Як маємо молитися?

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Міра
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 339
З нами з: 25 лютого 2013, 09:52
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Міра » 28 лютого 2013, 11:09

пілігрим писав:На мій погляд , віра під час молитви - це віра в те , що Господь зробить все найкраще для мене.Навіть , якщо я про це не прошу , навіть якщо Господнє "краще" видається мені в той момент тяжким горем. В мене були такі моменти в житті , що тільки через кілька років я переконувався в благості того , що сталось зі мною. Тоді ж , коли це сталось , я вважав це нещастям.
Повна віддача себе в руки Бога - ось що таке , на мій погляд , віра в молитві.

Як гарно написали... Так воно і є. напишу трохи історію (свою)) може комусь допоможе. народились дві донечки, яких я довго чекала. на другий день помирає одна, а я так просила Бога, щоб врятував її. через два дні починає помирати друга.. я, впокорена через страждання, вже не просила, довірилась Богу. сказала -Господи, віддаю її Тобі, хай буде воля Твоя. Я віддала її, але Бог вирішив інакше.. доця помаленько почала розовіти.. Здоровенька і добра дитина! Ось так я навчилась повністю віддавати себе (і діток) в руки Божі. Легко народились діти, Бог допомагає в усьому, якщо раптом хтось з них захворює, я кажу -Ісусику, подбай про нього. і все добре. Не переживати, довіряти Богові -так, це важко, але треба старатись. Бо Він знає, як краще. Дякую Йому за все.
Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.
Лк.17,33

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Магічні літургійні практики?

Повідомлення Michail » 28 лютого 2013, 13:55

Марічка 050 писав:
andrey s. писав:Благословення ??? Це ДУууже поважна штукенція, що в себе включає і дозвіл ( тобто священник чи сповідник Вас знає.., і може в якомусь випадку не радити то..., в силу якихось обставин , зокрема це повязано з слабкістю людини яка особливим чином грішна чи слабка у Вірі , чи ще якась причина. Їх є не мало, зокрема дати пораду ) . Ну якщо коротше.., щоб сліпий не вів сліпого. Щоб обоє в яму не впали ). І Головне, то не священник Вас благословить, а Сам Господь, що само по собі є ОГО - ГО Бомбезно.., від такої помочі , особливо у такому намірі, не мудро відмовлятись.., від Благословення Господнього.
Це ж тільки додасть Вам , щоб Ви поділились з кимось.
:Rose:

Сьогодні якраз про це прочитала в одній книжці. Тут радять молитися за близьку людину, якщо перебуваєш у стані осячуючої ласки. У випадки, якщо є важкі гріхи, радять молитися тільки за себе...
Дякую за відповідь!!!



Ну не знаю... Радять взагалі завжди молитись за інших, а не тільки за себе... Десь написано, що Бог спасає грішника через грішника...
І взагалі, тему цю б назвати краще: поради до молитви (чи для молитовного життя)...
Бо в кожної людини молитовне життя особливе і під один стандарт не дуже підженеш.
Якраз в однокласниках гарну тему читав про молитву і подяку. Добре що розважають люд над тим, як краще організувати своє молитовне життя.

Якщо людина весь день уже лише просто згадує про Бога в думках, це добре. А якщо ще з вдячністю і з жалем за прогріхи - ще краще.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення andrey s. » 28 лютого 2013, 14:51

Michail писав:

Ну не знаю... Радять взагалі завжди молитись за інших, а не тільки за себе... Десь написано, що Бог спасає грішника через грішника...
І взагалі, тему цю б назвати краще: поради до молитви (чи для молитовного життя)...
Бо в кожної людини молитовне життя особливе і під один стандарт не дуже підженеш.
Якраз в однокласниках гарну тему читав про молитву і подяку. Добре що розважають люд над тим, як краще організувати своє молитовне життя.

Якщо людина весь день уже лише просто згадує про Бога в думках, це добре. А якщо ще з вдячністю і з жалем за прогріхи - ще краще.

Все так, але тут мова не тільки про це. Тут мова за особливі молитви, не за повсякденні ( особливими вважаю ті де значна увага приділяється всякому нечистому ).
Незнаю.., хоча можливо я не правий, можливо для когось вона ( молитва свящ. Кіпріана ) повсякденна.
Наскільки я зрозумів.., мова йшла за якись конкретний випадок чи обставини... де окрім повсякденних молитв засланих до Господа в наміренні за "когось ".,, молитись і цією.
Про це ми розважали балакаючи і уясняли для себе ...., і більше того, особисто я ще в процесі .
:)
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Michail » 28 лютого 2013, 15:16

andrey s. писав:
Michail писав:

Ну не знаю... Радять взагалі завжди молитись за інших, а не тільки за себе... Десь написано, що Бог спасає грішника через грішника...
І взагалі, тему цю б назвати краще: поради до молитви (чи для молитовного життя)...
Бо в кожної людини молитовне життя особливе і під один стандарт не дуже підженеш.
Якраз в однокласниках гарну тему читав про молитву і подяку. Добре що розважають люд над тим, як краще організувати своє молитовне життя.

Якщо людина весь день уже лише просто згадує про Бога в думках, це добре. А якщо ще з вдячністю і з жалем за прогріхи - ще краще.

Все так, але тут мова не тільки про це. Тут мова за особливі молитви, не за повсякденні ( особливими вважаю ті де значна увага приділяється всякому нечистому ).
Незнаю.., хоча можливо я не правий, можливо для когось вона ( молитва свящ. Кіпріана ) повсякденна.
Наскільки я зрозумів.., мова йшла за якись конкретний випадок чи обставини... де окрім повсякденних молитв засланих до Господа в наміренні за "когось ".,, молитись і цією.
Про це ми розважали балакаючи і уясняли для себе ...., і більше того, особисто я ще в процесі .
:)


Звичайно, що ми в пошуку. В пошуку досконалішого.

Аватар користувача
Романко
дописувач
дописувач
Повідомлень: 55
З нами з: 07 грудня 2011, 23:31
Звідки: Знам'янка Кіровоградської области

Ранішні й вечірні молитви в часі Світлого тижня

Повідомлення Романко » 04 травня 2013, 12:33

Христос Воскрес! Які молитви вранці і ввечері треба читати у Світлий тиждень?
Бог! Україна! Свобода!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Ранішні й вечірні молитви в часі Світлого тижня

Повідомлення о.Олег » 04 травня 2013, 22:38

Романко писав:Христос Воскрес! Які молитви вранці і ввечері треба читати у Світлий тиждень?

залеже від молільника :) Рекомендую молитися Стихирами Пасхи (Да Воскресне Бог і розбіжаться...)
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4627
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення ShMariam » 03 жовтня 2013, 19:08

От я собі думаю... А чи маємо право молитися про нереальне (крім тих випадків, коли ситуація важка, безвихідна - смертельна хвороба, велика небезпека і т. п.) і при тому твердо вірити, що Бог допоможе (це планувати)? Веду до того, чи можна напр. поступати у Львівський медіунівер, не маючи грошей ні на безконечні хабарі для окремих спритних викладачів, ні на інтернатуру, ні на те, щоб влаштуватися на роботу (а щонайбільше - на репетиторів для ЗНО), а... лише надіючись на Божу поміч?
Просто мені це виглядає як наглість - хотіти аж ТАКОГО чуда (і всі, хто живе у Львові, знає, що це було б, без перебільшень, чудо).

P.S. Ні, в мене нема покликання до медицини. І не тому, що "влипла" в інше. І зовсім не з перерахованих вище причин.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Just_me » 03 жовтня 2013, 19:45

ShMariam писав:А чи маємо право молитися про нереальне (крім тих випадків, коли ситуація важка, безвихідна - смертельна хвороба, велика небезпека і т. п.) і при тому твердо вірити, що Бог допоможе (це планувати)? Веду до того, чи можна напр. поступати у Львівський медіунівер, не маючи грошей ні на безконечні хабарі для окремих спритних викладачів, ні на інтернатуру, ні на те, щоб влаштуватися на роботу (а щонайбільше - на репетиторів для ЗНО), а... лише надіючись на Божу поміч?

Сидіти і надіятися на поміч - ні, але надіятися на поміч і читати підручники/переглядати потрібну інформацію/подавати документи в університет - так. Більше того, це загалом не чудо, це просто для Бога таке зробити. Я ще й не таке бачила. Просто треба знати, що Він це зробить і просити Його вирішити твоє питання, бо він твій Батько, а отже це Його обов"язок - турбуватися про тебе. Я тобі кажу те, що знаю, бо мала нагоду спробувати, і не одну.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4627
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення ShMariam » 03 жовтня 2013, 20:01

Just_me писав:
ShMariam писав:А чи маємо право молитися про нереальне (крім тих випадків, коли ситуація важка, безвихідна - смертельна хвороба, велика небезпека і т. п.) і при тому твердо вірити, що Бог допоможе (це планувати)? Веду до того, чи можна напр. поступати у Львівський медіунівер, не маючи грошей ні на безконечні хабарі для окремих спритних викладачів, ні на інтернатуру, ні на те, щоб влаштуватися на роботу (а щонайбільше - на репетиторів для ЗНО), а... лише надіючись на Божу поміч?

Сидіти і надіятися на поміч - ні, але надіятися на поміч і читати підручники/переглядати потрібну інформацію/подавати документи в університет - так. Більше того, це загалом не чудо, це просто для Бога таке зробити. Я ще й не таке бачила. Просто треба знати, що Він це зробить і просити Його вирішити твоє питання, бо він твій Батько, а отже це Його обов"язок - турбуватися про тебе. Я тобі кажу те, що знаю, бо мала нагоду спробувати, і не одну.

Ну... З нашим медунівером не зрівняється жоден факультет в жодному ВУЗі Львова, хіба говорити про інші міста. Так, це чудо (ні, не поступити без грошей - то найменша дурниця, але поступити, закінчити інтернатуру і знати роботу по спеціальності). (Це я на твоє "Я ще й не таке бачила")
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Just_me » 03 жовтня 2013, 20:29

ShMariam писав: З нашим медунівером не зрівняється жоден факультет в жодному ВУЗі Львова, хіба говорити про інші міста.

Я думаю, ти цими словами розвеселила Бога :D
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4627
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення ShMariam » 03 жовтня 2013, 20:38

Just_me писав:
ShMariam писав: З нашим медунівером не зрівняється жоден факультет в жодному ВУЗі Львова, хіба говорити про інші міста.

Я думаю, ти цими словами розвеселила Бога :D

Та Бога можна розвеселити і словами про невиліковність раку 4 стадії з метастазами, але... скільки б не молилися (а моляться в таких випадках надзвичайно ревно), багато знаєш тих, що вилікувалися (серед тих, хто молився)? :pardon:
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Just_me » 04 жовтня 2013, 08:41

ShMariam писав:Бога можна розвеселити і словами про невиліковність раку 4 стадії з метастазами

Ти говориш про щось зовсім інше. Не забувай, що наші хвилини тут пораховані. Кому на вік, тому і на лік.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4627
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення ShMariam » 04 жовтня 2013, 20:34

Just_me писав:
ShMariam писав:Бога можна розвеселити і словами про невиліковність раку 4 стадії з метастазами

Ти говориш про щось зовсім інше.

Я говорю про реальність, про те що є, а не те, що могло би бути якщо ...
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення vitalko » 18 жовтня 2013, 15:06

Подаю дуже влучну статтю до теми:

Код: Виділити все

Ми раби, чи діти Його?

[i] Та ось надійшов Амалек і задер бій з Ізраїлем у Рефідимі. Сказав Мойсей до Ісуса: «Вибери собі людей та вийди вранці на бій з Амалеком; я ж стану на вершині горбка з жезлом Божим у руці». Зробив Ісус так, як повелів йому Мойсей, і почав битися з Амалеком. А Мойсей, Арон та Хур вийшли на вершину горба. І сталось: як піднімав руки Мойсей, то брав гору Ізраїль, а як опускав, брав гору Амалек. Коли ж руки Мойсея обважніли, взяли камінь та й підклали йому, і він сів на ньому; Арон же і Хур підтримували йому руки, один з одного боку, другий з другого. Так руки його витривали твердо до заходу сонця. І розгромив Ісус Амалека і його людей вістрям меча (Вих 17, 8‑13).[/i]



Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом. І сказав: «В одному місті був суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився. Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) ходила до нього й говорила: оборони мене від мого супротивника! І довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся, але тому, що ця вдова мені докучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови». Тут Господь додав: «Слухайте, що суддя несправедливий каже! А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них? Кажу вам: оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?» (Лк 18, 1‑8).

Наш Бог не глухий…

Хіба не захистить Бог вибраних своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Кілька років тому, нарікаючи на Бога, що не вислухав моїх молитов, я пригадав цей уривок із Євангелія і відповів сам собі: то ти ще не голосив до Нього уночі…

Чому Господь хоче, щоб ми не просто молилися, а голосили, сильно просили Його, причому не тільки вдень, а й уночі? Це просто образ. Деякі люди повинні молитися вночі, але не всі. Якби я постійно молився по ночах, то занехаяв би свої денні обов’язки, які мені також дав Господь. Можливо, інколи я повинен вставати на молитву вночі, але не постійно. Думаю, що Бог він мене цього й не вимагає. Про що ж ідеться?

Господь хоче, щоб ми самі вирішили, що для нас важливо, а наполеглива молитва є тільки зовнішнім знаком пориву нашого серця. Я вірю в те, що наш Господь не глухий. Нам інколи здається, що Бога, так само як людей, потрібно впрошувати. Ти Його переконуєш, щоб Він не забув, повторюєш свої прохання, доводиш Йому, що тобі це необхідно, що це так важливо для тебе… Я тривалий час так молився. Мені здавалося, що Йому потрібно все розжовувати і пояснювати, бо Він може щось не так зрозуміти. Сьогодні я стверджую, що така молитва — незріла, більше того, вона суперечить Писанню та розумінню Господа.

Дивіться самі. «Ти мене випробував, Господи, і знаєш. Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш. Чи ходжу я, чи спочиваю, Ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги. Бо ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, вже все знаєш» (Пс 139 (138), 1‑4). «Отець ваш небесний знає, що все це вам потрібно» (Мт 6, 32). «Втішайся в Господі, і Він сповнить тобі бажання твого серця. На Господа здай свою дорогу, вповай на Нього, і Він учинить; виведе, як світло, твою правду і твоє право, як полудень» (Пс 37 (36), 4‑6). Наш Господь все знає, Він не забуває про нас і наші потреби, Він любить своїх дітей і турбується про них. Навіщо ж тоді просити вдень і вночі?

Зрозуміти бажання серця

Розпізнавши своє покликання, я прагнув зрозуміти, чого від мене очікує Господь. Я довгі роки мучився, сповідався і «діставав» своїми страхами і неспокоєм духовного керівника. Й одного разу він сказав мені: «А сам ти чого хочеш?»

Це питання просто вибило мене з колії. Адже я людина віруюча, завжди бажав виконувати Його волю, служити Йому. Тепер я розумію, що мені був близький образ раба, а не дитини Божої. До того ж у мені глибоко сиділи білоруська добродушність і схильність погоджуватися. Сьогодні я це називаю безхребетністю. Навіть стосовно Господа я жив за принципом: що мені скажуть, те і зроблю, куди штовхнуть, туди і впаду. Це виглядало вельми благочестиво, така своєрідна безхребетна, згідницька «святість». Питання духовного керівника вперше вибило мене з мого релігійного «світочка». Протягом подальших років й аж по нинішній день це питання повертається до мене і з часом стає дедалі більше актуальним.

«Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі й трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами, бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням» (Флп 2, 12‑13). Виявляється, коли я підпорядковую своє життя Господу і визнаю Його отцівський авторитет, зрікаюся зла й уникаю гріха, то бажання мого серця уже походять від Нього.

Святий Ігнатій Лойола каже, що в душу такої людини Господь приходить із миром, попри труднощі та невдачі, а диявол — навпаки, приносить розлад і невдачі. Ось моє, здавалось би, банальне й елементарне відкриття: не можна чекати, коли вдарить грім і Господь мене до чогось підштовхне. Він посилає у моє серце глибокі бажання й чекає на мою добру волю та ініціативу. Відкриваючи це, я вже йду на Ним як син за своїм батьком, а не як раб за волею пана. Мені самому тоді хочеться щось зробити, мене ніхто не примушує, це мій вибір. І я щасливий, хоча в житті далеко не все складається ідеально, у ньому й далі залишається чимало питань, багато невідомого.

«Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі. Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: Авва! — Отче! Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі» (Рим 8, 14‑16). Цей перехід від духа рабства до Духа всиновлення надзвичайно важливий. Адже коли я починаю жити Духом усиновлення, то не просто виконую свою повинність і обов’язок перед Богом, але тоді Його справи стають уже моїми справами. Приймаючи Духа усиновлення, я не прошу про свої особисті потреби, оскільки розумію, що більшість із того, чого я недавно так домагався, що здавалось важливим і необхідним, мені просто не потрібно. На сьогодні я навіть не знаю, що мені, просто як людині, потрібно. Мене вже більше хвилює, що Він покладе мені на серці. Колись Господь сказав мені через одного пророка: «Зазирни у своє серце, і побачиш Любов люблячого Отця». Ця любов, Його воля та стосунки з Ним перебувають не десь назовні, не в мудрих книжках або у великих і славних служителях, але у моєму серці і в серці кожної людини. Те, чого ми шукаємо у тридесятому царстві, перебуває в нас самих!

Просити вдень і вночі…

Повертаючись до нашого уривка з Євангелія. Бога не потрібно переконувати і вмовляти. То ми самі маємо зрозуміти, чого хочемо. Маємо відкрити у собі не егоїстичні забаганки, а найглибші бажання («чаяння») свого серця. Ми найчастіше хочемо дуже простих речей, тому що Господь сам по собі дуже простий. Не випадково Апостол Йоан назвав Його «словом», а не «богословським трактатом». Господь не вимагає від нас нічних прохань. То для нас самих важливо зрозуміти, що нас насправді потрібне, а наполеглива молитва є лише знаком для нас. Господа не потрібно впрошувати!

Сподіваюся, ми це розуміємо. Кожен віруючий може згадати ситуацію, коли він чогось хотів, просив Бога, а відповіді не діставав, не було Його підтримки, і він переставав просити, опускав руки. Чи означає це, що Господь його не почув або не захотів вислухати? Звичайно, ні!

Те прохання могло бути згідне з Його волею. Просто людина ще не вирішила сама для себе, чи це насправді для неї важливо. Людина ще не дозріла до власного прохання.

Один мій однокурсник від початку навчання у семінарії бажав виїхати на місії до Африки. Нам здавалося, що в нього було мало шансів, адже такі, як він, були просто потрібні для праці у Польщі. Але оскільки він знав, чого хоче, і роками наполягав на своєму бажанні, то Господь поблагословив, й одразу після висвячення у пресвітери він поїхав на місії. Також один маріанин близько п’ятьох років наполегливо просив, щоб його скерували до Африки, і зрештою виїхав.

Нам складно чути і розуміти такі історії. Більшість наших католиків, стикаючись із перепонами, кажуть, що Господь цього не хоче, і в них опускаються руки. А «глухота Господа» тільки зміцнює нас у тому, щоби самим розібратися, зрозуміти, з’ясувати, чи насправді я хочу того, про що прошу. Аби збудити нас від сну й народити дух боротьби, оскільки Царство Боже силою здобувається. Проблема не в Господі, а в нас самих!

Але Син Людський, прийшовши, чи знайде віру на землі?

Погодьтеся, дивне завершення євангельського уривка. До чого тут віра? Можливо, щоби зрозуміти це питання, потрібно відповісти ще на кілька. Наприклад, чи серед тих, хто читає ці слова, є люди, які вірять, що Господь їх чує? Що Він — Господь і любить їх? Що Він знає всі наші потреби, навіть коли ми про них не говоримо? Є люди, які всерйоз цікавляться Ним, а не тільки своєю «хатою скраю»?

ЩОБ СЛОВО СТАЛО ПЛОТТЮ…

Чого насправді глибоко прагне моє серце, чого хочу я?

Хто я перед Богом — раб чи всиновлене дитя?


Для себе я і так знав, а стаття ще більше підтвердила, що я - раб, і до сина мені дуже далеко. Особливо це чітко стало видно, коли почав собі відповідати на питання в кінці статті. Стати би до кінця життя нормальною людиною.... :(
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Michail » 19 жовтня 2013, 09:44

Хм. чи варто так робити?
Нас в катехитично-педагогічному інституті вчили ні в якому разі не міняти слів Ісуса...
Христианский портал.
Во Франции католические епископы изменили молитву «Отче наш»!!!Высшее духовенство Франции посчитало необходимым внести изменения в текст перевода с древнегреческого языка главной молитвы в христианстве — «Отче наш». Такое решение приняла Конференция епископов Франции, передает ИТАР-ТАСС. Вносимые изменения были одобрены Ватиканом, подчеркнули иерархи церкви. Речь идет о строке молитвы «Отче наш», в которой говорится: «И не введи нас в искушение». У многих верующих она вызывала замешательство, поскольку звучала так, будто искушение исходит от Бога, что являлось явной ошибкой восприятия текста, отмечалось на конференции епископов. В новом, принятом сегодня варианте фраза имеет лишь одно возможное толкование — она звучит: «И не дай нам впасть в искушение». «Отче наш» — наиболее часто произносимая христианами молитва. Ее использование восходит к самым ранним христианским временам. Молитва приводится в Евангелиях в двух вариантах, более пространном в Евангелии от Матфея и кратком — в Евангелии от Луки. Новый французский текст молитвы будет включен в Часослов, издаваемый под эгидой Ассамблеи епископов франкоязычных стран по вопросам литургии. Во Франции книга станет распространяться с 22 ноября. В дальнейшем новый текст перевода будет постепенно внесен в другие богослужебные книги католической церкви. Предыдущий вариант перевода был принят в 1966 году после решений Второго Ватиканского собора и на основе компромисса, достигнутого католиками с протестантами и франкоязычными православными. Однако в дальнейшем представители церквей неоднократно высказывали предложения видоизменения текста перевода.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4627
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення ShMariam » 19 жовтня 2013, 10:25

Michail писав:Хм. чи варто так робити?
Нас в катехитично-педагогічному інституті вчили ні в якому разі не міняти слів Ісуса...

Нмд, набагато важливіше правильно розуміти, про що молишся, ніж вживати при тому "правильні" слова.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення о.Олег » 19 жовтня 2013, 13:09

Michail писав:Хм. чи варто так робити?
Нас в катехитично-педагогічному інституті вчили ні в якому разі не міняти слів Ісуса...

ну... тоді вже варта оригінальною грекою (раз арамейською не збереглось :) ) мовити. Або таки прийняти, що те, для чого перекладаємо - щоб було зрозумілим молящомуся; або таки прийняти, що Бог в спокусу не вводить і, раз це християнин сьогодні не розуміє (і сама молитва "Отче наш" "вводить у спокусу" :) ) - варта прийняти такий переклад, який унаявнює віру Церкви
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2906
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення andrivovk » 20 жовтня 2013, 17:36

На мою думку, нічого поганого в тому немає. :)
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Michail » 21 жовтня 2013, 00:05

А на мою думку краще було залишити все як є, і пояснювати людям що то означає. о. Олег, чи раніше Ви не так само мені відповідали?

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення о.Олег » 21 жовтня 2013, 08:46

Michail писав:А на мою думку краще було залишити все як є, і пояснювати людям що то означає. о. Олег, чи раніше Ви не так само мені відповідали?

так - я за літургійну (українську) мову зі збереженими архаїзмами/специфічними церковними термінами. Мені так зрозуміліше/некострубатіше/легше для сприйняття/тощо. Але переважній більшості людей, з якими спілкуюсь - ні: краще, щоб було зрозуміло. І це не лише маю на увазі людей без спеціальної підготовки - взагалі: особливо в контексті катехизаційної складової Молитов/Служб
мабуть у французькому контексті ця потреба переважила. Тому і не бачу проблеми. Але, як там в Апостола Павла: "краще, щоб ви були як я" - думки своєї наврят чи зміню у цьому плані :Rose:
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Michail » 21 жовтня 2013, 09:38

Він знайшов своєрідний вихід з ситуації і навіть нечуючі розуміють... Нічого французам саможалітись :)
poglyad.te.ua/osobystosti-2/nejmovirnyj-svyaschenyk-zhyve-u-ternopoli/

На Літургії стою обличчям до людей, щоб вони бачили мої жести, – о. Ігор Шкодзінський

На спеціальних таблицях із текстом пояснюю всю Службу Божу. Помічав, що слухачі не розуміють поодинокі слова, навіть якщо я їм показую жестами. Коли розказав їм “Отче наш”, а потім попросив показати жестами, зрозумів, що щось не так. Тоді й зробив таблиці – підвожу до них і пояснюю кожне слово простими побутовими жестами. Для мене Служба стала також зовсім іншою. Коли на звичайній, втомившись, можна перейти на “автомат”, бо слова ллються самі, то тут не вдасться. Ти постійно повинен тримати увагу на словах і жестах. До речі, завдяки нечуючим, я по-іншому почав сприймати молитву...

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9676
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення о.Олег » 21 жовтня 2013, 11:48

мій однокурсник :)
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Michail » 22 жовтня 2013, 13:34

Слава Богу!
__________________________________________
Що можна одати до теми, "як маємо молитись", кращого, аніж те, що молитва має мати три важливі складові: прославлення Бога, подяку Богу (за все і за конкретні речі протягом дня, тижня ,місяца, життя) і прохання в першу чергу прохання про прощення гріхів і провин, прохання про спасіння, а вже в наступну чергу прохання що стосуються життя в цьому світі.

Приблизно так пояснюють отці-студити на основі Святого Передання... і це мудра порада.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4627
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення ShMariam » 22 жовтня 2013, 13:49

Michail писав:Слава Богу!
__________________________________________
Що можна одати до теми, "як маємо молитись", кращого, аніж те, що молитва має мати три важливі складові: прославлення Бога, подяку Богу (за все і за конкретні речі протягом дня, тижня ,місяца, життя) і прохання в першу чергу прохання про прощення гріхів і провин, прохання про спасіння, а вже в наступну чергу прохання що стосуються життя в цьому світі.

Приблизно так пояснюють отці-студити на основі Святого Передання... і це мудра порада.

Перед тим ще одна важлива складова - покаяння (відповідно, коли треба - Сповідь).
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення luksander » 22 жовтня 2013, 22:45

Michail писав:Хм. чи варто так робити?
Нас в катехитично-педагогічному інституті вчили ні в якому разі не міняти слів Ісуса...
Христианский портал.
Во Франции католические епископы изменили молитву «Отче наш»!!!Высшее духовенство Франции посчитало необходимым внести изменения в текст перевода с древнегреческого языка главной молитвы в христианстве — «Отче наш». Такое решение приняла Конференция епископов Франции, передает ИТАР-ТАСС. Вносимые изменения были одобрены Ватиканом, подчеркнули иерархи церкви. Речь идет о строке молитвы «Отче наш», в которой говорится: «И не введи нас в искушение». У многих верующих она вызывала замешательство, поскольку звучала так, будто искушение исходит от Бога, что являлось явной ошибкой восприятия текста, отмечалось на конференции епископов. В новом, принятом сегодня варианте фраза имеет лишь одно возможное толкование — она звучит: «И не дай нам впасть в искушение». «Отче наш» — наиболее часто произносимая христианами молитва. Ее использование восходит к самым ранним христианским временам. Молитва приводится в Евангелиях в двух вариантах, более пространном в Евангелии от Матфея и кратком — в Евангелии от Луки. Новый французский текст молитвы будет включен в Часослов, издаваемый под эгидой Ассамблеи епископов франкоязычных стран по вопросам литургии. Во Франции книга станет распространяться с 22 ноября. В дальнейшем новый текст перевода будет постепенно внесен в другие богослужебные книги католической церкви. Предыдущий вариант перевода был принят в 1966 году после решений Второго Ватиканского собора и на основе компромисса, достигнутого католиками с протестантами и франкоязычными православными. Однако в дальнейшем представители церквей неоднократно высказывали предложения видоизменения текста перевода.

Замішання в розумінні цих слів можливо були ще в часи апостолів. Недарма ж апостол Яків писав:
1:12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
1:13 Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
1:14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

Тепер цих пояснень апостола вже недостатньо, тож змінили текст ... от і маємо "молитву за мотивами", такий собі "рімейк" :pardon:

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4627
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення ShMariam » 30 грудня 2013, 14:24

Чула таку думку, що в молитві треба просити конкретні речі - пояснювали це тим, що не можна боятися брати на себе відповідальність за те, чого прошу. Про себе більше розумію, що через таку молитву можу конкретніше визначити собі цілі і, відповідно, йти до них. Але щодо самої молитви, то я завжди думала, що краще навпаки не просити конкретних речей, тому, що Бог знає краще... Хто що думає?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2906
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення andrivovk » 30 грудня 2013, 15:33

ShMariam писав:Чула таку думку, що в молитві треба просити конкретні речі - пояснювали це тим, що не можна боятися брати на себе відповідальність за те, чого прошу. Про себе більше розумію, що через таку молитву можу конкретніше визначити собі цілі і, відповідно, йти до них. Але щодо самої молитви, то я завжди думала, що краще навпаки не просити конкретних речей, тому, що Бог знає краще... Хто що думає?

Треба просити конкретних речей і не конкретних. Людину як про щось часто просиш, то вона деколи може дратуватися, що ми набридаємо їй. З Богом навпаки. Йому не подобається, коли ми не просимо, не звертаємося у молитві. Він хоче, щоб ми частіше до Нього зверталися. Бо Він щедрий і бажає поділитися з людиною.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Міра
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 339
З нами з: 25 лютого 2013, 09:52
Звідки: Львів

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення Міра » 31 грудня 2013, 11:07

ShMariam писав:Але щодо самої молитви, то я завжди думала, що краще навпаки не просити конкретних речей, тому, що Бог знає краще... Хто що думає?

А я завжди прошу конкретних речей :) Кожного дня -чи щось по роботі, чи за дітей.. Тому весь час звертаюсь до Ісуса чи до Святого Духа чи до Матінки Божої. :roll:
Пригадую собі, як одного разу мала відповідальну роботу і боялась, бо такого ще не робила. Просила Бога водити моєю рукою :) І вийшло так гарно, ніби це не любитель робив (я) а профі (так і було :good: ) Та і взагалі моя теперішня робота -диво якесь. Діти малі, а мені би вже треба було виходити на роботу (а як мені була ненависна та економіка -колись помилилась з вибором %) ) і просила в Бога таку роботу, щоб я її любила і щоб дітей не залишати -і Бог мені дав :Rose: працюю із задоволенням і з дітьми вдома.
Але просячи Бога про щось, не переживати, якщо не буде -Йому видно краще :) Просто довіряти.
Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.
Лк.17,33

Аватар користувача
alexoiser
початківець
початківець
Повідомлень: 37
З нами з: 23 травня 2011, 20:41

Re: Як маємо молитися?

Повідомлення alexoiser » 03 січня 2014, 17:54

В молитве Розария прошу все необходимое и как правило все збывается.
"Блажен, кто не осуждает себя в том, что избирает". ( К Римлянам 14:22)

адрианна
гість
гість
Повідомлень: 1
З нами з: 01 березня 2014, 18:10

Re: "Запитуємо cвященика"

Повідомлення адрианна » 12 березня 2014, 15:16

Слава Ісусу Христу!Як молитися зараз за мир у Бога?


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість