Нищення сім'ї

питання з життя Церкви/Суспільства, які не відносяться до тематики інших розділів Форуму

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
neoxgeforce
дописувач
дописувач
Повідомлень: 146
З нами з: 23 липня 2009, 18:31
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Нищення сім'ї.

Повідомлення neoxgeforce » 07 вересня 2010, 22:24

Скажу по собі. Інколи сумління спить. Тоді я звертаюсь до розуму.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4629
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Нищення сім'ї.

Повідомлення ShMariam » 15 вересня 2010, 20:21

brat Martyn писав:
Тіло, хоч і сталося смертним через гріх, але на відміну від ума залишилось автентичним,

Тіло стало не просто смертним, але вже й не таким досконалим - слабне, хворіє і т. д.
brat Martyn писав:Тіло, ... якщо до нього прислухатися, вивчати його, як сотворіння Боже, а власне самого себе, то можна багато дізнатися про те, як Господь дивиться на ті чи інші речі.


Цікаво було б поговорити на цю тему, але конкретніше.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Нищення сім'ї.

Повідомлення brat Martyn » 16 вересня 2010, 22:03

Конкретний приклад даю такий, хоч з самим твердженням про "прислухання до тіла" я таки перегнув палку... чесно, не хочу бути баламутом у Церкві.
Але приклад: люди нерідко вживають словосполучення "природня контрацепція", яке логічно суперечить саме собі, бо в тілі жінки існує тільки один напрям "пролайф" і аж ніяк не "контрацепція". Не залежно від того, чи плідна жінка, чи ні, її тіло завжди спрямоване на те, щоб підготуватися до зачаття і зберегти його живим. Це і є приклад Божого погляду на контрацепцію, яке прописане у людській плоті. Церква просто його прочитала і так і навчає.

Але це не головне, що я хотів сказати у цій темі. Ми будуємо спільноту (сім"ю): спочатку хлопець залицяється до дівчини... і хто сказав, що не треба дарувати дівчині квіти чи влаштовувати романтичні побачення? Непотрібні недуховні дрібниці??
Але ж воно дуже допомагає виявити любов, розвиває стосунки і наповняє їх емоціями!
Не знаю чи добре висловлюсь, але духовним в сенсі беземоційним може собі дозволити бути монах, але не сім"янин.
Навіть якщо стосунки між самими подругами залишалися власне тільки духовними, то поява дитини вимагає трохи іншого.
Їй не прочитаєш Святе Письмо, в неї нема інтелекту, щоб розуміти, на початках вона навіть не увідомлює себе, як окрему особу, їй без толку говорити про те, що робити добре, а що зле... Але вона відчуває, чи люблять її і наскільки безумовно, чи розуміють і підтримують. І глибоко емоційно закарбовує образ світу в собі, а від батьків у першу чергу залежить, якою буде ця печать.

Міцні духовні стосунки між батьками і дітьми мають елементарну природню і емоційну основу, забезпечивши яку можна будувати стосунки далі, або знехтувавши якою можна різко зменшити шанси на такого роду повноцінні інтимні стосунки зі своїми чадами.

Це головна моя думка, хоч саме окреслення такого узагальнення - не моє, а християнського психолога Роса Кемпебела.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Нищення сім'ї.

Повідомлення о.Олег » 13 жовтня 2010, 08:51

в п'ятницю, 15 жовтня, в приміщенні каплиці Українського Католицького Університету (м. Львів, вул. Свєнціцького, 17) о 18:00 відбудеться презентація книги "ЦІЛЮЩІ ІСТОРІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ"

По закінченні презентації бажаючі зможуть отримати цю книжку в подарунок :Rose:
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Нищення сім'ї.

Повідомлення о.Олег » 01 листопада 2014, 12:35

brat Martyn писав:... природній закон - це не тільки совість: частиною цього закону є також наша фізіологія і психологія, автентичність останньої яскраво присутня у дітей.

цю автентичність і у діток стремлять забрати :( Он - французькі батьки б`ють на сполох http://www.medias-presse.info/la-scanda ... aris/16604 Навіть у звичайний перекладач подайте - суть зрозуміла. Та і фото промовисті. :(
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

eknagli
дописувач
дописувач
Повідомлень: 103
З нами з: 01 жовтня 2007, 08:21
Звідки: Львів

Re: Нищення сім'ї

Повідомлення eknagli » 07 листопада 2014, 13:01

Великобританія: 40 відсотків британських дітей народжені поза шлюбом.
“Сьогодні двоє дітей із пятьох народжених у країні, зачаті поза шлюбом. А 20 років тому їх було не більше 10відсотків (зростання в 4 рази за 20 років!). при цьому, як зауважив один із представників англіканської церкви, спочатку має бути шлюб, а потім – поява дітей.

“Нині середня тривалість сім’ї – дев’ять років” - говорить представник соціальної служби. Три чверті усіх дітей дотепер виростають у повних сімях, але дедалі більше їх виховується в сімях котрі складаються із матері або тільки із батька. Соціологи виявили, що понад 7 мільйонів чоловік живуть сьогодні в Британії на самоті при тому, що 1961-го їх було лише 2 мільйони (зростання в 3,5 рази за 40 років!). Крім того, результати дослідження свідчать про те, що населення країни старіє. За прогнозами, до 2005го року кожен п’ятий британець матиме 65літ і більше”.

*
УКРАЇНА
статистика РАГСу про розлучення просто жахає. Так, в 2000 році в Україні на 274,5тисяч шлюбів припало 197,3 тисячі розлучень (72%). У 2001-ому 309,6 тисячі українських пар одружилися, проте 181,3 тисячі сімей розлучилися (59%)
[газета Високий Замок. 19 вересня 2002. Ірина Цицак]


Так було 10-12 років тому. А так є зараз:


Розлучення і дівоче прізвище

Наталія Дружбляк
23 червня 2013 року 16:00

58% заміжніх українок час від часу замислюються про розлучення. Думки про розрив стосунків періодично виникають у 42% представників сильної статі. 56% українських сімей сваряться мало не щодня. 53% - ніколи не вибачаються (навіть якщо знають, що неправі). Це — дані соціологів.

“За офіційною статистикою, українці почали менше розлучатися. У 2011 році (останньому звітному періоді) побралися 355 тис. пар, а розлучилося - лише 41 тис. За даними Євростату, загальний коефіцієнт розлучень в Україні у 2008 році становив 5,34 (на 1 тис. населення). У 2010 - 2,76, у 2011-му — 1,4. Однак ці цифри не відображають реальної ситуації, - каже керівник відділу сімейної політики Державного інституту сімейної і молодіжної політики Антоніна Тарановська. - З 2010 року статисти перестали брати до уваги розлучення через суд (коли пара виховує неповнолітніх дітей або чоловік чи дружина не дають згоди на розірвання шлюбу. - Авт.). Також чимало пар узагалі не реєструють своїх стосунків - за офіційною статистикою, кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом”.

“У конфліктній ситуації подружжя не може дійти згоди. Масова культура нав’язує думку, що шлюб — це безкінечне свято. Однак шлюб вимагає важкої щоденної праці, - каже Антоніна Тарановська. - Своєрідним маркером стосунків є те, чи хочуть партнери жити “на чернетку”. За статистикою, практично у 100% випадків шлюби “на віру” (якщо вони не мають логічного продовження) розпадаються вже у перші три роки. Чоловіки стали надто інфантильними. Жінки — маскулінізувалися. Кожен з партнерів живе в очікуванні розриву і після найменшої сварки готовий піти зі сім’ї. Дитина не є перешкодою, адже можна зробити аборт... Колись родини в Україні підтримували три інституції — громада, церква та держава. Сьогодні органи державної влади перебрали на себе всі не притаманні їм функції. Складається парадоксальна ситуація: чим більше сімей отримує субсидії від держави, чим більше соціальних працівників “опікується” ними, тим більше розлучень”.

За статистикою, від 53% до 62% розлучень припадає на молоді сім’ї, які прожили у шлюбі від трьох місяців до півтора року...

http://www.wz.lviv.ua/life/print/123286


Тобто проти СІМЇ і сімейних цінностей йде СПРАВЖНЯ ВІЙНА.
При тому Корпоратократія у цій війні активно використовує не тільки продуцентів МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ але й Державу.
Тим самим натравлюючи Суспільство на Державу, і знищуючи Суспільство руками тої ж таки Держави.
І в такий спосіб ліквідовуючи ОБОХ своїх КОНКУРЕНТІВ.

Мета такої війни - очевидна:
Повернути Суспільство до СТАДНО-АТОМАРНОГО стану, за рівнем структуризації та ієрархізації - навіть НИЖЧОГО, ніж це прийнято у людиноподібних мавп.

Тільки такі "люди" зможуть бути Ідеальними Рабами та Ідеальними Споживачами.

Тобто у запроектованому Корпоратократією майбутньому світі ІНСТИТУТ СІМЇ МАЄ БУТИ ВЗАГАЛІ СКАСОВАНО, а "всі мають жити з усіма" без жодних зобовязань,

при тому діти НЕ МАЮТЬ ЗНАТИ СВОЇХ БАТЬКІВ, а мають бути спільною власністю Держави.
Або якщо точніше - тих структур, які від тої Держави залишаться після різного роду "Реформ".

Тобто нас чекає такий собі формат "циганського табору" але розміром у цілий світ.
Отак має виглядати наше "Світле майбутнє".

Більшовички, день перевороту яких ми сьогодні "святкуємо", теж ПЛАНУВАЛИ подібну систему (коли в колгоспі всі будуть спати під одною ковдрою), але їм ТОДІ, сто років тому це не вдалося.

Однак, так виглядає, що у Панів Більшовичків зявились дуже добрі ПОСЛІДОВНИКИ у вигляді тих сил, які стоять за ІДЕЯМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ.

Чи хтось задумувався над тим фактом, що пропагандисти Феминізму та ЛБГТ завжди чомусь повязані саме з ЛІВИМ політ-табором?
Насправді справа Маркса-Енгельса-Лініна ЖИВЕ І ПЕРЕМАГАЄ, тільки вже під іншими кольорами і гаслами.
І те що Європою зараз рулять євро-КОМІСАРИ - аж ніяк не випадковість.

Бо активне "просування" Геїв та всяких інших Збоченців у структури влади, це не що інше як реалізація БІЛЬШОВИЦЬКОГО гасла
"кто был никем тот станет ВСЕМ".


Тобто для того щоб дощенту зруйнувати будь-яке суспільство необхідно (і достатньо!) зачерпнути з його самого ДНА пригорщу найчорнішого БОЛОТА і вилити його Згори на суспільство, зробивши це болото СУПЕР-ЕЛІТОЮ.

І цей стандарт дотримується не тільки в Україні.
Для того щоб переконатися в правильності вище-сказаної тези (про жменю БОЛОТА), цілком достатньо профільтрувати біографії
Хіларі Клінтон (в молодості була затятою хіпаркою),
Білла Клінтона (спав зі всім що рухається на ВСІХ етапах своєї політ-карєри),
Ніколя Саркозі (див записки у щоденнику багаторічного керівника французької контрозвідки Іва Бертрана),
Сільвіо Берлусконі (починав карєру з посади офіціанта на круїзному теплоході)
і навіть загально-улюблену Вікторію Нуланд, яка роздавала печеньки на Київському ЄвроМайдані.

Для пані Вікторії справа роздачі печеньок була не нова, адже для колишньої ОФІЦІАНТКИ ця справа була навіть більш ніж знайома:

"Вы, возможно, знаете историю о том, как Нуланд в возрасте 23 лет в течение восьми месяцев работала на российском торговом судне, и научилась там идеально использовать определенную лексику на нескольких языках", - сказала Псаки.

http://www.mk.ru/politics/world/article ... ryaki.html
8 фев 2014 ... Госдеп заявил, что скандальная беседа помощника госсе


Тож при таких розкладах, чи маємо ми дивуватися з того що донедавна нами керував ЗЕК? Якщо аналогічні процеси відбуваються і в так-званому Цивілізованому світі!

Тож треба враховувати, що проти Сімї і Сімейних Цінностей ВОЮЮТЬ надзвичайно потужні світові структури, і ЛЕГКОВАЖИТИ цим питанням аж ніяк не можна.

eknagli
дописувач
дописувач
Повідомлень: 103
З нами з: 01 жовтня 2007, 08:21
Звідки: Львів

Re: Нищення сім'ї. КОМУ Вигідно?

Повідомлення eknagli » 08 березня 2015, 12:17

думаю що буде дуже навіть логічно саме сьогодні і саме ось у цій темі продовжити тему 8 березня, яку я сьогодні вже прокоментував тут:
viewtopic.php?f=3&t=2297&p=57075#p57075

Бо ці теми зв'язані якнайтіснішим чином.
Особливо ось у цій статті, яка за вище-поданим лінком зацитована повністю і з наголосами:
http://archive.wz.lviv.ua/articles/63332
Шукайте Жінку
05.03.2008
Колір свята - весняний
Жіночий день «придумала» не Клара Цеткін…
Олеся ПАСТЕРНАК
...
На думку Наталії Боженко, поява цього свята безпосередньо пов’язана з революційними подіями початку ХХ століття. Тоді ставилося завдання зруйнувати “до основанья” все, зокрема й традиційно-народні, церковні та державні свята, і запровадити революційні.


до цієї теми добре буде пасувати тема про революційну Інфантильність та про Однакове виховання хлопців і дівчат, яка вже згадувалась у темі:
що таке Європа?
1) многабукафф про молодіжну енергію і революційність
2) Воспитание девочек и мальчиков по общим стандартам. Это делается не столько для того, чтобы привить женщинам мужественность, сколько для того, чтобы отнять ее у мужчин;
http://uduba.com/318561/O-tehnologii-ub ... v-vyirodka
правильні люди + неправильні ідеї і навпаки
viewtopic.php?f=3&t=1755&start=300#p56171


а ось як це "однакове виховання" виглядає на практиці. Свідчення очевидця.
lapulya_i
May. 16th, 2014 04:11 pm
В принципе, так и есть.
Если ребенок прыгает - остальные ждут. Делать замечания чужому ребенку не принято и даже запрещено. Он может упрыгаться, но вы обязаны ждать.
Это не только в США.
В Германии так же.
И даже среди взрослых. Если вы пришли в спортзал на фитнесс и вам нужна становая тяга, и кто-то там решил весь вечер качаться, то он вправе положить на сидушку газетку и стоять рядом, делать перерывы между подходами. Никто не станет просить отойти. Или пустить на пару подходов. Так не принято.
У нас бы все пересрались.

Про папу девочек. В америке нет разницы между мальчиком и девочкой. Они равные конкуренты. Папа порвал сыну шаблон.:) Поэтому если уехали в Америку-там и живите. Там детей не прессуют. Но и другие понимают, что они не имеют права прессовать. И НИКАКАЯ американка не объяснит ребенку что маленьким, а уж тем более девочкам надо уступать. Там и девочкам этого не надо - они 50/50 платят за себя сразу.:) Но что удивительно. Из американцев вырастают прекрасные отцы. И очень вежливые люди. Где-то у них там происходит корректировка. Но видимо дама столько там не прожила. Не откорректировалась.:)
В принципе - Америка- другой мир.
http://dr-piliulkin.livejournal.com/531 ... #t73589791


відразу попереджаю: журнал-вцілому - відверто-ворожий (належить найбільшому російському українофобу - Сергію Луяненко, автору "дозорів" ), читати його я крайнє не рекомендую.

а ось САМЕ ЦЕ Приватне свідчення і його обговорення, - дуже цінне.
там є десь до 50 дописів, тож навіть я все це "ніасіліл".

Інші джерела Анти-сімейних цінностей у США:
Ретроспектива АПН.ру 05.11.2004, Борис Межуев. Бунт Америки против Голливуда
http://maxi-ta.livejournal.com/15698.html

Тобто я би таки радив відрізняти Америку СПРАВЖНЮ і Голівуд, який є елементом ІНФОРМАЦІЙНОЇ ОКУПАЦІЇ США з боку ТрансНаціональнихКорпорацій.

Пригадаємо на всякий випадок, що найбільш Вбивчою ідеєю Соціалізму була саме ідея ЗРІВНЯЙЛІВКИ.
і про це дуже добре пам'ятає в'язень радянських тюрем (в тому числі - Лєфортово) Валерія Новодворська:
Ретроспектива-1999-2001. Валерія Новодворська про Феминізм як елемент Лівого дискурсу.
http://maxi-ta.livejournal.com/18309.html

правда Комуністи не додумалися до зрівняйлівки між Хлопцями і Дівчатами.
...ну можливо просто не встигли ))
...або може до них не дійшла якась інструкція з Лондонського Обкому ))

дотичною до даної тематики є також і тема Гомосексуалізму:
Гомосексуалізм. куди має бути скероване вістря релігійної КОНТР-Пропаганди?
viewtopic.php?f=3&t=738&p=56906#p56906
Re: Гомосексуалізм
Michail » 19 лютого 2015, 15:21
Ще одна мета транснаціональних корпорацій: розбивати сімї. Адже сімя економніша в плані сімейного бюджету, ніж двоє окремих людей, тим більше коли в них вже є діти. Вони споживають більше в такому разі... Сумно. З цим феноменом треба боротись теж. Ми з інституту еколого-релігійнизх студій в одній науковій презентації це звязали навіть з екологією, адже від цього споживацького способу життя йде більше навантаження на навк. середовища, а отже його швидше руйнування.


та інші близько-дотичні теми:

Гендерна політика у Школах. фактично про СПРОБУ пропаганди проституції під благовидними приводами.
viewtopic.php?f=3&t=2737&start=150

сучасна криза родини
viewtopic.php?f=3&t=2886

Релігія в розвинених країнах приречена на вимирання?
viewtopic.php?f=3&t=2331&start=120

світова криза моралі
viewtopic.php?f=3&t=2889

зібравши докупи наведену у всіх цих темах інформацію, ми ж мали б прийти до висновку, що все це є щось більше ніж прості Збіги Випадковостей, чи не так?
Тобто ми мали б повторити за одним анекдотичним Чукчою: ТЭНДЭНЦИЯ, ОДНАКО?

чи ми будемо чекати аж допоки наш останній олень полетить в пропасть?

чи таки будемо Вчасно (тобто НЕГАЙНО) собі ставити питання:
ХТО зацікавлений у пропаганді Проституції?
ХТО зацікавлений у пропаганді Гомосексуалізму?
і врешті-решт: ХТО зацікавлений у знищенні Сім'ї?

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Нищення сім'ї.

Повідомлення о.Олег » 05 квітня 2015, 17:05

http://svonb.livejournal.com/881417.html
Зображення
Шведский психиатр: "Так мы выращиваем дерзких паршивцев"

Фото: dkoche/photocase.de
А когда мы стареем и дряхлеем, они сдают нас в дом престарелых.

zeit-logo.bmp

http://www.zeit.de/2015/11/erziehung-li ... d-eberhard

Шведский психиатр, автор книг Дэвид Эберхард говорит, что либеральное воспитание вредит и детям, и родителям. Жаннетт Отто беседует с ним в Стокгольме.

"Цайт": Когда Вы в последний раз были со своими детьми в ресторане?

Дэвид Эберхард: Совсем недавно. Почему Вы спрашиваете?

"Цайт": Потому что владельцы заведений в Стокгольме сыты по горло детьми, не умеющими себя вести. Одно кафе даже запретило вход для семей [с детьми]. И это в чадолюбивой Швеции.

Эберхард: Я прекрасно понимаю, о чем идет речь. Всегда находятся дети, которые орут, проливают напитки, носятся по помещению или при температуре минус пять градусов открывают входную дверь настежь. Родители сидят рядом, и даже не думают вмешиваться.

"Цайт": Почему тогда детей не урезонивают другие?

Эберхард: На это никто не решается. Родителям очень неприятно, когда критикуют их детей. Раньше наше общество было обществом взрослых людей. Были единые ценности касательно вопросов воспитания. Если ребенок вел себя неприлично, к нему подходили и говорили: прекрати! Такой согласованности больше нет. Мы, взрослые, теперь отвечаем не друг за друга, а лишь за своих детей.

"Цайт": Ваша новая книга "Дети у власти" через несколько недель выходит на немецком языке. В ней Вы утверждаете, что либеральное воспитание как метод провалилось. Почему?

Эберхард: Потому что родители больше не ведут себя как ответственные взрослые. Они полагают, что должны быть лучшими друзьями своих детей. Они ставят себя на одну ступень с детьми, не отваживаясь перечить им и устанавливать границы. Они больше не принимают никаких решений, а хотят быть такими же крутыми, продвинутыми бунтарями, как их дети. Теперь наше общество состоит только из одних тинейджеров.

"Цайт": Вы действительно полагаете, что и немецкие родители позволяют своим детям диктовать себе, куда ехать в отпуск, чем питаться и что смотреть по телевизору?

Эберхард: Многие узнают себе в этом портрете. Родители неохотно выносят вовне свои проблемы с воспитанием. Они говорят: у нас всё в порядке, это не про нас! Тем не менее, их постоянно гложет совесть, потому что они считают, что многие вещи делают неправильно. Они приходят усталые вечером с работы, и готовят то, что нравится ребенку, потому что не хотят вступать с ним в дискуссии. Они позволяют ему сидеть за телевизором дольше оговоренного времени, чтобы побыть в покое. Они проводят свой отпуск там, где дети будут заняты, хотя без детей ноги бы их там никогда не было. Я не говорю, что это неправильно. Я говорю лишь, что жизнь родителей не должна вращаться лишь вокруг ребенка. Нет никаких научных доказательств тому, что это как-то положительно влияет на будущее детей, что они становятся более успешными или беззаботными во взрослой жизни.


Название книги: "Дети у власти. Чудовищные плоды либерального воспитания"

Дэвид Эберхард принял меня для интервью в своей квартире в центре Стокгольма. Щебечет волнистый попугайчик, дети еще в школе и детсаде. Дэвид достает из книжного шкафа четыре написанные им книги. Его любимые темы - воспитание, стремление общества к защищенности и помешательство взрослых на безопасности. В шведском издании его новой книги запечатлен его сын в жилете из светоотражательной ткани, каске, пристегнутый в детском автомобильном сиденье. Для разговора он пришел прямо из своей клиники. Он - ведущий психиатр в коллективе из 150 сотрудников, его третья жена - медсестра.

"Цайт": Вы сами имеете шестерых детей. Кто устанавливает правила в семье?

Эберхард: Я.

"Цайт": И нет никаких демократических семейных структур?

Эберхард: Я не нахожу, что семья вообще должна быть демократическим институтом. Отношения между взрослыми и детьми всегда асимметричны. Это отношения мастера и ученика. Один учит, другой слушает. Родители могут лучше оценивать обстоятельства, потому что у них больше опыт, они больше знают. Они и должны устанавливать правила.

"Цайт": Как Вам удается посреди либерального шведского общества воспитывать собственных детей в строгости и авторитарной манере?

Эберхард: Я не могу слишком отличаться от других родителей, иначе у моих детей будут неприятности. Да и воинствующий авторитаризм мне бы не позволили.

"Цайт": То есть Вы должны держать себя в руках?

Эберхард: Да ну, ладно (смеется). И мои иные читатели думают, что я хочу возврата к военному воспитанию, обратно к телесным наказаниям. Я никогда не писал подобного. Я никогда не бил детей.

"Цайт": В Германии сейчас много дискутируют о высказывании Папы римского о приемлемости легких шлепков как метода воспитания. В своей книге Вы пишете, что нет никаких доказательств тому, что воспитанным в строгости детям, включая тех, кто подвергался побоям, хуже потом живется. Насколько близки Вы к мнению Папы?

Эберхард: В этом вопросе совершенно не согласен с ним. У меня речь идет о том, что для детей важно, чтобы они были воспитаны так, чтобы соответствовать ценностям и нормам общества, в котором живут. Для детей, выросших в обществе, где такие удары приняты за норму, их это не столь [душевно] травмирует. Но родители на Западе боятся сейчас всего, полагая, что даже малейшая критика может травмировать ребенка. Они больше не считают нужным сказать дочери в пубертатном периоде: не ешь так много шоколада, иначе растолстеешь, - потому что боятся, что девочка тут же ударится в другую крайность вплоть до анорексии. При этом мы вполне можем что-то требовать от детей, они выдержат это. Не стоит обращаться с ними, как с фарфоровыми куклами.

Эберхард подробно разбирается в книге со страхами родителей. Хотя сегодня вряд ли существуют серьезные опасности для молодых семей, возникают все новые и новые страхи. Эберхард на многих примерах показывает противоречия современных родителей. Он провоцирует их, хочет побудить их задуматься над своим поведением. Свои выводы он берет из многих международных исследований. К примеру, чтобы усилить жизнестойкость детей, говорит Эберхард, нужно с малых лет учить их справляться с неприятностями.

"Цайт": Откуда берется страх причинить ребенку вред воспитанием и строгостью?

Эберхард: У меня такое впечатление, что родители этим обязаны специалистам.

"Цайт": ... то есть людям вроде Вас?

Эберхард: Я говорю родителям, что они не должны читать слишком много разных советчиков.

"Цайт": Только лишь Вашу книгу, этого достаточно.

Эберхард: Меня можно упрекнуть в этом. Но, к примеру, Джон Боулби, теория привязанности которого считается не вызывающей сомнений, зачастую интерпретируется специалистами слишком вольно. Это приводит к тому, что родители думают, что навредят детям, если слишком рано отдадут их в ясли, где те будут проводить больше времени с воспитательницей, чем с матерью. Но мне не доводилось видеть еще ни одного ребенка, который был бы больше привязан к воспитательнице, чем к матери.

"Цайт": Датчанин Йеспер Йуул собирает в Германии целые залы на свои доклады о аутентичности и партнерском обращении с ребенком.

Эберхард: Ох, если бы я захотел, то скоро было бы также и со мной!

"Цайт": Как Вы объясняете успех Йуула?

Эберхард: Он появился в подходящий момент и направился прямиком в этот воспитательский вакуум. Авторитарного воспитания уже не хочет никто, равно как и аналога "невидимой руки рынка", которая сама воспитает ребенка. Собственных родителей не хочет слушать никто, а полагаться лишь на интуицию кажется черезчур легкомысленным. Йеспер Йуул говорит очень простые вещи. Иные - разумные, остальные не очень. Его первая книга "Компетентный ребенок" обошлась без единой рекомендации, родителям это было безразлично. И вдруг все заговорили о том, что ребенка нельзя не только наказывать, но и хвалить.

"Цайт": Нельзя хвалить?

Эберхард: Да, и такое говорит не только Йуул. Если моя дочь хочет показать мне свой рисунок, то максимум, что я могу, так это сказать: О, рисунок! Как интересно! Ты стала счастливой, рисуя картинку? Но это же неправильная коммуникация, я не такой, почему я должен притворяться? Родители должны точно подбирать каждое слово, прежде чем произносить его ребенку. Лишь бы не пристыдить его, не лишить уверенности в себе или подвергнуть гнету конкуренции. Проблема с экспертами в их морализаторстве. Они говорят родителям, что делать, а что нет. Родители в поисках ориентиров впитывают догмы и идеологии, от которых не так то просто потом избавиться.

Эберхард жестко судит о специалистах в области воспитания, хотя и не говорит, что родители не могут что-то почерпнуть у них. Экспертные знания слишком часто основываются на собственных воззрениях и здравом смысле, то есть вещах, которые родители могут постичь сами. Важно то, что в собственном доме никто не может быть экспертом. Первоклассными специалистами являются лишь родители без детей.

"Цайт": Немецкие родители мечтают о Бюллербю или Лённеберги.

Эберхард: Да и шведы все еще влюблены до безумия в истории Астрид Линдгрен и все эти идиллические картины. Но подумайте над тем, как выросли дети в этих книгах. Они целый день бродят туда-сюда, без присмотра, без шлемов и шляп от солнца. Михель привязал свою маленькую сестренку Иду на верхушке флагштока. А Лотта с улицы Крахмахер каталась с братьями-сестрами на крыше Фольксвагена-"жука". Теперь это все стало совершенно немыслимо. Сегодня родители и ведомство по делам несовершеннолетних (Югендамт) взаимно держат друг друга на мушке. В детском саду моего сына все дети должны носить шлемы уже при катании на санках!

"Цайт": Что плохого в желании защищать детей?

Эберхард: Сверхопека. Если мы хотим получить этого компетентного ребенка, то ему нужно позволить ходить в школу одному. В возрасте шести лет ребенок уже способен к этому, даже в городе с большим движением транспорта. Родители не допускают этого, но в то же время предлагают ребенку принимать решения или обсуждать каждый вопрос наравне со взрослыми. Многие взрослые поступают противоречиво, совершенно не смысля в том, что подстегивает ребенка, продвигает в развитии, а что ложится излишним грузом.

"Цайт": Какие это имеет последствия?

Эберхард: Мы плохо готовим детей к взрослой жизни, дурача их, что с ними никогда не случится что-то плохое, что мы всегда существуем для них, что они - пуп земли. В своей психиатрической клинике я встречаюсь с молодыми людьми, которые пришел ко мне потому, что, к примеру, с ними рассталась подруга по причине смерти собаки. У них налицо трудности с тем, чтобы справляться с обычными переживаниями.

"Что-то не так" - таково частое экспертное заключение Эберхарда в практической работе. Родители искали медицинские ответы на свою беспомощность. И диагноз - синдром дефицита внимания с гиперактивностью, они восприняли с облегчением, потому что получили объяснение поведению ребенка, и могли далее уже не обвинять самих себя. Родители изумляются тому, что их дети усталые, раздраженные, гиперактивные, но им не приходит в голову мысль отправить чадо спать пораньше или запретить тинейджеру полночи торчать перед компьютером. Эберхард не скупится на критику.

"Цайт": Германия уже давно ориентируется на Швецию в деле заботы о детях и равноправии. А теперь скажите: прекратите же, наконец, идти за нами!

Эберхард: Потому что мы перегнули палку. Мы уже не контролируем либерализацию, а тема равноправия стала одной из общественных догм. Все мы отдаем детей в ясли уже в возрасте одного года. Далее, матери и отцы работают по возможности равноправно, по возможности одинаково много, по возможности на равноценных позициях. Никто не должен быть у кого-то в хвосте. Работа - единственный путь, чтобы стать человеком. Мы это впитываем с младых ногтей. Родительство само по себе уже не ценность. Родители сразу должны решать, кто остается дома с ребенком и как долго, а кто продолжает работать.

Звонит телефон, это его жена. Он должен развесить постиранное белье. Постельное белье младшего сына должно высохнуть до вечера. Он прерывает интервью, чтобы уладить домашние дела.

"Цайт": А что, если женщина решит дольше остаться дома?

Эберхард: Этого себе не может позволить уже ни одна женщина. Обвинение будет чрезмерным. Она превратится в реакционную, старомодную изменницу своего пола.

"Цайт": "Хен", личное местоимение среднего рода, стало официальным в шведском лексиконе. Тем самым должны избегать говорить о ребенке "он" или "она".

Эберхард: Это жестокое обращение с детьми, к счастью, практикуемое пока лишь в нескольких детских учреждениях. Эта уравниловка игнорирует все научные знания о биологическом развитии детей. У нас колоссальная проблема с юношами подросткового возраста (тинейджерами). Они уже не справляются самостоятельно со школьными делами, потому что с ними больше не обращаются, как с мальчиками.

"Цайт": Поэтому шведские школы так упали по сравнению с международным уровнем?

Эберхард: Не только по этой причине. Проблема и в наших учителях. Их авторитет ничтожен. Дети не считают нужным слушаться их, раз не слушаются и собственных родителей. Как следствие, падение результатов. Согласно исследованию Pisa шведские школьники лидируют по части прогулов уроков, оскорблений учителей и вандализма. И не забудьте: по части самоуверенности!

"Цайт": Типично для детей, постоянно находящихся в центре заботы и внимания.

Эберхард: Да, и эти дети-"пупы земли" становятся потом взрослыми, и приходят, например, на шведское телевизионное шоу "Идол". Там ищут певческие таланты, которые завтра станут суперзвездами. И вот они приходят туда, и вообще не могут петь. Но они даже не знают этого. Жюри, оправившись от изумления, спрашивает: тебе что, никто никогда не говорил, что ты не умеешь петь?

"Цайт": Его родители были слишком трусливы?

Эберхард: Они не хотели травмировать бедное дитя. Так и вырастают дерзкие паршивцы, идущие в мир с совершенно искаженной картиной о собственных способностях. Фокусировка только на ребенке - не самый лучший метод воспитания в мире. Если бы это было так, наши дети любили бы нас больше, чем кто-либо где-либо кого-либо в мире. Но это не так. Как только мы стареем и дряхлеем, они сдают нас в дом престарелых. В остальных странах семьи живут вместе, потому что родители и в пожилом возрасте еще ценятся.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Церква і Суспільство”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей