Відносини УПЦ (МП) та УГКЦ

УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Atmods
новик
новик
Повідомлень: 12
З нами з: 19 липня 2011, 09:29
Звідки: С.-Петербург

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення Atmods » 23 липня 2011, 23:12

andrey s. писав:
Atmods писав:
andrey s. писав:http://www.benediktxvi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=2583&Itemid=86

Там натрапив на відео спільного Символа Віри...Але поки шукав,потрапив на один форум,ну я навіть не хочу давати посилання.

А какое отношение РПЦ к етому,и почему так,каково Ваше мнение????
Такое может вписываться в рамки РПЦ,как пример для наследывания???

Я простите не понял, к чему конкретно относятся вопросительные слова "этому"и "такое"?

Пробачте за неясність постановки свого запитання...
"Етому" и "такое" ,ето встреча и "Совместная Декларация Его Святейшества Папы Бенедикта XVI
и Его Святейшества Вселенского Патриарха
Константинопольского Варфоломея ".I
А також Їхні спільні молитви,зокрема Символа Віри,на грецкій мові...
Просто натикався на досить різноманітні думки духовенства РПЦ,з цього приводу. Тому не знаю,яка думка вірних і особливо думка РПЦ,,,як відреагувала на це діло Боже РПЦ???
Буду вдячний за Вашу думку,а також інформацію(так би мовити,з Росії.)Просто чомусь вона цікава,пробачте за відхід від початої Вами теми...
Маю спостереження,що вірні РПЦ,які живуть на Україні,мають трішки інші настрої,ніж ті,які мешкають в Росії...
Дякую...


Добрый день!
К декларации, как и к любым действиям, направленным на восстановление единства, я отношусь позитивно. Вообще совместные православно-католические мероприятия создают хорошую психологическую атмосферу для диалога.

Синод РПЦ, насколько я помню, отреагировал на это положительно. РПЦ и сама в таких мероприятиях участвует. Вот, например, запись молебна в Соборе Парижской Богоматери с участием Патриарха Алексия II и католического архиепископа Парижа Андре Вэн-Труа.
http://www.orthodoxie.com/2007/10/le-patriarche-o.html

Но сама по себе декларация главного дела не решает, о чем я писал Александру.

Видите ли в чем разница между Россией и Украиной. В России христианство на 90% представлено православием (РПЦ). Другие общины очень немногочисленны и не играют большой роли. В глубинке и маленьких городах встретить живого католика - это настоящее диво. Поэтому разговоры о единстве церквей для христиан России - это скорее умозрительный, нежели практический вопрос.

Другое дело Украина, особенно Западная. Я помню, как несколько лет тому назад был в Трускавце и немного изучил конфессиональную ситуацию. Так вот, в городке было 4 храма, два УГКЦ,по одному УАПЦ и УПЦ (МП). И так повсюду. Тут вопрос единства понятно куда более насущный: ведь хочется всем - чтобы и ты, и твои соседи, и друзья, и родственники - могли молиться в одной Церкви.

А настроения среди служителей РПЦ разные. В Петербурге как городе, где всегда было сильны связи с Западом (даже большинство храмов построено в западных архитектурных традициях, что почти отличаешь костел от церкви), влияние католичества было довольно ощутимым, и потому большая часть духовенства настроена на диалог достаточно позитивно. На православном радио периодически выступают, например, католические священники ( в Петербурге 7 действующих костелов). Труды католических авторов, бывает, продаются и в православных магазинах. Впрочем, "антипапистские" публикации тоже встречаются.

В других местах могут преобладать более изоляционистские настроения. Все неоднозначно.

Atmods
новик
новик
Повідомлень: 12
З нами з: 19 липня 2011, 09:29
Звідки: С.-Петербург

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення Atmods » 23 липня 2011, 23:39

Да, в добавок к вышесказанному.
Видите ли, в Православной церкви (не только Русской, но и других), существуют одновременно два подхода к Католической церкви.
С одной стороны, негативный отпечаток на "имидж" Католичества наложили попытки Пап навязать унию православым , пользуясь слабостью православных стран. Надо отдать должное, Католическая церковь частично признала эти дела несправедливыми.
С другой стороны, в Православии очень ценятся многие достижения богословской мысли Католической церкви, а так же ряд особенностей ее устройства.
Вот например статья православного священника на эту тему

10 положительных примеров Римской Церкви
http://www.religion.in.ua/10617-10-polo ... erkvi.html

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення andrey s. » 24 липня 2011, 17:22

Atmods писав:Добрый день!..............................

Добрый день..
Вы можете и не поверить,но я в восторге от того факта,что Католики умеют признавать те перегибы,которые были в истории западной Церкови.Знаете,если немного размыслить над етим,то ето действительно очень сильно,и ето касается вселенских маштабов.(и не важно,принимают ето,или нет,послецтвия всёравно есть)
Вы правельно подметили,действительно,в Украине есть своя специфика с конфесиональными вопросами.
И часто ето грустно,и даже больно(иногда и физически :D ).
У людей какоето извращённое понимание слова "единство",и всё что с етим связано.(и ето касается всех сторон.)
Ето всё потому,что сдесь больше политика замешана,и Москва тут шороху навела.Для Вас ети вопросы не очень актуальны,но Украина будет постоянно потерпать,пока Бог не поможет их решить.
Грустно всё ето,даже не хочу углубляться.

Я был в восторге от того,что два Патриарха читали Символ Веры(два предводителя),,Вместе.Ето даже не екуменизм,ето намного больше.
А Вам задал етот вопрос,потому что часто слышал ответ от верных РПЦ,что типа ето Греки,и мы Москвичи не обязаны смотреть на ето,а тем более присодиняться к етому.Мы саме себе хазяева,и Греки нам не указ.
Знаете,в каком-то смысле ето так,но всёже,грустно слышать такое.(хоть я тут не при делах,ето вашие православные разборки :) ,Греции и Москвы)
Но думать над етим приходится,ети напряги двух православных Церквей,сдесь на Украине аукиваются,особенно если ещё добавить К.Патриархат..(удевительно,не правда-ли??)
Мне не нравится(как наблюдателю,с позиции истории),что Москва себя делает центром Православия в общем.(сдесь я о некотором духовенстве,и частю даже о всей РПЦ).Если с етим не удасться чтото сделать,то как можно думать о чьом-то ещё.
Ето то,как я вижу.Я могу и чтото упустить,или неправильно понимать.(кстати,наперёд прошу прощения за возможные грам. ошибки,я действительно их делаю,и кстати на обоих языках.Как ето внемательно подметил г.Андрей)

Спасибо за Ваш ответ...
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1004
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення luksander » 27 липня 2011, 21:54

Не удержусь, чтобы не процитировать Бориса Гудзяка: :sorry:
Я спро¬бував показати, що ініціатива й рішення єпископів та їхніх прихильників укласти унію з Римом були, як і більшість визначальних історичних подій, обумовлені різними факторами. Один із цих факторів (його в історіографії переважно ігнорують) - посилена заанґажованість духовними, суто релігій¬ними шуканнями серед русинів у другій половині XVI ст. Скрізь у Європі реформатори гаряче дискутували про взаємозв'язок між Богом і людиною у земному й потойбічному світі. Уяву сучасників полонили есхатологічне ба¬чення життя і смерті, уми билися в роздумах про природу й способи відкуплення та спасіння грішного людства. Те, що Костянтин Острозький та Іван Федоров знову і знову говорили, відкрито і палко, про свої релігійні переконання й почуття, не було поодиноким явищем. Особиста побожність, твердість віри, моральна поведінка (приватна і публічна), тривога про стан Церкви - все це справді повнило серця русинів ранньомодерної доби. Це ще не значить, що релігійні, духовні мотиви завжди були чистими чи глибин¬ними, однак вони були визначальними в діяльності провідників руського відродження, що виражалося насамперед в релігійних категоріях.
Саме в цьому контексті постала ідея церковного єднання. Тривога, по¬роджена незгодами християнських Церков, і надії на їх об'єднання росли по мірі наростання духовного заколоту та суспільного сум'яття, що їх сіяли дедалі численніші й непримиренніші конфесії. На початок 1580-х рр. пробле¬ма поділів та нетерпимості почала підноситися представниками різних ре¬лігійних спільнот у Польсько-Литовській державі. Шляхетська нація (пагіо) Речі Посполитої, яка складалася з етнічних поляків, литовців та русинів і яку об'єднував ряд законних привілеїв, спільний кодекс честі, спільний світ економічних, політичних, соціальних, культурних інтересів, а також родин¬них пов'язань, в останніх декадах XVI ст. почала дедалі більше й пристрас¬ніше ділитися за конфесійною ознакою. Для багатьох магнатів та шляхтичів релігійний антагонізм став не просто економічною, соціальною чи політич¬ною проблемою, а й джерелом болісного духовного згіршення. Такі провідні постаті, як князь Острозький, а згодом, самі єпископи бачили в роз'єднанні християн одне з джерел всіх бід руського народу і загрозу для спасіння душ. Собори 1590-х рр. показують, що ідея унії з Римом, як засіб поборення релі¬гійного розбрату в Речі Посполитій навіть коштом (тимчасового) відходу від Царгородського патріархату, тим більше вкорінювалася серед руських вла¬дик, чим глибше усвідомлювали вони кризу руського суспільства та потребу реформування й духовного оновлення «Церкви грецького закону».
Єпископи взялися до справи з рішучим наміром перебороти кризу в Київській митрополії та вирішити дилему християнського роз'єднання, хоча не все, чого вони прагнули, було їм гарантовано. В історії Берестейської унії вчуваються слабкі відлуння унії Флорентійської. З того, що руські єрархи знали про собор, одним з головних учасників якого був Ісидор Київський, можна здогадуватися, що їхня власна унія мала б відродити дух Флорен¬тійського поєднання на локальному рівні. Для них було самоочевидним, що за тогочасних обставин у православному світі універсальна унія, яку про¬понував князь Острозький, була нездійсненною візією. Та й самі єпископи і їх паства надто добре відчували, з яким презирством ставиться до руської віри та культурної традиції оновлене і войовничо настроєне польсько-ли¬товське католицтво, - про це свідчили і менторство Скарги, і відчайдушні спроби архиєпископа Соліковського нав'язати львів'янам новий календар, і постійні утиски православного духовенства та міщан скрізь в українсько-білоруських землях. Та навряд чи усвідомлювали руські єпископи, наскільки тогочасні погляди Риму на церковне об'єднання відбігли від тих, які колись надихнули Флорентійську угоду; так само не могли вони передбачити наслід¬ків посттридентського богослов'я і церковно-державної політики папського престолу в Східній Європі. Виглядає, що все це їх і не дуже цікавило; най¬більше духовних пастирів турбувала криза, що відбувалася в них на очах у Речі Посполитій. Рим для них був не лише Апостольським престолом, якому належався примат і відділення від якого вважалося хибним і духовно збід¬нюючим для їхньої пастви, а й Церквою, яка розвивалася, уміючи розпіз¬навати знамення часу. Вони надіялися, що сопричастя з Римом приведе до рівноправності Церков Речі Посполитої в одній вірі й під одним верховним главою. Вони сподівалися, що їх підпорядкування папі, якого визнає панівна в Речі Посполитій католицька конфесія, обереже гідність, спокій, свободу, а отже й життєздатність їхньої власної утискуваної Церкви. На цьому грунті й постало їх доленосне рішення.
Руські владики знали, з різних погроз та засторог, що наміри їхні на¬штовхнуться на опір, але навіть гадки не мали, що унія обернеться тривалим розколом Київської Церкви.


думаю, и на 1946 год УГКЦ и РПЦ - это две большие разницы, как и в начале семнадцатого века :pardon:

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1004
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення luksander » 27 липня 2011, 21:58

Как сказал один греко-католицкий священник: благодаря репресиям священников УГКЦ слово благовествования услышали в самых отдаленных уголках СССР. Да и для самой РПЦ приход действующих на 1946 год и будущих священников-выходцев с территорий традиционно греко-католических сослужил хорошую службу в плане становления ее Церковью, а не органом управления государством.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1004
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення luksander » 27 липня 2011, 22:04

Касаемо же догмата о непогрешимости (для меня это загадка, все никак не возьмусь за ее разгадывание), то ведь он говорит о непогрешимости/безошибочности папы в силу действия через него Святого Духа, присутствующего постоянно в Церкви. И для меня не совсем понятно, почему через видимого главу Церкви Святой Дух якобы не может говорить, а через собрание части ее членов (собор, где решение принимается большинством) – может? :oops: Может быть православных пугает то, что в случае восстановления сопричастия между Церквями Папой может быть избран их представитель? :)
Думаю, догмат о непогрешимости, это не право на возможность «порулить» в свое удовольствие, а непомерная ответственность перед Богом и огромный труд по удержанию ввереной наследнику Петра Церкви на верном пути.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1004
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення luksander » 27 липня 2011, 22:14

Ключове слово: «нищила».
Пригадалось недавно прочитане про те, що воюючі держави/народи бувають або – «переможцями», або – «переможеними». Українцям же прийшлось стати «непереможеними»
Так і тут: нищила, нищила… а отримала «незнищенну»!!!…

Atmods
новик
новик
Повідомлень: 12
З нами з: 19 липня 2011, 09:29
Звідки: С.-Петербург

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення Atmods » 29 липня 2011, 17:24

luksander писав:Как сказал один греко-католицкий священник: благодаря репресиям священников УГКЦ слово благовествования услышали в самых отдаленных уголках СССР. Да и для самой РПЦ приход действующих на 1946 год и будущих священников-выходцев с территорий традиционно греко-католических сослужил хорошую службу в плане становления ее Церковью, а не органом управления государством.

В плане позитивной оценки роли бывших униатских священников в РПЦ - совершенно согласен. Вообще-то даже и устроитель Львовского собора о. Гавриил Костельник расчитывал, что духовенство УГКЦ оживит РПЦ, обескровленную сталинскими репрессиями и сухим юридизмом синодального периода.
А вот насчет органа управления, то у меня возникает закономерный риторический вопрос, кем именно этот орган управлял? :) Одно дело - когда епископы РПЦ вынужденно участвовали в тех или иных (особенно внешнеполитических) советских мероприятиях. А вообще парадокс получается: в 1920 - 30 е гг. государство уничтожало свой собственный орган.

К 1940 г., например, на свободе осталось несколько епископов (из сотен) и несколько сот священников РПЦ. Минимум тысячи были казнены де факто только по факту принадлежности к иерархии РПЦ. Только за ОДИН день 11 декабря 1937 г. на Бутовском полигоне было расстреляно 127 священников и монахов - это думаю, больше, чем за ВСЕ годы репрессий против УГКЦ, которые носили скорее институциональный, а не физический характер (запрещали организацию как юридическое лицо, а не уничтожали ее членов).

Atmods
новик
новик
Повідомлень: 12
З нами з: 19 липня 2011, 09:29
Звідки: С.-Петербург

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення Atmods » 29 липня 2011, 17:46

luksander писав:Касаемо же догмата о непогрешимости (для меня это загадка, все никак не возьмусь за ее разгадывание), то ведь он говорит о непогрешимости/безошибочности папы в силу действия через него Святого Духа, присутствующего постоянно в Церкви. И для меня не совсем понятно, почему через видимого главу Церкви Святой Дух якобы не может говорить, а через собрание части ее членов (собор, где решение принимается большинством) – может? :oops: Может быть православных пугает то, что в случае восстановления сопричастия между Церквями Папой может быть избран их представитель? :)

Думаю, догмат о непогрешимости, это не право на возможность «порулить» в свое удовольствие, а непомерная ответственность перед Богом и огромный труд по удержанию ввереной наследнику Петра Церкви на верном пути.

Вообще на собраниях "через собрание части ее членов" были приняты все ключевые решения семи Вселенских соборов, авторитет которых признают и католики. А ведь там были задекларированы основы основ христианского вероучения. То есть в какой-то момент действие Святого Духа оказалось ограничено одним человеком? :) Если сейчас механически объединить Православные и Католические Церкви, то для православных Папа с его полномочиями станет "пятым колесом/вторым рулем автомобиля". Зачем это нужно, не очень понятно. Я не говорю, что папская модель управления неправильна в принципе. Меня не устраивает, что Папство считает эту модель единственно верной - вплоть до анафематствованния несогласных.

С другой стороны, а что сейчас дает догмат о папской непогрешимости самим Папам? Какие принципиально новые догматы они еще могут принять? Тот факт, что за 140 лет Папы пользовались своим правом всего ОДИН раз - говорит сам за себя..

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1004
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення luksander » 29 липня 2011, 18:03

Atmods писав:
luksander писав:Как сказал один ...

В плане позитивной оценки роли бывших униатских священников в РПЦ - совершенно согласен.....


Так вед и я о том же: советское государство уничтожало РПЦ как Церковь, а возрождало - как один из государственных департаментов. А позитивная роль священников УГКЦ (в т.ч.) способствовала возрождению ее как Церкви :pardon:

Atmods
новик
новик
Повідомлень: 12
З нами з: 19 липня 2011, 09:29
Звідки: С.-Петербург

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення Atmods » 29 липня 2011, 23:05

luksander писав:
Atmods писав:
luksander писав:Как сказал один ...

В плане позитивной оценки роли бывших униатских священников в РПЦ - совершенно согласен.....


Так вед и я о том же: советское государство уничтожало РПЦ как Церковь, а возрождало - как один из государственных департаментов. А позитивная роль священников УГКЦ (в т.ч.) способствовала возрождению ее как Церкви :pardon:


Аминь. Пути Господни неисповедимы.. :)

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення о.Олег » 07 вересня 2011, 12:23

Atmods писав:... То есть в какой-то момент действие Святого Духа оказалось ограничено одним человеком? :) Если сейчас механически объединить Православные и Католические Церкви, то для православных Папа с его полномочиями станет "пятым колесом/вторым рулем автомобиля"...

ні, що Ви - так було від заснування Церкви і нічого в Церкві не перемінилося з утвердженням Догмату на 20 Вселенському Соборі: він лише потвердив віру Церкви в особливе служіння Петра і його наступників на Римському Престолі. Всі Вселенські Собори обов'язково підписувались Папою і саме через віру в особливе його покликання в Церкві. Як на мене, Догмат власне обмежує Папу, чіткіше окреслюючи його покликання в Церкві. Хоч, що має бути Вам зрозумілим, багато з чим у Ваших дописах не погоджуюсь або погоджуюсь з певними уточненнями, стараюсь з Вами не дискутувати, бо виглядає, що Ви стараєтеся бути позитивним у своїх судженнях. Позитивним стараюсь бути і я грішний. З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1004
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення luksander » 07 вересня 2011, 20:46

А наскільки правильним буде твердження, що Папа є главою всієї Церкви тільки в певних питаннях (віра, мораль …), але Патріархом він є тільки для РКЦ? Як і інші Патріархи для своїх Церков? :oops:

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення romanm » 07 вересня 2011, 20:57

luksander писав:А наскільки правильним буде твердження, що Папа є главою всієї Церкви тільки в певних питаннях (віра, мораль …), але Патріархом він є тільки для РКЦ? Як і інші Патріархи для своїх Церков? :oops:

Помилковим

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення о.Олег » 07 вересня 2011, 21:00

luksander писав:А наскільки правильним буде твердження, що Папа є главою всієї Церкви тільки в певних питаннях (віра, мораль …), але Патріархом він є тільки для РКЦ? Як і інші Патріархи для своїх Церков? :oops:

Якщо про титул, то Папа є Єпископ Риму (Episcopus Romanus) Вікарій Христа (Vicarius Christi) Наступник Князя апостолів (Successor principis apostolorum)Верховний первосвященик Вселенської Церкви (Caput universalis ecclesiae) Примас Італії (Primatus Italiae) Архієпископ-Митрополит Римської Провінції (Archiepiscopus ac metropolitanus provinciae ecclesiasticae Romanae) Глава Ватиканської держави (Princeps sui iuris civitatis Vaticanae) Раб рабів Божих (Servus Servorum Dei). Патріархів і в Західній Церкві, і в Східних КатолицькихЦерквах є багато. Думаю, саме щоб уникнути цієї путанини понять Папа з 2006 року не підписується в офіційному титулі Патріарх Заходу (Patriarcha Occidentis), адже віруємо, що Бог поручив Петрові відповідати за всю Церкву у її різноманітті
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1004
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення luksander » 07 вересня 2011, 21:38

о.Олег писав:
luksander писав:

Якщо про титул, то Папа є Єпископ Риму (Episcopus Romanus) Вікарій Христа (Vicarius Christi) Наступник Князя апостолів (Successor principis apostolorum)Верховний первосвященик Вселенської Церкви (Caput universalis ecclesiae) Примас Італії (Primatus Italiae) Архієпископ-Митрополит Римської Провінції (Archiepiscopus ac metropolitanus provinciae ecclesiasticae Romanae) Глава Ватиканської держави (Princeps sui iuris civitatis Vaticanae) Раб рабів Божих (Servus Servorum Dei). Патріархів і в Західній Церкві, і в Східних КатолицькихЦерквах є багато. Думаю, саме щоб уникнути цієї путанини понять Папа з 2006 року не підписується в офіційному титулі Патріарх Заходу (Patriarcha Occidentis), адже віруємо, що Бог поручив Петрові відповідати за всю Церкву у її різноманітті
З повагою, о.Олег



Дякую. Навіщо ж тоді вся ця веремія з патріархатом УГКЦ? І перед Патріархами Православних Церков при гіпотетичних перемовинах про приєднання до Католицької Церкви на повен зріст повстане питання втрати власного патріаршества, як і автономності своєї Церкви? :o

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення andrey s. » 07 вересня 2011, 22:16

о.Олег писав: Наступник Князя апостолів (Successor principis apostolorum)

Тут напевне з перекладом казус. Якось так страшно звучить. :oops:
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9690
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення о.Олег » 08 вересня 2011, 06:31

luksander писав:...Дякую. Навіщо ж тоді вся ця веремія з патріархатом УГКЦ? І перед Патріархами Православних Церков при гіпотетичних перемовинах про приєднання до Католицької Церкви на повен зріст повстане питання втрати власного патріаршества, як і автономності своєї Церкви? :o

ні - чому? Патріарший устрій для церкви свого права - природньо. Якщо гіпотетично говорити, то приєднані церкви будуть церквами свого права кожна зокрема, або творитимуть єдність під одним патріархом. А... поняття автономність (чи афтокефальність) тут зайве. Нехай знаючі мене поправлять. Трошки припіднімали це питання viewtopic.php?t=1737 на нашому Форумі :Rose:
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення Michail » 23 вересня 2011, 14:35

В цьому контексті хочу додати, що і тепер пробують. От якраз чисто приклад приведу: читайте інтерю праосланого священика про події навколо двох церквоних громад в Ужгороді:
http://82.207.42.62/sites/sribnazemlja/arh/2011_25.pdf

Там є написана і правда і неправда.
Виявлю неправду.
Неправда те, що праволсавний хоче обвинуватити греко-католицків, що не мають вчерні і утренні. Мають! В соборі точно є. (З його слів виходить щор нема). Він забуув провірити останні дані.

І ще, зовсім забуває згадувати, що насильно забрирали все від греко-католиків! І православним передавали.
НІ єпископ ні ще понад 100 священиків та багато їх вірян цього не хотіли.

(Згадати що багато чого про поведінку греко-католиків в 90-ті роки - є правда і не тільки в описних в статті випадках).

А от у історичному плані, це взагалі. Тільки вчора прочитав у брошюрці о. Ковпака (хоч таке добре що наводить):

Полоцькі мученики. У воєнному часі, в так званій Північній війні, коли Росія і Польща воювали зі Швецією, Петро І, як союзник Польщі, ступивши на українські землі (які були під Польщею), почав переслідування Унії. В м. Полоцьку, в катедрі св. Софії, 11 липня 1705 р., цар Петро І, власноручно, вбиває кількох монахів, та священика, які стояли біля престолу під час богослужіння. Цей акт насильства ввійшов в історію як “Полоцька трагедія”. За наказом царя був ув’язнений уніятський єпископ в Луцьку – Діонізій Жабокрицький, котрого катували і “навертали” на православ’я (1709 р.), а, опісля, коли не змогли скорити його, засудили і вивезли на Соловки, де, незабаром, помер смертю ісповідника.
 Мученики Правобережної України і Волині, які до середини XVIII ст. прийняли св. Унію, і за цю св. справу заплатили велику ціну... Коли з’єднався Станіслав Август Понятовський (1764-1795 рр.) з російською царицею Катериною ІІ, почалася відкрита акція скасування Уніятської Церкви, незважаючи на протидію їй папського нунція у Варшаві.
 1768 рік. Записаний він в історії нашої Церкви не чорнилом, а кров’ю мучеників. Уманська різня, до якої спричинилася рівно ж і Москва (через своїх агентів), спекулюючи між українцями гаслом: “уніяти – це зрадники віри й народу”, розпалила релігійний фанатизм, який довів до страшної масакри. В самій “уманській різні” загинуло кілька тисяч священиків, монахів і вірних Уніятської Церкви. “Злочином” цих мучеників було те, що вони не хотіли зректися віри своїх батьків. Зруйновано уніятські василіянські монастирі в Богуславі, Лисянці, Манківцях та Умані. В’язниці в Бердичеві, Умані, Білій Церкві і в інших містах не могли помістити “упорствующих” священиків. Їх закували в кайдани, тримали в голоді і холоді, били, знущалися різними способами. У самій тільки бердичівській тюрмі каралося 68 уніятських священиків, знаних в історії, як “бердичівські ісповідники” (1772–1773 рр.).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як РПЦ і КГБ нищили нашу Церкву

Повідомлення Michail » 23 вересня 2011, 14:36

1793 рік. За розпорядженням цариці Катерини ІІ – засноване “Місійне товариство”, яке мало розпочати акцію “возз’єднання” уніятів з Православною Церквою. На чолі “місії” було поставлено Мінського єпископа Віктора Садковського, який отримував щорічно з державного казначейства 20 тисяч рублів, а для успішного проведення “місії” – мав у своєму розпорядженні військові загони. Хоч деякі історики твердять, що повернення до право¬слав’я (в цей період) йшло від низів, та це суперечить істині.
 Перше “возз’єднання”(1794–1796 рр.). Цариця нищила не тільки Уніятську Церкву, а все, що було по¬в’язане, з так званим, українським “сепаратизмом”: “мазе¬пинство”, Коліївщина (1768 р.), Запорізька Січ (1775 р). Чи можна назвати такий жорстокий метод, яким користу¬валося “Місійне товариство” при наверненні до “пра¬дідівської” віри, добровільним? На парафію приходили царські агенти “місіонарі” і намовляли населення на перехід до віри православної, а коли вірні їх не слухали і вони не мали успіху, то на допомогу направлялося військо, поліція і “місіонерські” відділи православного духовенства. Дзвонили в дзвони і скликали народ до храму, а уніятського священика вивозили із села. Коли проповіді і заклики православних священиків про “повернення до віри батьків” не давали бажаного результату, тоді солдати клали людей на землю біля церкви або на цвинтарі, били киями, рвали волосся і застосовували інші тортури. А якщо хтось один (із катованих людей) давав свою згоду, тоді ціле село пере¬писували на “царську” віру. Наслідки такого насильни¬цького “возз’єднання” були вельми сумними для Уніят¬ської Церкви. На теренах Правобережної України (По¬ділля, Київщина, Волинь) біля 5-ти тисяч уніятських парафій примусово переписано на православ’я, а, взагалі, за 25 років урядового навертання уніятів на православ’я (1772–1796 рр.) (за панування Катерини ІІ), УГКЦ втратила 9 316 парафіяльних церков, 145 монастирів, та близько 8 млн. вірних. Лише смерть цариці зупинила акцію насильного “возз’єднання уніятів”.
Друге “возз’єднання” уніятів за царя Миколи І (1825–1855 рр.). Жертвою такого возз’єднання стали єпископства в Вільні, Полоцьку, Бересті та Луцьку. Особливою ознакою ІІ “возз’єднання” було те, що воно проходило під гаслом “очищення обряду”, яке і призвело до апостазії віри. Шкода, що історія нічого не навчила тих, які сьогодні, подібно в такий же спосіб, проводять очищення обряду. Тоді це призвело до апостазії віри, а до чого приведе тепер? Не відомо, а може наслідки будуть такі сумні як і тоді? Протягом 10 років російські “місіо¬нарі” в рясах і в поліцейських та військових уніформах скасували всі монастирі, забрали школи, завели російські богослужбові книги, знищили уніятські видання, молитовники і книжки тощо. Сотні священиків і монахів арештовано, вислано в Сибір або в інші місця заслання.
 Третє “возз’єднання” уніятів (1875–1876 рр.). Наступ московського православ’я почався від того часу, коли було знищено монахів-василіян. Опісля, жертвою переслідування стали: семінарія, школи та обряд Холмщини. Після 30 років систематичного цькування і переслідування, указів, заборон, обмежень (1840–1870 рр.), російська влада приступила до насильницького знищення Унії на Холмщині і окраїнах Підляшшя. Це переслідування св. Унії треба вважати найважчим і найжорстокішим порівняно з двома попередніми. Священиків, які не погоджувалися на перехід до православ’я, вивозили на заслання. 1871 р. було усунено з парафій 74 священики, котрих було вивезено в глибоку Росію, а ще 66 священиків самі залишили свої парафії, виїхавши до Галичини. Після 1875 р. понад 140 уніятських священиків було усунено з парафій. Проти народу застосовувалося жорстоке фізичне насилля. Лише в 1875 р. з Сідлецького воєводства вивезено до Сибіру 140 уніятів, з Білої Підляської – 120 осіб. У 1876 р. на засланні в Сибірі налічувалося понад
600 уніятів з Підляшшя. У 1880-их рр. вивезено понад 1000 уніятських сімей з цього краю до різних областей центральної і північно-східної Росії. Народ, який не піддавався, російські солдати без милосердя катували. В Пратулині, Дрелові, Докдові, Кодні тощо пролилася мученича кров невинно убієнних. На людей накладали високі контрибуції, їх виганяли нагих на мороз в с. Чоломиї, били аж до смерті у с. Ламазах і Рудні, гвалтували жінок, щоб їхніх чоловіків приневолити до підписання про перехід на православ’я. Селяни-уніяти з Рудна два місяці ховалися в лісах, бо в село прийшли російські козаки, які вимагали від них зречення Унії на письмі і, не отримавши такої згоди, почали каральну військову експедицію. Селяни з Парчева і Корниці, простоявши під прицілом зброї російських солдатів цілу ніч на морозі, не підписали акту про відступлення від Унії. Простий селянин Арсен Пікула з Дерла, незважаючи на присутність каральних загонів в селі, разом з односельчанами приймає клятву “в ім’я пратулинських мучеників”, що вони “ні на крок не відступлять від віри”. Це загрожує селянину Пікулі ув’язненням і смертю. Йосиф Конюшевський прийняв смерть у полум’ї, що охопило його хату, разом з дружиною і двома доньками. Йосафат Стусь з Рудна, який за вірність Унії був засланий в Сибір, тричі втікав із заслання і тільки за третім разом вдалося йому добратися до рідного села. Повернувшись в рідне село, стає наставником молоді, яку утверджує в св. Унії. Схоплений російськими козаками, Стусь закінчує своє життя під нагайками. У 1904 році 50 підляських селян вирушили на прощу до Риму. Вони йшли на прощу до вічного міста з живими ще слідами шабель і нагайок на своєму тілі від російських козаків. Напередодні аудієнції у св. Папи Пія Х, селянин Андрій Блискош помер після гострого запалення легень. Папа відправив за цього відважного “ангела-сторожа Унії” св. Літургію за душу мученика-уніята в присутності 50-ти його прочан. В такий жорстокий, звірячий спосіб, проти волі мирного населення Холмщини і Підляшшя, по трупах, невинно замордованого народу, прийшов в ці краї “тріумф православного з’єднання”. Парафії обсадили батюшками з Росії корінної або з місцевих і прихожих москвофілів-відступників.

гість
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 04 грудня 2008, 00:07
Контактна інформація:

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення гість » 31 січня 2012, 16:45

Митрополит Одеський та Ізмаїльський УПЦ МП Агафангел співає оди Путіну і дякує Богові за Януковича - http://catholicnews.org.ua/mitropolit-o ... e-odu-puti

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення andrey s. » 31 січня 2012, 17:17

гість писав:Митрополит Одеський та Ізмаїльський УПЦ МП Агафангел співає оди Путіну і дякує Богові за Януковича - http://catholicnews.org.ua/mitropolit-o ... e-odu-puti

Ну і що це значить?????????
Нічого.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення прочанка » 31 січня 2012, 17:22

о.Олег писав:дуже... починає боліти, коли чую такі от заяви від людей, що проповідують Христа...
З повагою, о.Олег

Газета Сегодня: Главі найбільшої церкви України шукають тимчасову заміну
http://ua.korrespondent.net/ukraine/eve ... ovu-zaminu
Ці люди рвуться до влади...

"23 грудня відбулося засідання синоду, на якому Агафангела було призначено головуючим в синоді до одужання Володимира. В УПЦ МП заявили, що це призначення відбулося відповідно до законів церкви, згідно з якими такі обов'язки покладаються на старшого за хіротонією члена синоду (з найбільшим стажем єпископа).

Проте, пише газета, незважаючи на формальність призначення, воно мало цілком реальні наслідки, головне з яких полягає в тому, що печатка УПЦ, яка фактично була в руках секретаря митрополита, тепер перебуває в руках Агафангела. Незважаючи на те, що комісію з управління київською митрополією очолив прес-секретар Володимира, всі її рішення також затверджуються одеським митрополитом"
Не бійтеся!

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення прочанка » 31 січня 2012, 17:29

«Святий» подарунок. Депутати-регіонали пропонують віддати Києво-Печерську, Почаївську Лаври та Свято-Богоявленський монастир у власність священикам.

І вже навіть зареєстрували відповідний законопроект. Аргумент один – церковники й так правлять служби і живуть у стінах пам’яток. А політики на приналежності лише спекулюють.

http://fakty.ictv.ua/index/read-news/id/1440497#main
Не бійтеся!


Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення прочанка » 01 лютого 2012, 14:08

Не бійтеся!


Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення andrey s. » 01 лютого 2012, 17:14


Наразі розумію, що мене хвилює Україна, і Росія теж в принципі, але як окрема держава зі своєю Церквою, з якою зростаємо в Любові до Бога, а не чубимось з волі людей.
Я навіть не хочу поглиблюватись в це все, бо розумію, що багато чого не розумію, і головне нічого не вирішую, не впливаю на то безпосередньо.
Але чомусь є відчуття важливості цього, цих подій....(аж якось пробирає, коли замислитись про можливе...можливе у людей, і так само Не можливе у людей)
Але є втішна новина...Є Бог, і у Нього все можливо.
Тому , а точніше для того, Є молитва....і думаю так можна долучитись до того, і молитва то не просто гарне слово, а і намір важливий.
Але за що молитись коли всього не знаєш???
Все просто, молтись за тих, хто знає, за наш провід, за Українську Церкву, і Україну...
Що мені ті "страсті", які ніяк не на добро, як для мене так і для України...(пристрасті самі по собі це пусте, робить нас піддатливішими і слабкішими).
Молитва, а Бог скерує, тих хто покликаний Ним до Великого.
Інакше бардак і хаос, коли всі рахують себе великими, і якщо й моляться, то тільки за своє розуміння і бачення, без Покори і Надії.
:pardon:
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення прочанка » 01 лютого 2012, 18:06

молитва - наш щит духовний, але маємо і включати розум, бо хитрий змій під виглядом духовних осіб шукає слабке місце. От і гляди - капличка виросла під будинком, близько - не треба півгодини до церкви йти чи їхати. Люди і раді, а поки дотупкають - чия ж вона? а вже затягло... Ще й скажуть - тут твоя парафія, ти за нею закріплений.
Якось дивно виходить – в нас церква відділена від держави, але останніми роками вималювалась "придворна" церква. Рука руку миє - це зрозуміло, але чому прості люди, які вірять в Бога на то купуються? Вчора він депутата від правлячої партії, а нині настоятель великої обителі і... нічого в його житті не змінилось, "свої" світські закони він переніс у церкву. Та... Бог з ним, але за ним йдуть маси – наші люди, як вівці шукають пастиря, але не Пастиря. От, що зовсім не тішить. Молитись треба найперше за те, щоб люди бачили добрих провідників віри, а не лжепророків.
Не бійтеся!

Sputnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 166
З нами з: 19 грудня 2011, 21:28

Re: У Московському Патріархаті назвали Львів "нашею Чечнею" ;(((

Повідомлення Sputnik » 13 серпня 2012, 00:15

Ого-го! Назва топіку мене добряче збентежила...Видно комусь на руку провокувати такі речі...
Cogito, ergo sum


Повернутись до “Українські традиційні Церкви”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей