця Правди (Св. Кіпріян говорив про Ісуса, що Він "правдиве сонце і правдивий Бог" («Де орат. дом. 35), а Іван Золотоустий називає Його "«Сонцем Правди», що з'явилось, щоб освітити землю", прищепилося на поганському ґрунті шанування Нового Сонця, Нового Хліборобського Року, що починається з поворотом сонця на весну. Відповідно до цього різдвяна обрядовість, тісно в'яжеться з віруваннями в щасливий ПОЧИН та з магічними діями, що мають забезпечити в тому наступному році добрий урожай. З огляду на велике значення, що мають для всієї родини ті магічні дії, різдвяної обрядовости, в ній повинні брати участь всі приналежні до родини, і то не тільки живі, а й покійники. Всі мають брати участь у Святій Вечері, перед Різдвом. Таким чином до свята живих прилучається й поминальне свято небіжчиків, ДІДІВ. На Святому Вечорі властиво зосередковується взагалі головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів і знайомих з відповідними розвагами та забавами.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 27 серпня 2010, 15:54

ще http://www.sviato.in.ua/rizdvo_rel.php (тут також і про инші свята українською)

Релігійні свята

Різдво Христове


Див. про Різдво в розділі народних свят

Історія свята


Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва. Вперше Різдво почали святкувати лише в IV, ст, коли вже були встановлені свята Великодня, Тройці й Епіфанії — Богоявлення. На сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Цей празник поєднував у собі і Христове Різдво і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово "Епіфанія" чи "Теофанія", що значить "З'явління" чи "Богоявлення", у перших віках християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження. Це певно щодо Сірії і Єрусалиму, але навіть і в Галлії ще в 361 р. Різдво святкували, як і на Сході, 6 січня.

Перші століття деякі Церкви, а передусім Західна, з празником Богоявлення пов'язували не тільки Христове Різдво і його Хрещення, але й поклін трьох мудреців, чудо в Кані Галилейській, чудесне розмноження хліба, а подекуди навіть і воскресення Лазаря, бо всі ті події це свідки Богоявлення — появи Бога на землі. І якраз святкування більшої кількости подій із життя Ісуса Христа разом з празником Богоявлення було одною з головних причин, чому Західна Церква перша відділила Христове Різдво від Богоявлення і почала святкувати його окремо.

Вирішальну роль у впровадженні окремого світа Різдва Христового зіграли три Отці Східної Церкви: святий Василій Великий, святий Григорій Богослов і святий Йоан Золотоустий. Вперше святковано Різдво окремо 25 грудня в Римі, мабуть, від 353 р., бо з промови папи Ліберія 352 р. видно, що того року Різдво святкувалося разом із Богоявленням, а в т. зв. Хронографі Філокалюса з 354 р. поміж християнськими святами знаходиться вже й Різдво 25 грудня. На Сході, святий Василій Великий (V 379) був першим, хто почав святкувати Христове Різдво 25 грудня в Кападокії між 371 і 374 роками. Йому приписують одну проповідь на Христове Різдво. Під його впливом святий Григорій Богослов (V 390) запроваджує цей празник у Константинополі. В Єрусалимі натомість Різдво святкувалося разом із Богоявленням аж до 634 р.

Службу на празник Христового Різдва уклали Роман Сладкопівець, патріарх Герман, Андрій Критський, Йоан Дамаскин, Косма Маюмський і патріарх Анатолій.

У VI ст. свята Єлена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала у Вифлеємі храм у честь Христового Різдва. У кодексах імператора Теодосія з 438 року і імператора Юстиніяна з 535 року міститься закон про загальне святкування празника Христового Різдва.

Розбіжності в святкуванні Різдва між Східною та Західною Церквами

Щодо святкування Богоявлення і Різдва між Сходом і Заходом довго не було згоди. Зрештою, при кінці IV ст. ці два свята вже святкувала вся християнська Церква: Схід прийняв римське свято Різдва, а Захід включив у свій церковний календар свято Богоявлення. Але зміст, що вкладався в ті свята був — і, до певної міри, залишився — різний: на Заході 25 грудня святкували тільки день народження Христа, на Сході додавали до нього згадку про прихід волхвів, і присвячували Народженню Христа нічну службу, а поклонінню волхвів — день. Друге розходження виникло щодо свята Богоявлення: у латинян головна точка цього свята — прихід волхвів, чи царів, у греків цей момент зовсім тоді не існує: греки згадують тоді хрещення Христа в Йордані, а в латинській Церкві цей факт ледве згадується. Нарешті, грецьке Богоявлення цілковито поминає чудо в Каннах, що в латинян припадає теж на цей день.

Історія встановлення дати

Проте саму дату цієї великої події встановлено не досить точно: Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли, саме народився Христос, і було прийнято за рік народження 754 рік від заснування Риму, Що його встановив у в XI от. Діонісій Малий. Але пізніші дослідники знайшли, що та дата помилкова: Христос народився 5 чи 6 років скорше, між 748 і 749 роком римського літочислення, як на те вказують астрономічні вирахунки, які використали — між іншим — також згадку про затьму місяця, про яку говорять тодішні історики. Непевність ще збільшується, щодо дня народження, який святкується тепер 25 грудня за юліанським календарем. Але чому вибрано саме цей день, коли Євангелисти не дають щодо цього жодної вказівки?

Загально прийнята версія, що день 25 грудня був обраний, як день повороту (ніби народження) Непереможного Сонця (Діес Інвікті Соліс), коли сонце починало знову набирати сили. І справді потім батьки Церкви не раз указували на символічне значення цього дня. Св. Іван Золотоустий сказав: "Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця. ...". І св. Авґустин: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».

Дату 25 грудня було встановлено не зразу. Климент Олександрійський (150—б. 215) писав не без іронії про тих, що покладають точну дату народження Христа на 20 травня (чи 20 квітня) 28 р. Августового урядування, себто на третій рік нашого теперішнього літочислення. Сам він указував на 17 листопада того ж року, як на день народження Ісуса Христа, але, на жаль, не залишив жадних вказівок на те, чим він цю дату обгрунтував.

Пізніше, день народження Христа в'язали з початком весни, який, за юліянським календарем, припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу. Але вже в 221 р. Секстус Юліус Афріканус відносив день народження Христа на 25 грудня. Визначення цієї дати було зроблено, мабуть, на тій підставі, що сотворіння світу, як згадано, починали з 25 березня, і на цей же день припадало Благовіщення, а 9 місяців пізніше мало бути й Різдво.

Джерело: Вікіпедія

Велике християнське свято, встановлене на згадку про народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Входить до числа Двонадесятих неперехідних свят. Є одним з найбільш значимих днів літургійного року і одним з головних свят у більшості християнських конфесій. В наш час майже всі християни (за виключенням Вірменської Церкви) святкують його 25 грудня. От тільки це 25 грудня у різних общинах настає за різними календарними стилями. У більшості приходів православних церков це 7 січня за новим стилем. Католики і протестанти святкують Різдво 25 грудня.

Історія свята

Святкування християнами Різдва не прослідковується глибше IV ст. Його дата не пов'язана з реальною датою народження Ісуса Христа, яке, швидше всого, відбулось не у зимовий час (в давнину це питання було предметом неоднозначних міркувань церковних авторів; один з найбільш ранніх текстів, що дійшов до нас, належить Клименту Олександрійському; він згадує 20 травня). День 25 грудня встановлюється у Римській Церкві на початку IV ст. Перше свідчення цього проявляється у так званому «Календарі Філокала» (відомості відносяться до 336 р.). Можливо, вибір 25 грудня пов'язаний з язичницьким солярним (сонячним) святом «Народження Сонця Непереможного» (після зимового сонцестояння починає збільшуватись сонячний день). Це язичницьке свято з прийняттям у Римі християнства наповнилося новим змістом: народження Христа стало сприйматись як «Народження Сонця Правди». В той же час у східних Церквах — Єрусалимській, Антиохійській, Александрійській і Кіпрській — свято Різдва Христового поєднувалось зі святом Хрещення Господнього 6 січня під загальною назвою Богоявлення (святкування Різдва разом з Богоявленням в деяких східних Церквах продовжувалось до кінця IV ст., в інших — аж до VI ст. Вірменська Церква аж до сьогодні святкує Різдво Христове 6 січня, поєднуючи його зі святкуванням Хрещення).

В IV ст. рівноапостольна цариця Єлена побудувала храм на місці віфлеємської печери, прославленої народженням Христа. Про повсюдне шанування свята Різдва свідчать повчання Отців Церкви IV ст. — Єфрема Сирина, Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Нісського, Іоана Золотоустого, написані на це свято. В кодексі Феодосія (438 р.) і Юстиніана (535 р.) викладається закон про загальне святкування дня Різдва Христового. Іоан Золотоустий перший увів це свято в Антиохії в 386 чи 387 р. Василій Великий доручив Григорію Богослову запровадити це святкування на Константинопольському соборі.

Пізнішим тлумаченням часу святкування Різдва Христового 25 грудня стало наступне: місяць і день смерті Христа точно відомий з Євангелій, а (за поширеним уже в раннє середньовіччя церковним переказом) Христос повинен бул знаходитись на землі повне число років (як число досконале); звідси випливало, що Христос був зачатий в той самий день, в який постраждав, отже, в єврейську Пасху, яка того року припадала на 25 березня; відраховуючи від неї 9 місяців, отримували дату народження Христа 25 грудня. Згідно з однією сучасною гіпотезою, вибір дати Різдва стався по тій причині, що спочатку християни святкували в один і той самий час Боговтілення (під яким розумілось не народження, а зачаття Христа) і Пасху; відповідно, з часом додавання до дня весняного рівнодення 9 місяців вказало на дату святкування Різдва у зимове сонцестояння.

Джерело:
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2001.




Богослужебне святкування

Християнська Церква щороку святкує велику подію Різдва Христового 25 грудня (ст. ст.). Для того, щоб гідно відзначити його, віруючі готуються до нього сорокаденним постом, з 15 листопада по 24 грудня, відомим під назвою Різдвяного (або Пилипівки). Напередодні, в день навечір'я свята, буває особливий суворий піст. У цей день, згідно з Уставом церковним, належить вживати у їжу кутю, тобто пшеницю з медом.

У навечір'я, якщо тільки воно не випадає на суботу чи неділю, чиняться Царські часи, а потім, близько полудня, літургія Василія Великого з вечірнею. В саме ж свято здійснюється літургія Іоана Золотоустого.

Часи, здійснювані в навечір'я Різдва Христового, відрізняються тим, що на них читаються паремії, Апостол і Євангеліє. Тому, на відміну від звичайних часів, вони називаються Царськими. Цю назву вони носять ще й тому, що в Греції при їх проведенні зазвичай були присутні імператори.

Після літургії посеред церкви ставиться свічка і клірики співають тропар свята: "Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуму: в ньому бо ті, що зіркам служили, від зірки навчилися поклонятися Тобі, Сонцю правди, і визнавати Тебе, що Ти є Схід з висоти. Господи, слава Тобі!" А потім кондак свята: "Діва сьогодні Пресущого народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, ангели з пастирями славословлять, і волхви з зіркою подорожують. Нас бо ради народилося Немовля, Превічний Бог".

Якщо навечір'я буває у суботу і неділю, то Царські часи читаються у п'ятницю. Напередодні свята буває літургія св. Іоана Золотоустого, а після літургії – вечірня. Прославлення Христа відбувається вже після вечірні. Посту, за Уставом, у цей день не буває. Це означає, що після літургії до вечірні дозволяється споживати трохи хліба.

Всенічне бдіння починається великим повечір'ям, на якому співається урочиста пісня Ісаї: "З нами Бог, розумійте, народи, і підкорюйтесь, ось бо з нами Бог!" Часте повторення в цій пісні "З нами Бог!" свідчить про духовну радість віруючих, які усвідомлюють серед себе Бога – Еммануїла. Зміст решти пісень можна виразити початковою піснею канону: "Христос народжується, славіте; Христос з небес, зустрічайте: Христос на землі, возносьтеся! Нехай співає Господеві вся земля, нехай люди співають, бо Він прославився".

Джерело:
Офіційний сайт Української Православної Церкви (КП).


Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) в древній Церкві і таким шанується на Сході і зараз. На Заході до XIV ст. (з незрозумілих поки-що причин) він перемістився на перше місце, однак в результаті літургійної реформи в Католицькій Церкві, яка відбулась після 2-го Ватиканського Собору, Пасха повернула собі головуюче місце. Тем не менше, у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Різдву у православній традиції передує сорокаденний Різдвяний піст (Пилипівка) [з 14 (27) листопада до 24 грудня (6 січня) включно; на Заході йому відповідає підготовчий період, який називають «Адвентом» (лат. adventus — пришестя), дещо менший по тривалості і який не приписує пощення]. Свято Різдва має п'ять днів передсвяткування (з 20 до 24 грудня) і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього. Переддень, або навечір'я свята, проводиться у строгому пості і називається сочельником (святвечором); в цей вечір, за церковними приписами, вживається у їжу сочиво (сушені хлібні зерна, розмочені водою). Церковні співи, що прославляють Різдво Христове, були написані Романом Солодкоспівцем, Софронієм і Андрієм Єрусалимськими (VII ст.), Іоаном Дамаскіном, Космою Маюмським, патріархом Германом (VIII ст.) та іншими.

Практика святкування Різдва у латинському обряді передбачає здійснення трьох Мес, основна з яких припадає на ніч (дві інших — на світанку і вдень). Їх називають «Ангельська», «Пастирська» і «Царська». Згідно з символічним тлумаченням, перша святкує предвічне народження Сина від Отця, друга — народження Ісуса Христа від Діви, третя — містичне народження Бога в душі кожного віруючого.

Джерело:
Офіційний сайт Української Православної Церкви (МП).
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 27 серпня 2010, 16:28

відповідав колись на запитання, дуже пов'язані з цією темою. Можливо комусь стануть у пригоді:

де можна прочитати про пересувні свята?

Прочитати можна і можна, але там дійсно можна заблукати. Особливо, якщо описувати окремо "пересувні" свята чи дні тижня, а ще, тим паче, якщо згадати, що день для УГКЦ (Візантійська Традиція) починається з вечора попереднього дня , тобто, коли говоримо про неділю - перший день у тижні, потрібно брати до уваги те, що цей перший день почався ще у суботу

Можете загально описати "пересувні" свята православних та католиків?

Ціль кожного (без огляду на зміни часу у святкуваннях) Церковного/Літургійного Року - бути панорамою, що розкриває історію Спасення людини Богом. Складається кожен Ц/Л Рік з неділь, днів тижня, празників Господських, празників Богородичних, празників Святих, Святих Постів.
Починається Ц/Л Рік за державним календарем 14-го Вересня (тобто - вечір 13-го) - у літературі зустрінеться Вам назва цього дня: Начало/Початок Індикту, або "нове літо". Випрацювання саме такого початку Року має свою історію, але тут згадаю лише, що прийнятий він на Першому Вселенському Соборі у Нікеї (325р. - тоді це було 1-ше вересня); вже з 8-го ст. кожен такий початок Ц/Л Року набуває літургійного змісту (має свої окремі Служби/Молитви) - Церква кожен Новий Рік обходить подію читання Ісусом в Назареті слів пророка Ісаї: "Господній Дух на мені, бо він мене помазав... оповістити рік Господній сприятливий" (Лк.4,18-19)

Загально Ц/Л Рік дійсно можна поділити на свята "рухомі і нерухомі"/"подвижні і неподвижні". Весь Ц/Л Рік побудований на подіях із життя Ісуса Христа, тому "рухомі" свята укладені в контексті Воскресіння Христового, "нерухомі" свята укладені в контексті Різдва Христового.

Воскресіння Христове/Пасха святкується у одну із неділь від 4-го квітня по 8-ме травня за сучасним календарем. У прямій залежності від дати святкування Пасхи є празники, яких Церква називає Пасхальним колом/Воскресним циклом/Великодній круг.
Пасхальний цикл починається 10 тижнів перед Пасхою (неділею Митаря і Фарисея, тоді ідуть неділі Блудного Сина, М`ясопусна, Сиропусна; Чотиридесятниця/Великий Піст (від Сиропусної до Квітної неділі); та Страстний Тиждень) - "передпасхальний час", і закінчується 8 тижнів після Пасхи (через празник Вознесіння (четвер 6-го тижня по Пасці), П`ятидесятницю/Зіслання Св.Духа і до неділі Всіх Святих) - "пасхальний час". Від Пасхи також залежать 32 "рядові" неділі в році (від 1-шої неділі після Зіслання Св.Духа - неділі Всіх Святих, до 32-ї неділі після Зіслання Св.Духа - неділі Закхея), для кожної з яких (і, відповідно - на весь тиждень) розплановане окреме читання Євангелія та Апостола. "Рядовими" ці неділі називаються на відміну від "празничних" - неділь, які підготовлюють християнина переживати празник (наприклад неділя перед/після Різдва тощо). "Рядових" неділь може бути і менше 32, якщо Пасха була пізно і до наступної Пасхи є менше як 32 тижні.

нерухомі свята прямують від Різдва, яке завжди святкуємо 7-го січня за державним календарем (з 2100 свято буде припадати на 8-ме січня). Кожне з таких свят має свою історію і, якщо буде потрібно, поділюсь информацією. Перше з таких непереходящих празників - початок Ц/Л Року 14 вересня.

Зустрінуті мною тексти геть дурні - там автори постійно плутають поняття "неділя" - то це в них тиждень, то це в них "васкрісеньє". Для прикладу: Сиропустна неділя - то в них це такий тиждень, то це в них така неділя (день в році). І так майже весь час. Ще питання - православна та/або католицька "седмиця"/тиждень з якого дня тиждня починаються? З Неділі чи з Понеділка? Дякую.

у контексті Вашого питання: існує і Сиропустна неділя (день в році, опісля якого починається Великий Піст) і "сиропустний" тиждень (літургічно - тиждень після одноіменної неділі), лише тут дійсно існує певне замішання, бо йдеться про "передпасхальний час", що ставить собі за ціль ввести людину у Піст, тому "неділя М`ясопусна" є останнім днем перед Пасхою, у якому їмо м`ясо, "неділя Сиропусна" є останнім днем перед Пасхою, у якому їмо сир/молочне. Тобто, автор, який називає "сиропусним" тиждень між М`ясопусною і Сиропусною неділями не говорить, що "неділя Сиропусна" літургічно завершує собою "сиропустний" тиждень, а навчає про потребу Посту

Ще плутанина: Нариклад описується страстний тиждень, який ... ЗАКІНЧУЄТЬСЯ Великднем. Це як відомо неділя. А опис страстного тиждня розпочинається ... з Чистого Понеділка, а не з Вербної чи Пальмової Неділі! Але це ще легкий варіант, тут в принципі ясно що автори жили в СРСР і тому в них "понеділок починається в суботу".

тут вся штука не у есересері, а у тому, що неділя є і першим, і восьмим днем тижня (ще: "днем Сонця", "Господнім Днем" тощо). Кожна неділя є святкуванням Воскресіння Христового і це робить її дуже об`ємною у смисловому навантаженні вже від початків Християнства. Наприклад Євсевій (5 ст.) каже: "Першого дня тижня Господь почав перші плоди створення світу і цього ж дня Він дав світові перші плоди Воскресіння", а ще з 2-го ст. неділю називають восьмим днем, що пояснює, приміром, Оріген: "Число 8, яке містить у собі силу Воскресіння, є прообразом майбутнього світу" - не думаю, що у цьому без шкоди для змісту Неділі можна навести чіткість. В контексті Вашого запитання: Великдень не входить у Страсний Тиждень, а припиняє його; звичні для нас у повсякденні 7 днів тижня складаються у цьому часі з Вербної/Пальмової/Квітної Неділі (окреме свято, що також зветься: "Вхід у Єрусалим") + Страсний Тиждень (6 днів перед Пасхою)

А як бути з описами Тиждня (наприклад) Марії Єгипетської? Автори пишуть: "в неділю цього тиждня згадують Марію". Дуже файно, але ця неділя стоїть на початку тиждня чи на його кінці (тобто фактично вже на початку наступного тиждня)?

якщо спрощено: тут це саме 5-та неділя Великого Посту, день тижня, коли почитаємо цю Святу і наступні 6 днів, долучені до нього, творять "седмицю", що, послуговуючись Житієм Преподобної Марії, приготовляє нас до Страстного Тижня. Якщо трохи глибше - це 8-й день у 4-му тижні, де у середу Церква молилася Утренню з Каноном Андрея Критського, де Марія Єгипетська є Іконою перемоги Христа над гріхом. Ще глибше - Каноном Андрея Критського Великий Піст починається, тому Преподобна Мати Марія є іконою всього Посту його цілості
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 27 грудня 2011, 08:53

до теми - розмова з нашого чату:
andrey s.
25 грудня 2011, 18:24 Так шкода, що та різниця тих 12 днів...а як було би класно, якщо Різдво Хрестове було в один день.(подумайте, як це глибоко). А як хто думає, якби зішлись на консенсусі, тобто 12 поділити на два, щоб компроміс з боку двух традицій, і вийшов би теперішній новий рік.)))))).

andrey s.
Вчора, 10:00 Доречі, Рождество справді розділило сам ЧАС(чув у проповіді), уявляєте, розділив час, на до і після, Новий Заповіт... Уявіть, має бути по календарю, початок нового року і є рождество. Наплутали з тим календарем атеїсти і вороги Церкви Його....тре в око за то дати)))

о.Олег
Вчора, 16:21 різниця в 13 днів.

andrey s.
Вчора, 16:23 Я в шоці, думав 12. Страшно аж від свого незнайства.(думав як в молитвослові, там 12 днів, від сьогоднішньої дати). і Я СОБІ нафантазував, що то повязано з різницею в Західній і Східній традиції. таке то, неук.(треба буде десь про то почитати, ато десь почув, решта недочув, і решта нафантазував згідно свого уявлення))))))

andrey s.
Вчора, 19:55 тільки но подумав, що то взагалі не у ту сторону)))))

о.Олег
Вчора, 21:25 та там все просто: 1582 року Папа Григорій ХІІІ наказав день після 4 жовтня рахувати 15 жовтня (як і записано в Житії св.Терези Авільської: померла в ніч з 4 на 15 жовтня 1582 ) і в 1600-му рік різниці не додався (така пропонована астрономами система: якщо рік без остачі ділиться на 400 - різниця календарів не збільшується), 1700, 1800, 1900 - додавався (відповідно: до первісних 10 років різниці додалося кожного з цих по року: разом 13) і в 2000 не додався (2000 ділиться без остачі на 400). Різниця в 14 днів буде аж у 2100 році

andrey s.
Вчора, 22:31 до первісних 10 днів додалося ще три дні????(тобто рік то описка, Ви про дні) . Треба у астрономів спитати, а чому 400. Дякую отче.

о.Олег
Вчора, 22:50 може краще на прикладі: з 1582 року в українців 5 жовтня - в поляків (відразу перейшли на новий календар) 15 жовтня; 1600 рік в українців 5 жовтня - в поляків і далі 15 жовтня; з 1700 року в українців 5 жовтня - в поляків 16 жовтня;з 1800 року в українців 5 жовтня - в поляків 17 жовтня; з 1900 року в українців 5 жовтня - в поляків 18 жовтня; 2000 рік в українців 5 жовтня - в поляків 18 жовтня; з 2100 року в українців 5 жовтня - в поляків 19 жовтня. Може окрему тему відкрийте і перепостіть нашу розмову? просто тут за якийсь час посунеться і знову прийдеться писати. Та і про різні системи (чому тих 400, чому в інших - інакше) у цьому форматі важко обговорити так, щоб порозумітися...

andrey s.
Сьогодні, 07:23 Та я зрозумів отче одразу, просто для впевненності спитав, чи Ви у попередньому пов. описались. Ви все доступно пояснили з першого разу. І так, варто створити таку тему і у ній взнати всі решта невідомі. Я спробую, якщо звісно знов не треба чекати схвалення адміна...просто адміна , Шанованого мною п.Адміна.))))
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 27 грудня 2011, 09:09

про це вже тут на Форумі обговорювалось viewtopic.php?f=7&t=247&p=13011&hilit=%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%B9#p13011
але подам і до цієї теми
brat Martyn писав:...Моєю пропозицією є збагнути наскільки літургійний порядок Східної Церкви (на жаль не знаю, як воно у Західній Церкві) є унікальним і величним! Неповторним і незамінним...

Є у нас о.Богдан Сухий, який пропонує перейти на НОВИЙ СВІТОВИЙ КАЛЕНДАР.
Пише про три можливости вирішити "календарну проблему", при чому дві з них (повернення на "старий" та прийняття усіма "нового") - загально відомі, але, як вважає о.Богдан, неприйнятні, бо, на його думку, є лише півмірою. Третій і пропагований отцем вихід, якщо я правильно зрозумів, базується на календарі Гюстава Армеліна http://teneco.kiev.ua/post/show/prote_13 , проблема з яким для Католицької Церкви може бути виражена словами Декларації Священного Вселенського Собору Ватиканського Другого про перевірення календаря (Рим, 4 грудня 1963 р.Б.): "... Церква лише до тих (йдеться про календарі) не має застереження, які зберігають й обезпечують семиденний тиждень з неділею, без додатку будь-яких проміжних днів поза тижнем так, щоб наступство тижнів залишалось непорушним, хіба що зайшли б дуже важні причини, відносно яких Апостольський Престол висловить свою думку." Тобто - календар Армеліна не зберігає семиденний тиждень. О.Сухий, в свою чергу, шукає "важні причини", про які говорить Собор і пропонує наступне вирішення проблеми: введення "дводобового іменованого і датованого Дня".
Аргументує тим, що проміжок часу, який ми називаємо "рік" чи "місяць" є змінний (рік може бути на одну добу довший - високосний; місяць може мати від 28 до 31 діб), тоді чому не може "день" мати зазвичай одну добу, а дві доби раз або двійчі в році??
Це, звичайно, самі висновки, але вони виходять з досить цікавих роздумів автора про те, що в Біблії означається словом "день" (не тотожне нашому "доба")...

Відразу зауважу, що простіше змінити тривалість секунди...
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 27 грудня 2011, 09:24

Щороку після Різдвяних Свят ми мало-помалу починаємо готуватися до найбільшого серед празників церковного року – Пасхи. І кожного разу очікування цього свята зустрічає нас запитанням: коли ж цього року буде Пасха? Шукаємо календар, взнаємо, що в 2009 році Пасха буде 19 квітня. Але ж минулого року ми святкували 27-го, а позаминулого – 8-го квітня, а ще, здається, Великдень зустрічали в травні: тоді, пригадую, ще всі дивувалися, бо сніг випав… Чому така різниця?
Як греко-католики вирахувують день Пасхи?
Для цього треба трохи повправлятися в арифметиці. Формула дуже проста: 4+c+d= число Пасхи в квітні і, якщо в результаті дістали число більше аніж 30, то: 4+c+d-30= число Пасхи в травні. Літери c та d визначаються у такий спосіб:

с дорівнює: рік (наприклад, 2009) поділити на 19
[2009/19 ]
[19 ]
[ ____________ ]
[ 109 ]
[ 95 ]
[ ____________105 ]
[ 14 ]
(вийшло 105, остача 14), остачу від ділення помножити на 19 (в нашому випадку 14*19=266), додати 15 (результат 281), поділити на 30 (вийшло 9, остача 11). с = остачі, в нашому випадку с=11.
d також дорівнює остачі в формулі (2a+4b+6c+6)/7, де a = остача від ділення року (в нас - це 2009) на 4 (2009/4=502, наша остача 1, тобто а=1); b = остача від ділення року на 7 (2009/7=287, наша остача 0, тобто b=0), тому в нашому випадку d = (2*1+4*0+6*11+6)/7=74/7 наша остача 4, тобто d=4. Дата Святкування Великодня 4+c+d у 2009 році 4+11+4= 19, тобто 19 квітня.

писав це для 2009 - подам для 2012 (може хтось з зацікавлених спробує розрахувати на 2013 :) ):
с дорівнює: рік (наприклад, 2012) поділити на 19
[2012/19 ]
[19 ]
[ ____________ ]
[ 112 ]
[ 95 ]
[ ____________105 ]
[ 17 ]
(вийшло 105, остача 17), остачу від ділення помножити на 19 (в нашому випадку 17*19=323), додати 15 (результат 338), поділити на 30 (вийшло 11, остача 8 ). с = остачі, в нашому випадку с=8.
d також дорівнює остачі в формулі (2a+4b+6c+6)/7, де a = остача від ділення року (в нас - це 2012) на 4 (2012/4=503, наша остача 0, тобто а=0); b = остача від ділення року на 7 (2012/7=287, наша остача 3, тобто b=3), тому в нашому випадку d = (2*0+4*3+6*8+6)/7=66/7 наша остача 3, тобто d=3. Дата Святкування Великодня 4+c+d у 2012 році 4+8+3= 15, тобто 15 квітня.



Підставою для цих неймовірних на перший погляд обчислень Пасхи є велика праця астрономів і математиків. Спершу дату Пасхи вираховували щороку, але на сьогодні є визначені всі з ймовірних дат Пасхи і ми можемо перевірити своє вміння вираховувати Пасху для різних років. Спробуй самостійно: в 2010 році Пасха празнується 4 квітня. Цікаво, що того року одночасно Пасху буде святкувати весь християнський світ! В один день - 24 квітня - будемо святкувати і 2011-го. Так трапляється.
Чому ж ми не святкуємо Воскресіння одночасно щороку?
Справа в розвитку календарної системи Церкви. Від початків християнства Церква користалась сонячним календарем, що діяв у тогочасній Римській Імперії ще від дохристиянських часів. У зв`язку з тим, що Ісус Христос помер перед юдейською Пасхою, яка визначалась не за сонячним, а за місячним календарем, утворився сонячно-місячний Церковний календар, за яким, як було прийнято на ІВселенському Соборі в Нікеї, Пасху і по сьгодні святкуємо в першу неділю після весняного рівнодення і обов`язково після настання місячної повні. Спільним календарем весь християнський світ користувався аж до 1582-го року, коли за вказівкою папи Григорія ХІІІ було впроваджено реформу церковного календаря. Потреба змінити календар постала з того, що, як виявилося, середній календарний рік за людськими мірками має 365,25 дня, а природна мірка трохи коротша і за кожні 128 років набігає похибка в одну добу. Від часу Собору в Нікеї таких днів набралось аж 10, тому, щоб виправити похибку, наступний після 4 жовтня день було названо 15 жовтня 1582 року. Щоб знову не набрати так швидко похибки, з кожних 400 років забирають 3 дні, тому за цим календарем похибка в один день набігає аж за 3300 років.
Вирахуємо день Пасхи за григоріанським календарем
Для визначення дня святкування Пасхи за цим календарем,було також розроблено спеціальні формули. Спробуймо обчислити день Пасхи, який будуть святкувати римо-католики, протестанти і, навіть, деякі греко-католики за кордоном у 2009 році. Для цього нам потрібно знайти значення літер M, N, A, B, C, D, E, F. Щоб було простіше, запам`ятаємо, що для кожного року цього століття М=24, N=5.

A = остачі (MOD) від ділення 2009 на 19 = 14
B = 2009 MOD 4 = 1
C = 2009 MOD 7 = 0
D = (19*A + M) MOD 30 = (19*14 + 24) MOD 30 = 20
E = (2*B + 4*C + 6*D + N) MOD 7 = (2*1 + 4*0 + 6*20 + 5) MOD 7 = 1
F = 22 + D + E = 22 + 20 + 1 = 43

Число 43 більше за кількість днів в березні, тому число, що в нас вийшло, вказує на день святкування в квітні, а саме 43-31=12 квітня 2009 року. Спробуй самостійно для инших років, але пам`ятай, що у разі, якщо F дорівнює 57 або 56, його потрібно зменшити на сім, тобто F= F-7

писав це для 2009 - подам для 2012 (може хтось з зацікавлених спробує розрахувати на 2013 :) ):

Вирахуємо день Пасхи за григоріанським календарем
Для визначення дня святкування Пасхи за цим календарем було також розроблено спеціальні формули. Спробуймо обчислити день Пасхи, який будуть святкувати римо-католики, протестанти і, навіть, деякі греко-католики за кордоном у 2012 році. Для цього нам потрібно знайти значення літер M, N, A, B, C, D, E, F. Щоб було простіше, запам`ятаємо, що для кожного року цього століття М=24, N=5.

A = остачі (MOD) від ділення 2012 на 19 = 17
B = 2012 MOD 4 = 0
C = 2012 MOD 7 = 3
D = (19*A + M) MOD 30 = (19*17 + 24) MOD 30 = 17
E = (2*B + 4*C + 6*D + N) MOD 7 = (2*0 + 4*3 + 6*17 + 5) MOD 7 = 0
F = 22 + D + E = 22 + 17 + 0 = 39

Число 39 більше за кількість днів в березні, тому число, що в нас вийшло, вказує на день святкування в квітні, а саме 39-31=8 квітня 2012 року. Спробуй самостійно для инших років, але пам`ятай, що у разі, якщо F дорівнює 57 або 56, його потрібно зменшити на сім, тобто F= F-7


За яким календарем живуть в Україні?
В нашій державі проживають народи різних звичаїв. Українські євреї, приміром, послуговуються місячно-сонячним календарем і сьогодні у них 5769 рік, а мусульмани ведуть літочислення за місячним календарем і сьогодні у них 1430… Але на загал Україна використовує подібний до григоріанського сонячний календар: Західна Україна перейшла на цей календар разом з Польщею у 1582 році, Східна – з Росією у 1918. Повністю сонячно-місячним григоріанським календарем послуговуються українські римо-католики і деякі протестантські спільноти, а православні та греко-католики України живуть за календарем прийнятим у Нікеї.
Який календар точніший?
З точки зору астрономії, будь-який календар (як система обліку часу) не є точним у зв’язку з тим, що період обертання Землі навколо своєї осі (доба), навколо Сонця (рік) і т.д. є змінними величинами. Крім цього, з цієї ж точки зору, існують різні «роки», які у своєму розмірі прямо залежать від того, який астрономічний об`єкт чи явище беруться за основу відліку. Чим ближчий і, відповідно – рухоміший по відношенню до нашої планети об`єкт ми беремо до уваги, тим більшу похибку маємо вцілому. Тому місячний рік має трошки більше 354 діб, важливе для визначення дня Пасхи «весняне рівнодення» визначається за «тропічним роком» – близько 365,24 доби, а «сидеричний рік», відносно «нерухомих» зірок – близько 365,26 доби...
Як відноситись до різних церковних календарів?
Був час, коли і нікейський, і григоріанський календарі, мали на меті знайти метод якнайзручнішого для людини обчислення часу. Але удосконаленню знань немає меж – вчені винаходять всеточніші методи літочислення і календарі, за якими живуть церкви, сьогодні мають дуже приблизне відношення до астрономії – це, радше, її історія… Сонце встає і сідає, змінюється у своїй повні місяць, від часу проповіді Ісуса Христа проходять роки, століття… Мине час, і людина присвятить свій перший храм Богові десь на инших планетах, серед чужих сонць. А Церква буде молитися за все це різноманіття світу згідно з своїм порядком, кожного дня закликаючи християн до роздумів над тим, наскільки точно відповідає наше життя благій вісті Ісуса Христа і житіям Його святих.
Церковний календар є іконою часу, відповідно до якої ми молимося до Бога. Молімося!
З повагою,
о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення andrey s. » 27 грудня 2011, 18:10

Ну отче, якщо образно сказати, тай не тільки образно, я в нокауті.( %) , зараз зрозумів як мої мозги заржавіли.
Тут нема такого смайлика, щоб я міг виразити Ваш підхід до справи, і як то подаєте, відноситесь до того, і от це :good: , це нічого не сказати. ( я не підлабузник, ні, ні і ні. :D :oops: )

Щоб якось віддячити Вам, мушу то все перетравити, Зрозуміти(щоб не марно все), і трішки для того використати мозги.(але візьму каркулятор, бо не здюжу сам :D )
:pardon:
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 28 грудня 2011, 10:10

andrey s. писав:... візьму каркулятор, бо не здюжу сам...

а Ваш калькулятор визначає MOD (остачу)?
:)
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 28 червня 2012, 08:20

о.Олег писав:...Є у нас о.Богдан Сухий, який пропонує перейти на НОВИЙ СВІТОВИЙ КАЛЕНДАР.

(з приватної священичої розсилки)
...з сумом повідомляємо Вам про відхід до вічності о. Богдана Сухого, священнослужителя Стрийської єпархії.
Останніми роками о. Богдан Сухий працював в літургічній комісії Львівської Архиєпархії...

Вічная пам`ять!
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення luksander » 13 грудня 2012, 23:57

По этой причине мы и устраняем от себя ошибки еретиков и иудеев, принимая всегда для празднования пасхи равноденствие, отыскивая четырнадцатый день после него и отсюда отсчитывая пятницу, субботу и день Господень, названный по имени Господа, как не раз было сказано, - точно так, как и сам Господь соблюл все эти сроки, когда хотел раскрыть загадку, какою являлся ветхозаветный агнец, закалавшийся в установленное законом время.
http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z08_2/Z08_2_141.htm На ту же пасху слово 7-ое и последнее

Якщо я правильно зрозумів Іоана Золотоуста, то Великдень ніяк не може святкуватися 5 травня. Чому Православна Церква відмовилась від його рекомендацій-пояснень? :oops:

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 14 грудня 2012, 06:50

luksander писав:
По этой причине мы и устраняем от себя ошибки еретиков и иудеев, принимая всегда для празднования пасхи равноденствие, отыскивая четырнадцатый день после него и отсюда отсчитывая пятницу, субботу и день Господень, названный по имени Господа, как не раз было сказано, - точно так, как и сам Господь соблюл все эти сроки, когда хотел раскрыть загадку, какою являлся ветхозаветный агнец, закалавшийся в установленное законом время.
http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z08_2/Z08_2_141.htm На ту же пасху слово 7-ое и последнее

Якщо я правильно зрозумів Іоана Золотоуста, то Великдень ніяк не може святкуватися 5 травня. Чому Православна Церква відмовилась від його рекомендацій-пояснень? :oops:

перепрошую - не дуже з часом складається, тому запитання: чому питання саме про 5-го?
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення luksander » 14 грудня 2012, 08:33

Так в 2013 році випадає на 5 травня. А якщо після весняного рівнодення почекати ще повний місячний цикл і ще тиждень - ніяк на травень не попада :pardon: Я розумію, що ПЦ вираховують дати правильніше за мене, але ж - Іоан Золотоуст?.. :oops:

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 14 грудня 2012, 15:28

luksander писав:Так в 2013 році випадає на 5 травня. А якщо після весняного рівнодення почекати ще повний місячний цикл і ще тиждень - ніяк на травень не попада :pardon: Я розумію, що ПЦ вираховують дати правильніше за мене, але ж - Іоан Золотоуст?.. :oops:

перепрошую - не можу розбирати зараз Святителя Йоана і навіть не памятаю, чи знайомий з його Словом щодо обчислення дня святкування Пасхи, але те, що памятаю - найпізніша Пасха у нас навіть не 5-го, а 8 травня і повязано це з тим, що для визначення дати важливими є 4-ри пункти/постанови:
1. Пасху завжди празнуємо після весняного рівнодення
2. Пасху ніколи не празнуємо з юдеями (в один і той самий день)
3. Пасху завжди празнуємо не лише після весняного рівнодення, а після першої повні місяця, що наступить після весняного рівнодення
4. Пасху празнуємо не відразу після згаданої повні, а саме в неділю
скільки з перечислених пунктів є саме в Йоана Златоустого (кін.4-го - поч.5-го ст.) я не знаю, але якщо Ви правильно відчитали, то, можливо, не врахували зміщення календарного рівнодення від астрономічного рівнодення на 13 днів від часу, коли писав Святитель
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення luksander » 14 грудня 2012, 21:08

о.Олег писав: якщо Ви правильно відчитали, то, можливо, не врахували зміщення календарного рівнодення від астрономічного рівнодення на 13 днів від часу, коли писав Святитель
З повагою, о.Олег

звичайно не врахував, бо, по-перше - не знаю що це таке :oops: ; по-друге - у Йоана Златоуста мова точно йде про весняне астрономічне рівнодення. І тоді 5 травня буде вже після другого повного місяця :pardon:

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 14 грудня 2012, 21:54

luksander писав:
о.Олег писав: якщо Ви правильно відчитали, то, можливо, не врахували зміщення календарного рівнодення від астрономічного рівнодення на 13 днів від часу, коли писав Святитель
З повагою, о.Олег

звичайно не врахував, бо, по-перше - не знаю що це таке :oops: ; по-друге - у Йоана Златоуста мова точно йде про весняне астрономічне рівнодення. І тоді 5 травня буде вже після другого повного місяця :pardon:

невже не знаєте? Це ж корінь різниці між Юліанським (точніше - Нікейським, але не буде зараз ускладнювати) календарем, яким в Христовій Церкві користується зазвичай УГКЦ і Григоріанським календарем, яким користується зазвичай РКЦ: кожен календар з позиції астронома неточний і втікає в ту чи іншу сторону від реальності (астрономічного календаря) з різною швидкістю. Юліанський втікає досить швидко (приблизно 1 день на 100 років), тому, власне, Папа Григорій (звідси назва Григоріанський календар) в 16 ст. його (Юліанський календар) і реформував - щоб зменшити похибку в самій системі (якщо коротко: на кожні 400 років в Григоріанському календарі на 3 дні менше, ніж в Юліанському), а так, як було вже 16 століття, то від Нікейського Собору (якраз перед часом життя Іоана Златоустого) на думку тогочасних астрономів відбулася похибка (Юліанського календаря відносно астрономічного) в 10 днів, яку вирішено було надолужити у той спосіб, що після 5 жовтня відразу наступило 15 жовтня (10 днів), тоді різниця між Юліанським і Григоріанським календарями збільшувалася на один день ще трийчі: в 1700, 1800 і 1900 і на сьогодні становить 13 днів (14 днів буде становити в 2100).
це про 13 днів
якщо зрозуміло, то можемо рухатися далі
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення luksander » 15 грудня 2012, 20:40

Та ні, про ці 13 днів мені відомо, поверхово, звичайно… я не розумію що ото за «календарне рівнодення»? рівнодення мало б бути одне, астрономічне, просто в різних календарях під різними датами, але ж – одночасно?.. і я не намагаюся цією розмовою вияснити причини, чи наслідки, чи правильнішість календарів відносно дат святкування Великодня :no: … просто раніше визначення дати святкування Великодня я пов’язував тільки з конкретними історичними подіями, а Святитель Йоан пояснює символічне значення саме часу/дати. Тобто, смерть і Воскресення сталося в певний, наперед визначений час, який має важливе значення в плані Спасіння… от день рівнодення астрономічного! символізує день створення дня і ночі, які були рівні між собою; чотирнадцятий день Місяця, коли він вповні, символізує пізніше (четвертий день творення) створення Місяця, а також вибраний для того, щоб темрява в часі смерти Ісуса не могла бути пояснена сонячним затемненням… далі не буду переповідати, бо це мені не під силу :( , та й краще ознайомитися бажаючим з оригіналом…
Мова йде не про календарні розрахунки, які люди зробили для свого вжитку, мова йде про створений Богом ЧАС як засіб Спасіння, ну а ми, як завжди, винайшли свій найправильніший (ні, - єдино правильний) календар… :(
:pardon:

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 16 грудня 2012, 14:27

luksander писав:Та ні, про ці 13 днів мені відомо, поверхово, звичайно… я не розумію що ото за «календарне рівнодення»? рівнодення мало б бути одне, астрономічне, просто в різних календарях під різними датами, але ж – одночасно?..
...Мова йде не про календарні розрахунки, які люди зробили для свого вжитку, мова йде про створений Богом ЧАС як засіб Спасіння, ну а ми, як завжди, винайшли свій найправильніший (ні, - єдино правильний) календар… :(
:pardon:

складність розумію, однак Ви задали питання про те, що є різниця між написаним Іваном Златоустим і тим, що спостерігаємо сьогодні: до весняного рівнодення (точніше - дня опісля, а значить: до 22 березня) додати місяць і тиждень ніяк не виходить 5-те (чи, як я грішний уточнив про крайню дату Пасхи - тим більше 8-ме) травня і саме на цю тезу відповідаю - 13 днів зміщення у календарі, за яким жив Святитель Іван і за яким живе УГКЦ і інші в Візантійській Традиції все пояснюють.
Календар (точніше - систему Молитви Церкви) розроблено користаючи з астрономічних даних на той момент (за основу можливого весняного рівнодення 20-21 березня взято символічний час проведення 1Вселенського Собору в Нікеї 325рік) і Церква живе користаючи з нього, а не з астрономічних даних (ніхто не вивчає рух Землі стосовно світил чи Місяця відносно Землі) - символ (Церковного Року, чи, іншими словами - Ікона Історії Спасення) від цього не страдає (для життя Церкви не надто важливим буде перехід (через похибку відносно астрономічного часу) празнування Різдва/Пасхи, наприклад, через тисячі років по всіх порах року і повернення назад до зими і т.д.): проблема у вписуванні в символізм Церковного Року обовязкової астрономічної точності.
Зрештою - як і проблемою є "віра" в обовязкову незмінність календаря Церкви.
Моя особиста позиція: календар Церква є пристосований до Її (Христової Церкви) пасторальних потреб і може бути пристосовуваний стільки, скільки це буде потрібно. От лише покищо жодна з відомих мені грішному називаних причин не виглядає конечною для запровадження змін. Скоріше був би радий поверненню і Риму до Нікейського (Юліанським його називати нмсд неправильно - в значенні системи обчислення часу тоді і Григоріанський календар є доповненим Юліанським, але тут маємо розуміти, що Церква живе не лише за сонячним (Юліанським) календарем, але за сонячно-місячним Нікейським) календаря і тоді буде і одностайність Христової Церкви, і достатньо легко вгодити прибічникам обовязкового співпадання Церковного календаря з Астрономічним шляхом змін кількості секунд у добі чи тривалості самої секунди (період обертання Землі навколо своєї осі 86400 секунд, а тим більше тривалість секунди не опирається на астрономічні спостереження, і може модифікуватися відповідно до потреб - "високосна секунда" вже застосовується для кореляції розрахунків часу у світі) - була б лише поставлена мета порозумітись у цьому
Правда, як вже зазначав десь у цій чи подібній темі, скоріш за все світ захоче змінити саму систему обчислення часу. Розумію, що таке вже було (згадати, наприклад, Наполіона і 10-ти денний робочий день тощо), однак такого розмаху глобалізації людство ще не зазнавало і, судячи з того, як пропихаються зміни до самого сприйняття людини/людяності (аборти, гомосексуалізм, гендер тощо в значенні "норма", "маю право") пропихнеться і це :( , що поставить Церкву перед дещо іншими проблемами в даному контексті
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення luksander » 16 грудня 2012, 21:16

о.Олег писав:складність розумію, однак Ви задали питання про те, що є різниця між написаним Іваном Златоустим і тим, що спостерігаємо сьогодні: до весняного рівнодення (точніше - дня опісля, а значить: до 22 березня) додати місяць і тиждень ніяк не виходить 5-те (чи, як я грішний уточнив про крайню дату Пасхи - тим більше 8-ме) травня і саме на цю тезу відповідаю - 13 днів зміщення у календарі, за яким жив Святитель Іван і за яким живе УГКЦ і інші в Візантійській Традиції все пояснюють.

та я, неначе, запитував, чому астрономічне рівнодення, про яке говорить Йоан Золотоуст, Церква замінила на календарне? :oops:
Конечно, все вообще течение времени должно вести свое начало от равноденствия, - это подтверждается и данным миротворения. Первый по счету месяц должен совпадать с той порой, откуда начинается счет времени вообще, а счет времени должно начинать, конечно, с того первого дня и той первой ночи, которые равны между собою по количеству. И не другое какое-нибудь начало соответствует первому времени, как именно равенство этих данных величин.
:wink:
о.Олег писав:Календар (точніше - систему Молитви Церкви) розроблено користаючи з астрономічних даних на той момент (за основу можливого весняного рівнодення 20-21 березня взято символічний час проведення 1Вселенського Собору в Нікеї 325рік) і Церква живе користаючи з нього, а не з астрономічних даних (ніхто не вивчає рух Землі стосовно світил чи Місяця відносно Землі) - символ (Церковного Року, чи, іншими словами - Ікона Історії Спасення) від цього не страдає (для життя Церкви не надто важливим буде перехід (через похибку відносно астрономічного часу) празнування Різдва/Пасхи, наприклад, через тисячі років по всіх порах року і повернення назад до зими і т.д.): проблема у вписуванні в символізм Церковного Року обовязкової астрономічної точності

А, можливо, передбачалось/очікувалось таки співпадання створюваної системи молитви Церкви з астрономічними явищами, просто точність вимірювань/розрахунків не дозволила цього досягти?.. Невже планувався цей перехід свята Пасхи по всіх порах року?..
о.Олег писав:Зрештою - як і проблемою є "віра" в обовязкову незмінність календаря Церкви.

Еееее... :( мої сумніви є гріхом?

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 16 грудня 2012, 21:55

luksander писав:та я, неначе, запитував, чому астрономічне рівнодення, про яке говорить Йоан Золотоуст, Церква замінила на календарне? :oops:

процитую
luksander писав:Якщо я правильно зрозумів Іоана Золотоуста, то Великдень ніяк не може святкуватися 5 травня. Чому Православна Церква відмовилась від його рекомендацій-пояснень? :oops:

і ще раз наголошу, що не змінила на календарне - просто Ви вживаєте прийнятий в державі календар і число святкування Пасхи в цьому році називаєте 5 травня, а відповідно до церковного календаря це число 22 квітня. Відповідно і виходить все в межах системи, як описуєте в Святителя
luksander писав: ...якщо після весняного рівнодення почекати ще повний місячний цикл і ще тиждень ...

- дати повністю систематично співпадають (22 березня додати місяць і тиждень - ще три дні в запасі, як і є передбачено в переведені на державний календар - 8 травня, що згідно з Нікейським назветься 28 квітня).
luksander писав:... Невже планувався цей перехід свята Пасхи по всіх порах року?..

наврят - це наслідок неточності обрахунку доби. Однак я про те, що для символізму це в жодному разі не мінус
luksander писав:А, можливо, передбачалось/очікувалось таки співпадання створюваної системи молитви Церкви з астрономічними явищами, просто точність вимірювань/розрахунків не дозволила цього досягти?..

безперечно - Церква і Держава повязувалася у ті часи дуже тісно. Проте ганятися за точністю саме в обчисленні часу мені грішному виглядає дещо... дивним, позаяк змінювати систему літочислення ще будуть і будуть і тут повна нмсд аналогія до Ікони: як би наука точно не вміла зберігати зображення, Ікону це не замінить - Час Молитви (календар різних Традицій) не обовязково має враховувати астрономічний час (Ікона Ісуса в Ефіопії не обовязково має бути подібна на українську і обидвоє зовсім необовязково мають бути подібні на зображення з Туринської Плащаниці/тощо)
luksander писав:
о.Олег писав:Зрештою - як і проблемою є "віра" в обовязкову незмінність календаря Церкви.
Еееее... :( мої сумніви є гріхом?

що Ви - навпаки говорю, що вважаю такою (не вживавслова "гріх" - проблематичною вважаю, але часто і дійсно - грішною) і канонізацію (навіть, якщо хочете - своєрідну догматизацію) календаря (з різними сумнівними релігійними доказами, на зразок "Сходження Огня" саме за "нашим календарем"), і рівно ж боротьбу за обовязкову астрономічну точність з сумнівною (неодноразово зустрічалася мені) полемікою: "ви за поганський календар, а ми за створений Папою Григорієм". Бо не вважаю проблемним зустрічання Різдва/Пасхи у різний час різними Традиціями. Хоча і одночасне святкування мені виглядає знаковим (позитивним), проте це зовсім не те, з чого варта починати діяльність для виконання Заповіді "щоб всі були одно".
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення luksander » 25 грудня 2012, 18:21

:sorry: цитую
luksander писав:
По этой причине мы и устраняем от себя ошибки еретиков и иудеев, принимая всегда для празднования пасхи равноденствие, отыскивая четырнадцатый день после него и отсюда отсчитывая пятницу, субботу и день Господень, названный по имени Господа, как не раз было сказано, - точно так, как и сам Господь соблюл все эти сроки, когда хотел раскрыть загадку, какою являлся ветхозаветный агнец, закалавшийся в установленное законом время.
http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z08_2/Z08_2_141.htm На ту же пасху слово 7-ое и последнее

Якщо я правильно зрозумів Іоана Золотоуста, то Великдень ніяк не може святкуватися 5 травня. Чому Православна Церква відмовилась від його рекомендацій-пояснень? :oops:

На мою примітивну думку Іоан Золотоуст не прив*язував час святкування до дати/календаря, а саме до астрономічних явищ, в яких і вбачав символізм... :pardon: і саме католиків (як я зустрічав в інтернеті) звинувачують в язичництві=поклонінню Сонцю, як з Різдвом... :pardon: і хоча Ви не бачите необхідності тепер узгоджувати час святкувань, та, якщо в перспективі така необхідність може виникнути, то згаданий твір Святителя може послужити для вирішення цієї проблемки :) , в т.ч. і для роз*яснювальної роботи серед мене :pardon:
П.С.
Хоча і одночасне святкування мені виглядає знаковим (позитивним), проте це зовсім не те, з чого варта починати діяльність для виконання Заповіді "щоб всі були одно"

а що - ТЕ?

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Індиктіон - відвічний космічний літургійний закон

Повідомлення о.Олег » 01 квітня 2013, 09:41

luksander писав:
Хоча і одночасне святкування мені виглядає знаковим (позитивним), проте це зовсім не те, з чого варта починати діяльність для виконання Заповіді "щоб всі були одно"

а що - ТЕ?

нмсд - єдинство віри у Христову Церкву це саме те
мене російські браття римо-католики на одному із Форумів нещодавно запитували про 5 травня в контексті: весняне рівнодення 21 березня; перша місячна повня 27 березня; Пасха логічно мала б бути 31 березня. ВІдповідав, по суті, те ж саме, що і тут, лише прийшла думка спростити математичним підходом (адже система календаря, якою користуємося, розрахована для 4-6 століть і після цього кожні 532 роки просто повторюються дати Пасхи): (роки) 2013- 532-532-532= 417 (знаходимо рік, для якого розраховувались ще астрономічно правильні дати святкування Пасхи) і розуміємо, чому цьогорічна Пасха святкується у нас 5 травня (за нашим календарем - 22 квітня): в 417 році рівнодення 21 березня, перша місячна повня 17 квітня і Пасха 22 квітня (тобто за принятою в Україні календарною системою - 5 травня) відповідно
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Літургіка”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Bing [Bot] і 1 гість