Сповідь

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Talya
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 06 грудня 2010, 00:24
Звідки: м.Львів

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення Talya » 21 листопада 2011, 14:24

Я мала на увазі, що певно має бути якийсь порядок в тому. Розумію що тут важко як в математиці шукати простої логіки, але... Якщо я роблю гріх, то тоді відчуваю жаль що образила Господа, йду до сповіді, щиро каюсь за гріхи, прошу в Бога пробачення, розумію що Бог мені пробачає, бо він добрий і любить нас... а от далі моя логіка губиться... Бог пробачає, а я себе далі мучу, я б мала собі пробачити чи...?
Немає Божої вини в тому, що люди роблять один одному.

Розпач домінує над надією.

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення viter » 21 листопада 2011, 15:19

Talya писав:Якщо я роблю гріх, то тоді відчуваю жаль що образила Господа, йду до сповіді, щиро каюсь за гріхи, прошу в Бога пробачення, розумію що Бог мені пробачає, бо він добрий і любить нас... а от далі моя логіка губиться... Бог пробачає, а я себе далі мучу, я б мала собі пробачити чи...?

Просто не думати про колишні гріхи, забути за них. Треба вірити, прийняти серцем (не достатньо просто розуміти), що Бог пробачає гріх. Єдине, ще совість може мучити якщо з якоїсь причини Ви свідомо утаїли якийсь гріх чи не до кінця його розкрили.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення vitalko » 21 листопада 2011, 16:58

viter писав:Просто не думати про колишні гріхи, забути за них. Треба вірити, прийняти серцем (не достатньо просто розуміти), що Бог пробачає гріх. Єдине, ще совість може мучити якщо з якоїсь причини Ви свідомо утаїли якийсь гріх чи не до кінця його розкрили.


Або коли сумління хворіє скрупулянством..... Тоді диявол дуже легко його використовує, забираючи в людини спокій, мир, радість, заміняючи їх постійним терзанням себе з часто дрібних причин. Особливо після сповіді, коли з"являються думки типу: чи правильно я все сказав? Я ж хотів по іншому, не тими словами, але вийшло ось так. Може мене не зрозуміли правильно, може я хотів себе вигородити? Точно хотів! О, йой! Вчинив святотатство! :shock: Ще й після нього до Причастя пішов!..... Завтра біжу сповідатися знов!!!!! Того разу точно розкажу все по ділу!... А завтра починається те саме.... :(
І навіть коли вже все сказано добре, і нема до чого придертися, то того ж таки дня(а може ще і до кінця Служби Божої) мусить прийти якась зла думка, яка запускає ту лавину терзань знову і знову....
Знайома мені річ, бо сам нею не до кінця відхворів.

І з неприйняттям себе грішного також знайомий. Але воно проходить коли починаєш усвідомлювати ти - порох.... Порох, який тільки того і може сам від себе, що лежати на дорозі, і бруднити перехожих. І попри це усвідомлення нічого вдіяти з своїм станом не може, як тільки, лежачи на дорозі(бо зійти з неї також не взмозі), благати Подателя Життя, щоб це життя у нього вдихнув... Адже: "Без мене ж ви нічого чинити не можете....".

Talya, просіть Лікаря Душ аби і ваше сумління зцілив....
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення о.Олег » 21 листопада 2011, 17:19

Talya писав:... Бог пробачає, а я себе далі мучу, я б мала собі пробачити чи...?

viter писав:... Єдине, ще совість може мучити якщо з якоїсь причини Ви свідомо утаїли якийсь гріх чи не до кінця його розкрили.

vitalko писав:...Або коли сумління хворіє скрупулянством...

думаю, що якби спробувати відповісти на питання "чому мучить?" без підозр у скурпулянстві, утаєння гріха чи роздумів про "собі пробачити", унаявнимо корисність погляду на "вчинений мною гріх, який Простив Бог" (і який Бог мені ніколи не згадає) і "наслідками вчиненого мною гріха" (подолання яких часами вимагає великих зусиль і фізичних, і душевних, і духовних...) які ще дуже довго будуть "мене" ...гм... "мучити".
Як не прикро це визнавати - є гріхи, які будуть нас тяжіти ціле наше життя, от лише... відношення до цієї тяжесті може бути кардинально різним і... один через непоправність наслідку (хоч і Прощеного, але ж - "мною" вчиненого) гріха падає в безнадію і котиться в прірву, інший - операється на цей свій хрест (хоч і Прощеного, але ж - "мною" вчиненого) і, хоч не в людських силах щось змінити, уповання на Бога стає дорогою його життя, дорогою на Небо...
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Talya
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 06 грудня 2010, 00:24
Звідки: м.Львів

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення Talya » 22 листопада 2011, 09:46

уповання на Бога стає дорогою його життя, дорогою на Небо...

Дякую! Здається починаю розуміти... не правильно оцінюю речі. Метою життя ж не є прощення себе))) не туди дивлюсь. Дякую!
Немає Божої вини в тому, що люди роблять один одному.

Розпач домінує над надією.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення luksander » 22 листопада 2011, 13:30

Час…, такий швидкоплинний…

Ще такі свіжі в пам’яті суперечки, що були між тобою-сином і батьком, а вже ти стоїш по іншу сторону «барикади»… і розумієш:
Батько ніколи на тебе не гнівався, це твоя гординя потребувла того «гніву» для відчуття власної значущости;
Батькові ніколи не боліло те , що ти ображаєш Його, - Його серце щеміло від того, що ти принижуєш себе.
І коли ти свою неправоту зрозумів, хоч трохи і запізно, можеш не сумніватися, - тебе вже прощено, адже на тебе ніхто і не гнівався…
Тебе просто люблять!

:pardon: ось такий офтоп...

Аватар користувача
Talya
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 06 грудня 2010, 00:24
Звідки: м.Львів

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення Talya » 23 листопада 2011, 14:42

http://www.youtube.com/watch?v=UAU6Yvn4 ... re=related
відео до цієї теми корисне
Немає Божої вини в тому, що люди роблять один одному.

Розпач домінує над надією.

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: Допоможіть зясувати (важливо для мене)

Повідомлення Georgij » 23 листопада 2011, 18:58

Пригадався о.Анатолій з фільму "Острів"....В нього після каяття і усвідомлення свого гріха рана була розкрита багато-багато років. Не перестаю умилятися, в який спосіб Господь показав йому свою милість і запевнення у прощенні його гріха, який виявився не смертним гріхом, але саме каяття, (не самоїдство) ніколи не є марним, завжди у ньому є незбагненний для нас, грішних сенс в отриманні благодаті через покаяння.
"Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене" - Святий Єфрем Сирійський
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Muzerati
дописувач
дописувач
Повідомлень: 56
З нами з: 23 травня 2011, 20:10

Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Muzerati » 22 грудня 2011, 22:51

Моя ситуація, мені на сповіді простили, а я собі не можу простити, як можна навчитися прощати себе, якщо Бог пробачив? Що робити?

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Just_me » 22 грудня 2011, 23:29

А воно Вам треба?
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення andrey s. » 23 грудня 2011, 00:06

Muzerati писав:Моя ситуація, мені на сповіді простили, а я собі не можу простити, як можна навчитися прощати себе, якщо Бог пробачив? Що робити?

Сам не знаю, і навіть не підозрюю, як воно виглядає, от те, Пробачити Собі.
Як воно на Ваш погляд виглядає, чи які відчуття приносить.??? (це як, забути??. Чи не брати в голову, якщо Покаявся??, чи просто справа у емоціях, щоб їх не було??)
Якщо мені Бог не згадає розкаянного гріха, то чи значить це, що я його маю забути ...
Незнаю..незнаю..
Можливо варто щось памятати, щоб це помогло не допускатись до того самого гріха, або щоб боротись з ним.
А можливо все простіше, потрібно просто жити і все якось утрісеться згідно Його Волі, тобто просто жити, жити як Християнин(з усіма витікаючими), молитись, прагнути щоб молитва стала частиною нашого життя, щоб молитва була не тільки обовязком, а власне мала продовження у помислі, думках, наміреннях, вчинках.
То якось страшно звучить але підозрюю, що насправді то не страшно.
Святі так кажуть, що життя і є молитвою.
А відчуття провини є двигуном в якісь мірі, але звісно потрібно вважати на абсурдність.
Можливо потрібно повірити, що Господь нам пробачає???
Незнаю.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Just_me » 23 грудня 2011, 00:42

Саме так, "пробачити" значить "забути". Навіщо щось забувати? Вам, скоріш за все, слід цікавитися не як пробачити, а як із цим жити... Просто живіть собі, та й все :pardon: Ми всі несемо за собою важкий тягар досвіду, спогадів, комплексів. Єдина ваша можливість його позбутися - амнезія. Проте вона має побічні дії :D Не впевнена, чи варто.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Talya
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 06 грудня 2010, 00:24
Звідки: м.Львів

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Talya » 23 грудня 2011, 07:39

Ми тут в сусідній темі про це розмовляли
о.Олег » 21 листопада 2011, 17:19

Talya написав:
... Бог пробачає, а я себе далі мучу, я б мала собі пробачити чи...?

viter написав:
... Єдине, ще совість може мучити якщо з якоїсь причини Ви свідомо утаїли якийсь гріх чи не до кінця його розкрили.

vitalko написав:
...Або коли сумління хворіє скрупулянством...

думаю, що якби спробувати відповісти на питання "чому мучить?" без підозр у скурпулянстві, утаєння гріха чи роздумів про "собі пробачити", унаявнимо корисність погляду на "вчинений мною гріх, який Простив Бог" (і який Бог мені ніколи не згадає) і "наслідками вчиненого мною гріха" (подолання яких часами вимагає великих зусиль і фізичних, і душевних, і духовних...) які ще дуже довго будуть "мене" ...гм... "мучити".
Як не прикро це визнавати - є гріхи, які будуть нас тяжіти ціле наше життя, от лише... відношення до цієї тяжесті може бути кардинально різним і... один через непоправність наслідку (хоч і Прощеного, але ж - "мною" вчиненого) гріха падає в безнадію і котиться в прірву, інший - операється на цей свій хрест (хоч і Прощеного, але ж - "мною" вчиненого) і, хоч не в людських силах щось змінити, уповання на Бога стає дорогою його життя, дорогою на Небо...
З повагою, о.Олег


Суть тре глибше шукати... ну пробачите Ви собі, а далі що? :Rose:
Немає Божої вини в тому, що люди роблять один одному.

Розпач домінує над надією.

Muzerati
дописувач
дописувач
Повідомлень: 56
З нами з: 23 травня 2011, 20:10

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Muzerati » 23 грудня 2011, 11:24

andrey s. писав:Сам не знаю, і навіть не підозрюю, як воно виглядає, от те, Пробачити Собі.
Як воно на Ваш погляд виглядає, чи які відчуття приносить.??? (це як, забути??. Чи не брати в голову, якщо Покаявся??, чи просто справа у емоціях, щоб їх не було??)
Якщо мені Бог не згадає розкаянного гріха, то чи значить це, що я його маю забути ...
Незнаю..незнаю..
Можливо варто щось памятати, щоб це помогло не допускатись до того самого гріха, або щоб боротись з ним.
А можливо все простіше, потрібно просто жити і все якось утрісеться згідно Його Волі, тобто просто жити, жити як Християнин(з усіма витікаючими), молитись, прагнути щоб молитва стала частиною нашого життя, щоб молитва була не тільки обовязком, а власне мала продовження у помислі, думках, наміреннях, вчинках.
То якось страшно звучить але підозрюю, що насправді то не страшно.
Святі так кажуть, що життя і є молитвою.
А відчуття провини є двигуном в якісь мірі, але звісно потрібно вважати на абсурдність.
Можливо потрібно повірити, що Господь нам пробачає???
Незнаю.


Я пыд словом простити собі, маю на увазі - примиритися зі собою, перестати осуджувати себе і перестати бичувати себе за гріх, який прощений Богом.

Аватар користувача
Володимир85
старець
старець
Повідомлень: 600
З нами з: 12 липня 2011, 14:51

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Володимир85 » 23 грудня 2011, 12:58

Muzerati писав:Моя ситуація, мені на сповіді простили, а я собі не можу простити, як можна навчитися прощати себе, якщо Бог пробачив? Що робити?



Почуття провини означає, що процес каяття пройшов не до кінця у Вашій душі.
Кайтесь перед Богом до того часу, поки у Вас не виникне тверде переконання: “Такого більше я не буду робити, такого в моєму житті більше не буде!”. І це внутрішнє переконання, рішення повинно бути таким, як 2+2=4. Коли Ви це усвідомите, то на серці стане легко. Скільки часу такий процес займе, невідомо, все залежить від Вашого внутрішнього зусилля в каятті і бажання розкаятись.
Коли св.Франциск думав про єдине джерело всього живого,
його ще більше,ніж завжди,сповнювало благочестя,і він називав всіх тварей Божих,
навіть самих малих,братами і сестрами,бо знав — їх створив Той же,Хто створив і його самого.
(св.Бонавентура)

Muzerati
дописувач
дописувач
Повідомлень: 56
З нами з: 23 травня 2011, 20:10

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Muzerati » 26 грудня 2011, 22:12

.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення andrey s. » 27 грудня 2011, 20:04

Після 5 піц, замість одної, а особливо коли гроші тільки на одну....
То я собі пробачити???? :D
От по темі, я часто не можу змиритися зі своєю неосвідченістю(якщо коротко..тупістю), от не можу собі пробачити за то.
Але, знаю, переконався, що от те відчуття самобичування і тільки, ніяк не сприяє моєму просвітленню :) , тобто є ризик, що лишуся і тупим і садомазахістом в плані розумовому, бо садомазохізм не сприяє розумовому розвитку, це тільки приносить душевну насолоду, тобто може стати як погана звичка, як наркоманія.
Це сме можна перенести в духовний вимір.
Якщо хочу духовно зростати(робити це для Господа), то надмірний, та і взагалі, самозасудження, не є тим шляхом до зростання.
Я маю прагнути і працювати, а суд, прощення, чи не прощення, діло Боже.
З гріха потрібен жаль, що є далеким від прощення чи не прощення. І настанова поправитись не робиться більш вагомою, якщо собі не пробачати, а навпаки.(як на мене)
Берем на себе Божі діла, і таим чином то мене гальмує, бо я не бог.
Таке то. :pardon:
А уявіть, якщо це все перенести на думки, тобто не гріх як такий, як вчинок, а як грішна думка, яких міліон.
Важкувато буде.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
Talya
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 06 грудня 2010, 00:24
Звідки: м.Львів

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Talya » 30 грудня 2011, 20:06

Нині на вечірній отець в проповіді говорив про різницю між апостолом Петром і Юдом, про те що обоє зрадили Ісуса, Петро тричі навіть, але різниця між ними була в тому, що Юда не вірив що Бог йому простить... Тому я зробила для себе висновок, що основним є вірити в Боже милосердя, бо Бог все прощає, якщо ми каємось і просимо про прощення. :Rose:
Немає Божої вини в тому, що люди роблять один одному.

Розпач домінує над надією.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення brat Martyn » 02 січня 2012, 17:17

Тут хотів би сказати дві речі:

- триваюче почуття провини на практиці може бути зовсім не зв"язане з каяттям, а банально може бути виховане з дитинства батьками, які полюбляли грати на почутті провини. У цьому випадку це Ваша психологічна вада і привичка дитинства, яку можна вирішити зверненням до психотерапевта або книжок з психології цього явища. Такого роду почуття вини часто буває реально безпідставним і на практиці може загрожувати правильній роботі совісті. В такому випадку дав би поточну пораду, щоб при іспитах сумління більше холоднокровно користуватись розумом, а не звірятись на свої відчуття.

- і друге, це те, що самонепрощення може також походити з надмірної віри в свою праведність і навіть гордині, яка просто навіть не припускала можливість скоєння собою того чи іншого гріха. "Хто завгодно може таке вчинити, тільки не я" - а тут бац, і таки це вчинив я... У подібній ситуації взагалі не хочеться навіть вірити у факт вчинення гріха, і ясне діло, що це також виливається у неприйняття і непрощення себе, що у цьому випадку свідчить про дуже малу свідомість власної грішності та ефективно лікується смиренням.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Just_me » 02 січня 2012, 18:26

brat Martyn писав:триваюче почуття провини на практиці може бути зовсім не зв"язане з каяттям, а банально може бути виховане з дитинства батьками, які полюбляли грати на почутті провини.

Та не тільки батьки, я вчора для себе з подивом виявила, що Церква якнайкраще плекає почуття провини у віруючих... Чого тільки варта стаття Дивенсвіту http://dyvensvit.org/doslidzhujuchy-bibliju/172/6381
Іноді трапляється необхідність дещо приховати, і якщо хтось не приховає трохи, то справа обернеться великою смутою і скорботою. Коли трапиться така крайність, і хтось бачить себе в такій нужді, то може тому змінити слово, щоб не трапилося більшої смути і скорботи або образи. Але коли трапиться така велика необхідність відхилитися від слова правди, то і тоді людина не повинна залишатися без смутку, а каятися і плакати перед Богом, і вважати цей випадок часом спокуси…

Я просто не розумію, з якою метою?
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення brat Martyn » 02 січня 2012, 18:55

Дивенсвіт є мультиавторським сайтом і далеко не все, що там написано є офіційним голосом Церкви.

а по-друге:
Любомир Гузар до медіа:
«Говорити правду треба так, щоби людина стала кращою. Бо як я комусь скажу, що він нерозумний, то він образиться, повернеться і піде геть. І справа пропала. Треба так сказати, щоб він захотів стати мудрим. Ото є штука. Це вимагає зрозуміння. Бо на що ми служимо? Хіба для того, аби кожному впарити і сказати, як то в нас кажуть – правду в очі? Ні. Сказати треба так, щоби людина, якщо вона на злій дорозі, навернулася. Це велике і трудне завдання», - сказав він.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Just_me » 02 січня 2012, 19:16

Просто такими статтями, опублікованими на молодіжному християнському сайті створюють Церкві відповідний візерунок. Хто б це не публікував, потрібно пам"ятати, що читач-християнин не має обов"язку досліджувати правдивість тої інформації, а зайти, почитати і прийняти до уваги. Я власниця паскудного характеру - маю свої переконання, мені хоч кіл на голові теши, можу змінити свою думку хіба що стосовно доцільності фарбування стін в бежевий колір, але стосовно питань світобачення - майже ніколи. Це мені деколи заважає, але в таких-от випадках рятує. А хто більш піддатливий на ідеї на зразок битися головою об стіну, каятися і ридати, навіть якщо по совісті зробив добре? Подібні думки, як у цій статті, чинять згубний вплив на людську самоповагу. Жуць!
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення andrey s. » 02 січня 2012, 20:24

Just_me писав:Просто такими статтями, опублікованими на молодіжному християнському сайті створюють Церкві відповідний візерунок. Хто б це не публікував, потрібно пам"ятати, що читач-християнин не має обов"язку досліджувати правдивість тої інформації, а зайти, почитати і прийняти до уваги. Я власниця паскудного характеру - маю свої переконання, мені хоч кіл на голові теши, можу змінити свою думку хіба що стосовно доцільності фарбування стін в бежевий колір, але стосовно питань світобачення - майже ніколи. Це мені деколи заважає, але в таких-от випадках рятує. А хто більш піддатливий на ідеї на зразок битися головою об стіну, каятися і ридати, навіть якщо по совісті зробив добре? Подібні думки, як у цій статті, чинять згубний вплив на людську самоповагу. Жуць!


Ну.....елкі-палкі., я всетаки прочитаю ту статтю(бо з виду така довга, а зайнятий іншим), і не промовчу :D ..якщо побачу там щось інакше для себе.
Тобто це не тому, що маю дуже покладистий і біло-пухнастий характер, а просто самому вже стало цікаво.
Далі буде..........
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення andrey s. » 04 січня 2012, 00:30

Як обіцяв, всетаки вискажусь на рахунок статті з Дивен Світу.

Тут, як в принципі і всюди, є одна річ: Кожин з нас бачить щось по свому, згідно своїх потреб чи спроможності.....
І як на мене то нормально, і тут без крайностей.

Стаття як стаття, і я не стану заглиблюватись, щоб це не показалось чимось таким, типа як наміренно призначене для випаду в сторону п. Just_me .
Хоч і зізнаюсь, що в принципі таке має місце(в якомусь сенсі), бо саме бажання до прочитання цієї статті виникло після критики, з боку пані, яка вважає свій характер паскудним :D .
Тому, статтю я прочитав і не побачив у ній нічого такого, як вищевказана пані. :oops:
І доречі, те що побачили Ви, п. "Джаст мі", ніяк не свідчить про Ваш характер, і нічого тут наговорювати на себе(і відповіддю на це повідомлення доводити правоту свою...що до характера :D )

Ну добре...а що до статті, то на мій погляд в ній не хватає справді от цього:
Любомир Гузар до медіа:
«Говорити правду треба так, щоби людина стала кращою. Бо як я комусь скажу, що він нерозумний, то він образиться, повернеться і піде геть. І справа пропала. Треба так сказати, щоб він захотів стати мудрим. Ото є штука. Це вимагає зрозуміння. Бо на що ми служимо? Хіба для того, аби кожному впарити і сказати, як то в нас кажуть – правду в очі? Ні. Сказати треба так, щоби людина, якщо вона на злій дорозі, навернулася. Це велике і трудне завдання», - сказав він.


Тобто ще плюс до того всього, саме пояснення того, що всі наші вчинки повинні керувтись Любовю до ближнього(якщо навіть кажемо правду), і в цій Любові пізнається Любов до Бога.
Якщо я допускаю якусь неправду, то фактом є те, що чиню це чи по своїй слабкості, чи по слабкості того кому то кажу.
І байдуже, як там і що, що мовляв то принесло добрий плід і всяке таке, факт від того не міняється. (бо можна казати і правду, як є, і робити це по слабкості своїй)
Якщо і вживання якоїсь неправди не принесло того, що зазвичай приносить брехня чи не правда, то це тільки завдяки Богу, Він і тільки Йому доснаги змінити чи перемінити ці наслідки, якщо простіше, то по милості Своїй охоронити від наслідків неправди.( а вона зазвичай має наслідки завжди. І тільки Каяття чи визнання , множить її на "0")

Але всетаки є життєво необхідно на цьому акцентувати і розуміти, що вживаєм Не правду, чи подаєм правду частково, уникаючи неправди, то це все є тому, що я слабкий, слабкий у Правді, у Ньому. Ці акценти і розуміння цього, не повинно впадати у маразм, фанатизм, крайності...А краще за все, просте безпристрасне визнавання цього перед собою, перед Господом Богом який Є і Дух Його всюди присутній. Тобто це коли вжили неправду з Любові до ближнього, коли це якось полекшило іншій людині його тягар, Хрест. А розуміти це потрібно, дуже потрібно, щоб лукавий не звів нас "такою турботою за ближніх" і це не перетворилось на постійне перебування в НЕПРАВДІ, яку ми виправдали любовю до ближнього.(в сектах то актуальне, типа ради спасіння твоєї душі тобі всього знати не треба...як я тебе люблю :( )
А коли ради себе, чи навіть якщо ради простого і банального прагнення...то рятунок тут тільки один, і це визнавання цього і Каяття, з постановою направи.
Так, саме так, і я не вбачаю у цьому прагнення навязати щось там комусь...
Це бачу як пораду, як підказку, щоб Не правда НЕ стала частиною нашого життя, і саме тою частиною, яка керує нами, вчинками, прагненнями, бажаннями, самооцінкою :) , і т.д.
Дякую.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення luksander » 04 січня 2012, 13:59

А чи завжди ми можемо правильно розуміти, що то є – правда? Не варто аж так надіятися на свою досконалість в розрізненні правди і брехні… Тим більше, що і з правдивістю не все так просто
8-а божа заповідь:
Не свідчи ложно на ближнього твого
Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби?
%)
Виглядає так, що сказав щось погане про іншого, то вже винен… адже – або оббрехав, або виявив чужі хиби без потреби… :pardon: (потреба, це коли до тебе вже спецзасоби застосовують? :evil: )

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення ShMariam » 04 січня 2012, 16:22

luksander писав:А чи завжди ми можемо правильно розуміти, що то є – правда? Не варто аж так надіятися на свою досконалість в розрізненні правди і брехні… Тим більше, що і з правдивістю не все так просто
8-а божа заповідь:
Не свідчи ложно на ближнього твого
Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби?
%)
Виглядає так, що сказав щось погане про іншого, то вже винен… адже – або оббрехав, або виявив чужі хиби без потреби… :pardon: (потреба, це коли до тебе вже спецзасоби застосовують? :evil: )

Потреба, це коли обговорюю можливість виправити чужу хибу або коли застергіаю когось (напр., коли говорю про догналівців і т. п.).
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення andrey s. » 04 січня 2012, 18:28

ShMariam писав:
luksander писав:А чи завжди ми можемо правильно розуміти, що то є – правда? Не варто аж так надіятися на свою досконалість в розрізненні правди і брехні… Тим більше, що і з правдивістю не все так просто
8-а божа заповідь:
Не свідчи ложно на ближнього твого
Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби?
%)
Виглядає так, що сказав щось погане про іншого, то вже винен… адже – або оббрехав, або виявив чужі хиби без потреби… :pardon: (потреба, це коли до тебе вже спецзасоби застосовують? :evil: )

Потреба, це коли обговорюю можливість виправити чужу хибу або коли застергіаю когось (напр., коли говорю про догналівців і т. п.).


Розумієте, тут така штука, що навіть здорові потреби можуть стати НЕ здоровими і нести шкоду нашим душам і душам навколишнім.
Тут все запутано, но особисто для себе я можу розпутати, і це не є якоюсь "грамотою китайскою", якщо все пропускати через "фільтр", яким є Любов до Ближнього.

Суть у тому, що якщо робимо щось без турботи(любові) , то воно має відповідний результат.(як для нас, які справді переконані, що чинять добре. Так і для тих які то слухають і тих про кого балакаєм)

Ці штуки(обмова, засуд, нетерпимість, навіть правда яка сказана без Любові. Як кр. Л.Гузар вище писав) вміють маскуватись під щось світле і файне, що гарно пахне. Але якщо принюхатись, то запах і не такий вже файний. :pardon:

Постає запитання....а нашо взагалі то "нюхати" і думати про то, паритись такими безглуздими речами. Бо робим як рахуєм за потрібне, і вбачаєм у цьому правельність і всяке таке... Бо робим все згідно Божої Волі, бо ми воїни Христові, і всяке таке...

Згоден, хто не хоче, Не "нюхайте", не задавайтесь ніякими питаннями(я ніяк не закликаю до того, до "нюхання себе :D " ні, ні і ні. ), відповіді на які можуть бути болючими, які можуть показати, що то не Божа Воля , а тільки наше "любов до себе", і засобом до цього є ближній, якого не любим, а використовуєм, і любим в собі якраз те, що Господь вчить перемагати, звісно на Славу Божу.

От так, якщо запускати такі дрібні "неправди", чи "правди" сказані без Любові, воно поволі накоплюється і змінює нас з середини, змінюється бачення тої Правди, і настає момент коли ми повністю впевненні у собі, що чиним вірно, і це наскільки так, що протилежні думки видаються абсурдом чи намаганням нас поневолити, навязати щось, повісити якісь тягар.
Справді, якось за собою то помітив у свій час, і зараз сприймаю іспит совісті чи внутрішнє каяття за такі маленькі переступи правди, як життєво необхідні для мене(я за себе, бо впевненний, що комусь то не потрібно, тобто я не проповідую тут якусь істину..ні, ні і ні.)
Бо суто у мене , якщо то залишити без уваги, то воно накоплюється і може мати погані наслідки для душі.
Але, але я маю втішні новини, для себе :D , Господь то все знає і передбачив то. Тому нам і дав Церкву(ЇЇ науку і турботу), у якій є все необхідне, щоб ті "бякі" нас не поневолили, щоб ті "маленькі бякі" не накопичились, і потім мутувавши не замаскувались під "білих і пухнастих" в середині нас.
І всі духовні поради я розглядаю більш прискіпливіше, коли вони мені видаються якимось безглуздими чи такими які мають на меті мене поневолити чи обтяжити.
Тобто це якось парадоксально, но зізнаюсь, на початках пізнання Божого Слова я чинив саме так. Тобто приділяв більшу увагу тому що мені видавалось безглуздим чи брррр.
Ніхто такого не чув чи чинив так?????(просто цікаво, чи комусь ще, гантеля на голову падала :wink: )
Тобто те що мене дратує чи викликає відчуття 100% безглуздості, всетаки варте для більш детальнійшого розгляду.(хочаб перед тим як це відкинути)
Дякую.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення Michail » 06 січня 2012, 19:18

ситуація, мені на сповіді простили, а я собі не можу простити, як можна навчитися прощати себе, якщо Бог пробачив? Що робити?


Прощати собі неможливо. Лише Бог прощає гріхи.
Але відпустити, те що Бог пробачив, треба, щоб не гризло Вас. Бо Бог уже пробачив. З іншого боку, якщо Вас далі гризе, підіть ще раз на сповідь і ще глибше вискажіть ту проблему, той гріх (попередньо сказавши, що вже сповідались з нього, але юбоїтесь, що недосконало все визнали...).


А тоді вже просто глибоко усвідомте, що Христос Вам пробачив. Це глибоке усвідомлення, що Він Вампробачив і означає відпустити від себе... ("пробачити собі") І більше такого старайтесь не робити.

Христос рождається!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як навчитися прощати себе?

Повідомлення о.Олег » 11 березня 2012, 19:04

Поучення для тих, хто приступає до Святих Таїнств Покаяння (Сповіді) і Євхаристії (Причастя).
http://www.ugcc.org.ua/2202.0.html
:Rose:
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Сповідь

Повідомлення Just_me » 11 березня 2012, 21:40

о.Олег писав:Поучення для тих, хто приступає до Святих Таїнств Покаяння (Сповіді) і Євхаристії (Причастя)

Маю декілька подібних книжечок польською (для римо-католиків, звісно). Там у костелі собі купила. Стоять стосиками, є "Для дорослих", "Для молоді", "Для дітей", "Для одружених". Мені подобається, що врахована вікова специфіка. Коштують сущі копійки, ту плату треба кинути поруч як пожертву.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей