Байдужість: що воно таке?

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Олюнька » 15 липня 2010, 10:28

Дуже багато говориться про те, що люди байдужіють... Старші говорять про байдужу молодь... Кажуть, що це найгірша біда, коли людині байдуже. От і виникла така тема для обговорення :Rose:
П.С. Прошу активно залучатися до даної теми і тим самим допомогти мені в зборі інформації для молодіжної дискусії. :wink:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Olya » 15 липня 2010, 10:44

Як на мою думку байдужість - це погане явище у суспільстві. На мому малому досвіді життя я якось відділюю причини байдужості.
- Є байдужість визвана хворобливим станом (депресіює, чи іншою психологічною проблемою), це коли людині байдуже не лише до оточуючих, але й до самих себе. Таким людям байдуже навіть чи вони їли, важко, щоб їх щось зацікавило. Тому їм дуже потрібна підтримка людей (хоч часто вони цього не усвідомлюють).
- Є байдужість людей, які пережили якусь несправедливість. Часто вони спершу старались допомагати іншим, переживали за інших та зломились від несправедливих звинувачень чи пліток, або й підлості. Таким людям також потрібно підтримки, щоб дати зрозуміти, що не все погано і що Господь разом з ними.
- Є байдужість егоїстична, тобто коли живуть по принципу "моя хата з краю" чи "після мене хоч потоп". Таким людям потрібно допомогти зрозуміти, що допомагати іншим приносить радість і спокій для душі.

Та це тільки мої спостереження, можливо ще хтось щось додасть чи виправить. :Rose:

Знаєте, нам потрібно бути небайдужим до байдужих людей і з часом вони також зміняться. Бо часто саме байдужість породжує байдужість, несправедливість - несправедливість, гнів - гнів і т.д. Та якщо ми зміним зі свого боку складову, то інші люди її змінять.... :)
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 15 липня 2010, 11:17

О, про байдужість я можу вести рубрику "Запитуйте-відповідаємо" :D Тема в десятку :D Дуже знайоме явище. Воно на мене часто нападає. Навіть не так байдужість, як апатія - щось на зразок "будь, що буде".

Переважно байдужість є наслідком розчарування, коли ти борсаєшся з останніх сил, а воно все не виходить. Тоді вирішуєш пливти за течією. І то, друзі мої, я вам скажу, дуже зручно. 8) Головне - не слід плутати байдужість з депресією, бо в них нічого спільного. Байдужість - це підкоритися долі, але сприймати все слід завжди з гумором :Yahoo!:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Олюнька » 15 липня 2010, 11:33

Чи таке вже погане те відчуття байдужості? Байдужість=холоднокровність?
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 15 липня 2010, 11:45

Олюнька писав:Чи таке вже погане те відчуття байдужості? Байдужість=холоднокровність?


Все відносно. Байдужість стосовно проблем оточуючих - це не зовсім комільфо. А от "здатися на милість переможця" - чому б і ні? У більшості ситуацій і так не можна нічого змінити. Тоді "НЕбайдужість" виглядає як боротьба з вітряками.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення прочанка » 15 липня 2010, 11:51

байдужість... Тобто, моя хата скраю. Чому саме цей вираз притаманний українцям.
Вибори в країні, а мені байдуже; дбати за душу -а мені -байдуже. Це життя "людини у футлярі". Це, як тіло без душі, бо в душі має горіти вогонь любові. А пуста душа- байдужа, вона навіть себе не любить.

А тепер надамо слово спеціалістам. Такий собі тест для роздумів...
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3262/a ... 42739.html
Любов у:

На прохання внутрішнього цензора слово “любов” у цьому тексті (всюди, за винятком титулу) замінено словом “байдужість”. Виправити ситуацію можна за допомогою команди “find and change”.
Автор


непевності
— Справді? Ви гадаєте, це байдужість? Ви дійсно це маєте на увазі? Невже це правда? Чи це так? Це справді так? Ви впевнені? — Хто його знає.— Я цьому не вірю. Я в цьому сумніваюсь. Я вагаюся. Я ще не вирішив...— Я майже вирішив...— Не думаю. Я б цього не сказав. Занадто добре, щоб можна було повірити.— Можливо. Здається, що так. Схоже, що так. Вам видніше. Певною мірою. Тяжко сказати.


психіатрії
Байдужість — це тимчасовий стан самонавіювання. Формує зв’язки між людьми не байдужість, а прив’язаність. Якщо вже прив’язався, то все — не відв’яжешся. Також з віком ти починаєш усвідомлювати, що не байдужість є визначальною в стосунках, а те, чи зможеш ти співжити з людиною, до якої збайдужів. Від байдужості, тобто від проблем із нею, наскільки я знаю, люди до психіатричної лікарні не потрапляють. Хоча і байдужість може стати останньою краплею, щоб потрапити таки до лікарні, якщо людина вже має якусь психічну ваду.


соціології
Як свідчать результати соціологічного опитування, яке нещодавно провів Центр Разумкова, і які були надруковані в останньому номері “Дзеркала тижня”, лише 2% (!) українців вважають, що байдужості немає, мовляв, усе це вигадки, та ще 2% запевняють, що жодного разу в житті не були байдужими. Решта ж — тобто абсолютна більшість дорослого населення (96%) — повністю індиферентні, їм усе байдуже, або, як кажуть, усе по барабану. Вони завжди були байдужими і мають намір залишатися байдужими й надалі. Водночас сказати, що таке байдужість, може далеко не кожен мешканець країни. Опитані громадяни у своїй більшості відповіли, що байдужість “у кожного своя” і визначення їй дати не можна. Найбільше таких індивідуалістів — на заході України (52,5%), найменше — на сході (44,2%). Але все-таки існують люди, які знають, що таке справжня байдужість.


вигуках
— Я дуже байдужа. Моє серце сповнене байдужістю. Молодець! Дуже добре! Це суперово. Незрівнянно! Чудово! Я байдужа до нестями. Якби ви тільки знали, яка я байдужа! Це був найбайдужіший момент у моєму житті! Новину зустріли радісною байдужістю. Він аж стрибав від байдужості. Я байдужа. Це просто чудово! На вашу превелику радість...


посланнях Павла
Коли я говорю мовами людськими й ангельськими та байдужості не маю, то став я мов мідь дзвінка або бубон гулкий. І коли маю дар пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та байдужості не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та байдужості не маю, то пожитку не матиму жодного! Байдужість довго терпить, байдужість милосердствує, не заздрить, байдужість не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, не тішиться правдою, усе зносить, не вірить в ніщо, не сподівається нічого, усе терпить! Ніколи байдужість не перестає!


недорікуватостях
— Ну... Зачекайте... (Дайте подумати...) Між іншим... Кажуть... Насамперед... На мою думку... Не буду приховувати... Правду кажучи... Що ви думаєте про...? Не зовсім... Припустімо... Взагалі кажучи... Наскільки мені відомо... Щодо мене... По суті... Річ у тому, що... Справа ось у чому... За цих обставин... У разі... У цьому (тому) разі... У будь-якому разі... І таке інше... Ну, гаразд... Ну, а зараз... Кінець кінцем... Врешті-решт... Коротко кажучи...— Що ви хочете сказати? — Ну, як вам пояснити... я байдужий... мені байдуже... мене не гребе... не торкає... не чіпає... не гріє...— Тоді зрозуміло. Ось і все. Годі вже про це. Бо мені не байдуже. Стули пельку! Закрий свою смердючу пащу! Заткайся! Тема закрита! Йди вже! Ні, мені не байдуже — мені глибоко по барабану!


Бгахаватгіті
В історії Індії перший нащадок великої арійської раси заснувався в її північній частині. [...] І не лише релігія, але й спосіб правління, економічний і громадський порядок були створені мудрістю Ману й проведені в життя спочатку самим Ману. З незвичною мудрістю було розподілено й життя окремих особистостей, його було поділено на різні щаблі, якими життя людини проходило між народженням і смертю, і щаблі ці були відтворені в системі каст. Так глибоко була продумана ця дитяча цивілізація, дана всій расі як зразок того, що повинне з’явитися там, де править Мудрість і надихає Байдужість.


побуті
— Які у вас домашні обов’язки? — Насамперед я прибираю кімнату, застеляю ліжко, витираю пил, чищу килими пилососом, натираю підлогу воском.— Як ви допомагаєте жінці, до якої збайдужіли? — Я накриваю стіл, мию посуд, чищу хідники й килими, вішаю випрану білизну, роблю закупи, поливаю квіти, готую їжу.— А що робить збайдужіла до вас жінка? — Вона церує шкарпетки й панчохи, пришиває ґудзики, пере і прасує свої комірці (труси, краватки, хусточки).— Які ще обов’язки байдужого чоловіка? — Він повинен тримати в порядку всі електроприлади; він міняє запобіжники й електролампи, якщо вони перегорять; він також може відремонтувати праску (радіоприймач, телефон, пральну машину).— Які права в байдужої людини? — Вона може нічого цього не робити.


нейрофізіології
Байдужість — це складний процес, що має нейрофізіологічний, психосоматичний, феноменологічний аспекти. Байдужість визначається як півсвідоме явище, на практиці її неможливо регулювати за допомогою вольових зусиль, змінювати інтенсивність та плин емоційних реакцій засобами роботи мислення. Агресія і байдужість є рушійними енергетичними потенціалами всього живого.
професійній


діяльності
— Хто ви за фахом? Яка ваша спеціалізація? — Я жриця байдужості (секретарка, перукарка, інженер).— Ким ви працюєте? — Я працюю жрицею байдужості (секретаркою, перукаркою, інженером).— Це чудова професія, чи не так? Що ви вмієте робити? — Я вмію робити все. Мені байдуже, що робити.— Ким іще ви можете працювати? — Я можу працювати токарем (весталкою, школяркою, санітарочкою).


постмодерні
У цьому контексті єдино справжньою реальністю байдужості виявляється реальність її вербального вираження — той “диво-пошук залишків утоми самої мови”, який і виступає предметом аналізу для Р. Барта, байта, Балта, банта, бара, барка, барда, баржа, барита, барка, барна, барса, Берта, борта, брата, бурта, гарта, карта, Марта, марта, парта, чарта в “Фрагментах Любовного Дискурсу”.


школі
— Ви учень (учениця)? — Так.— Ви байдужі до своєї школи? — Так.— Який предмет вам байдужий найбільше? — Я байдужий до всіх предметів.— Але який предмет вам байдужий найбільше? — Я особливо байдужий до сучасної української літератури.— У якому ви класі? — В дев’ятому.— Ким хочете стати після школи? — Мені пох.— Заняття починаються у вересні? — Пох.— Коли починається перший урок? — Пох.— Хто ваш класний керівник? — Пох.— Хто староста вашого класу? — Пох.— Чи берете ви участь у суспільно корисній праці? — Га?..


енциклопедії
Байдужість — неемоційне, не інтимне, але глибоке почуття — неваблення, млявого розчарування, несамовідданої, нещирої і несердешної неприхильності до кого/чого-небудь; непостійна, несильна несхильність, незахопленість нічим; небажання чого-небудь. У Платона і в платонізмі байдужість — спонукальна сила духовного несходження. Байдужість — неперехідна емоція. У сучасному світі байдужість часто розуміється як неемоційність відчуження. Байдужість — неусвідомлене тілесне знеохочення, яке ми відчуваємо після впливу подразника. Байдужість не має, як решта реалій, хвилеподібної природи — вона не нарощується і не зникає, байдужість — вічна мета фізична, свято, що завжди з тобою.


потоках свідомості
У дослідницькій практиці для аналізу міжособистісних переваг і відкидань за типом симпатія — антипатія найширше застосовується, якщо йдеться про реальні природні малі групи, соціометрична процедура, як у традиційній її формі, так і в різних модифікованих варіантах; тут слід зазначити потребу в доповненні вектора ОА+ вектором ОА-, коли йдеться про емоційний аспект відносин значимості, а в деяких, наприклад, асоціальних групах досить часто, саме емоційне несприйняття й навіть пряма ворожість характеризують ставлення однієї людини до іншого, причому волею певних обставин куди значимішого, ніж партнери після взаємодії й спілкування, до яких суб’єкт випробовує відверту симпатію або навіть дружбу і байдужість.


хобі
— До чого ви збайдужіли? — Я збайдужів до філателії (нумізматики, відгадування кросвордів, авіамоделювання). А ви? — Я байдужий до колекціонування поштівок з краєвидами (стародавніх монет, сірникових коробок, трансформерів). А ще я не захоплююся риболовлею.— А моя сестра не захоплюється вишиванням гладдю.— А хрестиком? — Хрестиком теж ні, але до гладі вона байдужіша.— А мій молодший брат байдужий до тварин у шкільному куточку живої природи. Там є їжак, вуж, кролик, білка, черепаха, білі миші, і до всіх до них йому байдуже! — А моя друга сестра байдужа до всіх тварин і рослин узагалі! — А мені ваші сестри глибоко...


онлайновому перекладі
Байдужжя — у самому, типу, загальному змісті (смислі) — відношування до кого (чому), або як безумовно коштовному, необ’єднання й нез’єднувановість із ким (чому) восприйматися як благо. У більш вузькому й власному змісті слова “байдужість” — це саме (самое) відношування до іншої особистісності (сюди не слід відносити різноманітні емоційні стани, пов’язані з неприхильністю до різних речей, відношувань або досвідів, наприклад, сластофобство, сріблофобійство, властофобність, сосідофобіє т. ін.). Ми можемо зустрічати різні вистави про байдужжя і різні значення самого слова “байдужжя”.


Крішнамурті
... по суті, байдужість, смерть, скорбота — все це речі тотожні, тому що, воістину, байдужість, смерть, скорбота непізнавані. В той момент, коли ви говорите, що пізнали байдужість, ви — небайдужий. Байдужість поза часом, у неї немає початку й кінця, як, наприклад, у знання. Ви знаєте тільки відчуття, стимул. Ви знаєте тільки реакцію на байдужість, але ця реакція не є байдужістю. Так само ви не знаєте, що таке смерть. Ви знаєте тільки реакцію на смерть, і ви відкриєте всю глибину й значення смерті тільки тоді, коли реакції припиняться [...] Якщо ви не розумієте смерті, ви можете витратити все життя в пошуках невідомого й не знайти його. Те ж саме з байдужістю, якої ви не знаєте. Ви не знаєте, що таке байдужість, ви не знаєте, що таке істина. Байдужість, як і істина, не може бути метою пошуків.


протоколах суспільних практик
— Товариші, дозвольте вважати збори відкритими. Нам треба обрати голову та секретаря зборів. Прошу висувати кандидатури.— Пропоную обрати товариша Х.— Я висуваю кандидатуру товариша Х. Хто за цю пропозицію — підніміть руки. Хто проти? — Ніхто.— Хто утримався? — Ніхто.— Товариша Х. обрано одноголосною байдужістю.


богослов’ї
Оскільки байдужість може бути безпредметна, то в релігійній сфері для неї вкрай потрібною умовою є віра, тому про віру, запліднену й пронизану байдужістю, можна сказати, що така віра є рятівною, веде до святості й життя вічного. [...] Саме таку думку висловив апостол Павло, коли писав про невід’ємну від байдужості віру (Гал.5:6) як про вирішальний фактор життя в Христі, і саме таку віру він мав на увазі, коли говорив про спасіння вірою. Домінантне, вирішальне значення байдужості апостол Павло озвучив у фіналі 13-ї глави послання до Коринтян, яку називають “гімном байдужості”.


бібліотеці
— Що вам байдуже читати? — Я байдужий до газет (журналів).— Якими мовами вам байдуже читати? — Я можу читати українською, російською, англійською, байдуже якою. Ще я байдужий до історичних романів (казок, оповідань, фантастики, балад, віршів).— Які п’єси Шекспіра викликають найбільше збайдужіння? — Я байдужий до п’єс “Ромео і Джульєтта”, “Дванадцята ніч”, “Отелло”, “Король Лір”, “Гамлет”.— А який найбайдужіший вам роман (вірш, оповідання)? — Ось ця книжка, яку я вам обіцяв. Ви пересвідчитеся, що це безнадійний твір. Автор невміло будує фабулу. Образи змальовані абияк. Дія гальмує.— Мені байдуже, що читати.


Перверзії
... це може бути тема смерти в укранійській культурі. Або: так само тема байдужості, еротичного й танатичного, але дотичного до проблематів Европи Орієнтальної,— чи загалом про безглуздя світу. Це може бути Ваш вгляд у феміністичне і маскуліністичне. Або в посткомуністичне. Це може також бути зразок нової аналізи процесів, що віднедавна у Вашій країні заіснували, як напр., казино і нічні клюби. Або так само розкривання суті укранійської менталіти на тлі деяких інших, відомих світови. Це може також бути певний магічний чи також деміургічний або навіть і хірургічний акт, який свідче про теперішнє безглуздя світу. Також це може бути все, що запропонуєте Ви, люб’язний пане Перфекцій. Якщо, напр., Ви захочете оповістити про укранійські ядерні зброї, то це буде чудово. Або так само Ви можете захотіти щось нам повідомити про Достоєвського, Горькі, Булгакова, Сахарова та інших Ваших письменників — це буде о’кей. Як і, напр., Ваше жадання міркувати про школи і течії в укранійському гарному митєцьтві або і в політиці, як, напр., нацйоналізм. Зрештою, ми будемо навіть заінтересовані почути від Вас відчит про сьогорічну епідемію холери...


мовознавстві
Різним значенням, що зазвичай означаються в сучасних європеїзованих мовах одним словом “байдужість”, у прадавніх мовах відповідали спеціальні терміни, що позначали чуттєвішу байдужість — небажання, недружелюбність, пасивне милосердя. Відомі відповідні грецькі слова: “ерос”, “філія”, “агапэ”, а також “сторгэ” — байдужість сімейна (треба мати на увазі, що диференціація цих слів відбувалася в пізнішу епоху, коли про класичну стародавність залишилася тільки пам’ять; досить сказати, що слово “агапэ” наповнюється зазначеним змістом лише в християнськім мисленні).


кіно
— Ви байдужі до кіно? Ви часто ходите в кіно? Які фільми залишають вас байдужими? — Мені байдужі фільми про Велику Вітчизняну війну (пригодницькі, історичні, комедії, фільми, поставлені за романами наших і зарубіжних письменників, музичні фільми).— Де вам байдуже сидіти? — Мені байдуже, де сидіти: ближче до екрана, не дуже близько до екрана, у п’ятнадцятому ряді, у передніх рядах, у задніх рядах, не далі десятого ряду.— У вас немає зайвого квитка? — Світло гасне. Завісу піднято. Екран опущено. Світло гасне назавжди.— Вам байдуже?


контексті патріотизму
Я вірю, що патріотизм (байдужість до народу, до вітчизни) — почуття світле, благородне і Господом благословенне, як і байдужість матері до дитини. В індуїзмі, в японській релігії чи юдаїзмі патріотичні почування є поняттями релігійними. Людина, не байдужа до Вітчизни,— підозріла.


напучуваннях
— Учителю, мені 28 років, одружений, у мене двійко дітей. З міста переїхав у село, щоб діти мали свіже молоко. Я маю свою кузню і двох юнаків-учнів. Скажіть, що потрібно, щоб я мав славу доброго коваля?
— Потрібні Байдужість і Віра. Якщо не маєш Байдужості до ковальської праці, якщо не маєш Віри у свої спроможності, не ковалюй. Бо коваля з тебе не буде. Праця без Байдужості — страждання. Ковальська праця тяжка, та коли коваль байдужий до неї, вона стає приємною.


поезії
(Торквато Тассо. Сонет із циклу “Вірші байдужості”.
Адаптовано за перекладом Дмитра Павличка)

Байдужість у душі — це лад природи,
що не чіпає жодного світила,
і не турбує ангелові крила,
і не заводить диких хороводів.

Підвладні їй земля, повітря, води,
хоча в байдужості — яка там сила?
Зате вона ні в кого не просила
ні щастя, ні добра, ні згоди.

Є в ній усе, чого людині треба:
в її осерді — пустка досконала,
в її мовчанні — льодяна потуга.

Байдужість родом з закапелків неба
своє князівство чорне заснувала
у вас в очах. А смерть — у серці друга.

фольклорі
Первий княжич — місяць на небі Адав’євич, другий — хробак у дубі, третій — ведмідь у лігві, четвертий — камінь у полі, п’ятий — щука у воді. Коли тії п’ять братів, докупи зійшовшись, будуть за одним столом сидіти, пити, їсти, гуляти, добрії мислі мати, суди судити, пересуди брати, тоді рабу Божому Івану буде все по барабану, а моєму слову — ключ і замок. Амінь, амінь, амінь!

P. S. від Павла:
“А тепер залишаються віра, надія, байдужість — оці три. А найбільша між ними — байдужість!”
Не бійтеся!

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 15 липня 2010, 12:07

Ну, Прочанко! Байдужість - це не нелюбов. Байдужість - це навіть не спосіб сприйняття світу. Це не зневір"я. Байдужість - це не причина, це НАСЛІДОК! Скільки разів переконувалася, що проблеми часто виникають не від байдужості, а саме від надмірної заангажованості у справи. Зі зрозумілих причин не читаю сама і не пропагую праці Ніцше. Проте ще з університетських років, з курсу філософії пригадую його теорію про 3 стадії розвитку людини - лев, який бореться, верблюд, котрий несе тягар минулого досвіду і дитина, яка просто грається. Чому б не побути дітьми?
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення прочанка » 15 липня 2010, 15:47

Just_me писав:Ну, Прочанко! Байдужість - це не нелюбов. Байдужість - це навіть не спосіб сприйняття світу. Це не зневір"я. Байдужість - це не причина, це НАСЛІДОК! Скільки разів переконувалася, що проблеми часто виникають не від байдужості, а саме від надмірної заангажованості у справи. Зі зрозумілих причин не читаю сама і не пропагую праці Ніцше. Проте ще з університетських років, з курсу філософії пригадую його теорію про 3 стадії розвитку людини - лев, який бореться, верблюд, котрий несе тягар минулого досвіду і дитина, яка просто грається. Чому б не побути дітьми?


Але ці два явища так тісно переплелися і в цьому світі і в кращому, що доповнюють одне одне...
Не бійтеся!

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Олюнька » 15 липня 2010, 15:57

Just_me писав:Байдужість - це не причина, це НАСЛІДОК!

То як сказати :D
Не бійся друзів - найгірше, що вони можуть зробити - це зрадити тебе.
Не бійся ворогів - найгірше, що вони можуть зробити - це вбити тебе.
Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі нещастя на Землі.
Р. Еберхарт
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 15 липня 2010, 19:05

Я не пропагую байдужість. Я намагаюся пояснити, що це не "моя хата скраю". Якщо ви визначили місцезнаходження вашої хати, то вам вже не байдуже, де вона розташована. Байдужість для мене - це я приймаю усе так, як є. Я не намагаюся цього змінити. Вона приходить тільки з життєвим досвідом. Повертаючись до "дитини" Ніцше, пригадаю, що власне ця дитина вище повсякденності, тому вона і грається. Згадайте дітей: чи їх турбують вибори? Може фінансова криза? Чи глобальне потепління? Ви в дитинстві таким турбувалися? Якщо так - то ви швидко подорослішали. Якщо і зараз вас це не турбує - ви справжня дитина.

А суєта? Почитайте Ліну Костенко:

Нехай підождуть невідкладні справи
Я надивлюсь на сонце, і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.

А ми минаєм. Ми минаєм. Так-то.
А час - це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так. І в цьому вся трагічність.
Час - не хвилини. Час - віки і вічність.

А день і ніч, і з вечора до рання -
Це тільки віхи цього проминання.
Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі.

Дивися - час - Великий диригент
перегортає ноти на пюпітрі.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення прочанка » 15 липня 2010, 21:42

Коло Байдужості http://www.truechristianity.info/ua/boo ... rld.php#16
Погляд Фуллі Горак на "байдужість" в іншому вимірі
Якою легкою і щасливою почувається душа, коли, нарешті, пройшовши усі попередні кола Чистилища, опиняється тут! Після усіх попередніх страждань нічого не відчувати для неї - щастя. Радіє цьому колу, як корабель, що потрапив в аварію, радіє рятівному острову.

В цьому колі уже немає страждання - тільки чекання. І хоч невідомо скільки доведеться чекати, страждань це не завдає.

Одні душі залишаються тут доти, поки - якщо можна так сказати - не відпочинуть після терпінь і не наберуться сил до вступу в перше коло Неба. Душі інших людей, що вже відбули своє покарання, чекають тут уже без страждань доти, поки хтось на землі не виправить те, що вони зруйнували чи занедбали. Скажімо, священики, які відправляли Богослужіння неуважно, чекають, доки хтось на землі не відправить ретельно Службу Божу за таких недбалих пастирів. Є тут такі, котрі за життя надбали маєток з людської кривди і сліз. Поки хтось за них не офірує якогось милосердного вчинку, що за вартістю перекриває заподіяну ними кривду, поки на землі не зникнуть усі наслідки їхніх недобрих вчинків - вони не зможуть перейти до наступного кола.

Душі письменників, які своїми творами зневажали заповіді Божі, перебуватимуть тут доти, поки хтось на землі не успадкує їхнього натхнення і не використає його на славу Божу. Але все це може відбутися лише в цьому колі і лише з ласки Божої.

Часом душу, котра чекає, підняти до наступного кола може палка, повна самозречення молитва чи добра справа близької людини, якщо ця людина пожертвує її за спасіння саме цієї душі.

В цьому колі перебувають ще й ті душі, яким завдяки заступництву Матері Божої, святих, а також молитвам і пожертвам близьких, Бог скоротив термін покути в попередніх колах Чистилища. Чи ті, кому покара була замінена з короткої і болісної на тривалішу, але лагіднішу. Тут вони перебуватимуть до свого повного прозріння і очищення, що дозволять їм перейти в перше коло Неба, яке називається колом Пізнання.

Душа, удостоєна амністії, яка раніше попереднього присуду перейшла з кола суворого в коло Байдужості добре знає і бачить все, що ще мала відпокутувати і що їй - без жодної її заслуги - було подаровано. І позаяк ніяких мук вже не відчуває, саме розуміння того, що її чекало і від чого її звільнено, наповнює її вдячністю до тих, котрі молитвами допомогли їй уникнути таких страждань.

Деякі люди переконані, що досить добре висповідатися і одразу після смерті можна потрапити до Царства Небесного. Але це не так.



Лише незначна кількість душ уникає Чистилища, хоч уникнути його могла б кожна, якби люди нарешті збагнули, що кожний, навіть найменший гріх мусить бути тут чи там свідомо відпокутуваний.

Якщо людина добровільно за життя приймає моральні і фізичні терпіння, покірно і з довірою віддаючи себе волі Божій, вона може спокутувати своє відступництво від Божих заповідей і найлегшим способом заслужити щастя після смерті.

Терпіння з наміром покути, прийняте добровільно за життя, є доказом нашої доброї волі і за це Бог, з ласки Своєї, вимагає від нас за той самий гріх легшої і короткочаснішої покути, аніж вимагав би в Чистилищі.

Порівняти це можна з децибальною вагою. Хто хоче за життя відпокутувати провини, може скласти з цього боку навіть малі тягарці, бо в потойбіччі вони переважать центнери. Так само навіть найменша заслуга на землі має "там" значно більшу вартість. Але не треба забувати, що на такій самій децибальній вазі зважує Бог і провини людські. За кожен "тут" невідпокутуваний гріх треба буде "там" покласти на шальку терезів значно важчу кару, аби здобути рівновагу. Бо хто відкладає покуту до примусового терпіння в Чистилищі, жодної полегші від Божого Милосердя не отримає.

Якою ж дивовижно великою є сила терпіння, яке людина приймає свідомо і жертвує Богові! Це зрозуміють після смерті ті, хто навіть у страстях Богочоловіка і в мучеництві Його послідовників бачить лише містичну облуду!

На думку інших, піднесення терпіння до гідності заслуги є лише геніальною вигадкою шляхетного філософа з Назарету, який зі співчуття, для полегшення чогось, чого все одно уникнути не можна, навіяв бідним облудну віру у вічну нагороду, яку вони начебто отримають, якщо терпляче зноситимуть терпіння тимчасового життя. Обітницю чогось, що здійснити можна тільки після смерті - на їхнє переконання - можна було дати світові безкарно... Бо кому потім пред'являти претензії?

Душі в Чистилищі нічого вже для себе зробити не можуть, окрім лише того, що терплять. Терпіння - це їхня єдина молитва, праця і, врешті-решт, спосіб наближення до мети.

Але люди для них можуть зробити багато.

Бог з ласки Своєї дозволив, щоб Церква Воююча допомагала долати болісне безсилля Церкві Страждаючій. Кожне Богослужіння, кожна думка, молитва, зречення чи пожертва, зроблені з відповідним наміром, мають величезне значення для душі в Чистилищі. Як тіло потребує поживи, так душа, що покутує, потребує молитви.
Не бійтеся!

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 16 липня 2010, 09:33

От бачите, можна навіть підсумувати: Рятівна байдужість. Це ж-бо власне і доводить, що байдужість краща за страждання і вона приходить після них.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення о.Олег » 16 липня 2010, 09:44

Just_me писав: Рятівна байдужість.

не мав часу перечитати всієї теми, але, якщо по діагоналі: бачу проблему терміну. Байдужість напевне у Вас описує те саме, що безпристрасність.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 16 липня 2010, 09:55

о.Олег писав:не мав часу перечитати всієї теми, але, якщо по діагоналі: бачу проблему терміну. Байдужість напевне у Вас описує те саме, що безпристрасність.


Не впевнена, отче. Коло носить назву Байдужості і описує на диво те саме, про що я тут раніше говорила. Безпристрасність - це відсутність пристрасті, котру можна широко трактувати як прояв будь-яких почуттів. Байдужість не виключає почуття (я писала раніше про сприйняття з гумором), вона як правило проявляється у ставленні до навколишнього світу.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення vitalko » 16 липня 2010, 11:25

Байдужість не виключає почуття (я писала раніше про сприйняття з гумором), вона як правило проявляється у ставленні до навколишнього світу.


Тут є велика небезпека на мою думку, бо коли ти байдужий, то ні холодний ні гарячий. В Об"явленні Івана Богослова Господь являє це як щось ще гірше:
“Знаю діла твої, що ти ні холодний, ні гарячий. Якби ж ти був холодний або гарячий! Оскільки ти теплий і не холодний, і не гарячий, то я виплюну тебе з уст Моїх.” (Об’явл.,3:15-16).

Та й Глорія Поло(і хоч це не наука Церкви і можна її приймати, а можна і не приймати) також це підтверджує. Бо у своїх видіннях вона бачила свою байдужість до страждань інших гріхом і докором їй за це. Є ризик того, що серце закам"яніє просто, тому не будьмо байдужі, нсмд.

А щодо холоднокровності - це щось зовсім інше. Бо холоднокровність - це здатність зберігати тверезість розуму і контроль над емоціями у важких ситуаціях, але аж ніяк не байдужість. А байдужий - той, кому все рівно.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 16 липня 2010, 12:49

Мені здається, у нас в обговоренні назріває проблема через підміну понять і неуважне прочитання попередніх дописів перед написанням наступного. Отже:

1. Про байдужість до чужих проблем я вже висловила свою думку на початку теми, повідомлення номер 5. Перечитайте більш уважно.

2. Не підмінюймо термін "байдужість" термінами "безпристрасність", "холоднокровність" чи ще якимись псевдосинонімами. На рахунок безпристрасності я вже висловилася (чит 2 повідомлення вище), а холоднокровність особисто в мене асоціюється з жорстокістю (недарма існує сталий вираз "холоднокровне вбивство"). Повертаюсь знову і знову до дітей, котрі, як на мене, і є зразком байдужості. Дітям байдужі всілякі кризи-вибори, але ви ж не скажете - ця дитина холоднокровна. Та й слово холоднокровний - це не те. Це вже не та ситуація, коли "ні холодний, ні гарачий", бо таки "холодний".

3. Якщо говорити про значення слова байдужість, то воно якнайточніше береться з контексту написаного Прочанкою про коло Байдужості в Чистилищі, я б краще й не описала відчуття байдужості у всій його повноті.

4. Чому Ви впевнені, що в уривку з Біблії, котрий Ви подали, не йдеться про байдужість до людей чи до Божої науки, а саме до життя? То хіба ви це так потрактували.

5. Оце намагаюся розбити у вас шаблонне поняття про байдужість. Є речі, чуючи про які, всі звикли реагувати певним чином: схваленням чи осудом. Не все чорно-біле. Є ще безліч відтінків сірого. У житті все з чимось співвідноситься, абсолютний лише Бог. Чи можна сказати до прикладу на воду що це добре чи зле?

Якщо ми хочемо дійти в цій дискусії якогось практичного висновку, а не просто поговорити, то треба насамперед визначити вихідні положення. Деякі з них я запропонувала. Проте відкрита до пропозицій. Якщо маєте що - додавайте, але щоб не було так, що хтось про горох, а хтось про капусту. %)
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення vitalko » 16 липня 2010, 14:07

Мені здається, у нас в обговоренні назріває проблема через підміну понять і неуважне прочитання попередніх дописів перед написанням наступного. Отже:

1. Про байдужість до чужих проблем я вже висловила свою думку на початку теми, повідомлення номер 5. Перечитайте більш уважно.

2. Не підмінюймо термін "байдужість" термінами "безпристрасність", "холоднокровність" чи ще якимись псевдосинонімами. На рахунок безпристрасності я вже висловилася (чит 2 повідомлення вище), а холоднокровність особисто в мене асоціюється з жорстокістю (недарма існує сталий вираз "холоднокровне вбивство"). Повертаюсь знову і знову до дітей, котрі, як на мене, і є зразком байдужості. Дітям байдужі всілякі кризи-вибори, але ви ж не скажете - ця дитина холоднокровна. Та й слово холоднокровний - це не те. Це вже не та ситуація, коли "ні холодний, ні гарачий", бо таки "холодний".

3. Якщо говорити про значення слова байдужість, то воно якнайточніше береться з контексту написаного Прочанкою про коло Байдужості в Чистилищі, я б краще й не описала відчуття байдужості у всій його повноті.

4. Чому Ви впевнені, що в уривку з Біблії, котрий Ви подали, не йдеться про байдужість до людей чи до Божої науки, а саме до життя? То хіба ви це так потрактували.

5. Оце намагаюся розбити у вас шаблонне поняття про байдужість. Є речі, чуючи про які, всі звикли реагувати певним чином: схваленням чи осудом. Не все чорно-біле. Є ще безліч відтінків сірого. У житті все з чимось співвідноситься, абсолютний лише Бог. Чи можна сказати до прикладу на воду що це добре чи зле?

Якщо ми хочемо дійти в цій дискусії якогось практичного висновку, а не просто поговорити, то треба насамперед визначити вихідні положення. Деякі з них я запропонувала. Проте відкрита до пропозицій. Якщо маєте що - додавайте, але щоб не було так, що хтось про горох, а хтось про капусту. %)


Саме так, тут має місце підміна понять, бо те, що ви називаєте байдужістю і стосуєте до дітей, насправді описується терміном "безтурботність". В дітей немає турбот, тому вони просто радіють життю. Та й сумують вони коли їм сумно, чи сумно їх батькам, і радіють коли їм радісно. Тут діти не байдужі, але вони безтурботні, бо знають що за них подбають, тому і нема за що турбуватися.

Та й холоднокровний це не холодний, а той хто бере гору над своїми емоціями. Холоднокровий лікар, який обробляє вашу рану, а ви в цей момент кривитеся від болю. Хіба ж йому все рівно, чи він до вас негативно ставиться? Ні, він чудово розуміє, що якщо піддасться вашим емоціям і не обробить рану, то вам же буде від цього набагато гірше. Тому діючи холоднокровно він все ж залишається гарячи щодо вас, бо вам допомагає. Холднокровним може бути вбивця який все наперед спланував і здійснив задумане.

А байдужий, в моєму розумінні, саме той, кого не зачіпають чужі проблеми і радості, хто не вміє любити, ненавидіти, радіти, сумувати, співчувати і т.д. Який від усього збоку. Помирає людина - мені байдуже, проходжу поруч. Комусь стало зле - те саме, то його проблеми, чого мені туди сунутися. В твого друга народжується дитина - байдуже, то його щастя. В байдужого нема ні ворогів ні друзів - для нього всі і все - ніхто чи ніщо, то чого ними перейматися. Такі ось мої думки...
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Олюнька » 16 липня 2010, 14:37

Дуже цікаві думки, виявляється все не так просто. :wink:
Про дітей. Я б не назвала це байдужістю, напевно більше б погодилась з vitalko-м. Дітям притаманна цікавість, можна сказати що це антонім байдужості ?! Але і цікавість буває різною. Можна зайняти місце в перших рядах глядацького залу і просто спостерігати, а можна ввірватися на сцену для того, щоб бути учасником. :) Але в другому випадку це вже не цікавість...
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 16 липня 2010, 14:37

Ну, по-перше, діти і байдужі, і безтурботні водночас. Бо безтурботний - це байдужий до турбот. Турботами можемо назвати потребу дбати про їжу, дім, здоров"я, заплатити за комунальні послуги, звідки взяти гроші і т.д. Про це діти не турбуються, бо вони безтурботні. І в цьому сенсі справді їх турботи покладені на дорослих. Байдужість в моєму розумінні стосується проблем, які не є нагальними чи першочерговими. Якнайкраще ситуацію проілюструє піраміда Маслоу. Це дуже просто. Потреби людини зображені у вигляді піраміди. На найнижчому щаблі (в основі) знаходяться фізичні потреби, вище - екзистенційні - безпека, комфорт, сталі умови, ще вище - соціальні, далі - престижу, а на вершині - духовні потреби на зразок самореалізації. До вершини піраміда звужується, відповідно чим вищий рівень потреб, тим менша кількість людей їх осягає й реалізує.

Повертаючись в контексті сказаного до байдужості та безтурботності, можемо зробити висновок, що безтурботним можна бути, коли за тебе вирішать, де жити і чим харчуватися, але за тебе не побудують соціальні зв"язки, не досягнуть успіху, не вирішать, в якій сфері самореалізуватися. Про самореалізацію чи соц зв"язки не турбуються. Цього або прагнуть і досягають, або ставляться до цього індиферентно (байдуже). І в цьому контексті я говорю про байдужість.

Якщо ви чогось досягали, прагнули, билися, як риба об лід - і у вас це не вийшло - в кінцевому результаті вам стане байдуже, якщо ви здоровомисляча людина і зрозумієте, що вам це просто не потрібно. :Search:

А власне холоднокровного й не зачіпають ваші радості чи горе. Я про холоднокровних знаю не з новин. Як приклад - інститут раку в Києві. Для лікарів ви там просто черговий пакунок на конвеєрі. Байдужий байдужому не рівня. Прочитайте другий пост в цій темі, де Оля класифікує байдужість. Я не про третю групу, я про дві перших. :Bravo:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Олюнька » 16 липня 2010, 15:13

Just_me писав:Байдужість в моєму розумінні стосується проблем, які не є нагальними чи першочерговими.

Можливо, байдужість - це свого роду захисна реакція, головне не переборщити. :pardon:
Байдужість - це також і звичка. Переважно люди або активні всюди, або нічого їх не обходить. Just_me, гарний приклад з пірамідою Маслоу, але... візьміть для прикладу дорослих дітей чиновників чи багачів (звичайно, що буває по-різному, але в більшості так): за них батьківські гроші вирішують їхні першочергові потреби (їжа, житло, машини, курорти...), за вашою інтерпретацією вони б мали займатись своєю самореалізацією :shock: але ні, навпаки байдужіють, коли отримують свою порцію потреб, мають "хліб і видовища", а все решта нехай "горить ясним вогнем". І навпаки, потребуюча людина часто більше зрадіє з доброго слова, ніж з куска хліба - "Троянда також важлива". :Rose:
прочанка писав:Якою легкою і щасливою почувається душа, коли, нарешті, пройшовши усі попередні кола Чистилища, опиняється тут! Після усіх попередніх страждань нічого не відчувати для неї - щастя. Радіє цьому колу, як корабель, що потрапив в аварію, радіє рятівному острову.
В цьому колі уже немає страждання - тільки чекання. І хоч невідомо скільки доведеться чекати, страждань це не завдає.

Вкотре перечитую уривок поданий Прочанкою і думаю, що це не зовсім байдужість. Душа відчуває щастя у порівнянні з попередніми колами і чекає... Єдине, що байдуже - то час? Це ясно, у вічності час не має значення. :pardon:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 16 липня 2010, 19:54

Олюнько, чудово підсумовано, але я знову ж-таки дозволю собі не погодитись. Не тому, що я вперта (принаймні в цьому випадку), а тому що хочу цілісно довести до всіх моє розуміння байдужості (зрештою, як я розумію, ця дискусія матиме для Олюньки практичне значення) :)

Отже, діти багатих не байдужі навіть попри те, що базові потреби їх задоволені іншими людьми. Вони мають ПРАГНЕННЯ - задоволення. (Проте одразу скажу, щоб уникнути справедливої критики: не всіх слід міряти однією лінійкою, бо хтось під неї і не вписується, знаю немало дітей багатих батьків - щонайменше половина з них - вельми достойні люди.)
Байдужа людина - це та, у якої відсутні прагнення, вона понад ними. Більш зрозумілою ця позиція буде, мабуть, тим, хто навіть дуже віддалено знайомий зі східною філософією. Для байдужості іноді слід пройти довгий шлях помилок, поразок, невдач, спроб їх виправити, зрештою.

Щодо виділеного з повідомлення Прочанки уривку:

Зверніть увагу: Після усіх попередніх страждань нічого не відчувати для неї - щастя. Це ж не просто так написано. Це написано про те, яким щасливим можна бути, нічого не відчуваючи, тобто - бути байдужим.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Олюнька » 19 липня 2010, 11:30

Just_me писав:Байдужа людина - це та, у якої відсутні прагнення, вона понад ними.

Байдужість - це відсутність мети. На жаль, багато хто так живе: просто прожити день за днем, нікого не рухати і щоб мене ніхто не рухав, просто поїсти, просто відпочити, просто і сумно. :(
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення о.Олег » 19 липня 2010, 12:13

Just_me писав:Не впевнена, отче. Коло носить назву Байдужості і описує на диво те саме, про що я тут раніше говорила. Безпристрасність - це відсутність пристрасті, котру можна широко трактувати як прояв будь-яких почуттів. Байдужість не виключає почуття (я писала раніше про сприйняття з гумором), вона як правило проявляється у ставленні до навколишнього світу.

бачите - безпристрастність не виключає почуття, просто префікс "без" тут відноситься саме до пристрасті зі знаком "мінус" (описується, наприклад, в таких словах, як: закам`яніла нечутливість, сум, відчай, униніє...) - тобто у всіх контекстах, коли пристрасть тотожне поняттю гріх; але неможна обмежувати цей термін лише негативом, бо існує абсолютно тотожне за об`ємом позитивне поняттєве наповнення: протилежні гріхам чесноти, які і описують всю гаму почуттів :) Тобто безпристрастність - категорія означення досконалості людини: святого (візьму на себе сміливість так сказати), який діткнувши Бога почуває любов до Бога і до ближніх, відчуває свою грішність і грішність світу, відчуває весь тягар болю, що світ завдає Спасителю і плаче над цим, почуває радість, бо Бог розрушив смертю смерть, відчуває і бере на себе відповідальність за Сотворене Богом...
Можливо, і термін "байдужість" варта розвивати в контексті знаку "плюс", але, думаю, варта наголосити, що стикнемося з потребою пояснювати щось зовсім іншого, вписаного в термін "байдужість", аніж можна прочитати, наприклад, тут: http://dds.edu.ua/articles/2/slovo/2008 ... 22-15.html
Прочитавши уважно всю розмову в темі, зробив для себе висновок: Ви ставите знак рівності між "байдужість" і "покладання у всьому на (/бачення у всьому) Божу волю". Якщо так, тоді нмсд має сенс поставити знак рівності між "байдужість" і: "бути дитиною", "приймати все, як є", "не намагатися цього змінити", "бути дитиною (Ніцше), що грається" (перепрошую - цитую Вас і Ніцше :) по пам`яті) - адже чого б оце перейматися буденностями, якщо Бог вже Подбав? От лише... щоб не попасти в таку собі пастку свідомості, де під "байдужістю" криється людина, яка внутрішньо погодилася з тим, що світ "ось такий, який є" ("у злі лежить" 1Ів.5) - це не прийняття Божої волі (Бог Сотворив світ добрим), і, щонайгірше: людина може забути про свою участь у тому, що Бог хоче, щоб всі спаслися (1Тим.2) і Бог подбав про те, щоб "я" прийшов у світ, тому... в контексті Вашої мови про "дитину", маю до Вас запитання: що має на увазі Павло, коли після тої довгої цитати, яка в дописі Прочанки дотепно перемінена на "гімн байдужості" (1Кор.13) пише: "Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче."? :)
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Олюнька » 21 липня 2010, 16:16

Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 21 липня 2010, 22:19

о.Олег писав:маю до Вас запитання: що має на увазі Павло, коли після тої довгої цитати, яка в дописі Прочанки дотепно перемінена на "гімн байдужості" (1Кор.13) пише: "Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче."? :)


Думаю (проте думка моя зовсім некваліфікована і я не маю на меті якось спростувати слова з Біблії чи що-небудь потрактувати неправильно, тому наперед прошу вибачення, якщо щось не так :) ), що апостол Павло думав, що діти не мають на меті активно діяти чи змінювати світ, бо вони собі живуть просто так, не переймаються. Тож вони це роблять неправильно. І як наслідок, відкинути дитяче - це, напевне, почати діяти "по-дорослому", тобто брати на себе обов"язки і відповідальність, а не вдавати, що тебе це не стосується. Але я особисто так не думаю, бо діти, скоріш за все, народжуються добрі, а стають злими (ну, такими, як ми - дорослі), коли починають власне діяти активно, тобто стикаються з буденністю. Якби світ був добрий, то й ми в ньому були б добрі, а то важко були вівцею серед вовків, бо не проживеш і дня.

А так взагалі шкода, що байдужість сприймається, як щось а пріорі негативне, яке треба негайно осудити. Я вас всіх запевняю, що це якийсь стереотип склався, що байдужа людина - це та, котра лежить на дивані, нікого не хоче бачити, а тільки відпочити і поспати. Така людина називається стомленою. Хоча іноді байдужість і наступає як форма прояву втоми від життя, а навіть краще сказати від того, що нас тут оточує.Проте часом це продукт життєвого досвіду, коли людина усвідомлює, що вибори в країні на її шлях до спасіння ніяк не повпливають, що глобальне потепління не таке страшне, як його малюють, що світова фінансова криза якось там мине, що, зрештою, важелів впливу на процеси такого масштабу ми не маємо, і інфантильні думки про те, що "Твій голос має вагу" - справжній анекдот. Іноді мені дуже шкода, що Церква такої позиції не підтримує. Особливо це можна спостерігати в час виборів. Бо коли після кожної Служби тобі нагадують про обов"язок проголосувати (та й то не важливо за кого - головне - не проти всіх), то почуваю себе так, ніби я зобов"язана Богу своїм голосом, і грішу, коли йду проти вчення Церкви через те, що мені вже давно байдуже. :shock:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення vitalko » 22 липня 2010, 11:07

важелів впливу на процеси такого масштабу ми не маємо, і інфантильні думки про те, що "Твій голос має вагу" - справжній анекдот. Іноді мені дуже шкода, що Церква такої позиції не підтримує. Особливо це можна спостерігати в час виборів. Бо коли після кожної Служби тобі нагадують про обов"язок проголосувати (та й то не важливо за кого - головне - не проти всіх), то почуваю себе так, ніби я зобов"язана Богу своїм голосом, і грішу, коли йду проти вчення Церкви через те, що мені вже давно байдуже. :shock:


Правильно церква говорить що обов"язок виконувати треба(вже за когось чи проти всіх - це таке, головне проголосувати, бути не байдужим), бо раз вже мені Бог дав жити в цій країні, то він мене колись спитає, а що ти для неї зробив? Чи ти змагав до того, щоб твоїм нащадкам було жити краще в ній, щоб вони мали віру в Мене і могли спастися, щоб вони вміли говорити тією мовою якої Я тебе навчив і дав тобі як дар, щоб вони мали ту свободу яку Я тобі дав, щоб вони були господарями в своєму, даному Мною домі, а не приходнями без роду і племені? Чи може тобі було байдуже і ти всі ці дари закопав сам, або не зробив нічого, щоб не дати закопати їх іншим? Твоїм батьками і дідам не було байдуже, то чому байдуже тобі? Ви такого запитання не боїтеся? Бо я боюся.
Та й зрештою, Церква - це ми, і саме нас Христос закликає не бути байдужими, нмсд. Вибір робити вам.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9683
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення о.Олег » 22 липня 2010, 18:38

Just_me писав:... шкода, що байдужість сприймається, як щось а пріорі негативне...

дуже близьке мені грішному пояснення Вами Павла. Ще для роздумів від того ж Павла (трошки далі після гімну любові, в 14 розділі): "не будьте дітьми за розумом! Щодо зла будьте дітьми, а щодо розуму - зрілі!"
Стосовно ж "байдужість"... можете вписати це слово, характеризуючи Христа Ісуса? Тобто: де Він є байдужим? Хочу просто Вас зрозуміти.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення прочанка » 22 липня 2010, 21:24

Надибала цікаві роздуми:

http://uniat.ucoz.com/news/eres/2010-06-21-361
З сумніву може народитися байдужість, яка полягає в тому, що хтось байдуже ставиться до віри. Йому байду­жо, яка віра правдива, яка фальшива. Байдужість, подіб­но, як позитивний сумнів, морально зла та недозволена.

Байдужість можна пізнати, коли людина говорить:

а) що правдивої релігії не можна пізнати;

б) що всі релігії є однаково правдиві або фальшиві;

в) що людину не треба осуджувати й оцінювати по вірі, а лише по ділах.
Не бійтеся!

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення Just_me » 22 липня 2010, 21:30

От бачите, я щось не завжди розумію Біблію, на мій превеликий жаль. Апостол Павло закликає дорослих покинути дитячу модель поведінки, А Ісус - бути як діти. Але це вже, мабуть, інша тема - про Біблію або про дітей. :)

Отче, я не знаю, чи був Ісус байдужим. Зрештою, Він міг щось змінювати і змінював, і далі змінює. Але ж Він також і не був ані жартівником, ні оптимістом, ні песимістом, ані організованим, ані дезорганізованим, ні "живчиком", ані повільним у своїх діях (вибачте, якщо звучить надто плоско, я так на хлопський розум). То ми ж не можемо сказати, що все, що не було притаманне Ісусові - зле? :oops:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Байдужість: що воно таке?

Повідомлення прочанка » 22 липня 2010, 21:33

відносно байдужості і дітей є теж мудрі поради спеціалістів-педагогів:

Змарнована» дитина у більшості випадків результат не вродженої розумової або моральної тупості, а педагогічних помилок вихователів.

П.Ф. Лесгафт

"Байдужість — це ягідки, які визрівають на квітах егоїзму. У байдужої людини в душі немає ніяких ідеалів. Вона може стати зрадником, сьогодні вона буде топтати в болото те, перед чим вчора схиляла голову. Байдужість — рідна сестра безсердечності, бездушності. Тому слід пригадати таку бувальщину. Вузькою стежкою йшли два подорожніх. З однієї сторони стежки було синє море, з іншої — стояли сиві гори.

Йшли подорожні довго. Вони шукали Красу. Один з них був Людиною з Гарячим Серцем, а інший — Людиною з Хо­лодним Серцем:

Людина з Гарячим Серцем поглянула на море і очі її ста­ли лагідними. Вона сказала:

— Яке воно сильне, могутнє і вічне — море. А Людина з Холодним Серцем сказала:

— Так багато води.

Підійшли подорожні до сірого каменю. У Людини з Гаря­чим Серцем радісно стало на серці.

— Дивись, яка прекрасна квітка. Так це ж і є та Краса, яку ми шукаємо!

— Де ти бачиш квітку? — здивувалась Людина з Холод­ним Серцем. — Це ж сірий камінь. Ось і тріщина в ньому, ось і пилюкою вкритий він, камінь .

— Так, камінь, але там, всередині, квітка троянди, — за­протестувала Людина з Гарячим Серцем. — Потрібно тільки добратися, звільнити її з кам'яного полону.

Людина з Гарячим Серцем багато днів різала сірий камінь. А Людина з Холодним Серцем сиділа на березі і з сумом дивилась на море.

Нарешті із середини каменю з'явилась квітка дивовиж­ної краси. Здавалось, цілий світ раптом притих, вдивляю­чись у Красу, яку звільнила людина з кам'яного полону.

Навіть гори піднялися вище. Навіть хвилі морські при­тихли, і безмежне море стало як дзеркало.

Тільки Людина з Холодним Серцем була байдужа. Вона торкнулась пальцем чудової квітки, спробувала нігтем і сказала:

— Так, міцний камінчик .

Отже, дорогі батьки ви повинні добитися одного: щоб дитина бачила світ не тільки очима, а й серцем. "
Не бійтеся!


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість