Байдужість: що воно таке?

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 22 липня 2010, 21:37

прочанка писав:Байдужість можна пізнати, коли людина говорить:
.....
в) що людину не треба осуджувати й оцінювати по вірі, а лише по ділах.



Прочанко, але я, до прикладу, так і думаю. Хоча я з дитинства виховувалася в дуже релігійній родині і зараз сама сповідую ці принципи. Колись прочитала (не пам"ятаю автора книги і як вона називалася), що спасуться і люди багатьох релігій, навіть атеїсти, і що нам би було дивно, якби ми наперед дізналися при житті, хто це буде. Бо судитимуть справді "по ділах". От дилема: хто швидше спасеться - монах, який все життя прожив в печері й молився, а чи лікар-атеїст, який самовіддано і безоглядно рятував людські життя...
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9686
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення о.Олег » 22 липня 2010, 21:42

Just_me писав:От бачите, я щось не завжди розумію Біблію, на мій превеликий жаль. Апостол Павло закликає дорослих покинути дитячу модель поведінки, А Ісус - бути як діти. Але це вже, мабуть, інша тема - про Біблію або про дітей. :)

Отче, я не знаю, чи був Ісус байдужим. Зрештою, Він міг щось змінювати і змінював, і далі змінює. Але ж Він також і не був ані жартівником, ні оптимістом, ні песимістом, ані організованим, ані дезорганізованим, ні "живчиком", ані повільним у своїх діях (вибачте, якщо звучить надто плоско, я так на хлопський розум). То ми ж не можемо сказати, що все, що не було притаманне Ісусові - зле? :oops:

можемо говорити про потребу плекати "ті ж самі думки, що в Христі Ісусі". Але мене непокоїть саме те, що не бачу жодної якості будь кого із святих Христових, в яких би байдужість була її (святості) ознакою. Тому і прошу надати приклад Ваших роздумувань.
Стосовно ж Христа і Павла - вони якраз нмсд говорять про одне і те ж саме. І там немає місця байдужості, хібащо Ви зможете висвітлити її (байдужості) позитивний бік.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 22 липня 2010, 21:47

Ну чому ж, отче... Ви ж самі знаєте, скільки було монахів, котрі йшли в пустелю, вирішивши провести своє життя подалі від світу? Чи скільки християн мали можливість уникнути смерті, не бути байдужими, а далі проповідувати Христову науку. Але ж вони не змінювали хід речей.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9686
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення о.Олег » 23 липня 2010, 08:10

Just_me писав:Ну чому ж, отче... Ви ж самі знаєте, скільки було монахів, котрі йшли в пустелю, вирішивши провести своє життя подалі від світу? Чи скільки християн мали можливість уникнути смерті, не бути байдужими, а далі проповідувати Христову науку. Але ж вони не змінювали хід речей.

дуже змінювали, Just_me. Одна з важливих причин ходження в пустелю - з Божою Поміччю зробити з себе якнайкращого молільника за Божих дітей, що у світі (прогляньте Архиєрейську молитву Ісуса Христа Ів.17). Напевно, можна підсумувати словами (якщо не помиляюся) Серафима Саровського: "Спасися ти і біля тебе спасуться тисячі". Це в жодному разі не байдужість.
Хоча... я про це вже писав на другій сторіночці цієї теми від 19 липня 2010, 12:13 і не думаю, що щось додав чи зможу додати...
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
kristik
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 275
З нами з: 17 травня 2010, 11:49
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення kristik » 20 жовтня 2010, 00:42

Just_me писав: Головне - не слід плутати байдужість з депресією, бо в них нічого спільного.


Байдужість - це наслідок депресії (це знаю по собі): не хочеться їсти, спати, митися... не цікавить ніхто і ніщо ( про це згадувала Olya ) - це дуже страшно :shock: . Та й взагалі байдужість страшна. Вона може бути викликана також вживанням алкоголю, наркотиків. Люди, які цим зловживають стають байдужими до всього. Їм нічого не потрібно, вони нічого не прагнуть, нічого не досягають. Вони просто здалися в полон згубній залежності ( тобто :evil: ) і не бачуть " світла в кінці тунелю".
Мені, навіть, здається, що перший тип байдужості (післядепресивний) лікується, а от другий дуже і дуже рідко. Дуже таким людям байдужим/залежним потрібна наша підтримка і розуміння, але найбільше залежить від них самих.
Небайдужа людина має бути терпелива і дуже сильна духовно, а ще має дружити з Ісусом, тоді подолає неодну байдужість, допоможе врятувати неодну заблукану душу :wink:
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн

Аватар користувача
kristik
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 275
З нами з: 17 травня 2010, 11:49
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення kristik » 20 жовтня 2010, 00:51

Just_me писав: ... я не знаю, чи був Ісус байдужим.

Якщо б Ісус був байдужим, то чи став би Чоловіком, щоб спасти світ Своєю смертю на Хресті???? Звичайно що ні!!!!
Тому ми маємо завжди пам'тати про це і брати приклад з Христа!!! Своєю небайдужістю маємо допомагати Йому спасати світ.
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення ShMariam » 22 жовтня 2010, 21:37

kristik писав:
Байдужість - це наслідок депресії (це знаю по собі): не хочеться їсти, спати, митися... не цікавить ніхто і ніщо ( про це згадувала Olya ) - це дуже страшно :shock: . Та й взагалі байдужість страшна. Вона може бути викликана також вживанням алкоголю, наркотиків.

Це апатія. Якби її не було, то люди би кінчали в психлікарні або різали би собі вени. Це захисна реакція і є випадки, коли вона необхідна. Але біда в тому, що люди (більше чи менше) не відкидають щита байдужості ціле життя... Бояться любити, бо знають, що їх зранять... Ісус не був байдужим, от Його й розіп'яли...
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Літеплість

Повідомлення ShMariam » 26 листопада 2011, 21:47

До створення цієї теми піштовхнула оця стаття: Знеструмлене християнство та й ще деякі сьогоднішіні події :( .

Починаю думати, що це найбільша моя проблема, напевно, не тільки моя...

Що робити? Як боротися? Бо в основі цього лежить байдужість...
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Літеплість

Повідомлення luksander » 26 листопада 2011, 23:59

ShMariam писав:
Що робити? Як боротися? Бо в основі цього лежить байдужість...



Нуууууу…., не наговорюйте на себе :no: , - це просто лінощі.
Нмпд… не варто чекати прояву своєї віри в почуттях безперестанно. Ви знаєте головну Божу Заповідь?, Ви знаєте, роблячи які справи Ви можете її виконати?, - от і робіть їх! :Bravo:
Ви матимете в очах Бога і добрий намір, і добрі справи. :good:
А позитивні емоції/переживання - таке ненадійне підтвердження нашої віри... ненадійне в сенсі постійності.
:Rose:

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Літеплість

Повідомлення ShMariam » 27 листопада 2011, 00:03

luksander писав:Нмпд… не варто чекати прояву своєї віри в почуттях безперестанно.....
А позитивні емоції/переживання - таке ненадійне підтвердження нашої віри... ненадійне в сенсі постійності.
:Rose:

О, та я не про почуття (на них давно особливо не зважаю), а про конктені вчинки, точніше - про їх відсутність. А корінь бачу у лінощах, та й не лише. Все-таки байдужість....
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: Літеплість

Повідомлення Georgij » 27 листопада 2011, 00:10

ShMariam писав: Все-таки байдужість....

Може не завжди байдужість, а скоріше звиклість, приростання, чекання якихось змін/дій від когось а не від себе?, а потім вже в цьому плані самодокоряння? :oops:
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Літеплість

Повідомлення andrivovk » 27 листопада 2011, 15:43

Georgij писав:Може не завжди байдужість, а скоріше звиклість...

Звичка звичкою викорінюється. :)
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Літеплість

Повідомлення ShMariam » 27 листопада 2011, 16:15

Georgij писав:
ShMariam писав: Все-таки байдужість....

Може не завжди байдужість, а скоріше звиклість, приростання, чекання якихось змін/дій від когось а не від себе?, а потім вже в цьому плані самодокоряння? :oops:

Я б не сказала... Просто характер такий, що стабільності в житті ( в т. ч. в духовному) не можу осягнути.

Під літеплістю маю на увазі неготовність перед найменшими випробовуваннями, коли на найменшу жертву, найменше добре діло зверх обов'язкових (напр., обов'язкового посту в п'ятницю) дивлюся як на щось непотрібне... Життя в стилі: "Формально гріха не маю, отже Богові цього досить, в мене совість чиста..." :( Пригадується історія від Бруно Ферреро про чоловіка, який прийшов до Бога з чистими руками: "Дивись, Господи, які в мене чисті руки" - "Чисті, але пусті" - відповідає Господь.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Talya
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 06 грудня 2010, 00:24
Звідки: м.Львів

Re: Літеплість

Повідомлення Talya » 27 листопада 2011, 20:12

"Дивись, Господи, які в мене чисті руки" - "Чисті, але пусті" - відповідає Господь.
такі гарні слова. Думаю що то досить поширена проблема. Люди дуже часто живуть зараз як острови, дбаючи більше про себе чим бачачи довколишній світ. Думаю тільки відкрившись до інших, до їх радостей і невдач можна відчути повноту.
Немає Божої вини в тому, що люди роблять один одному.

Розпач домінує над надією.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Літеплість

Повідомлення luksander » 27 листопада 2011, 22:54

:pardon:
Доки ти залишаєшся літеплим християнином, у якого все складається і немає жодних проблем, доти твоє становище у світлі віри є просто драматичним. Бо тоді ти сам даєш собі раду, й Бог тобі не потрібен – це стан практичного атеїзму.

о. Тадеуш Дайчер «Роздуми про віру»

:cry:

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Літеплість

Повідомлення Just_me » 27 листопада 2011, 23:39

Цікава тема, вставлю і я свої 5 копійок. Так собі почитала статтю, на яку Мар"яна дала посилання, і мені здається вона надзвичайно актуальною. Принаймні мене стосується, то точно. Мушу признатися, налагодила з Богом зручне спілкування - ні про що особливо не прошу, іноді не забуваю подякувати за те що є... Часом приходить думка про щось попросити, але я тоді думаю, що така моя "колючка", позбудуся її - набуду в іншому місці, але наразі не відчуваю готовності проміняти той хрест, який маю на якийсь інший, мені невідомий. Зрештою, впевнена, що як Бог захоче поміняти мій хрест, то моєї думки запитувати точно не буде - моя ж справа жити далі. Бачу і з дописів у цій темі, і зі статті, що це, можливо, недобре, але з соромом признаюся, що та стабільність мені подобається, бо я насправді морально виснажена всілякими штормами. Караюсь, мучусь, але не каюсь. :Search:
Якоїсь особливої важкості щоб виконати
ShMariam писав:найменше добре діло зверх обов'язкових
не відчуваю, впевнена, що це не моя заслуга, так Господь розпорядився, але ніякого піднесення, ані сатисфакції не відчуваю, особливих духовних плодів з цього теж, відповідно, не маю. Просто я дисциплінована людина - постановила 49 днів не їсти улюбленого солодкого - ну і не їм собі, просто забуваю, що воно існує, але не більше того. Ось що найгірший наслідок моєї літеплості - то це закинуті Сповідь і Причастя в Перші П"ятниці - в якийсь момент після закінчення чергової Дев"ятниці відчула, що Сповідь перетворилася просто на відлагоджену схему, наче я дотримуюся букви закону, але не зважаю на дух... Якби ще це подолати, моя літеплість для мене, на жаль, стала б ідеальною :oops:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Літеплість

Повідомлення viter » 29 листопада 2011, 10:38

Але ми цим переймаємось - і це вже щось!
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Літеплість

Повідомлення Just_me » 29 листопада 2011, 13:49

viter писав:Але ми цим переймаємось - і це вже щось!

Скоріше не переймаюсь, а констатую факт буття літеплості в моєму житті. Я в якійсь мірі навіть за неї вдячна, бо вона дозволяє мені змиритися з існуючими проблемами і в якійсь мірі перестати бачити в них труднощі, які слід подолати чи щось зробити, щоб їх пом"якшити. У мене зараз якийсь дивний період, коли всі навколишні пресують "Ти що, ми всі в шоці, а ти нічого не робиш, байдуже відносишся, треба негайно це виправляти!!!", натомість я нічого не планую змінювати, бо навчилася усе приймати так як воно є. Враження такі, що я з усіх сил намагаюся міцно вкорінитися на тому місці, на якому є, а інші постійно мене розхитують з непереборним бажанням кудись поволокти :D
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1003
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Літеплість

Повідомлення luksander » 29 листопада 2011, 22:49

viter писав:Але ми цим переймаємось - і це вже щось!


Також хотів написати щось на зразок: - Байдужі тут не пишуть... :no:
:P

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Літеплість

Повідомлення vitalko » 30 листопада 2011, 10:26

ShMariam писав:Я б не сказала... Просто характер такий, що стабільності в житті ( в т. ч. в духовному) не можу осягнути.


Духовне життя тільки тоді і розвивається, коли нема стабільності, імхо. Стабільність - ознака застою. А для росту потрібна динаміка - зміни, перешкоди, нові виклики. Лише долаючи труднощі і перешкоди(особливо ті перешкоди, які бачиш в самому собі) можна рости.

ShMariam писав:Під літеплістю маю на увазі неготовність перед найменшими випробовуваннями, коли на найменшу жертву, найменше добре діло зверх обов'язкових (напр., обов'язкового посту в п'ятницю) дивлюся як на щось непотрібне... Життя в стилі: "Формально гріха не маю, отже Богові цього досить, в мене совість чиста..." :( Пригадується історія від Бруно Ферреро про чоловіка, який прийшов до Бога з чистими руками: "Дивись, Господи, які в мене чисті руки" - "Чисті, але пусті" - відповідає Господь.


А хто готовий? Мені також набагато легше залишатися в тому, в чому перебуваю вже, і до чого звик. Та й себе також не назву якимось жертвенним, милосердним. Просто живу в надії, що Бог якось тим життям покерує аби не пройшло марно, аби я досяг тої святості вже тут на землі, щоб не страшно вмерти колись було. Бо якось зловив себе на думці, що якби мав завтра вмерти, то не можу собі ніц доброго приписати..... І стало дуже страшно.... :(

І ви живіть в тій надії також, навіть коли і не маєте бажання ту надію в собі плекати. Просто віддайте Богові ваше життя, а Він ним покерує....
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Літеплість

Повідомлення brat Martyn » 02 січня 2012, 15:08

Отец Михей говорил: «Наступило время великого расслабления и немощи. Мы не способны ни на что и ничего не можем. Давайте хотя бы признаем это. И да помилует нас Всемилостивый Владыка».

Із "Современного патерика".
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9686
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення о.Олег » 12 лютого 2012, 21:45

Just_me писав:... Якнайкраще ситуацію проілюструє піраміда Маслоу...

Зображення
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення andrivovk » 22 лютого 2012, 21:33

Just_me писав:От дилема: хто швидше спасеться - монах, який все життя прожив в печері й молився, а чи лікар-атеїст, який самовіддано і безоглядно рятував людські життя...

Ви про Амосова? :) Бо він був атеїстом.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення ShMariam » 22 лютого 2012, 21:51

andrivovk писав:
Just_me писав:От дилема: хто швидше спасеться - монах, який все життя прожив в печері й молився, а чи лікар-атеїст, який самовіддано і безоглядно рятував людські життя...

Ви про Амосова? :) Бо він був атеїстом.

От, і тому я вважаю, що найшвидше спасеться добрий самовідданий побожний лікар.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення andrey s. » 22 лютого 2012, 22:04

ShMariam писав:
Just_me писав:От дилема: хто швидше спасеться - монах, який все життя прожив в печері й молився, а чи лікар-атеїст, який самовіддано і безоглядно рятував людські життя...


От, і тому я вважаю, що найшвидше спасеться добрий самовідданий побожний лікар.

То чому лікарем не стали?
Та й порівняння наведені вище є некоректними.(як на мене)
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення ShMariam » 22 лютого 2012, 22:15

andrey s. писав:То чому лікарем не стали?

То в чат :)
andrey s. писав:Та й порівняння наведені вище є некоректними.(як на мене)

так
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

НаталочкаTernopil
новик
новик
Повідомлень: 18
З нами з: 05 березня 2012, 16:15

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення НаталочкаTernopil » 16 березня 2012, 14:11

А давайте заглянемо у словник (це в мені логічний ІТшник говорить :))

БАЙДУЖІСТЬ, жості, ж. Стан і властивість за знач. байдужий
звідси

БАЙДУЖИЙ, а, е.

1. без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. Владко був маломовний і байдужий (Іван Франко, VI, 1951, 318); Бродять лісом хлопчаки малі, До дощу травневого байдужі (Микола Руденко, Поезії, 1949, 33); Ганна Іванівна слухала уважно: вона ніколи не була байдужою до справ чоловіка (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 197); * Образно. Пишні., мавзолеї самітно сіріють на полі, між будяками й грузом, важкі, великі, байдужі, як ті святі та хани, що спочивають під ними (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 129);
// Який виражає незацікавленість, безсторонність. Він повернувся до нас і обвів усіх байдужим поглядом людини, що дивилась не на близьких людей, а на якісь мертві речі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 160);
// Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний. Він зняв її руки з своїх плечей, байдужий., до сліз і запізнілого каяття (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 178);
// Який не відчуває кохання до кого-небудь. Самійло Вихор зробився якийсь байдужий і навіть холодний* до Марії (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 423);
// у знач. ім. байдужий, жого, ч. Про нечутливу, нечуйну людину, яку ніщо не цікавить, не хвилює. Скажи мені, фантазіє дивна,.. Як научить байдужих почувати?' (Леся Українка, І, 1951, 49).

2. кому. Який не викликає до себе інтересу, не цікавий, не важливий для кого-небудь. Як живий стоїть [батько] в очах — в далекому дитинстві сиротою підпаском, сиротою ковальчуком — усім чужий, всім байдужий, ніким не пожалуваний (Андрій Головко, II, 1957, 389); / цей вечірній холодок Байдужий нам. Йдемо веселі (Микола Шпак, Вибр., 1952, 99).

3. спец. Який не піддається жодному впливові; індиферентний Якщо при переміщенні тіла центр ваги лишається на тому самому рівні, то така рівновага називається індиферентною, або байдужою (Курс фізики, І, 1957, 106).


Коли людина обрала для себе байдужість це нмсд не по-християнськи, але проблема ж і якщо ти є всім оточуючим байдужий, або відчуваєш байдужість зі сторони дорогих тобі людей. Це хрест для тих хто відчуває байдужість...

Щодо Ісуса, святих, то думаю вони були якраз небайдужі, для мене слово байдужість - це антонім слова турбота, піклування :friends: . Доречі англ мовою байдужість - індіференс, а діферент означає той, що відрізняється, інакший, діференс - різниця, відмінність

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9686
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення о.Олег » 16 березня 2012, 17:49

НаталочкаTernopil писав:...Щодо Ісуса, святих, то думаю вони були якраз небайдужі...

також про це думав. Думав, навіть, що в цьому контексті, в опис християнських святих втрутились цінності, наприклад, буддизму, і, відповідно, християнська безпристрасність (Христа, Святих...) в якийсь неймовірний спосіб перетворилася на "байдужість". Насправді ж активна участь у житті ближнього, його прийняття тощо в жодному разі словом "байдужість" не описується: не з байдужості Христос віддав Своє Життя на Хресті, не з байдужості Святі несли Проповідь "всім народам", йшли на смерть, опікувались прокаженними...
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4630
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення ShMariam » 23 грудня 2013, 23:03

Актуально :(

Код: Виділити все

Мне равнодушный страшен, как чума.
Боюсь безгрешных. Гладеньких. Скользящих.
Молчащих. И всегда ненастоящих
Не смейте их пускать в свои дома.

Им все равно, какой сегодня век.
Какие там на Марсе Аэлиты.
Они живут, не поднимая век.
Глухие, как кладбищенские плиты.

А в это время умный мой народ
Мечту веков далеких сделал явью.
А эти - наблюдают. Эти - вброд.
По мелководью. И по мелкотравью.

Всё мимо них. И радость, и беда.
И зимний день. И с вешнею пыльцою.
У них в глазах стоячая вода
С холодною голубенькой гнильцою.

Такие ходят молча. Не спеша.
Апостолы с улыбкою немою.
А там, где помещается душа, -
У них дыра, наполненная тьмою.

Свет не пробьётся. Луч не зазвенит.
Всё там темно. И всё невозмутимо.
И тычутся тычинки о гранит.
И всё живое пролетает мимо.

О, я встречал их даже на войне.
Бездушных этих. Равнодушных этих.
Седые камни плавились в огне.
Земля кричала о погибших детях,

А этих - грела тёплая нора
И никогда им не бывало больно.
...Когда нам запрещали доктора,
- Мы уходили в роты добровольно.

Без почестей. Без выгод. Без похвал.
Иной судьбы тогда мы не просили.
Спроси меня: зачем я воевал!
Да разве я бы прожил без России!

А эти - жили. И сейчас живут.
И всё живое серой краской метят.
И глупого глупцом не назовут,
И умного как будто не заметят,

А если счастье рядом! Или грусть!
Чужое всё. И взгляд поглубже спрячут.
Не захохочут. Нет. И не заплачут.
И, отвернувшись, скажут: - Ну и пусть!
А нам-то что! А нам какое дело! -
И отойдут. И встанут в стороне.
Им всё равно, что красный цвет, что белый.
Попробуй их пронять. Они в броне.

Они одним себе принадлежат.
Зачем им остальные? Это много.
Но я-то знаю, как они дрожат,
Когда беда стоит у их порога.

Вот тут они естественны. Вполне,
И маску прочь. И не пропустят мимо.
Получат всё, что им необходимо,
И каменно застынут в стороне.

А рядом замерзает человек.
Уже его метели отпевают.
- Откройте дверь!
Но дверь не открывают.

Здесь путника не пустят на ночлег.
А вот ещё: я слышал ночью крик.
На помощь звали: - Доктор, помогите!
Но доктор спит. Он сны смотреть привык.

Не трогайте его. И не будите.
А ты, поэт, певец своей норы,
На мир смотрящий из глухих отдушин,
Играющий в кубы или в шары.

Ты в сущности-то к людям равнодушен.
Я всех вас знаю. Каждый мне знаком.
Всё под замок: и радость, и тревогу.
А вы хоть раз ходили босиком,

Чтоб кожею почувствовать дорогу?!
А вы кого любили? Кто ваш враг?
Какой вы предпочтете род оружия?
Вы - кто забыть любой готовы флаг,
Прикрывшись белым флагом
равнодушия.

 Сергей Островой
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення прочанка » 24 грудня 2013, 08:59

Сьогодні не можна залишатись байдужим. Хто в який спосіб може виявляти свою позицію - активними діями чи тихою молитвою, але не іґнором...
Не бійтеся!


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість