Розважання над Святим Письмом

переклади, пояснення, роздуми

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Розважання над Святим Письмом

Повідомлення Олюнька » 27 листопада 2009, 15:17

Пропоную продовжити тему розважань над Святим Письмом, подібно як тут: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=1043 і http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=1549.

Вчора задумувалась над наступним уривком:
35 А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: Місце самотнє тут, та й час уже пізній.
36 Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти.
37 А він у відповідь їм: Дайте ви їм їсти. Ті йому й кажуть: Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?
38 Він і же каже їм: Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться. Розвідались вони і кажуть: П'ять, ще й дві риби.
39 Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.
40 І посідали гуртками по сотнях та півсотнях.
41 Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.
42 І їли всі - й наситились.
43 І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.
Мр. 6, 35-43


От і виникли в мене 2 питання:
1. Для чого Ісус питає: "Скільки хлібів маєте?"
2. Чому залишилось 12 кошів хліба ще й риба? Ісус забагото помножив чи люди жадібно хапали більше, ніж змогли з'їсти? :roll:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 27 листопада 2009, 16:28

Тільки на майбутнє більше не варто множити подібних тем. Дякую.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 27 листопада 2009, 17:04

o.Mykil писав:Тільки на майбутнє більше не варто множити подібних тем. Дякую.


:oops: Тому і створила "універсальну" тему без прив'язання до конкретного євангелиста чи до певної дати. Коли всі бажаючі висловляться, можна буде запропонувати наступний уривок.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Re: Розважання над Святим Письмом

Повідомлення Olya » 30 листопада 2009, 12:59

Олюнька писав:Пропоную продовжити тему розважань над Святим Письмом, подібно як тут: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=1043 і http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=1549.

Вчора задумувалась над наступним уривком:
35 А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: Місце самотнє тут, та й час уже пізній.
36 Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти.
37 А він у відповідь їм: Дайте ви їм їсти. Ті йому й кажуть: Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?
38 Він і же каже їм: Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться. Розвідались вони і кажуть: П'ять, ще й дві риби.
39 Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.
40 І посідали гуртками по сотнях та півсотнях.
41 Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.
42 І їли всі - й наситились.
43 І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.
Мр. 6, 35-43


От і виникли в мене 2 питання:
1. Для чого Ісус питає: "Скільки хлібів маєте?"
2. Чому залишилось 12 кошів хліба ще й риба? Ісус забагото помножив чи люди жадібно хапали більше, ніж змогли з'їсти? :roll:


1.На мою думку Ісус запитав скільки хлібів маєте, щоб учні подивилися скільки всього є хліба. Адже вони перед тим точно не знали хто що має. За Ісусом ходили не лишень апостоли, але й учні, яких було багато. Тому у всіх і назбиралося 5 хлібин і дві риби.

2. Напевно учні клали перед кожним однакову кількість риби і хліба, але хтось їсть більше, а хтось їв зовсім мало, тому після їжі ще назбиралося 12 кошиків хліба і риби.
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Розважання над Святим Письмом

Повідомлення viter » 30 листопада 2009, 13:42

Олюнька писав:2. Чому залишилось 12 кошів хліба ще й риба? Ісус забагото помножив чи люди жадібно хапали більше, ніж змогли з'їсти? :roll:


На мою думку цим Бог хоче показати нам, що Він обдаровує людей Своїми ласками понад міру, так, що нікому їх не забракне. Бог дає, навіть, більше ніж людина просить (чи не просить - все одно дає :) ).
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Розважання над Святим Письмом

Повідомлення Олюнька » 30 листопада 2009, 15:57

viter писав:На мою думку цим Бог хоче показати нам, що Він обдаровує людей Своїми ласками понад міру, так, що нікому їх не забракне. Бог дає, навіть, більше ніж людина просить (чи не просить - все одно дає :) ).


Напевно тому людина має зробити крок назустріч Богові і пожертвувати Йому свою "неміч", тих 5 хлібів і 2 риби.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 03 грудня 2009, 16:09

Сьогоднішнє Євангеліє:
І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.
Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.
І почав управитель міркувати: Що мені робити, бо ж пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся.
Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.
Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму?
Сто мір оливи, - відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят.
Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? - Сто корців пшениці, відповів той. - Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.
І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.
Лк 16,1-9


Не розумію цієї притчі. :unknown:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення viter » 04 грудня 2009, 11:30

Справді цікаво би було почути пояснення цієї притчі.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 04 грудня 2009, 12:17

З наступних рядків трохи ясніше стало:

10 Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.

11 Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве?

12 І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення viter » 04 грудня 2009, 12:44

А я все одно не розумію цієї притчі. :(
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 04 грудня 2009, 12:58


А я все одно не розумію цієї притчі.


І я не розумію....
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 04 грудня 2009, 13:58

Щоб було зрозуміло всім, подаю коментар на це місце зі св. Писання (Лк 16, 1-13) серйозного біблійного коментатора Барклі, якому можна довіряти. Сам часто користаю від нього у підготовці проповідей для вірних, хоч маю різноманітні пояснення (коментарі) св. Писання. Правда, російською. По-українськи поки що ще не стрічав.

Можна додумуватися, однак це вже все вияснено раніше та у професійний теологічний спосіб.

Обширніше, бо Євангеліє на день є, отже, як уже зазначила вище Олюнька, від Луки 16, 1-9).



ДОБРЫЙ ПРИМЕР ПЛОХОГО ЧЕЛОВЕКА (Лук. 16,1-13)

Истолкование этой притчи представляет определенные трудности. Она рассказывает о своре мошенников, которых везде можно найти. Управитель - плут и мот; хотя и раб, он управлял имением своего хозяина. Владельцы многих поместий жили за пределами Палестины. Хозяин имения мог быть одним из них, заведение своих дел он вручил одному из своих доверенных. Управитель этот же попросту расхищал имение своего хозяина.

Должники тоже мошенники. Их долги состояли из неуплаченной арендной платы. Ее часто платили не деньгами, а натурой, которая представляла собой оговоренную долю урожая, что его снимут с должности; и поэтому его осенила блестящая идея. Он подделал записи в долговых книгах, чтобы намного уменьшить долги должников. С этого он ожидал две выгоды. Во-первых, должники стали теперь обязаны ему; во-вторых, и намного важней, он сделал их соучастниками своих преступлений; и, поэтому, мог по надобности шантажировать их.

Да и сам хозяин немного похож на мошенника, потому что его вовсе не шокировала вся махинация, но он даже одобрил хитрость своего управляющего и, собственно говоря, похвалил его за это.

Трудности, вытекающие из толкования притчи, видны уже из того, что Лука выводит из нее целых четыре поучения

1. В стихе 8 поучение гласит, что сыны века сего догадливее сынов света в своем роде. Это значит, что если бы каждый христианин проявлял такое же усердие и изобретательность в своем стремлении достичь праведности, какие проявляет мирянин в своем стремлении обеспечить свое благосостояние и комфорт, то он стал бы намного лучше. Человек тратит в десятки раз больше времени, денег и усилий на свои удовольствия и увлечения, на сад и спорт, чем на церковь. Наше христианство лишь тогда станет истинным и действенным, когда мы будем уделять ему столько же времени и сил, сколько мы уделяем нашим мирским делам.

2. В стихе 9 поучение гласит, что богатство следует использовать для обретения верных друзей, в чем и заключается истинная и непреходящая ценность жизни. Это можно сделать в двух сферах:

а) В сфере жизни вечной. У раввинов была поговорка: "Богатые помогают бедным в этом мире, а бедные помогут богатым в грядущем". Учитель раннехристианской церкви Амвросий сказал в адрес богатого безумца, построившего новые, более крупные амбары для своего имущества: "Нужды бедных, дома вдов, рты детей - вот амбары богатых". Иудеи верили в то, что благотворительность и милосердие к бедным зачтутся человеку на том свете. Действительное богатство, следовательно, заключается не в том, что человек удержал, а что он раздал.

б) В сфере мирской жизни. Человек может расходовать свое богатство эгоистически, стремясь к легкой беззаботной жизни; но он может облегчить и жизнь своих друзей и собратьев. Сколько ученых благодарны какому-то состоятельному человеку, который дал деньги на стипендии, давшие им возможность получить высшее образование! Сколько людей благодарны своим более состоятельным друзьям, помогшим им в трудные времена! Богатство само по себе не является грехом, но оно накладывает на человека большую ответственность: и человек, использовавший свое состояние для того, чтобы помочь своим ближним, находится на правильном пути, стараясь выполнять свою ответственность.

3. Третье поучение, стихи 10 и 11, гласит, что по тому, как человек выполняет малое поручение, видно, можно ли доверить ему более значительное. Ведь это так в мирской жизни. Никто не получит повышения в должности, не проявив свою честность и свои способности на более скромном месте. Но Иисус распространяет действие этого принципа и на жизнь вечную. В сущности, Он говорит: "На земле вам доверяют вещи, которые, собственно, не ваши. Они только временно вам поручены. Вы лишь распоряжаетесь и управляете ими. Уже по самой природе своей они не могут принадлежать вам вечно. Когда помрете, вы оставите их здесь. На небесах же, напротив, получите то, что действительно будет всегда принадлежать вам. А что вы получите на небесах, зависит от того, как вы воспользовались доверенными вам вещами на земле. А что будет дано вам лично, зависит от того, как использовали вы те вещи, которые были вверены вам во временное управление".

4. В стихе 13 изложено правило, что раб не может служить двум господам. Раб находился во владении господина, и притом он владел им исключительно. В настоящее время слуга или работник может выполнить две работы: одну в установленное время, а другую - в свободное время. Человек, например, может работать служащим днем, а музыкантом - вечером. Многие прирабатывают или находят действительный интерес как раз в побочных занятиях. Но у раба не было свободного времени. Каждое мгновение дня и каждая капля его энергии принадлежали его господину. Раб не имел вообще своего времени. И, поэтому, служение Богу никогда не должно бы быть побочным занятием, или же занятием в свободное от работы время. Если уж человек решился служить Богу, то каждое мгновение его жизни, вся его Сила и все возможности принадлежат Богу. Бог - самый требовательный господин. Мы либо всецело принадлежим Ему, либо вовсе нет. Посему "И все что вы делаете словом или делом, все делайте во имя Господа Иисуса Христа, благодаря чрез Него Бога и Отца" (Кол. 3, 17).


http://www.krotov.info/libr_min/b/barclay/luka_10.htm
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 04 грудня 2009, 16:04

Слава Ісусу Христу!
Олюнька писав:Сьогоднішнє Євангеліє:
І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.
Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.
І почав управитель міркувати: Що мені робити, бо ж пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся.
Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.
Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму?
Сто мір оливи, - відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят.
Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? - Сто корців пшениці, відповів той. - Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.
І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.
Лк 16,1-9

Не розумію цієї притчі. :unknown:

не маю часу перечитувати Барклі, але, не прийміть за зле - як сьогодні цей уривок відчуваю:
все, чим (як нам здається) володію - Панське (Боже). Та і сам я - грішний Його раб (серед інших рабів). Поводячись з тим, що доручене мені (сім`я, сусіди, співпрацівники, майно.., - життя моє, власне) Богом безвідповідально (марнуючи Його добра), я грішу і супроти Пана, і супроти людей яких, ганяючись за примарними мамонами (багатства, слава, влада...) світу, забував любити. Але йду на Суд і на Суд йдуть всі, кому винен я, і хто завинив мені... Кожний "своєму Господеві стоїть або падає" (Рим. 14), тому, не втрачаючи часу "мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю..." (Мт.5) - навіть таке (далеко не досконале, описане в Притчі) творення добра ближньому дає надію на "намети вічні".
напевно недолуго - але саме так цей уривочок зараз переживаю
вибачте
P.S.: ще, як ілюстрацію, згадав собі подібну притчу (не Біблійну) про цибулину, яку жбурнула, намагаючись поцілити (зробити боляче, щоб більше не смів просити) багата пані в жебрака і саме ця цибулина, яку той бідний з`їв і тому не умер з голоду, стала надією для неї на життя з Богом у вічності...
Бог Добрий
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Повідомлення Sotnik » 05 грудня 2009, 02:30

Прочитав пояснення о.Олега і Барклі, але вони мене не до кінця влаштували. Тому запропоную ті думки, які виникають у мене, а отці – форумчани нехай поправлять, якщо це буде помилковим. В наведеній притчі слід звернути увагу на те, що:
1) Мова йде про мамону неправу. Але пробачати людям і миритися з ними – це Божа заповідь і не може бути мамоною неправою.
2) Мова йде про власність Пана, а не управителя і про те, що управитель навмисно якби додатково обкрадає Пана, а не просто зменшує борг боржників.
Таким чином, в цій притчі, на мою думку, йдеться не про те, що управитель пробачає, а про те, що він бере на себе чужі борги. Тобто, він особисто завинив, припустимо, 1000 грн і за це повинен відповідати. Але, за рахунок змови з іншими боржниками його особистий борг перед Паном збільшився до 2000 грн. І далі він віддає себе на милість Пана. Пан не бажає управителю злого і тому радий, що той зумів якось потурбуватись про своє майбутнє. Виганяє управителя з роботи, бо той не здатен управляти і не підходить до цієї роботи, але бажає йому добра. (Не розумію, чому Барклі каже, що Пан схожий на злодюжку).
Духовний висновок у мене такий. Якщо людина згрішила у суспільному житті, то варто не тільки визнати свій гріх, але, по можливості покрити гріхи тих, хто до цього причетний. (В житті, на жаль, частіше відбувається навпаки – люди стараються перекласти свої гріхи на інших).
"...досконало надійтеся на ту ласку, що вам приноситься об’явленням Ісуса Христа." (1 Пет 1:13)

ljubomyr_ps
старець
старець
Повідомлень: 506
З нами з: 27 жовтня 2008, 20:14
Звідки: Місто на кордоні

Повідомлення ljubomyr_ps » 06 грудня 2009, 11:16

viter писав:А я все одно не розумію цієї притчі. :(


Як на мене, краще від Барклі цю притчу розяснює сам Ісус у книзі Марії Вальторти "Богочоловік" А саме в 7-му томі, розділі 428 "Ессей і фарисей. Притча про невірного управителя" ст.74-81. Читайте і зрозумієте...
Життя таке коротке - поспішаймо творити добро!

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 06 грудня 2009, 14:28

Як на мене, краще від Барклі цю притчу розяснює сам Ісус у книзі Марії Вальторти "Богочоловік" А саме в 7-му томі, розділі 428 "Ессей і фарисей. Притча про невірного управителя" ст.74-81. Читайте і зрозумієте...


Якщо можете, то подайте цей уривок, бо нема змоги книжку перечитати найближчим часом.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 06 грудня 2009, 17:53

ljubomyr_ps писав:Як на мене, краще від Барклі цю притчу розяснює сам Ісус у книзі Марії Вальторти "Богочоловік" А саме в 7-му томі, розділі 428 "Ессей і фарисей. Притча про невірного управителя" ст.74-81. Читайте і зрозумієте...


Я над тою притчею застановлялася вже давно, читала Вальторту, але всеодно там нема чіткого роз'яснення.
Найперше, незрозуміло чому Ісус ставить в приклад нечесного управителя. Також не зрозуміло за що пан його хвалить і чи пан в кінці дізнається про ті махінації.
Прочитала Барклі. Вияснила для себе, що стереотип Пан=Бог в цій притчі не спрацьовує. Хоча і не подібно, що пан є негативним персонажем: він діє мудро, не вірить чуткам, а кличе управителя і просить пояснень.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 07 грудня 2009, 13:12

Митрополит Антоний (Храповицкий) Киевский и Галицкий
ИЗЪЯСНЕНИЕ ГОСПОДНЕЙ ПРИТЧИ О ДОМОПРАВИТЕЛЕ НЕПРАВДЫ *
Чтобы оградить себя от всякого недоумения, навеваемого поверхностным чтением сей притчи, должно прежде всего правильно понять слова Господни: «Приобретайте себе друзей богатством неправедным». Здесь Господь разумеет не только то земное богатство, которое приобретено обманом или воровством, а всякое вообще вещественное богатство, противопоставляя его богатству добродетелями и благодатью: только такое духовное богатство есть богатство прочное, праведное. Это доказывается Его дальнейшими словами: «Итак, если вы в неправедном богатстве не были верны: кто поверит вам истинное?». То есть: если вы, имея жалкое (неправедное) богатство денежное, не послужили им Богу, то как Бог доверит вам истинное благодатное богатство — силу исцелений и видений? Подобное пишет и апостол Павел Тимофею: «Богатых в настоящем веке (противопоставляет их богачам духовным, то есть святым людям) увещевай, чтобы они... и прочее... уповали не на богатство неверное (неправедное), но... и прочее... чтобы они благодетельствовали, богатели добрыми делами (истинным богатством)» и прочее.
Скажут: но если Господь под неправедным богатством разумеет и то денежное богатство, которое досталось истинным трудом или по законному наследству, то почему Он приводит в пример нечестного управителя, который тайно раздавал чужое, чтобы потом кормиться у облагодетельствованных чужим добром бедняков? Ответ простой: Господь вовсе не хочет одобрить такого поступка нечестного управителя, и если «похвалил господин управителя неверного, что догадливо поступил», то это не было похвалой нравственного одоления, а похвалой иронической, похвалой ловкости безчестного человека. Но Спаситель, как и в других случаях, так и здесь, приводит такой неодобрительный в земной жизни поступок, подобие которого в жизни духовной весьма одобрительно. Такова притча о судье неправедном, «который Бога не боялся и людей не стыдился», и притча о женщине (сребролюбивой и неумной), нашедшей потерянную драхму. Подобно тому и здесь, вовсе не одобряя поступка неверного управителя, Господь предлагает слушателям научиться в духовной жизни той предусмотрительности, которую обнаружил управитель в жизни земной. Чье имущество он раздавал? Хозяйское. — Чье же на самом деле и то имущество, которым владеем мы? Конечно, — Божие, а мы только временно им заведуем, пока живем на земле, а придет час смерти нашей и суда Божия, и Господь отнимет от нас это имущество. Итак, если мы только временные распорядители этого имущества, то зачем его беречь? Будем раздавать его тем, кто может быть для нас полезным, когда Господь лишит нас земной жизни, а с нею вместе и всякого имущества. Кто же эти приобретаемые неправедным (то есть вещественным или денежным) богатством друзья, которые, когда мы обнищаем (то есть умрем), могут принять нас «в вечные обители»? Это бедняки, которые своей молитвою об упокоении душ наших будут открывать нам двери царства небесного. Сии слова Господни направлены против отрицателей молитвы за умерших, то есть против протестантов всех видов.
Этим словам Господним подобны и Павловы, дальнейшие после приведенных нами выше, в коих Апостол учит Тимофея увещевать богатых, «чтобы они благодетельствовали, богатели добрыми делами, были щедры и общительны, собирая себе сокровище, доброе основание для будущего, дабы достигнуть вечной жизни» (1 Тим 6:18–19). Напротив, богачу, чуждому любви к бедным, Господь в другой притче угрожает внезапной смертью, вопрошая при этом: «Так кому же достанется то, что ты заготовил?». «Так бывает с теми, — заключает Свою притчу Спаситель, — кто собирает сокровища для себя, а не в Бога богатеет». Во всех сих изречениях Христа и Апостола раскрывается та же мысль, что и в притче о неверном управителе, — именно то, что раздавать имение бедным есть не только дело любящей души, но и простого благоразумия; имение это все равно у нас не вечное, оно даже и не наше, а Божие; будем же его менять на вечное достояние через благотворительность.
* Печатается по изданию “Жизнеописание и творения блаженнейшего Антония, митрополита Киевского и Галицкого”. Т. XVI. — С. 35–37.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 09 грудня 2009, 15:54

Ахриепископ Аверкий (Таушев)
Руководство к изучению Священного Писания Нового Завета Четвероевангелие © Holy Trinity Orthodox School, 2001.
Притча о неверном домоправителе
(Луки 16:1-17)
Это — притча, которая совершенно напрасно многих смущает. Прекрасно объясняет Еп. Феофан Затворник, что "всякая притча прикровенно и образно объясняет сущность какого-нибудь предмета, но она не во всем подобна тому предмету, для объяснения которого берется. Поэтому не следует все части притчи изъяснять до тонкости". В притче важна только основная мысль ее. В притче о неверном управителе многих смущает, что хозяин имения, под которым несомненно разумеется Бог, похвалил своего управляющего за то, что тот, будучи отставлен от управления имением совершил мошенничество, подделав с должниками своего господина расписки для того, чтобы "они приняли его в дома свои", то есть чтобы снискать себе в их лице поддержку после потери должности. Но господин похвалил управителя не за мошенничество как таковое, а за находчивость, которую тот проявил, оказавшись в бедственном положении. Смысл притчи в том, что все мы лишь временные обладатели земных благ, которые находятся в нашем распоряжении лишь потому, что Господь доверил их нам на время нашей земной жизни. И мы должны использовать эти земные блага так, чтобы с помощью их обеспечить себя в будущей вечной жизни. Мы, однако, этого часто не делаем, не проявляем догадливости, какую проявил неверный управитель, почему Господь и сказал, что "сыны века этого догадливее сынов света в своем роде" Между тем мы, подобно приточному управителю, должны были бы "приобретать себе друзей богатством неправедным, чтобы они,… приняли вас в вечные обители".
Богатство называется "мамоной неправды" потому что часто неправедно приобретается, часто неправедно употребляется, часто делает человека несправедливым в отношении к другим и никогда не оправдывает прилагаемых о нем попечений и возлагаемых на него надежд. Поэтому единственно разумное употребление богатства это — использовать его на помощь нуждающимся, употребить на всевозможные добрые дела, дабы таким образом сделать его средством к приобретению себе Царства Небесного. Ведь богатство все равно мы, так или иначе потеряем, с собой его на тот свет не возьмем, а добрые дела, сделанные при помощи его, всегда останутся с нами и послужат к нашему оправданию на Страшном Суде Божием.
В заключение Господь говорит: "Верный в малом и во многом верен, а неверный в малом неверен и во многом. Итак, если вы в неправедном богатстве не были верны, кто поверит вам истинное? И если в чужом не были верны, кто даст вам ваше?" то есть, если вы в земном богатстве были неверны, не умели им распорядиться, как должно, на пользу души, то как можете вы заслужить, чтобы вам доверено было богатство духовное, богатство благодатных даров?
Сребролюбивые фарисеи в ответ стали смеяться над Господом, не желая, видимо, сознавать, что страсть к земному богатству может быть препятствием к приобретению духовных даров. В обличение им Господь произнес целую притчу о неправильном употреблении богатства — о богатом и Лазаре.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 10 грудня 2009, 10:53

Слава Ісусу Христу!
Олюнька писав:Прочитала Барклі. Вияснила для себе, що стереотип Пан=Бог в цій притчі не спрацьовує. Хоча і не подібно, що пан є негативним персонажем: він діє мудро, не вірить чуткам, а кличе управителя і просить пояснень.

обережно з Барклі.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 10 грудня 2009, 11:02

обережно з Барклі.


Поясніть, будь ласка, чому?
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 10 грудня 2009, 11:23

vitalko писав:
обережно з Барклі.


Поясніть, будь ласка, чому?

не католик.
не православний.
за різними данними: англіканин/протестант
проповідував засуджений Церквою Христовою "універсалізм" (що всі спасуться).
В кожному разі - розумний чоловік, але без належної підготовки (без вміння розрізнити Боже і людське у його умовиводах) нікому не радив б його читати (навіть заради інформації).
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 10 грудня 2009, 11:38

о.Олег писав:Слава Ісусу Христу!
Олюнька писав:Прочитала Барклі. Вияснила для себе, що стереотип Пан=Бог в цій притчі не спрацьовує. Хоча і не подібно, що пан є негативним персонажем: він діє мудро, не вірить чуткам, а кличе управителя і просить пояснень.

обережно з Барклі.

Слава навіки!
:unknown: Звичайно, всі вищенаведені версії пояснень досить суперечливі між собою, але раціональне зерно можна з цього всього винести.
Може порадите якусь книжечку з поясненнями Святого Письма, я би в Миколая замовила. :wink:
Востаннє редагувалось 10 грудня 2009, 13:39 користувачем Олюнька, всього редагувалось 1 раз.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 10 грудня 2009, 11:42

о.Олег писав:В кожному разі - розумний чоловік, але без належної підготовки (без вміння розрізнити Боже і людське у його умовиводах) нікому не радив б його читати (навіть заради інформації).


Може й так, але сам чув від декого з католицьких священиків, що є авторитетним біблійним коментатором... Бачите, навіть сам Кротов подає його у своїй величезній вірт. бібліотеці http://www.krotov.info/spravki/persons/ ... 8barc.html
Що цікаво, він часто у поясненнях провадить теж історичний екскурс і начебто в науковий спосіб. Думаю, що критично можна ознайомитися теж і з його поясненнями, адже вони теж мають під собою якусь основу з Біблії. Головне, щоб не було єресей, такого, щоб суперечило католицькій доктрині, зокрема в явний спосіб.

Довіряй, та перевіряй!

Безумовно, перше та останнє слово не може бути за ним тільки. Однак якщо не раз порівняти різні коментарі на Біблію, навіть у колі католицькому, то вони ой не тотожні, особливо у плані різних алегорій, символічному сенсі. Та це тільки приватні думки, а не позиція всієї Церкви.
Востаннє редагувалось 10 грудня 2009, 12:00 користувачем o.Mykil, всього редагувалось 1 раз.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 10 грудня 2009, 11:47

о.Олег писав:за різними данними: англіканин/протестант
проповідував засуджений Церквою Христовою "універсалізм" (що всі спасуться).


Можливо, ніде з цим не стикався у його писаннях. Але про нього хоч раз висловилися негативно, наприклад, з Учительського Уряду у Вселенській Церкві? Просто ніде не стрічав засудження його пояснень на Боже Слово, наукових пошуків...
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 11 грудня 2009, 07:24

Слава Ісусу Христу!
o.Mykil писав:
о.Олег писав:за різними данними: англіканин/протестант
проповідував засуджений Церквою Христовою "універсалізм" (що всі спасуться).

Можливо, ніде з цим не стикався у його писаннях. Але про нього хоч раз висловилися негативно, наприклад, з Учительського Уряду у Вселенській Церкві? Просто ніде не стрічав засудження його пояснень на Боже Слово, наукових пошуків...

та цього і не потребується. Засудження "універсалізму" Церквою - принаймі від Орігена (якщо не помиляюся), протистантизмів - в залежності від часу їх з`яви... Не говорю про "засуджувати" - звертаю увагу на те, що некатолицьких авторів (особливо, якщо відкрито сповідували єресь) потрібно читати обережно. А особливо - таких умів, як Барклі
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 11 грудня 2009, 08:36

о.Олег писав:та цього і не потребується. Засудження "універсалізму" Церквою - принаймі від Орігена (якщо не помиляюся), протистантизмів - в залежності від часу їх з`яви...


Та мені відомо, що універсалізм у справах християнської віри неприйнятний...
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Розважання над Святим Письмом

Повідомлення luksander » 27 січня 2010, 22:00

9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали. 10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу? 11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
Об.6:9-11
:oops:

Borrgdan
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 205
З нами з: 08 вересня 2009, 21:37

Re: Розважання над Святим Письмом

Повідомлення Borrgdan » 03 лютого 2010, 13:17

Перше ніж пояснювати різні частини Біблії, потрібно зрозуміти, що таке Біблія в цілому, для чого вона дана Богом людям, чим відрізняється від інших документальних та художніх книжок. Не варто також починати пояснювати зі середини, так ніби спочатку усе зрозуміло.
Що ж до притчі про мамону, то вона стосувалась ізраїльської церкви, яка в кінці днів втратила віру в Бога і поклонялась мамоні. ЇЇ то і призиває Господь позбутись (мамона неправедна, якої не стане - ідолопоклонство), роздавши (позбавивши її тягаря) спочатку частину, а потім і всього, що стосується цього культу.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Розважання над Святим Письмом

Повідомлення Олюнька » 05 березня 2010, 12:40

Гарна нагода порозважати над Святим Письмом буде у львів'ян протягом Великого Посту:
Євангельські читання "Йди за мною..."
Час Великого Посту-час духовної віднови і нашим обовязком є використати цю можливість для розвитку нашої душі. Ми запрошуєм тебе та твоїх друзів прийти...прийти та послухати Слово Боже, що звучатиме напротязі наступних пяти пятниць в Домініканському Соборі... послухати і почути, що Бог хоче сказати тобі....
Організатором є Комісія у справах молоді УГКЦ за сприяння Молодіжної Комісії Львівської Архиєпархії УГКЦ

http://vkontakte.ru/event15476027

Читання будуть проводитись щоп'ятниці з 12.00 год до вечора, о 18.00 відправляється Літургія Напередосвячених Дарів
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ


Повернутись до “Святе Письмо”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей