Фемінізм та церковна дійсність...

питання з життя Церкви/Суспільства, які не відносяться до тематики інших розділів Форуму

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення romanm » 30 грудня 2011, 21:13

andrey s. писав:Чомусь тільки жінок.

:no:

Петро Тесля
початківець
початківець
Повідомлень: 43
З нами з: 12 лютого 2011, 10:27

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення Петро Тесля » 05 січня 2012, 23:49

Якщо о. Олег фемініст то Я - ЛЕЗБІЯН!
КРУГОМ СТІЛЬКИ ЧУДОВИХ ЧОЛОВІКІВ, А МЕНЕ ЧОГОСЬ ТЯГНЕ ДО ЖІНОК! ;-(((

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення о.Олег » 06 січня 2012, 07:38

Петро Тесля писав:Якщо о. Олег фемініст то Я - ЛЕЗБІЯН!

про це вже писав.
але - прошу не писати конструктивно. Не перетворюйте у сміх теми, в які беретесь дописувати
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення Michail » 20 жовтня 2015, 21:45

Дуже цікаву статтю знайшов на тему сучасної жінки в Церкві:http://www.credo-ua.org/2015/10/144117?_utl_t=fb
Зачеплено дуже багато важливих питань і розгялнуто альтернативних ситуацій.

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення Омельян » 30 грудня 2015, 12:03

o.Mykil писав:
kristik писав:
Коли в Біблії ясно сказано, що спочатку Бог створив, спочатку, Адама, а Єву йому на потіху і помічницю.


Отже, в доброму значені жінка залежна від свого законного чоловіка, мов шия від голови, (від його опіки в усьому), адже створена з "ребра Адама"... :)

жінка і чоловік, безперечно, різні, однак: чому жінка нами-християнами трактується як певний... не можу підібрати слова... придаток (до чоловіка). Навіть тут отець подає популярну в народі аналогію "голова-шия". Невже так Бог задумав і до Першого гріха так задумано Богом? А Небо? Там же "не виходять заміж і не женяться" (Лк.20), "немає ні чоловічої, ні жіночої статі" (Гал.3). І саме туди ми стримемо. Не допускаючи жінок до Священства чи, навіть, як подає в статті Михайло (трошки вище), не надаючи їм місця-ролі в керуванні Церквою, зводячи жінку і її роль в Церкві до "служанка"... ми рухаємося...куди? Тут десь хлопака в темі (з довгим ім`ям латинкою, перепрошую, не запам`яталося) питається про можливість для жінки бути дияконесою: чому б ні? На якій основі протестанти (не всі, але достатньо багато деномінацій, щоб запитати) таки дають більше місця для жінок в провідництві своїми церковними спільнотами?
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Міра
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 340
З нами з: 25 лютого 2013, 09:52
Звідки: Львів

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення Міра » 31 грудня 2015, 12:11

А.. чому Ісус не вибрав серед 12 апостолів хоча б одної жінки? не знайшлося, чи що? :)
(просто роздумую...)
Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.
Лк.17,33

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4635
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення ShMariam » 31 грудня 2015, 14:29

Не дуже зрозуміла, що саме Омеляну не подобається :roll: , однак я бачу цю проблему трошки з іншої точки зору. :wink: Різні організаційні питання, катехизування дітей, активна участь і керівництво різними спільнотами та ін. - однозначно велике коло діяльності для жінок. Однак, коли вже мова йде про духовний провід парафії (читайте, про відповідальність за душі), то, перепрошую, особисто для мене таке служіння (а ми говоримо саме про різні форми служіння чоловіків і жінок в Церкві) є просто непідйомне (а не тільки занадто важке). Якщо й бачу тут проблему, то хіба в тому, що при церкві жінку хтось може бачити в ролі "служниці", а не помічниці.

І я також проти заміщення хлопчиків дівчатками при вівтарі (десь тут писали про те), бо наслідком такого буде те, що малі бешкетники зовсім відійдуть від Церкви (як і вже хтось писав на Кредо: на яких рим.-кат. парафіях допустили дівчаток, ті повністю витіснили хлопців.)
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення о.Олег » 02 січня 2016, 12:00

ShMariam писав:Не дуже зрозуміла, що саме Омеляну не подобається :roll: , однак я бачу цю проблему трошки з іншої точки зору. :wink: Різні організаційні питання, катехизування дітей, активна участь і керівництво різними спільнотами та ін. - однозначно велике коло діяльності для жінок. Однак, коли вже мова йде про духовний провід парафії (читайте, про відповідальність за душі), то, перепрошую, особисто для мене таке служіння (а ми говоримо саме про різні форми служіння чоловіків і жінок в Церкві) є просто непідйомне (а не тільки занадто важке). Якщо й бачу тут проблему, то хіба в тому, що при церкві жінку хтось може бачити в ролі "служниці", а не помічниці.

І я також проти заміщення хлопчиків дівчатками при вівтарі (десь тут писали про те), бо наслідком такого буде те, що малі бешкетники зовсім відійдуть від Церкви (як і вже хтось писав на Кредо: на яких рим.-кат. парафіях допустили дівчаток, ті повністю витіснили хлопців.)

ну... є ще можливість брати половину тих і тих :) - так зробили в нашій Катедрі (УГКЦ) в Тернополі.
Ось... А от служанка і помічниця - гарне розрізнення. Жінка (Буття.2) - помічниця для чоловіка. Біблійною мовою вжите слово "езер" (помічник, Вульгата (латина) перекладає adjutor, а Септуагінта (грека) βοηθός), і це не про підпорядкування, не про "підлеглого", а про того (ту), хто приходить на допомогу. Цим же словом можуть говорити про Бога: Бог-Помічник - одне із старозавітніх імен (Еліезер, Вих.18: "Бог мого батька був мені поміччю") і, поза сумнівом, не можемо припустити навіть думки про підпорядкування Бога людині - лише і саме про Помічника в потребі. Тобто: до Гріхопадіння говоримо точно про жінку-помічницю без смислового наповнення "підпорядкування". А вже "панування" над жінкою (чоловіка) - це вже стан гріхопадіння (Буття 3). Чи на сьогодні, після відкуплення нас з Провини Ісусом такий стан (якщо не "панування", то "підпорядкування") є залишком "наслідку гріхопадіння"? В реальності у різних суспільствах і світових тенденціях можемо зауважити різне (і панування, і підпорядкування, і все з точністю до навпаки), але богословськи цей залишок... напевно варта сприймати по аналогії з "наслідком" особистого гріха: Бог Простив, але відголосок залишився. І в Христі ми мали б перемагати наслідки не лише наших особистих гріхів, але й суспільного життя після Гріха в цілому. Адже... як почалося те панування після Єви, яка сказала Богові "ні" і людство впало, так і мало б закінчитися після Марії, яка сказала Богові "ТАК" і людство піднесено.
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення о.Олег » 02 січня 2016, 12:07

Міра писав:А.. чому Ісус не вибрав серед 12 апостолів хоча б одної жінки? не знайшлося, чи що? :)
(просто роздумую...)

так - цей факт є однією з точок роздумів Церкви над можливістю рукоположення жінок і маємо чітке зобов`язуюче заперечення, про що я грішний десь у темі про вівтарників-дівчаток давав посилання (може хтось найдете, де ми тут про це говорили і дасте посилання - перепрошую: не вистарчає часу). Думаю, тут доречним буде дати документ, перепрошую, що російською:
Папа Иоанн Павел II

Ordinatio Sacerdotalis

Апостольское послание о том, что священный сан принадлежит лишь мужчинам

1. Священническое рукоположение, передающее вверенное Христом Своим апостолам служение учить, освящать и управлять верными, с самого начала принадлежало в Католической Церкви лишь мужчинам. Верно хранили эту традицию и Восточные Церкви.

Когда в Англиканском Сообществе стал подниматься вопрос о рукоположении женщин, Папа Павел VI, исходя из верности своему служению охранителя апостольского Предания, а также с той целью, чтобы убрать новое препятствие, возникающее на пути христианского единства, напомнил англиканам о позиции Католической Церкви: "Она полагает, что рукополагать женщин во священство недопустимо по причинам весьма существенным. Среди причин этих: описанный в Священном Писании пример Христа, избравшего Своих апостолов лишь среди мужчин; непрестанная практика Церкви, в подражание Христу избиравшей лишь мужчин; Ее живой учительский авторитет, непрестанно полагавший, что исключение женщин из священства соответствует Божьему замыслу относительно Его Церкви" 1.

Но поскольку вопрос этот сделался также предметом дебатов среди богословов и в некоторых католических кругах, Павел VI дал Конгрегации вероучения указание изложить и разъяснить учение Церкви в данной области. Это и было сделано посредством декларации "Inter Insigniores", которую Верховный Понтифик одобрил и повелел опубликовать 2.

2. Декларация напоминает и разъясняет фундаментальные причины этого учения, - причины, которые изложил Павел VI, - и заключает, что Церковь "не читает себя вправе допускать женщин к священническому рукоположению" 3. К этим базовым доводам документ добавляет другие, богословские, иллюстрирующие уместность богоустановленного порядка и показывающие также явным образом, что образ действий Христа основывался не на каких-либо социальных и культурных мотивах, свойственных лишь Его времени. Как позднее объяснил Павел VI, "Подлинная причина состоит в том, что, давая Церкви Ее основное строение, ее богословскую антропологию, - которой потом всегда следовало церковное Предание, - Христос устроил все по-своему" 4.

Я сам, в своем Апостольском послании "Mulieris Dignitatem", писал по этому поводу: "Призвав в качестве Своих апостолов лишь мужчин, Христос действовал совершенно свободно и самовластно. В этом Он пользовался такою же свободой, с которой во всем Своем поведении подчеркивал достоинство и призвание женщин, невзирая на господствовавшие обычаи и на традиции, предписанные законодательством того времени" 5.

В действительности, Евангелия и Деяния апостолов свидетельствуют, что этот призыв был сделан в соответствии с предвечным замыслом Божиим: Христос избрал, кого Сам хотел (ср. Мк 3:13-14; Ин 6:70), причем - будучи в единстве с Отцом, "Святым Духом" (Деян 1:2), проведя ночь в молитве (ср. Лк 6:12). Поэтому, даруя допуск к служебному священству 6, Церковь всегда признавала вечным правилом образ действия Своего Господа, избравшего двенадцать мужей, дабы поставить их в основание Своей Церкви (ср. Откр. 21:14). Мужи эти приняли не только функцию, которую впоследствии мог бы исполнять любой член Церкви, а особым и самым тесным образом были связаны с миссией Самого Воплощенного Слова (ср. Мф. 10:1,7-8; 28:16-20; Мк. 3:13- 16; 16:14-15). Апостолы поступили таким же образом, избрав себе соработников 7, наследовавших им в их служении 8. Включены были в этот выбор и те, кто в ходе истории Церкви должен был нести апостольскую миссию, представляя Христа - Господа и Искупителя 9.

3. Помимо этого, тот факт, что Блаженная Дева Мария, Матерь Божия и Матерь Церкви, не приняла ни миссии, принадлежащей апостолам, ни служебного священства, ясно показывает, что недопущение женщин к священническому рукоположению не может означать, что женщины имеют меньшее достоинство, или толковаться как дискриминация в их адрес. Скорее его следует рассматривать как верное следование замыслу, который надо приписать мудрости Господа Вселенной.

Присутствие и роль женщин в жизни и миссии Церкви хотя и не связаны со служебным священством, но остаются совершенно необходимыми и незаменимыми. Как указывает декларация "Inter Insigniores", "Церковь желает, чтобы женщины-христианки полнее осознавали величие своей миссии; сегодня их роль имеет фундаментальное значение как для обновления и гуманизации общества, так и для того, чтобы верующие открывали для себя истинный лик Церкви" 10.

Новый Завет и вся история Церкви обильно подтверждают присутствие в Церкви женщин - истинных учениц, свидетельниц Христовых в семье и в обществе, вплоть даже и до полного посвящения себя служению Богу и Евангелию. "Защищая достоинство женщин и их призвание, Церковь являла почтение и благодарность тем из них, кто, будучи верны Евангелию, во все века разделяли апостольскую миссию всего Народа Божия. Это святые мученицы, девы, матери семейств, отважно свидетельствовавшие о своей вере и передававшие веру и традицию Христову, воспитывая своих детей в духе Евангелия" 11.

Кроме того, иерархическая структура Церкви всецело подчинена святости верных. По этой причине декларация "Inter Insigniores" напоминает: "Единственный наилучший дар, которого можно и должно желать, это любовь (ср. 1 Кор. 12 и 13). Величайшие в Царствии Божием - не священнослужители, а святые" 12.

4. Хотя учение о том, что священническое рукоположение должно принадлежать лишь мужчинам, сохранялось непрерывной и повсеместной Традицией Церкви и уверенно преподавалось Магистериумом в его недавних документах, в настоящее время в некоторых местах его, тем не менее, полагают открытым к обсуждению, или же считают, будто суждение Церкви о том, что женщины не должны допускаться к рукоположению, должно рассматриваться как имеющее лишь дисциплинарную силу.

Посему, дабы устранить все сомнения в отношении сего весьма важного вопроса, - затрагивающего само божественное устроение Церкви, исполняя свое служение утверждения братьев (ср. Лк. 22:32), я объявляю, что Церковь ни при каких обстоятельствах не имеет власти возлагать священный сан на женщин, и что суждения этого должны безоговорочно придерживаться все верные Христовы.

Призывая изобилие божественной благодати на вас, досточтимые братья, и на всех верных, даю свое апостольское благословение.

Из Ватикана, 22 мая, в торжество Пятидесятницы, в год 1994, моего же понтификата шестнадцатый.

Иоанн Павел II, Папа

1. Павел VI. "Ответ на письмо Его Высокопреосвященства д-ра Ф. Д. Коггана, архиепископа Кентерберрийского, касательно рукоположения женщин во священство" (30 ноября 1975 г.): AAS 68 (1976), 599.

2. Ср.: Конгрегация вероучения. Декларация "Inter Insigniores" по вопросу о допущении женщин к служебному священству (15 октября 1976 г.): AAS 69 (1977), 98-116.

3. Там же, 100.

4. Павел VI. "Обращение о роли женщин в замысле Спасения" (30 января 1977 г.): "Insegnamenti", XV (1977), 111. Ср. тж.: Иоанн Павел II. Апостольское увещевание "Christifideles Laici" (30 декабря 1988 г.), 31: AAS 81 (1989), 393-521; Катехизис Католической Церкви, п. 1577.

5. Апостольское послание "Mulieris Dignitatem" (15 августа 1988 г.), 26: AAS 80 (1988), 1715.

6. Ср.: Догматическая конституция "Lumen Gentium", 28; декрет "Presbyterorum Ordinis", 2b.

7. Ср.: 1 Тим. 3:1-13; 2 Тим. 1:6; Тит. 1:5-9.

8. Ср.: Катехизис Католической Церкви, п. 1577.

9. Ср.: Догматическая конституция о Церкви "Lumen Gentium", 20, 21.

10. Конгрегация вероучения. Декларация "Inter Insigniores", 6: AAS 69 (1977), 115-116.

11. Апостольское послание "Mulieris Dignitatem", 27: AAS 80 (1988), 1719.

12. Конгрегация вероучения. Декларация "Inter Insigniores", 6: AAS 69 (1977), 115.

ОООО
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9692
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Фемінізм та церковна дійсність...

Повідомлення о.Олег » 02 січня 2016, 12:15

Омельян писав:
o.Mykil писав:
kristik писав:
Коли в Біблії ясно сказано, що спочатку Бог створив, спочатку, Адама, а Єву йому на потіху і помічницю.


Отже, в доброму значені жінка залежна від свого законного чоловіка, мов шия від голови, (від його опіки в усьому), адже створена з "ребра Адама"... :)

жінка і чоловік, безперечно, різні, однак: чому жінка нами-християнами трактується як певний... не можу підібрати слова... придаток (до чоловіка). Навіть тут отець подає популярну в народі аналогію "голова-шия". Невже так Бог задумав і до Першого гріха так задумано Богом? А Небо? Там же "не виходять заміж і не женяться" (Лк.20), "немає ні чоловічої, ні жіночої статі" (Гал.3). І саме туди ми стримемо. Не допускаючи жінок до Священства чи, навіть, як подає в статті Михайло (трошки вище), не надаючи їм місця-ролі в керуванні Церквою, зводячи жінку і її роль в Церкві до "служанка"... ми рухаємося...куди? Тут десь хлопака в темі (з довгим ім`ям латинкою, перепрошую, не запам`яталося) питається про можливість для жінки бути дияконесою: чому б ні? На якій основі протестанти (не всі, але достатньо багато деномінацій, щоб запитати) таки дають більше місця для жінок в провідництві своїми церковними спільнотами?
Слава Ісусу Христу.

перепрошую - трошки закручений різним і не встигаю тут писати. Надіюсь попередні відповіді трошки стосувалися і цих питань. Єдине, що залишилося більш-менш - протестанти. Зараз розкривати порядок у протестантських деномінаціях не дуже маю змоги - треба подумати, і десь вже звучало питання про розуміння Таїнств в протестантів. Там і відповідатиму. Правда - не знаю, коли, тому тут лише скажу, що Протест проголосив "лише Біблія" і, фактично, лише Біблія є у них Таїнством, а все інше є певними формами Слова і саме з цим повязані різні нерозуміння ми-вони: слово "Таїнство" вживається і там і в католиків, але смислове наповнення різне. З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Церква і Суспільство”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей