Католицькі та православні святі: взаємне визнання можливе?

УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Максим Борець
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 208
З нами з: 31 грудня 2011, 23:14

Re: Ціль життя.

Повідомлення Максим Борець » 07 квітня 2012, 10:41

Гарно написано, але чи не має нас зупинити факт того, що Серафим не був католиком?

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Ціль життя.

Повідомлення andrivovk » 07 квітня 2012, 12:00

Максим Борець писав:Гарно написано, але чи не має нас зупинити факт того, що Серафим не був католиком?

Та тут ніби нічого протикатолицького немає. :pardon: Крім того десь читав, що ікона св.Серафима Саровського є навіть в Римі в якійсь каплиці.Він навіть є в італійській енциклопедії святих. Подивіться тут http://www.santiebeati.it/Detailed/57900.html . А ви кажете не був католиком. :oops:

Подібно пишуть і католицькі святі. Св.Іван Віанней каже
Как угодить Богу?

Видите ли, дети мои, все нужно предавать Господу Богу: работу, все свои пути, отдых, все! Все то, что мы делаем и не предаем Ему, тщетно. О как прекрасно все делать с благим Богом! Душа моя, говорим мы, ты будешь молиться с Господом Богом, трудиться с Ним! Работать будешь ты, но Он благословит твой труд; ты пойдешь в путь, а Он благословит твои шаги; ты будешь бороться и страдать вместе с Ним... Как утешительно делать все в единении с Богом и перед Его лицом, сознавать, что Он все видит, все засчитывает! Поэтому будем каждое утро говорить самим себе: «Что ты будешь делать сегодня? Все, что угодно Тебе, Боже; да будут все мои действия угодны Тебе!» И всё будет зачтено; воздержание от взгляда, движения, маленького удовлетворения – все будет записано.

Как утешительна мысль о Боге для верующей души! Они как два добрых друга. Молитва никогда не утомляет ее; часы проходят как минуты в предвкушении рая.

http://jmvianney.narod.ru/memc5.htm
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
Володимир85
старець
старець
Повідомлень: 600
З нами з: 12 липня 2011, 14:51

Re: Ціль життя.

Повідомлення Володимир85 » 28 травня 2012, 07:27

Максим Борець писав:Гарно написано, але чи не має нас зупинити факт того, що Серафим не був католиком?


Якби всі були такими *не католиками*, як Серафим Саровський, то світ був би неймовірно щасливим і прекрасним.
Святість не є приналежністю католиків чи не католиків, це Божа якість, яка проявляється в тих, хто Йому вірно, щиро, безкорисно, смиренно служить у думках, словах, ділах ціле життя. І проявляється для тих, хто ще цього не робить, щоб повчились, сповнились бажання йти дорогою життя з Господом.
Низький уклін Серафиму Саровському!
Коли св.Франциск думав про єдине джерело всього живого,
його ще більше,ніж завжди,сповнювало благочестя,і він називав всіх тварей Божих,
навіть самих малих,братами і сестрами,бо знав — їх створив Той же,Хто створив і його самого.
(св.Бонавентура)

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ціль життя.

Повідомлення о.Олег » 28 травня 2012, 09:17

Максим Борець писав:Гарно написано, але чи не має нас зупинити факт того, що Серафим не був католиком?

якби вважався святим через те, що "не був католиком" - так, або за сповідання якоїсь єресі був проголошений святим - так. В данному ж випадку - святість Серафима Саровського гідна пошанування і дай Боже кожному католику такої Святості
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Tornado
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 165
З нами з: 07 березня 2009, 18:42

Re: Ціль життя.

Повідомлення Tornado » 02 червня 2012, 21:32

Максим Борець писав:Гарно написано, але чи не має нас зупинити факт того, що Серафим не був католиком?


Максиме, в Бога немає поділу на православних чи католиків. Святі всі в небі разом прославляють Бога і моляться за нас.

P.S. читав життєпис святителя Луки Войно-Ясенецького, правосл. єпископ-хірург, святий. Жив у ХХ ст. Так він і досить добре ставився до католиків, і закликав брати приклад в проповідуванні з св. Жана Марі-Віаннея, катол. святого.
Так що святість не вимірюється приналежністю до певної конфесії. Це моя суб'єктивна думка.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя. (Пс. 56, 1)

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ціль життя.

Повідомлення о.Олег » 03 червня 2012, 06:34

Tornado писав:
Максим Борець писав:Гарно написано, але чи не має нас зупинити факт того, що Серафим не був католиком?


Максиме, в Бога немає поділу на православних чи католиків. Святі всі в небі разом прославляють Бога і моляться за нас.

P.S. читав життєпис святителя Луки Войно-Ясенецького, правосл. єпископ-хірург, святий. Жив у ХХ ст. Так він і досить добре ставився до католиків, і закликав брати приклад в проповідуванні з св. Жана Марі-Віаннея, катол. святого.
Так що святість не вимірюється приналежністю до певної конфесії. Це моя суб'єктивна думка.

цікаво, що і одного, і другого святого православні часами називають "філокатоликом" :)

З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Максим Борець
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 208
З нами з: 31 грудня 2011, 23:14

Re: Ціль життя.

Повідомлення Максим Борець » 03 червня 2012, 15:11

Tornado писав:Максиме, в Бога немає поділу на православних чи католиків. Святі всі в небі разом прославляють Бога і моляться за нас.



Але чи може стати православний святим, лише Католицька Вселенська Церква несе благодать Духа Святого.

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: Ціль життя.

Повідомлення Georgij » 03 червня 2012, 16:18

Максим Борець писав:
Tornado писав:Максиме, в Бога немає поділу на православних чи католиків. Святі всі в небі разом прославляють Бога і моляться за нас.



Але чи може стати православний святим, лише Католицька Вселенська Церква несе благодать Духа Святого.

В контексті даної теми, якраз і є одна ціль в християнському житті - бути святим!
Tornado писав:
Максим Борець писав:Гарно написано, але чи не має нас зупинити факт того, що Серафим не був католиком?


Максиме, в Бога немає поділу на православних чи католиків. Святі всі в небі разом прославляють Бога і моляться за нас.

:good:
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ціль життя.

Повідомлення о.Олег » 03 червня 2012, 17:09

Максим Борець писав:Але чи може стати православний святим, лише Католицька Вселенська Церква несе благодать Духа Святого.

якщо святий, то точно католик. Згадалося :)
Соловки. Лев Толстой. Три старца.

Плыл на корабле архиерей из Архангельска-города в Соловецкие. На том же корабле плыли богомольцы к угодникам. Ветер был попутный, погода ясная, не качало. Богомольцы — которые лежали, которые закусывали, которые сидели кучками — беседовали друг с дружкой. Вышел и архиерей на палубу, стал ходить взад и вперед по мосту. Подошел архиерей к носу, видит, собралась кучка народа. Мужичок показывает что-то рукой в море и говорит, а народ слушает. Остановился архиерей, посмотрел, куда показывал мужичок: ничего не видно, только море на солнце блестит. Подошел поближе архиерей, стал прислушиваться. Увидал архиерея мужичок, снял шапку и замолчал. Увидал и народ архиерея, тоже сняли шапки, почтенье сделали.
— Не стесняйтесь, братцы, — сказал архиерей. — Я тоже послушать подошел, что ты, добрый человек, рассказываешь.

— Да вот про старцев нам рыбачок рассказывал, — сказал один купец посмелее.

— Что про старцев? — спросил архиерей, подошел к борту и присел на ящик. — Расскажи и мне, я послушаю. Что ты показывал?

— Да вот островок маячит, — сказал мужичок и показал вперед в правую сторону. — На этом самом островке и старцы живут, спасаются.

— Где же островок? — спросил архиерей.

— Вот по руке-то моей извольте смотреть. Вон облачко, так полевее его вниз, как полоска, виднеется.

Смотрел, смотрел архиерей, рябит вода на солнце, и не видать ему ничего без привычки.

— Не вижу, — говорит. — Так какие же тут старцы на острове живут?

— Божьи люди, — ответил крестьянин. — Давно уж я слыхал про них, да не доводилось видеть, а вот запрошлым летом сам видел.

И стал опять рассказывать рыбак, как ездил он за рыбой и как прибило его к острову к этому, и сам не знал, где он. Поутру пошел ходить и набрел на земляночку и увидал у земляночки одного старца, а потом вышли и еще два; покормили и обсушили его и помогли лодку починить.

— Какие же они из себя? — спросил архиерей.

— Один махонький, сгорбленный, совсем древний, в ряске старенькой, должно, годов больше ста, седина в бороде уж зеленеть стала, а сам все улыбается и светлый, как ангел небесный. Другой ростом повыше, тоже стар, в кафтане рваном, борода широкая, седая с желтизной, а человек сильный: лодку мою перевернул, как ушат, не успел я и подсобить ему, — тоже радостный. А третий высокий, борода длинная до колен и белая как лунь, а сам сумрачный, брови на глаза висят, и нагой весь, только рогожкой опоясан.

— Что ж они говорили с тобой? — спросил архиерей.

— Все больше молча делали, и друг с дружкой мало говорят. А взглянет один, а другой уж понимает. Стал я высокого спрашивать, давно ли они живут тут. Нахмурился он, что-то заговорил, рассердился точно, да древний маленький сейчас его за руку взял, улыбнулся — и затих большой. Только сказал древний "помилуй нас" и улыбнулся.

Пока говорил крестьянин, корабль еще ближе подошел к островам.

— Вот теперь вовсе видно стало, — сказал купец. — Вот извольте посмотреть, ваше преосвященство, — сказал он, показывая.

Архиерей стал смотреть. И точно, увидал черную полоску — островок. Посмотрел, посмотрел архиерей и пошел прочь от носу к корме, подошел к кормчему.

— Какой это островок, — говорит, — тут виднеется?

— А так, безыменный. Их много тут.

— Что, правда, говорят, тут старцы спасаются?

— Говорят, ваше преосвященство, да не знаю, правда ли. Рыбаки, говорят, видали. Да тоже, бывает, и зря болтают.

— Я желаю пристать к острову — повидать старцев, — сказал архиерей. — Как это сделать?

— Кораблем подойти нельзя, — сказал кормчий. — На лодке можно, да надо старшого спросить.

Вызвали старшого.

— Хотелось бы мне посмотреть этих старцев, — сказал архиерей. — Нельзя ли свезти меня?

Стал старшой отговаривать.

— Можно-то можно, да много времени проведем, и, осмелюсь доложить вашему преосвященству, не стоит смотреть на них. Слыхал я от людей, что совсем глупые старики эти живут, ничего не понимают и ничего и говорить не могут, как рыбы какие морские.

— Я желаю, — сказал архиерей. — Я заплачу за труды, свезите меня.

Нечего делать, распорядились корабельщики, переладили паруса. Повернул кормчий корабль, поплыли к острову. Вынесли архиерею стул на нос. Сел он и смотрит. И народ весь собрался к носу, все на островок глядят. И у кого глаза повострее, уж видят камни на острове и землянку показывают. А один уж и трех старцев разглядел. Вынес старшой трубу, посмотрел в нее, подал архиерею. "Точно, — говорит, — вот на берегу, поправей камня большого, три человека стоят".

Посмотрел архиерей в трубу, навел, куда надо; точно, стоят трое: один высокий, другой пониже, а третий вовсе маленький; стоят на берегу, за руки держатся.

Подошел старшой к архиерею:

— Здесь, ваше преосвященство, остановиться кораблю надо. Если уж угодно, так отсюда на лодке вы извольте съездить, а мы тут на якорях постоим.

Сейчас распустили тросо, кинули якорь, спустили парус — дернуло, зашаталось судно. Спустили лодку, соскочили гребцы, и стал спускаться архиерей по лесенке. Спустился архиерей, сел на лавочку в лодке, ударили гребцы в весла, поплыли к острову. Подплыли как камень кинуть; видят — стоят три старца: высокий — нагой, рогожкой опоясан, пониже — в кафтане рваном, и древненький сгорбленный — в ряске старенькой; стоят все трое, за руки держатся.

Причалили гребцы к берегу, зацепились багром. Вышел архиерей.

Поклонились ему старцы, благословил он их, поклонились они ему еще ниже. И начал им говорить архиерей.

— Слышал я, — говорит, — что вы здесь, старцы Божии, спасаетесь, за людей Христу Богу молитесь, а я здесь, по милости Божьей, недостойный раб Христов, его паству пасти призван; так хотел и вас, рабов Божиих, повидать и вам, если могу, поучение подать.

Молчат старцы, улыбаются, друг на дружку поглядывают.

— Скажите мне, как вы спасаетесь и как Богу служите, — сказал архиерей.

Воздохнул средний старец и посмотрел на старшего, на древнего; нахмурился высокий старец и посмотрел на старшего, на древнего. И улыбнулся старший, древний старец и сказал: "Не умеем мы, раб Божий, служить Богу, только себе служим, себя кормим".

— Как же вы Богу молитесь? — спросил архиерей.

И древний старец сказал: "Молимся мы так: трое вас, трое нас, помилуй нас".

И как только сказал это древний старец, подняли все три старца глаза к небу и все трое сказали: "Трое вас, трое нас, помилуй нас!"

Усмехнулся архиерей и сказал:

— Это вы про святую троицу слышали, да не так вы молитесь. Полюбил я вас, старцы Божии, вижу, что хотите вы угодить Богу, да не знаете, как служить ему. Не так надо молиться, а слушайте меня, я научу. Не от себя буду учить вас, а из Божьего писания научу тому, как Бог повелел всем людям молиться ему.

И начал архиерей толковать старцам, как Бог открыл себя людям: растолковал им про Бога Отца, Бога Сына и Бога Духа Святого и сказал:

— Бог Сын сошел на землю людей спасти и так научил всех молиться. Слушайте и повторяйте за мной.

И стал архиерей говорить: "Отче наш". И повторил один старец: "Отче наш", повторил и другой: "Отче наш", повторил и третий: "Отче наш". — "Иже еси на небесех". Повторили и старцы: "Иже еси на небесех". Да запутался в словах средний старец, не так сказал; не выговорил и высокий, нагой старец: ему усы рот заросли — не мог чисто выговорить; невнятно прошамкал и древний беззубый старец.

Повторил еще раз архиерей, повторили еще раз старцы. И присел на камушек архиерей, и стали около него старцы, и смотрели ему в рот, и твердили за ним, пока он говорил им. И весь день до вечера протрудился с ними архиерей; и десять, и двадцать, и сто раз повторял одно слово, и старцы твердили за ним. И путались они, и поправлял он их, и заставлял повторять сначала.

И не оставил архиерей старцев, пока не научил их всей молитве господней. Прочли они ее за ним и прочли сами. Прежде всех понял средний старец и сам повторил ее всю. И велел ему архиерей еще и еще раз сказать ее, и еще повторить, и другие прочли всю молитву.

Уж смеркаться стало, и месяц из моря всходить стал, когда поднялся архиерей ехать на корабль. Простился архиерей с старцами, поклонились они ему все в ноги. Поднял он их и облобызал каждого, велел им молиться, как он научил их, и сел в лодку и поплыл к кораблю.

И плыл к кораблю архиерей, и все слышал, как старцы в три голоса громко твердили молитву господню. Стали подплывать к кораблю, не слышно уж стало голоса старцев, но только видно было при месяце: стоят на берегу, на том же месте, три старца — один поменьше всех посередине, а высокий с правой, а средний с левой стороны. Подъехал архиерей к кораблю, взошел на палубу, вынули якорь, подняли паруса, надуло их ветром, сдвинуло корабль, и поплыли дальше. Прошел архиерей на корму и сел там и все смотрел на островок. Сначала видны были старцы, потом скрылись из вида, виднелся только островок, потом и островок скрылся, одно море играло на месячном свете.

Улеглись богомольцы спать, и затихло все на палубе. Но не хотелось спать архиерею, сидел он один на корме, глядел на море, туда, где скрылся островок, и думал о добрых старцах. Думал о том, как радовались они тому, что научились молитве, и благодарил Бога за то, что привел он его помочь Божьим старцам, научить их слову Божию.

Сидит так архиерей, думает, глядит в море, в ту сторону, где островок скрылся. И рябит у него в глазах — то тут, то там свет по волнам заиграет. Вдруг видит, блестит и белеется что-то в столбе месячном: птица ли, чайка или парусок на лодке белеется. Пригляделся архиерей. "Лодка, — думает, — на парусе за нами бежит. Да скоро уж очень нас догоняет. То далеко, далеко было, а вот уж и вовсе виднеется близко. И лодка не лодка, на парус не похоже. А бежит что-то за нами и нас догоняет". И не может разобрать архиерей, что такое: лодка не лодка, птица не птица, рыба не рыба. На человека похоже, да велико очень, да нельзя человеку середь моря быть. Поднялся архиерей, подошел к кормчему:

— Погляди, — говорит, — что это? Что это, братец? Что это? — спрашивает архиерей, а уж сам видит — бегут по морю старцы, белеют и блестят их седые бороды, и, как к стоячему, к кораблю приближаются.

Оглянулся кормчий, ужаснулся, бросил руль и закричал громким голосом:

— Господи! Старцы за нами по морю, как по суху, бегут!

Услыхал народ, поднялся, бросились все к корме. Все видят: бегут старцы, рука с рукой держатся — крайние руками машут, остановиться велят. Все трое по воде, как по суху, бегут и ног не передвигают.

Не успели судна остановить, как поравнялись старцы с кораблем, подошли под самый борт, подняли головы и заговорили в один голос:

— Забыли, раб Божий, забыли твое ученье! Пока твердили — помнили, перестали на час твердить, одно слово выскочило — забыли, все рассыпалось. Ничего не помним, научи опять.

Перекрестился архиерей, перегнулся к старцам и сказал:

— Доходна до Бога и ваша молитва, старцы Божии. Не мне вас учить. Молитесь за нас, грешных!

И поклонился архиерей в ноги старцам. И остановились старцы, повернулись и пошли назад по морю. И до утра видно было сиянье с той стороны, куда ушли старцы.

( Лев Толстой. ПСС под редакцией и с примечаниями П.И.Бирюкова. Том ХVI, книга ХХХI. – М.: Товарищество И.Д.Сытина. 1886 г.)
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: Ціль життя.

Повідомлення Georgij » 03 червня 2012, 18:03

А хіба ми не відчуваємо деколи свою "вчену неміч", коли нема що вже комусь сказати, бо розумієш - тут реальна святість, і не догнати мені її грішному і не зрозуміти. Я маю на увазі чиєсь досвідчення Бога, як Бог діє в його житті. Як люди розуміють і відчувають Бога справді по-святому. Як в якійсь молитві чи то в псалмі?
"помилуй мене, бо я в книгах не вчений"
.
А я думаю, от, щось знаю, щось розумію... :oops: Вищевказаний приклад - чудова наука, прекрасний урок моїй зарозумілості і гордині! Господи, помилуй мене грішного!
Ціль життя одна (як в похоронній пісні) - "віддати душу Богу" але кожен віддасть свою душу іншою ніж хтось, хтось чисту, а хтось, як фарисей - побілений гріб :(
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Ціль життя.

Повідомлення luksander » 03 червня 2012, 19:05

Максим Борець писав: лише Католицька Вселенська Церква несе благодать Духа Святого.

а з цього місця можна детальніше... :oops:

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Ціль життя.

Повідомлення andrey s. » 03 червня 2012, 19:23

о.Олег писав:Соловки. Лев Толстой. Три старца


Читав цю історію раніше, повчальна. Але маю підозри, якби старці думали про себе як владика про них, то цієї історії би не було, була би інша :wink: А якщо відверто, і це з власного досвіду, то в більшості випадків я вчусь досвідчувати Бога у свому (і в житті інших) житті у таких мало вчених людей, які якщо навіть щось знають (мудрості всякі), то явно не для того щоб показувати це іншим. І справді, на їхньому фоні відчувається своя нікчемність і мізерність перед Богом, що вже само по собі є Ласкою від Господа.
Господи помилуй.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Ціль життя.

Повідомлення viter » 04 червня 2012, 00:31

Georgij писав:Вищевказаний приклад - чудова наука

При умові, що це правдива історія. Справді так було? Бо якщо ні, то це просто цікаво оформлена чиясь суб'єктивна думка, яка, можливо (при всій своїй мудрості) не є вірною (і, можливо, навіть шкідливою).
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Ціль життя.

Повідомлення andrey s. » 04 червня 2012, 01:03

viter писав:
Georgij писав:Вищевказаний приклад - чудова наука

При умові, що це правдива історія. Справді так було? Бо якщо ні, то це просто цікаво оформлена чиясь суб'єктивна думка, яка, можливо (при всій своїй мудрості) не є вірною (і, можливо, навіть шкідливою).

Ну і що, якби навіть це достовірно 100% було (чи навпаки), то це нічого би не змінило у піднятому Вами контексті, як я його зрозумів. Цього навчає Господь, не вивищуватись, бути слугою, простоти душевної в якій Він пізнається, ще і ще (самі знаєте) От для прикладу, Історія Спасіння, було? Було! А скільком це зашкодило? Скількох завело зовсім не туди куди призначено завести? (я звісно не знаю скільком, вірю що багатьом на спасіння, але знаю що спасуться не всі, і про полову і козлів десь чув, і про широкі ворота підслухав, але що я у цьому зміню своєю думкою? Я не можу знати чи комусь це піде на користь, чи на шкоду. Ну не знаю :pardon: . Можу тільки приміряти її на свою гордість і зарозумілість, а далі попрошу Господа про милість до мене грішного. Звісно мені клепки хватить не ставити цю історію в основі мого Спасіння через Господа, ні. Це тільки наводить на Його Науку, спонукає до Неї. Це що стосується суто можливостей шкоди чи користі. :pardon:
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Ціль життя.

Повідомлення viter » 04 червня 2012, 08:04

andrey s. писав:Я не можу знати чи комусь це піде на користь, чи на шкоду.

Так, ми багато чого не знаємо. Вам ця розповідь не зашкодить, бо Ви утверджені у вірі. Але є люди які щиро переконані, що не обов'язково ходити до церкви - "я вдома молюся", "Бог у мене в серці". Вдома молитися, вважати, що Бог у серці людини тощо - це дуже добре. Але чи достатньо? Я думаю, що ні. Бачите, Андрію, Ви добрий чоловік, тому у всьому бачите добре (в цій історії бачите тільки смирення). Я ж далеко не добрий, тому побачив і небезпеку, яка полягає в думці, що для спасіння Церква не потрібна. На скільки я розумію, автором цієї розповіді є Лев Толстой. От що тут прочитав про нього:
С конца 1870-х годов переживавший духовный кризис, позднее захваченный идеей нравственного усовершенствования и «опрощения» (породившей движение «толстовства»), Толстой приходит ко все более непримиримой критике общественного устройства — бюрократических институтов, государства, церкви (в 1901 отлучен от православной церкви),...

От і думайте.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: Ціль життя.

Повідомлення Georgij » 04 червня 2012, 09:00

viter писав:Так, ми багато чого не знаємо. Вам ця розповідь не зашкодить, бо Ви утверджені у вірі. Але є люди які щиро переконані, що не обов'язково ходити до церкви - "я вдома молюся", "Бог у мене в серці". Вдома молитися, вважати, що Бог у серці людини тощо - це дуже добре. Але чи достатньо? Я думаю, що ні. Бачите, Андрію, Ви добрий чоловік, тому у всьому бачите добре (в цій історії бачите тільки смирення). Я ж далеко не добрий, тому побачив і небезпеку, яка полягає в думці, що для спасіння Церква не потрібна. На скільки я розумію, автором цієї розповіді є Лев Толстой. От що тут прочитав про нього:.....
От і думайте.

Щоб не починати тему про Толстого...
Сво гочасу я був далеко не добрий. Мало того, що я підтримував тих, хто так думав, мовляв, для чого ходити до церкви, я й Богу не молився, для мене його не було і життя моє було аморальне. До чого веду. Твір Толстого "Воскресіння" мене "захитав", і то конкретно, я почав думати про те, як би мені змінити життя. Я ще багато інш. творів Толстого читав перед цим, але тут зрозумів, що це інший Лев Толстой. Певна річ, я тоді не був релігійно грамотний, але це все на мене дуже вплинуло. Відлік свого навернення я десь так і відраховую, з того часу...
А щодо Толстого, знаєте, і в наш час багато людей згіршується через діяльність деяких священників, чи інш. і знаєте, в більшості, хто гіршиться це добрі люди, бо всі добрі, просто "хтось" :evil: в цей момент доклав особливих зусиль , щоб вони і "зійшли" з правильного напрямку розуміння Цілі життя, яка в себе якраз і включає любов до ближнього...
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.


Повернутись до “Українські традиційні Церкви”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість